Спецможливості
Статті

Цирковірус на фермі: допоможе гігієна!

23.10.2014
788
Цирковірус на фермі:  допоможе гігієна! фото, ілюстрація

«Добре продуманий план гігієни — це ключ до успіху», — цього негласного правила мають дотримуватися всі фермери у своєму господарюванні. За таких умов здорові тварини справляються зі своїми «щоденними завданнями» майже без проблем. Ситуація стає критичною, якщо новонароджені поросята піддаються небезпеці зараження хвороботворними мікробами, ооцитами, кокцидіями або яйцями глистів унаслідок неналежного проведення гігієнічних заходів…

«Добре продуманий план гігієни — це ключ до успіху», — цього негласного правила мають дотримуватися всі фермери у своєму господарюванні. За таких умов здорові тварини справляються зі своїми «щоденними завданнями» майже без проблем. Ситуація стає критичною, якщо новонароджені поросята піддаються небезпеці зараження хвороботворними мікробами, ооцитами, кокцидіями або яйцями глистів унаслідок неналежного проведення гігієнічних заходів…

А. Фірер
Спеціаль­но для жур­на­лу «Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»

Фахівці стверджують, що щеплення проти ЦВС та дотримання жорстких правил гігієни — вирішення всіх проблем. Особливо це стосується новонароджених поросят, які у перші дні життя ще не встигли адаптуватися до агресивного навколишнього середовища, навчитися активно смоктати молоко та утвердитися серед «співбратів».
Поросятам потрібно якнайшвидше зміцнити імунну систему, щоб успішно протистояти збудникам хвороб. Це доволі складно, якщо у господарстві нехтують заходами дезінфекції: станки для тварин у відділенні опоросу не очищені, а персонал ферми не дотримується правил гігієни, стає безпосереднім поширювачем збудників багатьох захворювань. Одним із таких «ворогів» поросят є цирковірус…

Познайомтесь: цирковірус!
За досить короткий період цирковірусна інфекція свиней стала однією із хвороб, що завдають найбільш значних економічних збитків свинарству. Так, наприклад, наші європейські сусіди-фермери щороку втрачають приблизно 600 млн євро! Немало, справді? Проте не оминула ця проблема і вітчизняні свинокомплекси — серед поголів’я спостерігають досить високий відсоток тварин, заражених ЦВС-2.
То що ж це за біда така — «цирковірус»? Цирковірусну хворобу поросят-відлучників викликає ДНК-вмісний вірус роду Circovirus семейства Circoviridae, а саме його патогенний підтип ЦВС-2. Він розмножується у багатьох місцях, однак найбільше «полюбляє» клітини ендотелію, епітелію, макрофаги та лімфоцити. Тварини починають відставати у рості й розвитку, виникають ураження шкіри, розвивається респіраторний синдром. Джерелом інфекції зазвичай є хворі або латентно інфіковані свині різних вікових груп (вірус передається із сечею, фекаліями, слиною, спермою, виділеннями з носа та очей). Досить часто має місце й вертикальна передача збудника (від свиноматки до поросят). Проте однієї наявності вірусу для виникнення інфекції недостатньо — він є типово факторною інфекційною хворобою, для розвитку якої потрібні «пускові механізми».
Перебіг захворювання і його тяжкість залежить від середовища, в якому перебувають поросята. Так, в одному із проведених експериментів науковці намагалися навмисне заразити поросят вірусом ЦВС-2 у стерильних умовах лабораторії. Проте, на їхній подив, нічого не відбулося. Лише пізніше з’ясувалося, що причиною не­­вда­чі експерименту з зараженням була відсут­ність стрес-факторів (протягів, надмірної скуп­­ченості поросят у гнізді, змішування по­­росят різних вікових груп тощо), а також ін­­ших асоційованих інфекцій, що стимулюють прояви хвороби (респіраторно-репро­дук­тив­ний синдром, парвовірусна інфекція).

Така необхідна вакцинація
Давайте погодимося, що важливою стратегією боротьби з ЦВС-2 є проведення  вакцинації у господарстві. Допоки вітчизняні ветеринарні спеціалісти господарств самі вирішують: вакцинувати чи ні, — у Європі щеплення проти цирковірусу вже давно «не дикість», більше того — воно рекомендоване як обов’язковий захід, нарівно з вакцинаціями проти репродуктивно-респіраторного синдрому свиней і парвовірусної інфекції .
Таке рішення було прийнято після отримання результатів Цільового міжнародного дослідницького проекту ЦВС: «Бо­­ротьбі із захворюваннями цирковірусу свиней: Підвищення якості та безпеки продовольства» (2004–2009 рр.), бюджет якого становить 3,4 млн євро. Так, фахівці вважають, що вакцинувати поголів’я необхідно за збільшення санітарного вибракування тварин на 2% і більше протягом трьох місяців із одночасним клінічним проявом навіть у окремих тварин.
Давайте визначимося і з термінами вакцинації. Якщо поросята починають хворіти у 42–45-денному віці — достатньо одноразової вакцинації (її ефективність забезпечується високою концентрацією антигену).
Якщо поросята хворіють у більш ранньому віці — доцільно вакцинувати свиноматок (оскільки імунітет у поросят до критичного періоду просто не встигне виробитися). У такому разі свиноматкам одноразово вводять вакцину на 15-й день лактації (але не пізніше ніж за два тижні до осіменіння) внут­рішньом’язово у дозі 2 мл. Поросят, отриманих від вакцинованих свиноматок, щеплюють одноразово у день відлучення, але не раніше ніж через 28–30 днів від народження.
Одноразову схему вакцинації рекомендується використовувати для поросят віком від 21-го до 35-го дня в господарствах, де клінічні ознаки цирковірусної інфекції проявляються після 60-денного віку.
Дворазову схему вакцинації рекомендують для тих господарств, де цирковірусна інфекція перебігає гостро, починаючи із 50-денного віку тварин, до того ж  якщо до неї долучається  вірус РРСС – цей симбіоз викликає розвиток респіраторного симптомокомплексу, що спричинює значний відсоток загибелі поросят. У цьому разі перше введення вакцини доцільно робити поросятам на 15-й день, друге — на 35-й день життя.
Однак хибною є думка, що вакцинація проти ЦВС-2 — панацея у боротьбі з цирковірусом. Так, недотримання гігієни збільшує ризик підхопити хвороботворні бактерії. Тож водночас із вакцинацією поголів’я варто провести і дезінфекцію.

Дезінфекція: яка найефективніша?
Фізична дезінфекція є малоефективною. Наприклад, ультрафіолетове опромінення хоч і зменшує кількість мікробів у повітрі, але ті з них, що засіли в отворах або щілинах, без проблем «пересиджують» таку обробку.
За термічної дезінфекції виникає проблема, пов’язана із матеріалами, з яких виготовлено обладнання: більшість із них не витримує впливу високої температури! Пластикові перегородки між станками, які дедалі частіше використовують для обладнання свинарників, під час обробки полум’ям плавляться і, як наслідок, матеріал стає нерівним та ламким.
Тому більшість фахівців обирають дезінфекцію хімічними засобами як найефективніший спосіб знизити кількість хвороботворних мікробів у господарстві. Їхня дія сприяє порушенню важливих для життєдіяльності функцій та обміну речовин у збудників хвороб.

Генеральне прибирання
Тільки завдяки регулярному чищенню й дезінфекції у відділенні опоросу можна убезпечитися від збудників інфекцій. Однак через забрудненість оброблюваних поверхонь ефективність хімічної дезінфекції знижується, особливо це стосується препаратів, які відщеплюють кисень. Так, якщо свинарник недостатньо добре вичищено і в місцях проведення дезінфекції залишається ще дуже багато органічного бруду, засіб дезінфекції вступає у реакцію із білком, що міститься у гною, й ефективність препарату різко знижується. Тож як цьому запобігти?
Зі станків слід ретельно видалити лопатою
та мітлою бруд.
Розпарити засохлі брудні поверхні, ви­­чистити, а потім швидко обігріти приміщення свинарника. Обладнання для водотермічного розпарювання бажано ввімкнути мінімум за 24 год до початку прибирання, щоб залишки застарілого бруду видалялися легко й ретельно. Чистити потрібно доти, доки не стане помітна поверхня матеріалів, із яких зроблено станки. Наприклад, ознакою справжньої чистоти пластикових перегородок між станками є їхній первісний колір і гладенька на дотик поверхня. Якщо під час розпарювання чи попереднього очищення приміщення використовували їдкий натрій (відомий як каустична сода, або каустик), його потрібно досить добре змити із поверхонь, позаяк кислоти, які є складовими дезінфікувальних засобів, нейтралізуються за­­лиш­ками лугу, і дія застосовуваного препарату значно послаблюється чи й зовсім припиняється.
Мета цих заходів — ще до проведення дезінфекції максимально знизити небезпеку поширення збудників хвороб. За правильних дій кількість бактерій уже після одноразового прибирання зменшується від мільярда до мільйона на 1 см2 поверхні свинарника, а якщо добросовісно очищені поверхні якісно продезінфікувати, то їхню кількість можна зменшити до 1000/см2.
Застосувати обприскувач, приєднаний до звичайного водопровідного шланга, для ефективнішого знезараження поверхонь у свинарниках. Із дозувальної ємності дезінфектант у потрібній кількості потрапляє до потоку води. Крім того, за допомогою форсунок дезінфекційний розчин можна перетворювати у піну. Завдяки утвореній піні добре видно вже оброблену поверхню, а сам засіб повільніше стікає зі стін, тому тривалість його дії подовжується. Особливо важливий цей фактор для нерівних поверхонь. Не варто розпилювати дезінфекційний засіб із лійки — в такому разі добре обприскується тільки горизонтальна поверхня, без розпилення дезінфекційний засіб великими краплями стікає зі стін та перегородок. Тому фактично ви просто «спустите» гроші у гнойовий канал.
Обирати ефективний засіб для дезінфекції. Для дезінфекції потрібно використовувати лише перевірені засоби.
Європейські фахівці використовують препарати, які пройшли перевірку Німецьким ветеринарно-медичним товариством (DVG) та занесені до його реєстру дезінфекційних засобів. Для цього випробовувані препарати додають у різній концентрації до тест-розчинів (за постійної температури 20°С) і через певні проміжки часу перевіряють їх на ефективність. Повний вплив на бактерії, гриби, віруси й ендопаразитів має настати протягом двох годин. Якщо ж результат, одержаний протягом цього часу, не відповідає очікуваним результатам  — засіб не вносять до реєстру.
Також не варто забувати, що дезінфікувальний засіб оптимально діє тоді, коли плюсова температура у приміщенні утримується на рівні 18…20°С. Особливо це стосується альдегідів, фенолів й органічних кислот, які за низьких температур частково втрачають свою дію. Тож у разі розпилювання препаратів в умовах нижчих температур – обов’язково збільшуйте їхню концентрацію!
 За зменшення температури у свинарнику до 15°С концентрацію органічних кислот, що є складовою використовуваного засобу, збільшують на 50%.
 Якщо дезінфекцію проводити за 10°С, концентрацію потрібно подвоїти, а для альдегідів — навіть потроїти!

Вода, якою ополіскують поверхні, має бути чистою.
Усі оброблені поверхні мають добре висохнути. Так, наприклад, бетон у проході між годівницями має набути виразного сірого відтінку.
Акцент — на дозування препарату!
Перед застосуванням будь-якого дезрозчину потрібно спочатку підрахувати загальну площу оброблюваної підлоги, стелі й стін. На 1 м2 площі має припадати не менше ніж 0,4 л готового розчину! 
Якщо потрібно обробити приміщення для опоросу тварин, то тут є свої особливості: витрати препаратів потрібно збільшити на 30%! У жодному разі не можна зменшувати рекомендовану норму, навіть якщо деякі виробники закликають до цього, аргументуючи можливістю економії. У цьому разі ефект від дезінфекції, особливо — вертикальної поверхні (приміром, стін), найімовірніше, буде значно нижчим, тому що в отвори, щілини й заглиблення потрапить недостатня кількість засобу.
Витрата засобу збільшується, якщо у свинарнику
багато різного обладнання!

Ключ до успіху криється у правильній комбінації щеплень та ретельних заходах гігієни

Своїм досвідом боротьби із таким «букетом» ділиться голландець Генрі ван Астен, у господарстві якого утримують у середньому 6000 свиноматок і 30 000 свиней на відгодівлі. Такі великі виробничі обсяги підвищують  ризик занесення сторонньої інфекції до господарства, тому першочерговим є дотримання оптимальних умов гігієни.

Наразі на всіх ділянках чітко дотримуються таких правил:
   Усі 40 працівників господарства зобов’язані щоразу перед роботою і після неї митися під душем і змінювати одяг.
   Секція розведення та відгодівельний майданчик відокремлені. Навіть персонал, що працює на різних виробничих ділянках, візуально різниться: у секції розведення тварин працівники носять зелені комбінезони, у секції відгодівлі — сині. Технічний персонал одягнутий у червоні комбінезони. Кожен працює строго у своєму відділенні! У такий спосіб ризик занесення інфекції скорочується до мінімуму.
   У коридорі, перед кожним входом у приміщення, стоять спеціально обладнана ванна для миття взуття, а також раковина й мило для миття рук. Перш ніж увійти, персонал та відвідувачі проходять повну дезінфекцію.
   У кожній секції є свої робочі матеріали, які використовують тільки на конкретній території.
   За чищення й дезінфекцію відділень, боротьбу із мухами й гризунами відповідає команда із чотирьох людей. Вони використовують спеціальний дезінфекційний засіб для різних груп паразитів, дотримуючись чітко затвердженого плану дій.

Але так було не завжди...
Через різку зміну раціону годівлі у тваринницькому комплексі виникли масові проблеми зі здоров’ям поросят — у свиней вагою 30–40 кг пропав апетит, вони страждали від проносу, пришвидшено дихали, не набирали ваги. Швидко введений терапевтичний курс (тваринам почали додавати в їжу хлортетрациклін, а хворим поросятам додатково кололи антибіотики – спочатку вводили їх впродовж п’яти днів, потім курс подовжили до 14) не дав очікуваного результату. Втрати у господарстві зростали: зокрема, у відгодівельній секції вони досягли 6%! Проведені серологічні обстеження тварин на РРСС, ЦВС-2, актинобацильозну плевропневмонію свиней, грип, парвовірус та хворобу Глассера  засвідчили наявність збудників РРСС, ЦВС-2 і гемоглобінофільної бактерії.
Із неочікуваною проблемою спробували упоратися за допомогою спрямованих курсів антибіотиків: поросят у віці 3–4 днів лікували препаратом із діючою речовиною цефтіофур гідрохлорид, а у секції дорощування їм ще вводили орально амоксицилін. Паралельно свиноматкам і поросятам робили щеплення проти хвороби Глассера. Також вдалися до посилених гігієнічних заходів: тварин ще ретельніше розподілили за групами, організували окремі проходи й спеціальні станції для передачі тварин, персонал теж розподілили на різні групи. Завдяки цим заходам у секції дорощування за короткий час позбулися РРСС — рівень втрат тут знизився знову до 1%. У стійлі для опоросу втрати теж зменшилися до 8%. Щоправда, це вдалося з великими зусиллями, оскільки на світ з’являлося дедалі більше нездорових поросят…
У відгодівельній секції всіх проблем із хворобою Глассера позбулися за два або три місяці, проте випадки із СПМВ (інша форма цирковірусу) почали частішати. Вжиті заходи біобезпеки не вирішили проблеми повністю, вони лише загальмували процес  –  стало складніше виявляти симптоми (нерідко їх помічали тільки через 30 днів після переведення тварин у відгодівельну секцію). Повторні серологічні обстеження у секціях дорощування й відгодівлі показали, що титр бактерій РРСС і ЦВС-2 усе ще підвищений. Залишалося зробити щеплення від РРСС із використанням системи IDAL, згідно з якою використовують безголкову ін’єкцію — тварини не зазнають стресу, а діюча речовина потрапляє під шкіру під напором повітря. Результат не змусив себе довго чекати: РРСС позбулися дуже швидко. Хворих свиней стало менше й поросята почали народжуватися здоровими. Уже до 50-го відгодівельного дня всі свині були вирівняні у рості.
Проте почали з’являтися проблеми СПМВ – задні кінцівки у свиней часто набували синього кольору, ноги набрякали, з’являвся біль, і тварини часто не хотіли їсти. Деяких із них довелося відправити на забій. Повернути тварин до оптимального рівня продуктивності вдалося тільки після вакцинації ще й проти цирковірусу. Завдяки цьому вдалося зменшити загальну суму втрат від 4,82 до 1,61%!
У секції дорощування успішна вакцинація скоротила проблему з проносом на чверть, а пневмонічні проблеми – на 30%. Але найефективніше дія препарату проти ЦВС-2 проявилася на відгодівельних майданчиках — тут застосування антибіотиків зменшилось приблизно на 75%. У такий спосіб на кожній свині вдалося зекономити приблизно 5 євро.
У майбутньому на комплексі планують відмовитися від щеплення проти РРСС, щоб знизити витрати. Але спочатку треба повністю позбутися цього вірусу за стінами свого виробництва. Звичайно, не можна вважати вакцинацію єдино правильним рішенням, тому що ключ до успіху криється у правильній комбінації щеплень та ретельних заходах гігієни.

Інтерв'ю
Микола Горбачов, керівник New World Grain Ukraine (Soufflet Group), президент Української Зернової Асоціації
Для успішного ведення агробізнесу мало виростити і зібрати хороший урожай, потрібно ще вміти його продати. Про основні засади роботи зернового трейдингу в Україні propozitsiya.com розповів
Попри бурхливий розвиток аграрного сектору в економіці України рівень проникнення агрострахування у сільське господарство коливається на позначці 2-3%. Натомість світовий досвід підказує, що становлення потужної аграрної держави неможливе... Подробнее

1
0