Спецможливості
Новини

Ціни на продовольство — загроза економічному зростанню?

30.05.2011
748
Ціни на продовольство — загроза економічному зростанню? фото, ілюстрація

На Весняних зустрічах Міжнародного валютного фонду й Всесвітнього банку обговорювали нові виклики світовому співтовариству. Дальшому розвитку економіки й глобальній фінансовій стабільності може перешкоджати повсякчасне зростання цін на продовольство.

На Весняних зустрічах Міжнародного валютного фонду й Всесвітнього банку обговорювали нові виклики світовому співтовариству. Дальшому розвитку економіки й глобальній фінансовій стабільності може перешкоджати повсякчасне зростання цін на продовольство.

Подорожчання палива, пов'язане з подіями на Близькому Сході й у Північній Африці, є одним з факторів підвищення цін на продовольство: за рік їхній рівень зріс на 36%, наблизившись до пікових показників 2008 року, і про стабілізацію говорити поки що зарано. Такі месиджі озвучувалися на щорічних Весняних зустрічах Міжнародного валютного фонду й Групи організацій Всесвітнього банку у Вашингтоні.
Нестабільність цін на продовольство штовхає в убогість населення бідних країн. З червня минулого року через високі й нестабільні споживчі ціни у світі, за оцінкою Всесвітнього банку, зубожіло 44 млн людей. Усього у світі близько 1,2 млрд перебувають за межею крайньої бідності (живуть не більше ніж на $1,25 у день).
Подорожчання пояснюють несприятливими погодними умовами в основних країнах, що експортують зерно, обмеженнями на експорт (їх застосовувала й Україна), зростанням використання сільгоспкультур для виробництва біопалива, а також низькими світовими запасами зернових. Можливість подальшого зростання цін на продукти харчування міжнародні експерти зв'язують із нинішнім ростом цін на нафту й нафтопродукти. Останнє, своєю чергою, викликано заворушеннями на Близькому Сході й у Північній Африці. На думку директора Всесвітнього банку по країнах Карибського басейну Івони Цикати, ціни на енергоресурси будуть продовжувати зростати. Побоювання висловлюють експерти МВФ. Зокрема, стурбованість щодо перебоїв поставок нафти висловив економічний радник Фонду Олів'є Бланшар.
Зростання цін на продовольство, зависокі ціни на нафту й газ є основними причинами інфляції в країнах, що розвиваються, особливо в країнах-імпортерах. Серед країн СНД у вкрай несприятливій ситуації опинилася Грузія, що змушена імпортувати й продовольство, і енергоресурси. Галопуюче зростання цін очікується в Киргизстані. Міжнародний валютний фонд прогнозує споживчу інфляцію в даних країнах цього року 12,6% і 18,8%, відповідно.
Крім Грузії й Киргизії, до групи ризику, на думку експертів міжнародних фінансових інститутів, потраплять також Вірменія й Таджикистан. Порівняно високий рівень інфляції - понад 9% цього року зі зниженням до 8% наступного - очікується й в Україні. І це незважаючи на обмеження вивезення основних зернових.
До речі, цього року на Весняні зустрічі Всесвітнього банку й МВФ, крім представників урядів країн великої двадцятки (для них цей захід обов'язковий) прибули делегації з деяких країн Північної Африки, Азії й України. Весняні зустрічі вважаються підготовчими - для вироблення загальної стратегії річної зустрічі, що цього року запланована на кінець вересня й куди з'їдуться урядові делегації всіх країн.
"Головуюча в G-20 Франція надала продовольству найвищий пріоритет", - повідомив президент Всесвітнього банку Роберт Зеллік. А Франція - досить впливовий гравець європейського й світового зернового ринку. Отже, є надія, що справді будуть зроблені певні кроки, як мінімум, у керуванні запасами. Ну, а бідним країнам, як це випливає з інформації Всесвітнього банку (читайте коментар президента Групи Всесвітнього банку), буде запропоновано продуктивне насіння й системи зрошення для того, щоб вони змогли трохи підняти внутрішнє виробництво й поступово зменшити залежність від імпорту.

Роберт Зеллік,
президент Групи Всесвітнього банку

Світ виходить із фінансової й економічної кризи, і, в той же час, стикається з новими ризиками й неприємними змінами: високі й нестабільні ціни на продовольство, подорожчання палива, політична нестабільність на Близькому Сході, у Північній Африці й в Кот д'Івуарі, стихійні лиха, державні борги.
Продовольчі ціни за рік зросли на 36%, наблизившись до пікових показників 2008 року. Продовольча інфляція не була причиною кризи на Близькому Сході й в Північній Африці, але все ж таки ускладнила ситуацію. Двозначна продовольча інфляція спостерігалася в Єгипті й Лівії. Зростаючі ціни болісно вдарили по бідних країнах: там продукти харчування подорожчали значніше, ніж у країнах з доходами, вищими за середні.
Світ повинен щось із цим робити. Що можуть зробити країни G-20 (великої двадцятки)? Звичайно, показати приклад, ужити конкретних заходів прямо зараз, розробити програму дій у середньостроковій і довгостроковій перспективі.
По-перше, ми працюємо над новим етичним кодексом у зв'язку з введеннями заборон на експорт. Як мінімум, такі обмеження не повинні поширюватися на гуманітарну допомогу в рамках Всесвітньої продовольчої програми.
По-друге, є думка, що стабілізувати ситуацію допоможе наявність повнішої інформації про кількість і якість продовольчих запасів.
По-третє, доцільною бачиться підтримка розміщення невеликих гуманітарних запасів у таких місцях, як мис Горн.
По-четверте, потрібне надання допомоги країнам у керуванні сільськогосподарськими ризиками.
І, по-п'яте, Всесвітній банк і регіональні банки розвитку можуть допомогти країнам у наданні підтримки найбільш уразливим верствам населення. Причому зробити це ми можемо ефективніше, ніж за допомогою часто помилкових заходів у вигляді контролю над цінами або масовим підвищенням зарплат.
Думаємо про підвищення рівня агровиробництва. Всесвітній банк інвестує цього року в поліпшення сільгоспвиробництва $7 млрд - в усі ланки ланцюга: від насіння і зрошення до зберігання зібраного врожаю. Є, приміром, над чим працювати в плані одержання продуктивнішого насіння сільгоспкультур. Велика надія в цьому плані на Францію. Я очікую результатів червневої зустрічі країн великої двадцятки.
Пов'язане з потрясіннями на Близькому Сході зростання ціни на нафту й нафтопродукти - тривожний сигнал і для продовольчого ринку: ціни на паливо тягнуть за собою ціни на сільгосппродукцію. Також не можна забувати, що революція в Тунісі почалася з самоспалення торговця фруктами, якого переслідувала влада. Тому ми підтримуємо прагнення Тунісу обмежити регуляторний тиск на ринок.

Марина Моісеєва,
спеціально для "Пропозиції"
з Вашингтона

Інтерв'ю
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати
В українському сільському господарстві, здається, немає більш суперечливої культури, ніж часник. З одного боку, порівняно високі й стабільні ціни та безроздільне панування імпорту на внутрішньому ринку повинні свідчити про високу... Подробнее

1
0