Спецможливості
Новини

Ціна на газ “потягне” за собою... мінеральні добрива

13.01.2010
553
Ціна на газ “потягне” за собою... мінеральні добрива фото, ілюстрація

З 25 по 27 листопада минулого року, в Алушті, АР Крим, компанія "Бізнес-Форум" зібрала основних гравців ринку мінеральних добрив. Ними стали представники Нідерландів, Англії, Німеччини, Румунії, Індії та країн СНД.

З 25 по 27 листопада минулого року, в Алушті, АР Крим, компанія "Бізнес-Форум" зібрала основних гравців ринку мінеральних добрив. Ними стали представники Нідерландів, Англії, Німеччини, Румунії, Індії та країн СНД.

За останні п'ять років структура виробництва мінеральних добрив практично була незмінною. Близько 90% усіх вироблених добрив в Україні припадало на аміачну селітру та карбамід, 5 - на комплексні добрива і ще 5% - на фосфатні добрива, КАСи та сульфат амонію. 2009 року галузь із виробництва фосфатних добрив практично простоювала. За десять місяців було вироблено всього 64 тис. т комплексних та фосфатних добрив (для порівняння: 2001 року - 430 тис. т). До того ж, слід зазначити, що потужність цих заводів становить 660 тис. т фосфатних добрив і 520 тис. т комплексних. Торішнє зменшення виробництва цих добрив спричинило зростання обсягів випуску аміачної селітри та карбаміду - до 97 відсотків. Рис. 1.
Виробництво азотних добрив у 2009 році теж знизилося, українські виробники були експортно-орієнтованими. Експорт аміачної селітри зменшився на 60%, частка цього продукту на експорт сягає лише 20%. Таким чином, 80% продукту виробники реалізовують на внутрішньому ринку, вважаючи його основним для збуту. Карбамід залишається експортно-орієнтованим, і його частка з усіх мінеральних добрив, які експортують, становить 85 відсотків.
Україна входить до п'ятірки експортерів зерна (2008 року експортовано майже 25 млн т зернових). Але такі високі показники АПК було нівельовано деякими чинниками, а саме: висока собівартість сільгосппродукії на тлі знижених цін у період реалізації; космічні кредитні ставки; накопичені борги в агропромисловому комплексі та низька державна підтримка (комерційних кредитів у 2009 році було видано лише 1,5 млрд грн, замість планованих 10 млрд, а кредитні ставки для сільгоспвиробників сягали майже 50% за середньої рентабельності галузі 15-17%. Крім того, 2008 року було прокредитовано 15 тис. господарств, а 2009 - лише 1700). Все це, безумовно, позначилося й на попиті на мінеральні добрив. Рис. 2. Зафіксовано значне падіння споживання добрив усіх видів. Найнижчим став попит на фосфорні добрива, зокрема на суперфосфат та амофоси, відповідно, - на 69 та 56%. Попит на карбамід упав на 49%. Найстійкішими виявилися комплексні мінеральні добрива та аміачна селітра: попит зменшився на 35 та 20%, відповідно. Якщо порівняти з 2007-2008 роками, аміачної селітри купляють на 10% більше.
Ринок аміачної селітри є базовим для сільгоспвиробників, і, скоріш за все, таким він буде ще довго. На українському ринку аміачної селітри основні позиції займає черкаський азот. Завдяки вдалому розміщенню, це підприємство має можливість реалізовувати свою продукцію в усі регіони країни. "Сіверсько-Донецький азот" та "Рівне-азот" реалізовують продукцію лише в своїх регіонах. Через тривале простоювання (6 місяців) "Рівне-азот" поступився своїм ринком у цьому регіоні, тобто дав можливість основним виробникам розширити свій ринок. За дев'ять місяців 2009 року імпортна аміачна селітра була рівномірно представлена в усіх регіонах країни. Після введення антидемпінгового мита, обсяги імпортованої аміачної селітри стали знижуватися, відповідно, зменшилася частка й імпорту: на кінець 2008 року вона становила 18% проти 25 на початку року. 2009 року ситуація з імпортною селітрою була більш-менш стабільною: імпорт не перевищував 12-13%, після збільшення поставок російської селітри восени 2009 року він досяг 20%, а в листопаді було завезено ще 100 тис. т аміачної селітри, що збільшило його частку до 30 відсотків. Рис. 3.
Враховуючи ціни на природний газ для українського та російського виробника, антидемпінгове мито в розмірі 10-12% не може урівняти конкурентоспроможність двох країн, тому російська сторона може безперешкодно ввозити аміачну селітру в нашу країну. Крім того, це стимулює українського виробника тримати позиції в реалізації своєї продукції на вітчизняному ринку, який на сьогодні є основним. Нині розробляється рішення про збільшення антидемпінгового мита до 50%. До того ж, цього року буде встановлено квоту на імпортні мінеральні добрива. Підбиваючи підсумки 2009 року, можна сказати, що експортно-орієнтованим продуктом українських хімічних підприємств став карбамід, який зберіг свої позиції на зовнішніх ринках збуту.
У 2008-2009 маркетинговому році світове виробництво азотних мінеральних добрив становило близько 100 млн тонн. Україна займає п'яте місце серед гігантів-виробників азотних добрив, причому 10% світового виробництва припадає на карбамід та 7 - на аміак за повного навантаження потужностей. 2008 рік був досить вдалим для виробників мінеральних добрив завдяки сприятливій міжнародній кон'юнктурі ринку. Тоді потужності було завантажено на 100%: виробили 5 мнл т аміаку та 3,5 млн т карбаміду. На жаль, ситуація в 2009 році змінилася не на користь виробників добрив. У січні було зупинено постачання природного газу, виникли газові конфлікти. Таким чином, загальне падіння світового попиту на азотні добрива, перебої з постачанням природного газу, планові ремонти призвели до зниження виробництва азотних мінеральних добрив, зокрема, аміаку - на 45% та карбаміду - на 13% за дев'ять місяців поточного року.
Виходячи із статистичних даних, за підсумками 2009 року, в Україні було прогнозовано падіння виробництва азотних мінеральних добрив на 26% порівняно з 2008 роком. Виробничий рівень у 2010 році залежатиме, насамперед, від ціни на природний газ та від світової кон'юнктури ринку. Очікується, що виробництво у 2010 році збільшиться на 20%, але не перевищить рівня 2004 року. (Прогноз може змінюватися залежно від оголошення ціни на газ на 2010 рік на міжурядовому рівні, а також від договірної ціни в разі прямих постачань газу компанією "Газпромекспорт" українським хімічним підприємствам).
У 2009 році Україна майже повністю зупинила виробництво аміаку на експорт і виробляла цей продукт виключно для подальшої переробки на інші види добрив. Так, торік з України було експортовано 152 тис. аміаку, або 7% виробництва. Отже, за рік експорт зменшився на 90%. Карбаміду за цей період було експортовано 1,9 млн т, (83% виробництва), спад - 17 відсотків. Рис. 4.
    
Про ціни на мінеральні
добрива та природний газ
в Україні в 2009 році
Середня ціна на газ у 2009 році на хімічних підприємствах становила близько 240 доларів за тисячу кубометрів. Ціни на добрива в портах Чорного моря цілий рік були низькими. Українські хіміки почали заробляти на експорті аміаку лише в жовтні 2009 року, коли ціни в портах Чорного моря піднялися до 300 доларів за тонну (з 265 доларів у вересні), тоді собівартість виробництва аміаку становила 250 доларів  за тонну, карбаміду - 220 у. о. за тонну. Таким чином, поточна ціна на карбамід (245 у. о. за тонну) давала можливість хімікам отримувати мінімальну рентабельність.
Ціни на природний газ у Росії значно нижчі за наші, тому росіяни досить конкурентоспроможні як на внутрішньому ринку, так і на українському ринку аміачної селітри. У 2009 році українська хімічна промисловість платила найбільшу в світі ціну за природний газ - 237 дол. за 1000 кубічних метрів.

Якими будуть ціни на мінеральні добрива в 2010 році?
Що ж формуватиме ціни на мінеральні добрива в 2010 році?
 Є два фактори, які впливають на ціноутворення азотних мінеральних добрив у світі: ціни на природний газ (ф'ючерси) та кон'юнктура товарних ринків. Тож і ціни на азотні добрива в портах Чорного моря в 2010 році залежатимуть від двох чинників, згаданих вище.
Що ж є рушійною силою для обох факторів? Перший - ціни на добрива добре корелюються з ф'ючерсами на природний газ: що дорожче газ, то дорожчі мінеральні добрива. Та все ж, невеликі тимчасові сприятливі періоди можливі. Поточне підвищення цін на газові ф'ючерси з постачанням у травні 2010 року прогнозують зростання цін на добрива майже на 8-10% у першому півріччі.
Другий фактор пов'язаний з товарними ринками. Прогнозується, що зернові запаси в 2009- 2010 році залишаться на низьких рівнях: 20-22% загальної потреби проти 27-33% у 2000-2002 роках, що вважалося балансовим показником для постійно зростаючого населення землі. Таким чином, низькі запаси зерна стануть спусковим гачком для зростання світових цін на зерно та збільшення потреби в мінеральних добривах. Тож динаміка товарних ринків теж дає можливість спрогнозувати зростання ціни на азотні мінеральні добрива в поточному році в середньому на 8-10 відсотків.
Незважаючи на високі показники АПК, на сьогодні конкурентоспроможність галузі залишається низькою. Крім того, в 2009 році було недовнесено в грунт чимало мінеральних добрив, що в подальшому потребуватиме від аграріїв внесення подвійної їхньої дози, для того щоб мати високі показники в майбутньому.
Постачання російської селітри на початок 2010 року на українському ринку залишатиметься високим, тож для збереження української хімічної промисловості потрібна державна допомога.

Підготував Геннадій Жолобецький
за матеріалами конференції
"Ринок мінеральних добрив
та агрохімії'2009"

Інтерв'ю
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації

1
0