Що приборкає еміграційні настрої українців?
За статистикою у 2015 році мігрантом став кожен сьомий житель планети. Найбільш вразливими є жителі сільської місцевості, адже понад 75% селян залежать від сільського господарства чи іншої діяльності в регіоні. Про це йшлося на круглому столі «Змінимо майбутнє міграційних потоків – інвестиції в продовольчу безпеку і розвиток сільського господарства».
Три види міграції
За словами експерта FAO Михайла Малкова, міграційні потоки - діляться на 3 типи:
- міграція, що пов'язана з військовими конфліктами;
- трудова міграція, яка в першу чергу стосується Західної України;
- кліматична міграція, що поки що не дуже загрожує Україні, пов'язана з неможливістю ведення сільгоспдіяльності. Яскравий приклад - Аральське море, в ареалі якого було припинено риболовецьку діяльність.
Він також повідомив, що FAO почало серйозний проект із розробки заходів щодо адаптації сільського господарства до змін клімату. Один із наочних прикладів його втілення – спільний проект FAO та агрохолдингу AgroGeneration по боротьбі з деградацією ґрунтів. Документ вже схвалено Глобальним екологічним фондом і передано в Міністерство екології та природних ресурсів України. Проект може стартувати вже в жовтні 2017 року.
Схід, Захід і Південь
У Східному регіоні, зокрема в Харківській області, нині мешкає близько 400 тис біженців. Агросектор – ключовий драйвер економіки в цьому регіоні. Так індекс валової продукції в галузі рослинництва тут становить 109,6% (тоді як в середньому по Україні 96,9%), що є 2 показником по країні. Середня урожайність пшениці в 2017-му на Слобожанщині становила 47,3 ц, зазначив директор департаменту агропромислового розвитку Харківської державної адміністрації Олександр Нездюр.
- Ми можемо отримувати і по 100 центнерів. Але дефіцит МТР не дозволяє аграріям вносити належну кількість добрив. Наш пріоритет - залучення інвестиції в розвиток нашого регіону та України в цілому, - підкреслив О. Нездюр.
До перспективних напрямків агросектору, які не використовуються на повну силу, чиновник відніс виробництво меду, який пасічники не можуть вигідно реалізувати через відсутність лабораторії меду, а також виробництво спирту – із чотирьох заводів в області працює лише один.
Олександр Нездюр також розказав, що фермери Харківщини планують найближчим часом освоїти такі напрямки переробки як виробництво сухих порошків із грибів і сухих овочів.
Херсонщина - зона ризикованого землеробства. За словами заступника Херсонської обласної державної адміністрації Євгена Рищука, в регіоні приділяється неабияка увага меліорації, кількість виробничих площ із зрошенням зростає в середньому на 30-50 тис га.
Область прагне максимально використовувати людський потенціал: тут діє програма безкоштовного навчання дітей із Криму в херсонських внз. Таку ж можливість мають діти з сіл і колишні воїни АТО.
Інтерес інвесторів до регіону підвищили відновлення роботи міжнародного аеропорту в Миколаєві та пожвавлення діяльності суднобудівного заводу. «Певну настороженість в інвесторів викликає наближеність до кордону. Ми намагаємося довести, що Херсонщина - це не військова територія», - зауважив представник Херсонської ОДА.
Міграція – традиційно болюча тема для Заходу. Львівщина приваблива для всіх регіонів і сільськогосподарському, і в географічному, і в культурному напрямках.
- Ми спостерігаємо неабияку сезонну трудову міграцію закордон. Цьому сприяють очевидні фактори: близькість до кордонів, безвізовий режим і різниця в зарплатах. Ці всі проблеми ми розуміємо, але конкретних шляхів їх вирішення наразі немає. Єдиний варіант ми вбачаємо в розвитку сільських громад, стимулюванні кооперації та появі крафтових бізнесів у сегменті АПК, - зауважила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної державної адміністрації Наталя Хмиз.
Як використати потенціал?
- Україна має неабиякі шанси для завоювання лідуючого місця серед світових агровиробників, - відзначив президент агрохолдингу AgroGeneration Джон Шморгун.
- Наш потенціал – це 140 млн т зернових. 10 млн т можна отримати за рахунок скорочення втрат, іще 10 млн т за рахунок культивації земель, які зараз зовсім не використовуються. 174 країни купують харчі українського виробництва. Для реалізації цих амбітних цілей Україні не вистачає інвестицій, але вони згодом вони будуть, - переконаний Джон Шморгун.
Україна має всі шанси стати повноцінним гравцем на світовому економічному ринку. Таку думку висловила заступник міністра агрополітики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева. Вона повідомила, що на підтримку фермерських господарств 2017 року буде виділено не менше 1 млн грн. В першу чергу кошти будуть виділятись тим, хто буде кооперуватися та орієнтуватися на стале ведення бізнесу, інвестувати в технології, захист ґрунтів.
- Відбувається зміна риторики в регіонах. Залишки радянської ментальності відмирають. Усі раніше орієнтувалися на центр, чекали, що держава має неодмінно щось давати. В деяких регіонах відхід від такого мислення вже відбувся на 100%, в деяких ще триває. Це чудовий приклад зміни середовища, - зауважила О.Трофімцева.
Для розвитку села дуже корисним був процес децентралізації. Поява лідерів на місцях, переїзд людей до сіл, створення сімейних ферм – це все позитивні наслідки, який доцільно вітати і підтримувати.
Проблеми міграційних потоків і кліматичних змін будуть також обговорюватись на Агропортах, які розширили свою географію:
5-7 жовтня 2017 року відбудеться Агропорт Схід Харків
19-21 квітня 2018 - Агропорт Захід Львів
26-28 липня 2018 - Агропорт Південь Херсон
Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com