Спецможливості
Новини

Що приборкає еміграційні настрої українців?

07.09.2017
1419
Що приборкає еміграційні настрої українців? фото, ілюстрація

За статистикою у 2015 році мігрантом став кожен сьомий житель планети. Найбільш вразливими є жителі сільської місцевості, адже  понад 75% селян залежать від сільського господарства чи іншої діяльності в регіоні. Про це йшлося на круглому столі «Змінимо майбутнє міграційних потоків – інвестиції в продовольчу безпеку і розвиток сільського господарства».

 

Три види міграції

За словами експерта FAO Михайла Малкова, міграційні потоки - діляться на 3 типи:

  • міграція, що пов'язана з військовими конфліктами;
  • трудова міграція, яка в першу чергу стосується Західної України;
  • кліматична міграція, що поки що не дуже загрожує Україні, пов'язана з неможливістю ведення сільгоспдіяльності. Яскравий приклад - Аральське море, в ареалі якого було припинено риболовецьку діяльність.

Він також повідомив, що FAO почало серйозний проект із розробки заходів щодо адаптації сільського господарства до змін клімату. Один із наочних прикладів його втілення – спільний проект FAO та агрохолдингу AgroGeneration по боротьбі з деградацією ґрунтів. Документ вже схвалено Глобальним екологічним фондом і передано в Міністерство екології та природних ресурсів України. Проект може стартувати вже в жовтні 2017 року.

Схід, Захід і Південь

У Східному регіоні, зокрема в Харківській області, нині мешкає близько 400 тис біженців. Агросектор – ключовий драйвер економіки в цьому регіоні. Так індекс валової продукції в галузі рослинництва тут становить 109,6% (тоді як в середньому по Україні 96,9%), що є 2 показником по країні. Середня урожайність пшениці в 2017-му на Слобожанщині становила 47,3 ц, зазначив директор департаменту агропромислового розвитку Харківської державної адміністрації Олександр Нездюр.

Ми можемо отримувати і по 100 центнерів. Але дефіцит МТР не дозволяє аграріям вносити належну кількість добрив. Наш пріоритет - залучення інвестиції в розвиток нашого регіону та України в цілому, - підкреслив О. Нездюр.

До перспективних напрямків агросектору, які не використовуються на повну силу, чиновник відніс виробництво меду, який пасічники не можуть вигідно реалізувати через відсутність лабораторії меду, а також виробництво спирту – із чотирьох заводів в області працює лише один.

Олександр Нездюр також розказав, що фермери Харківщини планують найближчим часом освоїти такі напрямки переробки як виробництво сухих порошків із грибів і сухих овочів.

Херсонщина - зона ризикованого землеробства. За словами заступника Херсонської обласної державної адміністрації Євгена Рищука, в регіоні приділяється неабияка увага меліорації, кількість виробничих площ із зрошенням зростає в середньому на 30-50 тис га.

Область прагне максимально використовувати людський потенціал: тут діє програма безкоштовного навчання дітей із Криму в херсонських внз. Таку ж можливість мають діти з сіл і колишні воїни АТО.

Інтерес інвесторів до регіону підвищили відновлення роботи міжнародного аеропорту в Миколаєві та пожвавлення діяльності суднобудівного заводу. «Певну настороженість в інвесторів викликає наближеність до кордону. Ми намагаємося довести, що Херсонщина - це не військова територія», - зауважив представник Херсонської ОДА.

Міграція – традиційно болюча тема для Заходу. Львівщина приваблива для всіх регіонів і сільськогосподарському, і в географічному, і в культурному напрямках.

Ми спостерігаємо неабияку сезонну трудову міграцію закордон. Цьому сприяють очевидні фактори: близькість до кордонів, безвізовий режим і різниця в зарплатах.  Ці всі проблеми ми розуміємо, але конкретних шляхів їх вирішення наразі немає. Єдиний варіант ми вбачаємо в розвитку сільських громад, стимулюванні кооперації та появі крафтових бізнесів у сегменті АПК, - зауважила директор департаменту агропромислового розвитку Львівської обласної  державної адміністрації Наталя Хмиз.

Як використати потенціал?

- Україна має неабиякі шанси для завоювання лідуючого місця серед світових агровиробників, - відзначив президент агрохолдингу AgroGeneration Джон Шморгун.

- Наш потенціал – це 140 млн т зернових. 10 млн т можна отримати за рахунок скорочення втрат, іще 10 млн т за рахунок культивації земель, які зараз зовсім не використовуються. 174 країни купують харчі українського виробництва. Для реалізації цих амбітних цілей Україні не вистачає інвестицій, але вони згодом вони будуть, - переконаний Джон Шморгун.

Україна має всі шанси стати повноцінним гравцем на світовому економічному ринку. Таку думку висловила заступник міністра агрополітики та продовольства України з питань європейської інтеграції Ольга Трофімцева. Вона повідомила, що на підтримку фермерських господарств 2017 року  буде виділено не менше 1 млн грн. В першу чергу кошти будуть виділятись тим, хто буде кооперуватися та орієнтуватися на стале ведення бізнесу, інвестувати в технології, захист ґрунтів.

- Відбувається зміна риторики в регіонах. Залишки радянської ментальності відмирають. Усі раніше орієнтувалися на центр, чекали, що держава має неодмінно щось давати. В деяких регіонах відхід від такого мислення вже відбувся на 100%, в деяких ще триває. Це чудовий приклад зміни середовища, - зауважила О.Трофімцева.

Для розвитку села дуже корисним був процес децентралізації. Поява лідерів на місцях, переїзд людей до сіл, створення сімейних ферм – це все позитивні наслідки, який доцільно вітати і підтримувати.

Проблеми міграційних потоків і кліматичних змін будуть також обговорюватись на Агропортах, які розширили свою географію:

5-7 жовтня 2017 року відбудеться Агропорт Схід Харків

19-21 квітня 2018 - Агропорт Захід Львів

26-28 липня 2018 -  Агропорт Південь Херсон

 

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

Інтерв'ю
Заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААНУ Олександр Ярещенко
Чимало аграріїв шукає щось, на чому можна було б заробити великі гроші. Частина з них з цією метою шукає щось таке, чим би ще мало хто займався, принаймні в промисловому масштабі. Тож інтерес значної частини аграрної громадськості був... Подробнее
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     

1
0