Спецможливості
Статті

Чорно-ряба порода худоби

05.06.2008
725
Чорно-ряба порода худоби фото, ілюстрація
Чорно-ряба порода худоби

Історія розведення чорно-рябої худоби в Західному регіоні України бере свій початок з середини ХІХ століття. У 50–60 роки ХХ століття з Німеччини в господарства Львівщини вперше завезли невелику кількість худоби чорно-рябої породи. Однак це суттєво не вплинуло на формування масиву. Дещо пізніше велику кількість тварин було завезено з Голландії та Естонії. Уже в кінці 70-х років ХХ століття худоба чорно-рябої породи Львівської групи значною мірою відповідала типу голландської худоби. Дана худоба відзначалася високою молочною і м’ясною продуктивністю. Чорно-ряба худоба селекції 50–70 років ХХ століття має комбінований напрям продуктивності — молочно-м’ясний.
З метою підвищення молочної продуктивності “місцевої” чорно-рябої худоби Західного регіону України з 1974 року почали широко використовувати племінних бугаїв голштинської породи.
У Львівській області на початку 90-х років ХХ століття нараховувалось понад 200 тис. голів великої рогатої худоби, в тому числі чорно-рябої породи 130 тис. корів. Питома вага чорно-рябої породи становить 91,5%. Приблизно така ж сама питома вага чорно-рябої худоби в той час була і в інших областях Західного регіону України.
До 1970 року на Львівщині завершено роботу із структуризації власної племінної бази чорно-рябої худоби з двома племрепродукторами: в дослідному господарстві “Оброшино” Пустомитівського і колгоспі ім. Лопатіна Сокальського районів. У генеалогічній структурі Львівської групи чорно-рябої худоби є достатня кількість високопродуктивних тварин, які раціонально використовувались для селекційного процесу в породі. До таких структурних одиниць у першу чергу відносять створені лінії Атлета 4098, Варкумера 4086, Футо-Зеніта 3, Едісона 801, Клімата 2222, Аннас-Адема 30587, Нееро 173-4003, а також родинну групу Енкера 1608. Надалі при вдосконаленні цих ліній, поряд з внутріпородним розведенням, використовувався високопродуктивний матеріал ряду споріднених порід, і в першу чергу голштинської породи.
У даний час в масиві чорно-рябої худоби Західного регіону України широко використовують тварин голштинської породи із ліній Віс Берк Ідеала 1013415, Віс Ідеала 0933122, Рефлекшин Соверінга 198998, Сілінг Трайджун Рокита 252803, Чіфа 142738502027, Монтвік Чифтейна 95679.
Характеризуючи в цілому сучасний масив чорно-рябої породи західноукраїнської популяції за тілобудовою і показниками продуктивності, слід відзначити її високу молочну продуктивність і добрі м’ясні якості. Особливо цінним є те, що чорно-ряба худоба має високий генетичний потенціал молочної продуктивності, про що свідчать показники продуктивності корів-рекордисток. Так, від корови Шута 1375 за 5 лактацію надоїли 10513 кг молока з середнім вмістом жиру 3,75%; від корови Видра 1103 за 4 лактацію надоєно 10040 кг молока жирністю 4,14%. Ці тварини несли в собі кров голландської і естонської селекції. Від голштинізованої корови Киянка 3386 за 4 лактацію було надоєно 12681 кг молока з вмістом жиру 3,89%. Усі три рекордистки належали дослідному господарству “Оброшино” Інституту землеробства і тваринництва Західного регіону УААН.
Чорно-ряба худоба Західного регіону селекції кінця 50-х — початку 70-х років ХХ століття з голландським і естонським генотипом характеризується відмінними забійними показниками. Це тварини комбінованого типу молочно-м’ясного напряму.
Таким чином, поліпшення чорно-рябої худоби Західного регіону в середині ХХ століття проходило за рахунок прилиття крові голландської і естонської порід, а з 1974 року і дотепер — голштинської породи.
26 квітня 1996 року наказом Мінсільгосппроду України №127 затверджено нову породу — українську чорно-рябу молочну породу з трьома внутріпородними типами — західним, поліським і центральним.
Дослідженнями лабораторії селекції та розведення великої рогатої худоби й виробництва молока та яловичини інституту встановлено, що в західному внутріпородному типі виділяється три екстер’єрних типи, які поділяються таким чином: 47% — комбінованого типу й 53% — молочного міцного, в межах якого близько 13% становлять тварини сухого типу.
Для тварин сухого молочного типу характерна коротка тривалість продуктивного використання (2,7 лактації проти 3,9–4,6 і більше лактацій у корів молочного міцного й комбінованого типів). Для тварин цього типу характерна висока кровність (понад 75%) за голштинською породою, що в свою чергу вимагає збалансованої повноцінної годівлі на рівні 50–60 ц к. о. на корову в рік. Тварини молочного міцного типу характеризуються міцністю конституції, зокрема кістяка, менше реагують на недостатній рівень годівлі. Вони добре продукують при забезпеченні рівня годівлі 45–50 ц к.о.
Для господарства різних форм власності з нижчим забезпеченням кормовою базою (36–45 ц к.о. на корову в рік) бажано розводити комбінований молочно-м’ясний тип чорно-рябої породи, який характеризується добрими молочними та м’ясними якостями.
Таким чином, у Західному регіоні селекційний процес із затвердженим внутріпородним типом української чорно-рябої молочної породи спрямовується на його консолідацію з визначенням молочного міцного й комбінованого типів надалі як заводських.

В. Федак, Т. Бобрушко, Н. Федак, О. Лящук,Інститут землеробства і тваринництва Західного регіону УААН

Інтерв'ю
координатор проекту "Купуймо разом!" Томаш Будзяк
Сільське господарство відноситься до тих галузей, де об'єднання може принести до значного підвищення конкурентноздатності. За ініціативи найбільшої в Польщі гастрономічної закупівельної групи Horeca GGZ в Україні буде створена вітчизняна... Подробнее
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в

1
0