Спецможливості
Статті

Чого чекати від глобального потепління?

05.06.2008
473
Чого чекати від глобального потепління? фото, ілюстрація

Зміну клімату за останні два десятиліття почали помічати не тільки метеорологи та кліматологи, а й пересічні громадяни. Що діється в природі, куди подівалися тривалі зимові періоди, чому раніше звичайного скресають річки і поступово, без колишньої весняної повені, втрачають талу воду, а весняні процеси нерідко розпочинаються не в березні, а в лютому? — запитують вони у фахівців, які вивчають кліматичні умови і займаються довготерміновим прогнозуванням погоди.

Зміну клімату за останні два десятиліття почали помічати не тільки метеорологи та кліматологи, а й пересічні громадяни. Що діється в природі, куди подівалися тривалі зимові періоди, чому раніше звичайного скресають річки і поступово, без колишньої весняної повені, втрачають талу воду, а весняні процеси нерідко розпочинаються не в березні, а в лютому? — запитують вони у фахівців, які вивчають кліматичні умови і займаються довготерміновим прогнозуванням погоди. Актуальність цієї проблеми зумовлена тим, що виявлена тенденція щорічної зміни гідротермічного режиму не має зворотного напрямку, внаслідок чого вплив її на водний баланс грунтів і продукційні процеси в рослинництві з часом, вочевидь, зростатиме.Пропонуємо ознайомитися з досягненнями досліджень глобальних змін клімату, які відбулися в минулому столітті, а також з фактичними даними про те, як ці зміни впливають на погоду в Україні. За останні три з половиною десятиліття зусиллями вчених багатьох країн опубліковані численні наукові звіти, статті, доповіді та методичні розробки, в яких викладені результати системних досліджень з питань глобальних змін клімату. На підставі аналізу оцінок зміни приземної температури повітря у Північній півкулі за останні 100 років були зроблені такі висновки. Інтенсивне потепління у Північній півкулі Землі, яке розпочалося на початку ХІХ -го століття, завершилося у 40-х роках ХХ. На зміну цьому потеплінню прийшов процес послабленого коливання, амплітуда якого в окремі роки сягала як позитивних, так і негативних значень щодо середньої величини за період 1961—1990 рр. З 1977 р. розпочався другий період стійкого потепління: у середньому за 100 років швидкість підвищення приземної температури повітря у Північній півкулі становила 0,5°С. Зміна температури повітря в холодне півріччя у високих та помірних широтах істотно перевищує аналогічні зміни температури в теплому півріччі. Після тривалих дискусій на наукових конференціях і симпозіумах учені різних країн дійшли висновку, що глобальний клімат Північної півкулі Землі в останньому півстолітті теплішає, і відбувається це досить помітними темпами. Причиною цього, крім планетарних і космічних чинників, що зумовлюють вікові коливання температури повітря та кількості опадів, є надмірні промислові викиди в атмосферу вуглекислого газу, вуглеводнів, зокрема, метану, окислів азоту та інших домішок, які помітно змінили склад атмосферного повітря і призвели до парникового ефекту, що істотно впливає на тепловий режим нашої планети. Наукові аргументи були такими вагомими, що у 1992 році більшість країн ООН (у тому числі Україна) підписали “Рамочну конвенцію про зміни клімату”. Верховна Рада України в 1997 році цю конвенцію ратифікувала, зарахувавши її до рангу державних програм. За Рамочною конвенцією та Кіотським протоколом (грудень 1997 року) були визначені квоти викидів в атмосферу вуглекислого газу, метану та інших “парникових” чинників. Відповідно до цих квот кожна країна повинна знизити викиди зазначених вище газів в атмосферу до рівня 1990 року. У липні 2001 року в Бонні (Німеччина) відбулася друга міжнародна конференція з цього питання за участю 160 країн, на якій було запропоновано нові заходи щодо контролю й посилення відповідальності промислово розвинутих країн за викиди в атмосферу легких газів. Наслідком зміни режиму глобальної температури є, вочевидь, підвищення інтенсивності планетарної циркуляції атмосфери, яке проявляється у збільшенні повторюваності стихійних явищ погоди над поверхнею Землі, а саме: ураганів, смерчів, тайфунів, злив, граду, екстремальних рівнів температури повітря тощо. Доповідь експертів ООН, яку було оприлюднено в лютому поточного року, свідчить про те, що глобальне потепління на Землі, викликане тотальним забрудненням навколишнього середовища, може призвести до того, що ХХІ століття стане “голодним століттям”. Великі повені внаслідок танення льодовиків спричинять загибель усього живого на значній території узбережжя північних морів та долин у підніжжі високих гір. Від посухи зменшиться сільськогосподарське виробництво, і в багатьох регіонах не вистачатиме питної води. “Жодна країна світу не може дозволити собі ігнорувати ці зміни на планеті, бо торкатимуться вони всіх і до цього слід готуватися”, — попереджають учені. За інформацією “Центру дослідження змін клімату” при університеті міста Норвич у Східній Англії, поданою в тижневику “Молодий вчений” від 11 листопада 2000 року, темпи потепління у ХХІ столітті в деяких регіонах можуть збільшитися вдвічі. Учені-кліматологи, які були делеговані на з’їзд у Гаагу від 160 країн, опрацювали прогностичну карту Землі, на якій визначили регіони з різним підвищенням температури повітря до 2100 року. Очікується, що до початку ХХІ століття середня температура повітря за рік підвищиться на 3—6°С (більше у північних регіонах, менше — у південних). Зокрема, на 5°С і більше прогнозується підвищення середньої температури на Азіатському континенті — від Казахстану до Саудівської Аравії, включаючи територію Узбекистану, Таджикистану, Афганістану та Ірану. Природно, що найспекотнішою погода буде там, де нині максимальна температура перевищує 40°С. Після ознайомлення з наведеною інформацією про глобальні зміни клімату у читача може виникнути природне запитання: яким чином вплинуло і впливатиме у майбутньому глобальне потепління на режим основних складових погоди — температури та опадів — над територією України. Наукові дослідження, що їх проводили впродовж останнього десятиліття у відділі клімату Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту і в лабораторії агрометеорологічного аналізу та досліджень Інституту агроресурсів Української академії аграрних наук, дають підставу зробити такі попередні висновки. Клімат в Україні адекватно реагує на глобальні зміни теплового режиму на Північній півкулі Землі. Динаміка середньорічної температури повітря в різних регіонах України за період 1945—2000 рр. має стійку тенденцію до підвищення. Крок цієї тенденції, відповідно до лінії тренду за розглянутий період, становить 0,4...0,6°С. Отже, середньорічна температура повітря за останні 50 років підвищилася в середньому на 0,5°С. Якщо тенденція такого підвищення температури протягом поточного століття зберігатиметься, матимемо різницю між середньою за рік температурою 2100 і 2000 років 2...2,5°С. Для з’ясування питання, як вплинуло глобальне потепління на тепловий режим сезонів і місяців в Україні, були визначені відхилення середньомісячної температури повітря за період 1961—1990 рр. від кліматичної норми, розрахованої за даними 1891—1984 рр. Ці відхилення виявилися від’ємними, а саме: мінус 0,5°С для липня і мінус 0,3°С для серпня. Проте теплова аномалія має позитивний знак для січня, лютого, березня, квітня, грудня і становить у середньому для території України 0,6...0,8°С. Для решти місяців відхилення середньомісячної температури відносно кліматичної норми за названий 30-річний період не перевищує 0,2°С. Наведені дані свідчать про те, що завдяки глобальному потеплінню в Україні загалом “пом’якшали” зими, а весни стали більш ранніми й теплими. За рахунок від’ємної теплової аномалії липня і серпня літо загалом виявилося прохолоднішим. Тепловий режим осінніх місяців майже не змінився. На тлі глобального потепління суттєво змінився також режим зволоження грунту на території України. Проявляється тенденція збільшення кількості опадів як у цілому за рік, так і по сезонах. Опади взимку часто відмічаються у вигляді дощу і мокрого снігу. Розрахунки показали, що середні суми опадів за період 1961—1990 рр. перевищили розраховану — за період 1891—1984 рр. — кліматичну норму: у грудні, січні й лютому на 9—12%, а у червні і липні — на 6—7%, але виявилися меншими порівняно з нею на 6% у серпні та на 19% у жовтні. В інші місяці середня сума опадів за тридцятирічний період (1961—1990 рр.) виявилася близькою до середніх багаторічних показників. Унаслідок збереження тенденції глобального потепління слід сподіватися на подальші зміни клімату в Україні в наступні роки. Зміна кліматичних умов призвела до відповідних наслідків у землеробстві. Зокрема більш раннє настання весняних процесів призводить до напруження при підготовці агротехніки та проведенні польових робіт, що потребує уточнення оптимальних строків сівби ранніх ярих культур. Зниження температури повітря у літні місяці зумовило збільшення тривалості періоду вегетації пізніх теплолюбних культур, через те що накопичення потрібних сум ефективних температур відбувається за більш тривалий період. Внаслідок цього строки достигання врожаю та його збирання щороку запізнюються. Це змушує висівати більш скоростиглі гібриди кукурудзи, які, на жаль, мають нижчу продуктивність. Наведені результати досліджень зумовлюють необхідність проведення поглиблених досліджень з метою оптимізації районування провідних польових культур на основі оцінки природних агрономічних ресурсів в умовах подальших змін клімату. Потребує поновлення кліматична норма для основних показників тепло- і вологозабезпечення, з якими на практиці порівнюють фактичні або прогностичні значення середньомісячної температури і суми опадів за місяць. Всесвітня метеорологічна організація запропонувала як нову кліматичну норму використовувати середні багаторічні показники за період 1961—1990 рр. Відповідні організації Міністерства екології та природних ресурсів України розрахували середньомісячні значення температури повітря і суми опадів за названий період по всіх метеостанціях. Нові кліматичні показники мають бути доведені до всіх користувачів гідрометеорологічною інформацією, що дасть змогу більш об’єктивно оцінювати вплив кліматичних чинників на процеси господарської діяльності і сприятиме поліпшенню ефективності використання ресурсів клімату в усіх галузях народного господарства. В. Просунко, канд. геогр. наук, завлаб агрометеорологічного і математичного аналізу та досліджень Інституту агроресурсів УААН

Інтерв'ю
Ірина Кухтіна
Про необхідність об’єднання виробників ягід, левова частка яких в Україні вирощується одноосібниками й домогосподарствами, говорять уже давно. Минулого року така асоціація – «Ягідництво України» - була зареєстрована. Редакція вирішила... Подробнее
З лютого цього року підрозділ Crop Science компанії «Байєр» в Україні очолив Франк Хатке, який водночас займає посаду керівника регіонального маркетингу в країнах Центральної та Східної Європи і нещодавно приїхав у нашу країну з Польщі.... Подробнее

1
0