Спецможливості
Новини

Час повертати борги

07.08.2009
785
Час повертати борги фото, ілюстрація

Неповернуті борги аграріїв за техніку, придбану в лізинг, обмежують можливості областей оновлювати матеріально-технічну базу інших своїх сільгосппідприємств. Контролювати вчасне поповнення фондів, що обслуговують сільгоспвиробників, держава доручила компанії "Украгролізинг". Про проблеми неповернення боргів лізингоодержувачами ми розмовляємо із заступником Голови правління НАК "Украгролізинг"
Тарасом Семикопним.

Неповернуті борги аграріїв за техніку, придбану в лізинг, обмежують можливості областей оновлювати матеріально-технічну базу інших своїх сільгосппідприємств. Контролювати вчасне поповнення фондів, що обслуговують сільгоспвиробників, держава доручила компанії "Украгролізинг". Про проблеми неповернення боргів лізингоодержувачами ми розмовляємо із заступником Голови правління НАК "Украгролізинг"
Тарасом Семикопним.

 - У всіх на слуху турботи банків, які намагаються повернути свої кредити. А як щодо повернення планових лізингових платежів?
 - Сьогодні це найболючіша проблема. Йдеться про чималі кошти: нині заборгованість з оплати лізингових платежів лише за графіками 2009 року становить майже 20 млн грн. Найскладніша ситуація в агропідприємствах Житомирської, Івано-Франківської, Київської, Харківської, Кіровоградської, Львівської та Херсонської областей, Автономної Республіки Крим. Добре розуміємо, що фінансові справи у більшості господарств не найкращі, що аграріїв обсіли проблеми, які потребують технічних, людських і, звісно, фінансових ресурсів. Але ж водночас наші лізингоодержувачі з Донецької, Одеської, Дніпропетровської, Луганської, Рівненської областей стабільно виконують свої фінансові зобов'язання перед Компанією і державою, а інші з місяця в місяць ходять у боржниках. Очевидно, причину слід шукати, насамперед, у людському факторі. У деяких випадках ми навіть можемо спостерігати ознаки корупційної діяльності.
- І у вас є приклади, що підтверджують такі звинувачення?
- Це стає очевидним, коли аналізуємо структуру цьогорічних боргів. Картина вимальовується характерна. Левова частка боргу перед нашою Компанією - майже 13 млн грн - належить сільгоспвиробникам, які взяли на умовах лізингу обладнання (переважно зерносховища) виробництва ТОВ "ТПК "Лорд" - це 6,6 млн грн, а також обладнання для вирощування свиней від ТОВ "Агрікон-Київ" - ще 5,7 млн грн. Починаючи з цього року, абсолютна більшість цих клієнтів не повернула жодної гривні. Таким чином, борги саме цих клієнтів становлять майже 60% заборгованостей 2009 року перед нашою Компанією, а отже, й перед державою. Так, наприклад, тільки у Київській області ТОВ "Універсал Транс" з початку року має мільйонний борг, ТОВ "Прем'єра-Агро" - півтора мільйона, ТОВ "Укртехспецтранс" - 920 тис. грн, ТОВ "Агріко-Україна" - півмільйона гривень. Зважмо, що загальна заборгованість господарств, які одержали техніку та обладнання від марки "Лорд" і "Агрікон", становить, відповідно, 26 та 9,6 млн грн. Коли попит на це обладнання впав і помітно зменшилася кількість замовників, то розрахунки лізингоодержувачів із Украгролізингом припинилися. Важко не помітити закономірності у стосунках саме цих господарств-боржників з виробниками обладнання "Лорд" та "Агрікон". Мимоволі напрошується висновок про те, що виробники створили під себе своєрідну піраміду: їхні господарства отримували гроші на придбання в лізинг техніки та обладнання, але цими коштами материнське підприємство перекривало зовсім інші свої потреби. На що боржники сподіваються тепер, різко припинивши проплати, важко сказати. Адже в таких ознаках проглядається корупційна схема. Цілком зрозуміло, що наша юридична служба вже подала позови в суди на всіх злісних боржників та зробила нотаріальні виконавчі написи на повернення техніки від них. А головне, всі розуміють, що саме за повернуті від лізингоодержувачів кошти ми закуповуємо нову техніку та обладнання згідно зі статтею Держбюджету.
- Якої ефективності ви очікуєте від таких дій?
- Треба чітко зрозуміти ключові позиції, суть наших зусиль, спрямованих на повернення лізингових платежів. Адже мова йде не про чиїсь вузькі інтереси. Йдеться про можливість агровиробників вчасно отримувати потрібну для них сільгосптехніку. Бо ж її першочергово надають тим регіонам, які виконують план повернення лізингових платежів. Річ у тім, що 153 млн грн, запланованих у Держбюджеті на лізинг, ніхто туди просто так не поклав і не покладе: ці кошти формують саме з повернення планових лізингових платежів за техніку та обладнання, які вже працюють на вітчизняному аграрному ринку. Схема тут доволі проста: що більше коштів повертають лізингоодержувачі, то більше в компанії можливостей задовольнити попит аграріїв. Це наша спільна державна справа. Адже незадовільний стан розрахунків за вже одержану техніку обмежує можливості інших господарств області скористатися послугами лізингу для оновлення технічного парку. Є в області великий боржник - то й іншим сільгоспвиробникам зась до нової техніки, яку могли б вигідно придбати у лізинг. Отож, неплатники шкодять не тільки самі собі, а й своїм землякам-колегам.
Компанія постійно відстежує через свої філії, що працюють у всіх регіонах, як лізингоодержувачі розраховуються за надану їм техніку. У разі несплати боргів протягом 30 днів від зазначеної в графіку дати повернення компанія забирає позичені кошти в судовому порядку. А в злісних боржників вилучає техніку. Тільки цього року вже подано 58 позовних заяв на суму майже 55 млн грн. Водночас задоволено 28 позовів на суму 9,6 млн грн. На підставі судових рішень та на стадії розгляду судових справ повернуто понад 2 млн гривень.
Але ж саме рішення суду, на жаль, не свідчить про те, що реальні гроші надійдуть у казну. Хотілося б відчути активніше втручання в процес повернення коштів Державної виконавчої служби. Неодноразово повторюю: йдеться ж про ДЕРЖАВНІ кошти. Натомість пасивність Державної виконавчої служби дуже часто гальмує повернення заборгованих грошей.
Деякі господарства намагаються шукати виправдання в тому, що, мовляв, отримують або недоукомплектовану, або неякісну техніку чи обладнання. Тільки от чомусь ще жоден із цих скаржників так і не звернувся до судових інстанцій з претензією до виробників, хоча такі нюанси чітко прописано в договорах.
- Тож чи є якісь перспективи  розв'язання цієї нагальної проблеми?
- Безперечно. Те, що залежить від Компанії, ми здійснюємо чітко й активно. Щопонеділка керівники наших обласних філій доповідають про стан повернення боргів за отриману техніку, про конкретні дії з господарствами-боржниками. Ми поставили перед собою чітку мету: до 1 вересня "підтягнути" всі поточні платежі.
- Що робитимете з тими, хто не зможе повернути лізингових боргів?
- Ви маєте рацію, є й безнадійні боржники. У таких господарств ми вилучаємо техніку, щоб одразу реалізувати її через механізм повторного лізингу або продати за залишковою вартістю. Не можемо допустити, щоб дефіцитне обладнання простоювало.
- Але ж у сільгоспвиробників є й об'єктивні причини, через які вони опиняються в боржниках?
- Так, і ці причини загальновідомі. Йдеться про кризовий брак банківських кредитів, невизначеність цін на зерно. Досі у сховищах лежить зерно торішнього врожаю, яке селяни змушені збувати за безцінь. Додалися несприятливі погодні умови навесні, і величезні площі довелося пересівати. А на заході країни посіви пошкодили численні зливи та град. Частина наших боржників могла б розрахуватися за лізинговими платежами саме з коштів, які вже давно мали б надійти як компенсація за стихію. Але ці гроші досі блукають невідомо де.
Враховуючи фінансові труднощі сільгоспвиробників, ми готові піти назустріч лізингоодержувачам і надати їм можливість розплатитися за минулі борги зерном пшениці нового врожаю. Механізм таких розрахунків компанія розробляє. Сподіваємося, що Кабінет Міністрів підтримає нашу пропозицію і буде підготовано нормативні акти, які допоможуть скористатися такою формою розрахунків. Переконаний, від цього виграють усі учасники, задіяні на ринку фінансового лізингу.
Наша нова цілеспрямована, висококваліфікована й дуже енергійна команда усвідомлює важливість загальнодержавної справи, за яку ми відповідаємо, і впевнена, що своєї мети досягнемо.

Інтерв'ю
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці

1
0