Бразилія: світло недосяжної зірки

Використання найновіших технологій дало можливість бразильським фермерам суттєво збільшити свої прибутки. До того ж, ГМ-технології дуже вдало поєдналися з технологією No-till (нульового обробітку грунту).

Ще років 40-50 тому світ поділяли на розвинені країни, країни, що розвиваються, країни, що не розвиваються й навряд чи коли-небудь розвинуться, і Радянський Союз. Тоді СРСР вдавав, що він намагається наздогнати й перегнати Америку, а насправді був "Верхньою Вольтою з водневою бомбою".
Наприкінці 80-х років минулого століття покійний академік Андрій Сахаров сказав: "Дай, Боже, догнати хоча б такі країни, як Мексика, Аргентина та Бразилія".
Років десять тому з країн, що розвиваються, виокремилися три країни - Бразилія, Китай та Індія. До цієї групи, заради сміху, хтось долучив і Росію (так звана група БРІК), хоча Росія, як і Південно-Африканська Республіка, після скасування в останній режиму апартеїду, стрімко деградує.
Нещодавно новообраний Президент України Віктор Янукович з його, скажемо так, дуже специфічним гумором, добряче посміявся над усіма російськими та українськими політиками й економістами, поставивши мету наздогнати Росію:
"Россия немного продвинулась вперед, и моя задача - в хорошем смысле слова - догнать Россию, подтянуть уровень жизни, пенсионного обеспечения, социальных условий до российского уровня, потому что мы живем рядом, люди между собой общаются и знают условия жизни наших соседей", - отметил он. (Интерфакс-Украина, 05.03.2010).
Річ у тім, що для того, щоб наздогнати Росію, зовсім не треба йти вперед - досить лише трохи загальмувати власне падіння й через деякий час Росія, в своєму стрімкому русі вниз, сама "наздожене" нас.
Намагатися наздоганяти Китай, Індію або Бразилію - це те ж саме, що пробувати вилізти з багна, тягнучи себе за волосся вгору. Переконала мене в цьому поїздка до Бразилії в складі групи європейських журналістів для ознайомлення з успіхами бразильських сільського господарства й науки на ниві генетично модифікованих організмів.

Наздогнати США
Згідно з підсумками 2009 року, за площею під генетично модифікованими культурами Бразилія стала другою в світі країною після США (64 млн га) - 21,4 млн га, посунувши на третє місце Аргентину (21,3 млн га). У 2009 році 80% бразильської сої припадало на генетично модифіковані сорти. До 2009 року в Бразилії було заборонено вирощувати ГМ-кукурудзу (стійку проти шкідників), але вже в перший рік після дозволу на вирощування ГМ-кукурудзи Bt-кукурудзою було засіяно 30% площ. За прогнозами, в 2010 році площі під ГМ-кукурудзою сягнуть 53 відсотків.
І головне тут не в тому, що бразильці ставлять за мету нагодувати світ. Важливо те, що використання найновіших технологій дало можливість бразильським фермерам суттєво збільшити свої прибутки. До того ж, ГМ-технології дуже вдало поєдналися з технологією No-till (нульового обробітку грунту).
Тут треба зробити невелике зауваження: в Бразилії 100% сільськогосподарських угідь обробляють за цією технологією. І не тому, що бразильці на перше місце ставлять накопичення гумусу в грунті чи економію пального. А тому, що в Бразилії сільськогосподарські райони розміщені на похилій місцевості (горизонтальних полів практично немає), і No-till - єдиний метод боротьби з водною ерозією грунту.
Бразилія - найбільший виробник цукрової тростини в світі: 400 млн т, яку вирощують на площі 7 млн га. Бразилія вигідно скористалася пустими балачками довкола глобального потепління й частину виробництва цукру спрямувала на виробництво спирту, яким можна заправляти автомобілі. Через це нині ціну на цукор у світі прив'язано до ціни на нафту: зростає ціна на нафту - дорожчає й цукор, падає ціна на нафту - дешевшає цукор. І якщо виробництво етанолу в США з кукурудзи без державних субсидій (0,13 дол./л) є збитковим, то виробництво спирту в Бразилії з цукрової тростини - прибуткове й без державних дотацій.
А тому нині в Бразилії гостро стоїть питання підвищення ефективності вирощування цукрової тростини, і без біотехнологій тут не обійтися. У Центрі технологій цукрової тростини в м. Пірасікаба вже ідентифікували гени, відповідальні за виробництво цукрози в цукровій тростині й займаються створенням генетично модифікованої цукрової тростини, яка була б: а) стійкою проти шкідників і хвороб, б) стійкою до посухи, в) містила на 40% цукрози більше.
Можете не сумніватися - поставлену мету бразильські вчені досягнуть. (В Інституті цукрових буряків УААН теж займаються створенням ГМ-буряків, але ж, замість державної підтримки, маємо два законопроекти, зареєстровані у Верховній Раді, щодо повної заборони ГМО на території України. Їх розробники, здається, не знають, чим ген відрізняється від хромосоми, а ДНК від РНК, а тому - заборонити!) Після цього засумують і американські фермери, а американським конгресменам доведеться робити ще одну дірку і в без того катастрофічному бюджеті задля пошуку грошей на підвищення субсидій виробникам кукурудзи.
А це ж тільки початок біотехнологій. Бразильські вчені з університету в м. Кампінас уже запатентували кукурудзу, яка містить гормони росту (для використання в кормах), і кукурудзу, яка виробляє інсулін.
Якщо Ватикан лише тепер збирається схвалити методи генної інженерії в медицині та сільському господарстві, католицька церква в Бразилії (а Бразилія - це католицька країна з дуже впливовою церквою) вже давно благословила прогрес у біотехнології. Єдине, проти чого виступає церква в Бразилії, - це досліди на стовбурових клітинах людини. Все решта - повний уперед!
Хоча це зовсім не є безконтрольністю у використанні ГМ-технологій. Будь-яке підприємство (ферма), що хоче працювати з ГМ-продуктами, має отримати Сертифікат біобезпеки від Національної комісії з біобезпеки.
Кілька слів про цю комісію. До її складу входить 54 члени, яких призначає міністерство науки та техніки. Всі члени комісії мають науковий ступінь не нижче PhD (доктор наук у нашому еквіваленті) зі своєї спеціалізації. Комісія складається з чотирьох комітетів: біотехнології в рослинництві, довкіллі, тваринництві, медицині. До складу комісії входять 11 міністрів. Комісія підпорядкована безпосередньо президенту країни. Національна комісія з біобезпеки займається такими питаннями: формулювання національної політики в галузі біобезпеки, соціально-економічний аналіз наслідків комерціалізації ГМО, запровадження технічних вимог до наукових досліджень та комерційного використання ГМО.
Суспільство Бразилії вже усвідомило, що відмова від ГМО - це шлях у минуле, деіндустріалізація країни, повернення до низькоефективного сільського господарства, а отже, міграція міського населення назад у сільську місцевість, злидні.
Єдине, що гальмує розвиток високих технологій у Бразилії, це діяльність "зеленої мафії" - сучасних хуліганів на кшталт "Грін піс" (назву цієї організації можна перекласти, як "зелений горошок"). Не наважуючись, як в Європі, знищувати дослідні чи комерційні посіви генетично модифікованих культур або трощити обладнання у фармацевтичних центрах, бразильська "зелена мафія" намагається залякати людей байками про "отруйну їжу". Найцікавішим тут є те, що, оскільки в Бразилії вимоги маркувати продукти харчування на вміст ГМО немає, "зеленій мафії" доводиться самій споживати ГМ-харчі. Якби ці ГМ-продукти справді були отруйними, то "Грін пісу" в Бразилії вже не було б.

Освіта - основний резерв науково-технічного прогресу
У м. Пірасікаба (щось на кшталт нашого районного центру) міститься аграрний коледж ім. Луїса де Кеїроса, який є частиною університету Сан-Пауло. Серед викладачів цього коледжу 96% - доктори наук, чимало з них освіту здобували в Європі та Північній Америці. Всі вільно розмовляють англійською.
(Я от намагався уявити собі український аграрний університет в якомусь районному центрі, наприклад, Білоцерківський аграрний університет: професура з іноземною освітою, яка вільно володіє англійською і займається науковими розробками світового рівня в галузі генної інженерії. Визнаю: на таку уяву в мене не вистачило фантазії).
Професура аграрного коледжу розповіла європейським журналістам, якими напрямами в біотехнології вони займаються. Теми досліджень було названо такі: амінокислотний метаболізм у злакових культурах; окислювальний стрес у рослинах, спричинений важкими металами (кадмієм, алюмінієм та нікелем); бактерії, що розкладають гербіциди; біо-, фіторемедіація.
У нас евкаліпт розглядають як рослину, з якої виробляють ліки. В Бразилії евкаліпти вирощують як сировину для виробництва паперу. Тому генетична модифікація евкаліпту для поліпшення його технологічних характеристик є важливим народногосподарським завданням. У цьому напрямі вчені з аграрного коледжу в м. Пірасікаба досягли значних успіхів, так само як і в суттєвому прискоренні процесу ферментації цукрової тростини завдяки використанню ГМ-дріжджів.
Бразильське агрошоу:
нам ще далеко
Це лише невелика частина агрошоу "Коопавель".
Щороку в районному центрі Каскавель (шт. Парана) відбувається агрошоу "Коопавель". Площа цього агрошоу разів у двадцять більша за наше Всеукраїнське шоу "Агро". Торік агрошоу "Коопавель" відвідало 300 тис. людей. У шоу демонструють свої досягнення світові лідери в галузі насінництва, ветеринарії, машинобудування. Має свою експозиційну ділянку й кооператив "Коодетек", який об'єднує 180 тис. фермерів, що займаються вирощуванням кукурудзи та сої.
Фермери кооперативу "Коодетек" широко використовують ГМ-сою. Виявилося, що місцевий бур'ян під назвою "бува" (Conyza bonariensis) зміг за кілька років розвинути стійкість до гліфосату. Кооператив "Коодетек" профінансував роботу корпорації EMBRAPA, яка модифікувала ГМ-сою Раундап реді на стійкість до гербіциду іншої групи. Проблему бур'яну "бува" в посівах RR-сої було знято.
А тепер уявімо, що Асоціація фермерів та землевласників України звернулася з аналогічним питанням, скажімо, до Південного біотехнологічного центру в Одесі...

Кілька фактів на закінчення
На сьогодні для виробництва 80% сирів у світі використовують ензим хімозин (ренін, сичужний фермент), який одержують за допомогою генетично модифікованих бактерій.
Ензими, одержані з допомогою ГМ-бактерій, широко використовують у хлібопекарській промисловості. Дедалі більше сортів пива виробляють, використовуючи ГМ-дріжджі.
За допомогою ГМ-технологій нині виробляють вітаміни B2 (рибофлавін), B7 (біотин), B12 (кобаламін), C (аскорбінова кислота).
На сьогодні в світі видано 762 дозволи на вирощування 24 ГМ-культур, із загалом 155 подіями (трансгенними конструкціями). Вартість одного тесту PCR (полімеразна ланцюгова реакція) на наявність ГМО ("містить - не містить") становить 6 дол./40 т. Вартість PCR-тесту для визначення кількісного вмісту ГМО (одна подія) - 290 дол./зразок (партія - близько 3 тис. т). Вартість PCR-тесту в реальному часі для визначення кількісного вмісту ГМО (одна подія) - 1050 дол./зразок. Маємо 155 зареєстрованих подій (з них лише 13 для сої та 40 - для кукурудзи). А тепер підрахуйте, в яку "копієчку" виллється аналіз партії продуктів харчування на вміст у них ГМО.
Бразилія, Китай, Індія швидкими темпами рухаються шляхом науково-технічного прогресу. В Україні невігласи на всіх рівнях влади науково-технічний прогрес намагаються зупинити. Цікавим є те, що їм це, зазвичай, вдається. Тому немає нічого дивного в тому, що в центрі Європи з'явилася Верхня Вольта. Хоча я недоречно згадав африканську державу Буркіна-Фасо (теперішня назва Верхньої Вольти) - посіви ГМ-бавовнику в цій країні займають 100 тис. га. Правильніше сказати, що в центрі Європи з'явилася ще одна Зімбабве.
На закінчення дозвольте навести невеликий уривок із "Золотого теляти" І. Ільфа та Є. Петрова:
"Я хочу виїхати, товаришу Шуро, виїхати дуже далеко, в Ріо-де-Жанейро..."
Це вирізка з "Малої радянської енциклопедії". Ось тут написано про Ріо-де-Жанейро: "1360 тисяч жителів", так... "значна кількість мулатів... біля просторої бухти Атлантичного океану..." Ось, ось! "Розкішшю магазинів і пишнотою будинків головні вулиці міста не поступаються перед кращими містами світу". Ви уявляєте собі, Шуро? Не поступаються! Мулати, бухта, експорт кофе, так би мовити кофейний демпінг, чарльстон під назвою "У моєї дівчинки є одна маленька штучка". І... Та про що говорити! Ви самі бачите, що діється! Півтора мільйона людей - і всі, як один, у білих штанях! Я хочу звідси виїхати. У мене за останній рік виникли з радянською владою серйозні незгоди. Вона хоче будувати соціалізм, а я не хочу. Мені нудно будувати соціалізм". 

Юрій Михайлов