Спецможливості
Статті

Борзна — Орел: біотехнологія — на марші

13.02.2013
826
Борзна — Орел: біотехнологія — на марші фото, ілюстрація

Мета цієї публікації — на прикладі кількох господарств показати фермерам і власникам-«середнякам», далеким від мільярдних джерел фінансових надходжень, як можна раціонально придбати племінне поголів’я.

Мета цієї публікації — на прикладі кількох господарств показати фермерам і власникам-«середнякам», далеким від мільярдних джерел фінансових надходжень, як можна раціонально придбати племінне поголів’я.

В. Мадісон, канд. біол. наук,
спеціально для «Пропозиції»

Від Борзни до Брянська
Від міста Борзна, що на Чернігівщині, до Брянська — всього 370 км. ТОВ «АГРІКОРХОЛДИНГ», яке працює на території цього райцентру, є найбільшим в Україні власником племінної м’ясної худоби (загальне поголів’я — понад 10 тис. голів). Крім породи абердин-ангус канадської селекції, на племзаводі ТОВ «АГРІКОРХОЛДИНГ» розводять також французьких шароле й лімузинів.
Мало того, що ці три породи входять до списку найпопулярніших в Америці та Європі, вони ще й зовнішньо дуже привабливі.
А за кілька сотень кілометрів від українського райцентру, під російським Брянськом, успішно поповнювало 52-тисячне стадо абердин-ангуської породи АПГ «Міраторг». Чергову партію із 3600 телиць привезли з Австралії минулого літа. Очікується, що загальна кількість поголів’я в Брянській філії «Міраторгу» досягне 80 тис. голів. Загальна вартість проекту — понад 24 млрд російських рублів (bryanskobl.ru 23.05.2012).

Від Орла до Брянська
Трансплантацією ембріонів (ТЕ) в ТОВ «Городище» (Орловська обл., Урицький р-н) вирішили зайнятися в 2011 р. Колишній медик, а нині — керівник підприємства, Нікіта Сілін ще до придбання племінного стада вирішив завозити генетику у вигляді ембріонів імпортного походження.
Протягом 2011 р. у господарстві пересадили майже 200 ембріонів канадського абердин-ангуса (селекція фірми Simex), привезених з України. Реципієнтами були телиці чорно-рябої породи, які після отелення протягом шести місяців перебували разом із підсисними телятами. Мали прекрасний результат тільності реципієнтів — 52% (міжнародний стандарт — 45–55%).
Собівартість телят, народжених в Орлі, навіть без урахування компенсацій обласного Департаменту  сільського господарства, не перевищувала 800 дол. США. Як закликають у рекламних блоках, відчуйте різницю у вартості молодняку: 4000 чи 800 дол. США. Робіть вибір: дорогий молодняк, постачений літаками й пароплавами прямо зараз, чи вп’ятеро дешевше, але — на місцевих реципієнтах і через рік.
Завдяки успішному результату появи першої партії телят від ТЕ, було вирішено й далі співпрацювати, але вже на вищому рівні: довести рівень ТЕ до 1 тис., тобто одержати 450–500 тільностей реципієнтів племінним приплодом.
Ембріони можна було купити за рубежем (350–500 дол. США), заготувати на племпідприємствах РФ або України, які мають поголів’я імпортного походження.

Техніка заготівлі й ТЕ — в картинках
За безпосередньої підтримки керівництва ТОВ «АГРІКОРХОЛДИНГ» (директор — С. М. Петренко) рано навесні 2012 р. на підставі племінних документів було сформовано стадо корів-донорів із новотільного поголів’я, котре здебільшого перебувало з телятами на підсосі. За цей піврічний строк від корів-донорів потрібно було заготувати ембріони й створити з них ембріобанк для постачання замовникові в РФ. Потім корів-донорів штучно запліднювали та парували згідно з планом відтворення племінного стада.
Після ТЕ й виношування теляти «блакитної» крові цих реципієнтів місцевої (калмицької) породи можна використати для ТЕ повторно або покрити абердин-ангуськими бугаями для отримання тварин з метою подальшого  виробництва скоростиглого м’яса.

Почім племінні «штиблети»?
У США, Канаді та Європі щорічно здійснюють по 100 тис. ТЕ (!). У РФ та інших країнах співдружності — кілька сотень ТЕ за рік. Популярність торгівлі ембріонами за рубежем пояснюється економічною доцільністю використання методу ТЕ, високим рівнем освіченості фермерів, які вміють берегти копійку. Економія на кожній закупленій племінній телиці може становити кілька тисяч американських доларів.
Імпорт, реалізація та пересадження ембріонів дають змогу одержувати племінний приплід закордонного походження від помісних реципієнтів та інших телиць, які не мають племінної цінності, в три-чотири рази (!) дешевше, ніж завезення телиці або нетелі з-за кордону. Вартість тільності реципієнта племінним приплодом становить приблизно 1000 дол. США. Якщо ембріони закуповувати за рубежем, то вартість приплоду-ТЕ може зрости до 1500 дол. США. Однак, беручи до уваги приклад господарств, із якими ми співпрацювали (Самарська, Челябінська, Оренбурзька, Орловська області), слід враховувати покриття витрат на ТЕ від регіонального МСГ у розмірі близько 40% вартості закуповуваних ембріонів і оплати праці фахівців ТЕ. Якщо задіяти ще й цей механізм державної допомоги, то вартість виробництва племінного теляти-ТЕ може скоротитися до 500 дол. США! Тобто ТЕ допоможе одержати племінне теля за вартістю пари елітних штиблет.
Селекційні переваги торгівлі ембріонами
Ажіотажне вивезення племінних тварин уже зіграло на руку зарубіжним скотарям, буквально спорожнивши їхні елевери. Закордонні ковбої мають шикарну можливість «підчищати» свої селекційні огріхи коштом скотарів РФ, бо в тваринництві діє просте правило: краще ніколи живцем не продають. Краще можна одержати виключно завдяки штучному осіменінню й ТЕ.
Імпорт племінної худоби підняв на неї ціни в Європі, Австралії й північно-американських країнах. Залучив до роботи американських і канадських біотехнологів для додаткових поставок ембріонів до Австралії. Припав до вподоби фермерам цього острова, які з даних ембріонів одержують племінний молодняк та із задоволенням вирощують його для імпорту дорослих тварин до РФ. Збагачуються й транспортні компанії, які, своєю чергою, відправляють племінних нетелей на російські простори, від Далекого Сходу до Калінінграда, з «букетом» заморської інфекції.
А для заготівлі ембріонів ідуть найкращі представники породи (корови й бугаї — донори ембріонів). Тільки завдяки поставкам ембріонів можна замовити потомство від рекордисток і чемпіонок породи, кращих представників породних асоціацій племінної худоби.
То й, справді, а чи не краще — замість племінного «м’яса» — завозити племінні зародки прямо до Росії та України із США, Канади й країн Європи без австралійських «зигзагів»? Загадка!
У розмірковуванні на цю тему непомітно пролетіло ще одне літо...

Інтерв'ю
Щороку дистриб’юторам українського аграрного ринку стає дедалі важче працювати. Вони вимушені переглядати своє ставлення до процесу дистриб’юції, трансформуватися із просто продавців матеріально-технічних цінностей (МТЦ) у постачальників... Подробнее
Володимир Шульмейстер. Народився в Миколаєві. Закінчив Миколаївський кораблебудівний інститут ім. адмірала С. О. Макарова за спеціальністю «турбінобудування», інженер-механік. Захистив докторську дисертацію з матеріалознавства. З 24 грудня 2014 року по 30 грудня 2015 року обіймав посаду першого заступника міністра інфраструктури України
Український інститут майбутнього - незалежний аналітичний центр, який прогнозує зміни і моделює різноманітні сценарії розвитку подій в Україні, пропонує альтернативні рішення. Основні напрямки

1
0