Без доброго хазяїна і двір плаче, або Як знищується відома агрофірма

Дивлячись на нинішню ситуацію довкола агрофірми «Пуща-Водиця», так і хочеться згадати слова відомого українського класика: «Чия земля? Калит­чина…» От і нам захотілося дізнатися: кому приглянулася земелька доволі-таки конкурентоспроможного аграрного підприємства, яке багато років радувало киян свіжою овочевою продукцією. А деякі види овочів, скажімо, шампіньйони, були відомим брендом фірми.

Н. Ка­пу­с­тянсь­ка
Спеціаль­но для жур­на­лу
«Тва­рин­ництво та ве­те­ри­нарія»,
Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com

І щоб бути неголослівними, скажемо, що, приміром, городня бригада вирощувала понад 40 культур: починаючи із кропу і закінчуючи гарбузами. На ринку були доволі конкурентними. Більше того, і ціни були доступними. Свою продукцію агрофірма поставляла зазвичай на столичні ринки і ярмарки. Пізніше організували торгівлю з машин.
Утім, земелька потихеньку в підприємства стала «танути». Пік розпаду агрофірми припав на часи керівництва Лариси Усаченко. Подейкували, що це людина екс-міністра Миколи Присяж­нюка. Тоді дісталося всім, а особливо працівникам, яких ущемляли в їхніх правах...
Словом, нова керівниця повністю паралізувала Вишневський молокозавод: заборонила приймати молоко. А знищити поголів’я корів їй допомагав Головний ветеринар України, вихідець із агрофірми «Совки», Іван Бісюк. За це отримав тоді високу посаду – заступника міністра з агропромислового комплексу. А підприємство позбулося півтори тисячі ко­­рів та решти коней… Мотивували однією причиною: по­­голів’я лейкозне! Мовляв, завеземо но­­вих. Чи ж не серйозну віднайшли причину?
Хоча, як стверджують працівники агрофірми, корови в них були елітні, бо вирощували зі свого ж стада і відбирали найкращі для розвитку по­­голів’я корів. А корми які були! Домашня худоба не отримувала такого раціону, як в агрофірмі: пивна дробина, плющене зерно, сінаж, силос, сіно…
Новими, не лейкозними, обіцяними тваринами корівник так і не поповнився. Схоже, вже й не поповниться, бо навіть і обладнання зня­ли. Гада­єте, нове поставлять? Доб­ре думаєте… Замість корівників  кра­сується вивіска агентства з охорони. На­­певне, у вас виникне питання: а для чого агрофірмі потрібне таке агент­ство? Поки що загадка…
Утім, це не всі новини агрофірми «Пуща-Води­ця». Ще – знищення садів… На черзі – закриття тепличного комбінату, де вирощували овочі грунтовим та гідропонним способами.
Далі – цех засолювання… Схоже, що й то­­матний сік та квашені яблука «під прицілом», мабуть, їх чекає така сама доля, як і гриби з брендом «Пуща-Во­диця», які вже зникли з прилавків магазинів.
Щоб зупинити по­­дальше розкрадання аг­­ро­­­­­фірми, її працівники «пішли в на­­ступ» на Адмі­ніст­рацію Пре­зи­ден­та. Може, їх там почують… Як повідомив ре­­дакції голова незалежного проф­кому агрофірми «Пуща-Водиця» Во­­ло­­­димир Шевель, їхні вимоги – щоб Пре­зи­дент вплинув на Кабінет Міністрів у прийнятті рі­­шен­ня про зняття з посади міністра АПП України Ігоря Швай­ки, бо вважають, що «риба гниє з голови». За його словами, керівництво аг­­ро­­фірми цілеспрямовано займається свідомим знищенням підприємства.
— Вони хочуть украсти нашу землю, яка дуже дорога, бо розміщена в межах столиці. Маємо інформацію, що тут уже планують забудову. А агрофірму продовжують знищувати: грунтові теп­лиці – розібрано, по­­голів’я тварин – знищено, — заявляє пред­ставник профкому агрофірми «Пуща-Во­­диця» Олек­сандр Дро­биков. Акти­вісти підприємства провели поспіль дві акції протесту, але профільний міністр їх так і не почув (чи не хоче чути?).
Кореспондентові вдалося поспілкуватися під стінами Адміністрації Пре­зи­ден­та із Зінаїдою Рисич, колишньою працівницею агрофірми.
— Ми вже протягом десяти років відстоюємо своє право. Право на функціонування агрофірми «Пуща-Водиця», яку вже майже повністю знищили. Раніше в нас бу­­­ло багато зем­­лі. Тепер же на одній її частині побудували житловий масив, на другій – площею 22 га – вирубали і викорчували за три тижні фруктові дерева і побудували торгово-роз­ва­жаль­ний комплекс. Ще на 10 га землі зруйнували літні теплиці: від них лишилися лише каркаси і скло. Якщо вже дійшли до вирізування теплиць, то яке це, скажіть, відновлення підприємства?! Окрім того, дві тисячі працівників звільнено!
Праців­ників підприємства просто нагло ошукали: обіцяли, мовляв, звільняйтесь «за влас­­ним бажанням», а через півроку, після оновлення потужностей, усіх приймемо назад на роботу. Пройшло майже два роки, та ніхто людей на роботу не кличе. Більше того, звільнених працівників навіть не ставлять на облік у Центрі зайнятості у статусі безробітних.
Ми неодноразово зверталися до міністра з проханням створити спеціальну робочу групу, яка б зайнялась вирішенням нашої проблеми. Він пообіцяв з нами зустрітися. Але зустріч так і не відбулася. Хоча «висококабінетні» чиновники запевняють журналістів, що підприємство вже працює на повну потужність. Та, на жаль, реалії зовсім інші.

Днями міністр агрополітики і продовольства України Ігор Швайка представив колективу ДП «Науково-дослідний виробничий агрокомбінат «Пуща-Води­­ця» новопризначеного ге­­не­рального ди­­ректора Віктора Ки­­ри­ченка.
За словами міністра, працівники агрокомбінату запевнили, що працювати на підприємстві вони хочуть і будуть і ні про яке розпаювання землі мова не йде. Є навіть певні ідеї та програми щодо подальшого розвитку підприємства — справа тільки за інвестиціями та модернізацією.
Отже, перший крок до порозуміння вже зроблено. Чекаємо на наступні, які засвідчать результати вирішення проблеми.