Спецможливості
Новини

Бджоли не змогли зібрати травневий мед через холодну погоду

05.06.2020
790
Бджоли не змогли зібрати травневий мед через холодну погоду фото, ілюстрація

Холодний і дощовий травень звів нанівець сподівання на збирання весняних медів: наразі на багатьох пасіках бджіл підгодовують, рятуючи їх від загибелі.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на agrotimes.

«Увесь травень був холодним, із багатоденними дощами – бджоли не те що збирати нектар, а навіть із вулика вилетіти не могли, – розповів співвласник ТМ «Знатний Мед» Валерій Курейко. – Цвітіння нечисленних весняних медоносів за такої погоди теж незначне, нектару виділяється дуже мало».

За словами експерта, в таких умовах бджолосім’ї, які вже повинні були на початок червня виходити на пік свого розвитку, страждали від нестачі корму, тому пасічники вимушені підгодовувати бджіл, щоб вони не загинули.

«Так званого травневого меду, до складу якого входить нектар із плодових дерев і кущів, малини та інших ягід, цього року практично немає. Принаймні у центральних та північних областях України зібрати його не дозволили погодні умови», – зауважив Валерій Курейко.

Ріпак хоч і непогано цвів, та нектару бджолам ледве вистачило для своїх потреб, додав він.

За оцінками експерта, у загальній структурі медового врожаю травневий і ріпаковий меди в середньому займають по 7%, тобто сумарно до 8 тис. тонн.

Напередодні цвітіння білої акації – найціннішого медоносу в Україні – пасічники сподіваються, що погода виправиться, і у бджіл буде змога зібрати достатньо нектару.

«В Україні акацієвий мед збирають із білої та жовтої акації. Оптимальна температура, за якої акація виділяє найбільше нектару, – 18-24°С, при цьому не повинно бути сильних дощів, бо вони вимивають нектар із квіток, – зазначив Валерій Курейко.

Мед білої акації – один із найдорожчих, він займає близько 5% (близько 3,3 тис. тонн) від загального обсягу споживання на внутрішньому ринку, уточнив Валерій Курейко.

Ключові слова: мед, бджоли, погода

Інтерв'ю
заступник директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Віктор Швартау
Щойно збирання озимини повністю завершилося, сайт «Пропозиція» звернувся до заступника директора з наукової роботи Інституту фізіології та генетики рослин НАН України, доктора біологічних наук, професора, член-кореспондента НАН України... Подробнее
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 

1
0