База даних — помічник керівника
Якщо уважно придивитися до визначення поняття «база даних» як комп’ютерного терміну, то можна розгледіти дуже корисну складову, яку має знати кожен агроном. Яку? Що являє собою база даних? Яким чином вона може допомогти агроному або власнику? Відповіді на ці та інші питання ви знайдете у цій статті.
Якщо уважно придивитися до визначення поняття «база даних» як комп’ютерного терміну, то можна розгледіти дуже корисну складову, яку має знати кожен агроном. Яку? Що являє собою база даних? Яким чином вона може допомогти агроному або власнику? Відповіді на ці та інші питання ви знайдете у цій статті.
М. Солоха, ст. наук. співробітник,
ННЦ «Інститут грунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського»
Повернемося до визначення терміну. База даних — це впорядкований набір логічно взаємопов’язаних даних, що використовуються спільно та призначені для задоволення інформаційних потреб користувачів. Тобто будь-яка потрібна інформація може бути занесена, оброблена та візуалізована у базі даних.
А просторова інформація, як-то: контури полів, потреба у внесенні добрив, яких добрив та де само, власник, коли оралося поле, де найбільша/найменша врожайність, є нагально необхідною кожен день. Постійно наочно бачити реальний стан на полі (-ях), а не малювати десь на папірці цю інформацію, — це має робити кожен розумний агроном чи власник. Іноді поля змінюють свого власника/орендатора, тому важливо знати, що відбувалося на полі до того моменту, як на нього зайшов новий господар. Держава теж не повинна стояти осторонь. Вести моніторинг та відслідковувати стан полів щодо поживних елементів та складових родючості повинно стати пріоритетом, а електронні бази даних (БД) — шляхом до вирішення цього питання.
На жаль, в Україні є багато компаній та навіть агрохолдингів, які не приділяють належної уваги розв’язанню цієї важливої науково-практичної задачі. Але потік інформації щодо поля (-ів) зростає з року в рік, та просте її накопичення не має ніякого зиску. Отже, треба залучити цей потік у сферу бізнес-інтересів та заставити його працювати.
Чутливий та обережний власник з року в рік аналізує отриману інформацію з полів, технологію та час використання техніки на полях, їхню структуру та логістику та вирішує, як можна на цьому зекономити. Вже існують лабораторії та організації, які можуть надати серію картосхем земель з даними щодо кількісної потреби внесення добрив та вмісту поживних елементів.
На основі проаналізованої інформації приймаються як стратегічні, так і тактичні управлінські рішення, які втілюватимуться наступного сезону для отримання майбутнього врожаю. Так, на ринку вже представлені готові технологічні рішення на базі потужних серверів та спеціалізованих інтерфейсів, які швидко та потужно вирішують ці завдання. Але є декілька нюансів. По-перше, за це треба платити, а по-друге, якщо сервер знаходиться не на території вашого господарства, то у разі припинення відносин чи закінчення строку дії договору власник може втратити можливість отримання інформації. Тому з метою економії треба вміти самому або навчити своїх агрономів оперувати таким інструментарієм.
У цій статті надано перелік найнеобхідніших знань, навикових алгоритмів, які необхідно опанувати користувачу, який працює з цією інформацією навіть на простому рівні.
Проаналізувати всю просторово розподілену інформацію на якісному рівні можна, тільки використавши спеціальні геоінформаційні системи (системи електронної картографії), де ключову роль відіграють саме бази даних, в які заносять розподілену у просторі та часі інформацію про всі процеси, що відбуваються на полях.
Це дає можливість накопичувати та аналізувати інформацію по кожному полю, формувати його електронний журнал, надавати оперативну інформацію для прогнозу та аналізу поточної інформації для порівняльного аналізу. Це фундаментальна основа, відправна точка для будь-якого управлінського рішення як у сільському господарстві, так і в промисловості, де використовується інформація, яка має просторову або географічну прив’язку.
На українському ринку представлено цілу низку пристроїв для обміру полів та визначення їхніх площ (наприклад «Геометр», продукція фірм Magellan, Garmin та ін.). Окремо треба закуповувати програмне забезпечення та готувати фахівців.
Але всі вони тільки визначають площу поля, але не мають ніяких інструментів, які б давали змогу вносити у базу даних необхідні дані, такі як: урожайність на полі, потреба внесення добрив, необхідність проведення технічних заходів. Для агронома або керівника потрібен більш гнучкий інструмент, який би задовольняв потреби цілорічно. Але для цього потрібно отримати знання у дотичній області комп’ютерних наук.
Що потрібно знати про бази даних та різні типи даних
Найпростіше та доступне у використанні — програмне забезпечення MapInfo. Про його сильні та слабкі сторони можна розмовляти годинами, але це достатньо потужний та простий інструмент, який вирішує завдання накопичення, структурування й візуалізації просторово розподіленої (у нашому випадку — сільськогосподарської) інформації. Почнемо з простої професіональної інформації, яку потрібно знати та застосовувати користувачу — типи даних.
Власні дані можна вносити тільки як цифрові у наступні типи даних: Decimal, Integer, Small Integer, Float. Ці типи даних не підтримують ні букв між цифрами, ні від’ємних значень, ні всіляких роздільників типу дробової риски. Всі типи даних є універсальними й використовуються практично у всіх популярних базах даних незалежно від виробника та бренда. Відмітимо, що тільки на перший погляд робота з базами даних здається важкою, та будь-хто, знайомий із комп’ютером, може освоїти її впродовж тижня або двох на рівні звичайного користувача.
Як внести дані про стан поля в базу даних та обробити їх
Якщо ви як користувач тільки починаєте працювати з базою даних у MapInfo, то для того щоб показати базу даних, треба натиснути на клавіатурі клавішу F2. У базі даних MapInfo кожен запис на мапі (об’єкт мапи — наприклад, поле) має свій унікальний рядок. Тобто база даних створюється шляхом нанесення полів, їхніх меж та інших елементів мапи (лісосмуг, машинних дворів, населених пунктів, лісів тощо)(фото 1). Тобто якщо ми отримали результати трасирування (обведення контурів поля спеціальним малювальним інструментом), яке ми бачимо на фото ліворуч, то вони автоматично записуються і зберігаються в базі даних (на фото — під ім’ям test).
Важливо: будь який об’єкт на мапі дорівнює запису в базі даних, отже, не треба робити надписи на мапі, тому що вони будуть розглядатися цим програмним забезпеченням як об’єкти (наприклад поля).
Поки що тестова база даних складається всього з одного запису. Додати/видалити нові поля можна за допомогою меню Table Structure, як показано на фото 2. Після цього вибору відкривається меню керування полями бази даних, де ми бачимо згадані вище різні типи даних (фото 3).
Меню Modify Table Structure складається з:
Переліку записів у базі даних (у нашому прикладі — ID, Площа_га, Культура_2012, Добрива, Дод_інформація).
Важливо: зверніть увагу на вигляд назв на полі бази даних. Якщо назва складається з двох слів або скорочення, тоді між ними обов’язково треба ставити знак підкреслення;
Field Information — інформація про запис у базі даних;
Name — назва запису в базі даних;
Type — тип даних у базі;
Width — ширина поля в базі даних.
На фото 4 ширина поля становить 15 символів. Наведемо приклад, як треба показувати інформацію про окреме поле, записи в базі даних якого ми щойно внесли (фото 5).
В меню Main (фото 5, ліворуч) треба кнопкою I (на фото вона натиснута) натиснути на поле, яке вас цікавить (у центрі). З’явиться меню з інформацією про це поле. Тепер можна редагувати дані про поле по всім записам (площа, культура, добрива та ін.) і вносити ту інформацію, яка потрібна саме вам. База даних може мати декілька десятків оригінальних записів про поле або всі поля господарства. На мапі для наочності обведено (трасировано) декілька полів, і дані по кожному з них занесено у базу даних: номера полів, їхня площа; культура, яка висаджена; врожайність тощо (фото 6).
Згадаємо, що всі ці дані можна редагувати, вносити за роками, періодами вегетації так, як це потрібно користувачу. Але й це не все. Завдяки таблиці бази даних можна наочно показати на мапі врожайність та провести будь-який аналіз. Для цього потрібно зробити так звану тематичну мапу, або у нашому прикладі — мапу врожайності (фото 7).
На фото 7 показано перший крок до створення картосхеми з даних, які занесені до бази. Для цього потрібно обрати меню Map-Create Thematic Map та потім перейти до наступного кроку побудови мапи (фото 8).
В меню другого кроку побудови можна обирати будь-який тип тематичної мапи, для наочності ми обрали варіант різнокольорового забарвлення, який представлено на фото 8.
Далі обираємо колонку для побудови мапи (у нашому випадку — мапа врожайності): в меню Table обираємо файл test, а в меню Field — колонку з бази даних, на основі якої буде будуватися мапа (фото 9). Щоб почати будування тематичної мапи слід користуватись відповідними клавішами: <Back>(назад) або <Next>(вперед).
Результати побудови тематичної мапи показано на фото 10. Якщо вони чомусь не задовольнятимуть вас, слід знову зайти в меню Map, обрати побудову мапи та змінити те, що треба. Програмне забезпечення дає змогу друкувати не тільки кольорові мапи, а й різні штриховки, якщо принтер не кольоровий або треба зробити так звану контурну мапу для зручного користування в польових умовах.
Важливо: побудована мапа може бути гнучко перероблена під ті вимоги, що виникатимуть у агрономів, керівників або інших зацікавлених осіб. Зберігання та накопичування інформації у базі даних можливе впродовж тривалого часу, що надає потужні можливості для аналізу та систематизації рішень. База даних підтримує більшість форматів, у тому числі й Excel. Отже, її можна переводити і в інші формати.
Таким чином, бази даних з географічними об’єктами можуть стати зручним помічником у господарстві
під час роботи.