Спецможливості
Новини

“Байєр КропСайєнс”: найкращі рішення для зернових сьогодні і в майбутньому

01.12.2011
340
“Байєр КропСайєнс”:   найкращі рішення для зернових сьогодні і в майбутньому фото, ілюстрація

Щороку населення світу стрімко збільшується: вже досягнуто 7-мільярдної позначки, а до 2050 року воно сягатиме 9 млрд. Щоб нагодувати таку кількість населення, потрібно на 70% збільшити виробництво продуктів харчування. Насамперед,
це стосується зернових культур: рису, кукурудзи та пшениці. Без них неможливо уявити собі сьогоднішній та майбутній світ. Серед них - пшениця, яка займає близько 25% орних земель і є найпоширенішою зерновою культурою в перерахунку на посівні площі та другою (після кукурудзи) за вирощуванням у світі з обсягом виробництва понад 650 млн т на рік. Основні регіони її вирощування: Австралія, Чорноморський регіон, Китай, Європейський Союз, Індія та Північна Америка. 

Щороку населення світу стрімко збільшується: вже досягнуто 7-мільярдної позначки, а до 2050 року воно сягатиме 9 млрд. Щоб нагодувати таку кількість населення, потрібно на 70% збільшити виробництво продуктів харчування. Насамперед,
це стосується зернових культур: рису, кукурудзи та пшениці. Без них неможливо уявити собі сьогоднішній та майбутній світ. Серед них - пшениця, яка займає близько 25% орних земель і є найпоширенішою зерновою культурою в перерахунку на посівні площі та другою (після кукурудзи) за вирощуванням у світі з обсягом виробництва понад 650 млн т на рік. Основні регіони її вирощування: Австралія, Чорноморський регіон, Китай, Європейський Союз, Індія та Північна Америка.

Олег Єрмоленко
o.yermolenko@univest-media.com

Пшениця: глобальна культура - глобальні проблеми
Пшениця залишається одним із найважливіших продуктів харчування у світі. Щорічно її виробництво збільшується менш ніж на 1%, тоді як споживання - на 2%. І до 2050 року її виробництво потрібно подвоїти порівняно з сьогоднішнім його рівнем (щорічний обсяг виробництва зернових культур має зрости з 2,1 млрд до 3 млрд т). Проте зробити це дуже й дуже важко, адже збільшувати площу ріллі практично немає куди, лишається розраховувати лише на підвищення продуктивності сільськогосподарських рослин. Ситуація ускладнюється несприятливими змінами клімату та зменшенням доступності корисних копалин для використання їх для виробництва добрив, які з кожним роком все дорожчають. І це потребує збільшити врожайність культур завдяки поліпшеному насінню, а також новим підходам у захисті рослин та оптимізації методів культивування, а це, своєю чергою, - масштабних науково-дослідних заходів зі значними фінансовими витратами.
Тому державні та приватні установи по всьому світові мають збільшити інвестування в дослідження і селекційні розробки пшениці. Саме це стало лейтмотивом щорічного форуму Cereal Future Forum. Meet. Talk. Lead., що провела на початку листопада компанія "Байєр КропСайєнс" у Монхаймі (штаб-квартира компанії). На форум зібралися понад 150 селекціонерів, підприємців і фермерів, діяльність яких так чи інакше пов'язана з пшеницею.
На форумі компанія "Байєр КропСайєнс" представила свою глобальну програму науково-дослідницької діяльності у галузі насінництва зернових. "Ми ставимо собі за мету зробити кардинальний внесок у вирішення цих проблем, - сказав д-р Рюдігер Шейца, член правління "Байєр КропСайєнс". - Ми сьогодні вже є світовим лідером із розробки практичних рішень для захисту пшениці і розпочали процес створення дослідницької платформи для поліпшення селекції пшениці". Цим процесом передбачено спільну роботу вчених різних країн та континентів і створення глобальної мережі дослідних селекційних центрів по всьому світі. Результатом цієї діяльності має стати виведення на ринок у 2015 році перших нових сортів та гібридів пшениці.
Одним із кроків такої діяльності став довгостроковий союз з Організацією наукових та промислових досліджень Співдружності (CSIRO), національною дослідницькою організацією Австралії, що є однією із провідних установ світу в розробці нових сортів пшениці. Угода передбачає широку спільну науково-дослідницьку програму CSIRO і "Байєр КропСайєнс", спрямовану на поліпшення продуктивності й стійкості виробництва зерна з використанням сучасних методів. Обидві сторони планують багато науково-дослідницьких проектів щодо вивчення рис спадковості і введення їх в ідіоплазму зернових із метою створення сортів зернових культур з вищою врожайністю, ефективнішим використанням живлення і стійкістю проти небіологічних стресових факторів, таких як посуха та холодостійкість. Один із початкових проектів цього співробітництва присвячений розвитку ліній пшениці з поліпшеним потенціалом урожайності і стійкості проти стресових факторів, а другий зосереджується на лініях пшениці з поліпшеним засвоєнням фосфору.
Важливим елементом глобальної програми науково-дослідницької діяльності у галузі насінництва зернових компанії "Байєр КропСайєнс" стало придбання нею селекційних програм пшениці у двох українських селекційних компаній - "СОРТ" та "ЄВРОСОРТ" (м. Миронівка, Київська обл.). Завдяки цій угоді "Байєр КропСайєнс" отримав доступ до якісних ліній та сортів пшениці з відмінними характеристиками зимостійкості та посухостійкості.
На форумі пролунало чимало доповідей провідних науковців з багатьох країн світу, які вивчають пшеницю. Так, професор Стівен Бензігер з університету Небраски закликав до посилення селекційної роботи з метою розробки гібридної пшениці та використання для цього досягнень генної інженерії. Його підтримав професор Мартін Паррі з науково-дослідного центру Rothamsted (Велика Британія). Він, зокрема, сказав: "Існує конча потреба сталого рішення щодо підвищення врожайності пшениці на наявних орних площах за ефективного використання рослинами дефіцитних води та добрив. На сьогодні ми маємо у Великій Британії найбільшу в світі врожайність пшениці - 15 т/га. Тому ми ставимо собі за мету впродовж наступних 20 років створити всі передумови для збільшення цього показника до 20 т/га. І саме це - головні напрями наукових досліджень наступних років".
Чи не головним у всіх доповідях був акцент: науковці та бізнесмени мають зосередити всі свої зусилля на подоланні проблем пшениці, з якими фермери світу стикаються щонайчастіше, і всі дослідження мають бути спрямовані на вирішення саме цього важливого завдання. Лише у такий спосіб можна забезпечити якомога швидший результат. Тому невипадково однією з частин форуму була дискусія щодо проблем виробників пшениці. Участь у дискусії взяв і представник України - Роман Проць, директор виробництва агрохолдингу "Мрія". На відміну від інших учасників із Канади, США, Франції, Великої Британії та Німеччини, які хазяйнують на досить обмежених площах, "Мрія" ефективно господарює на 250 тис. га земель. Та попри цю розбіжність, проблеми у виробників практично ті самі: щорічне погіршення кліматичних умов, зниження родючості грунтів, подорожчання ресурсів, нестабільність аграрних ринків, зростання резистентності хвороб та шкідників до засобів захисту тощо. Тому всі учасники дискусії однозначно висловилися за інтенсифікацію наукових розробок у галузі насінництва зернових культур та їхнє негайне втілення в життя.
"Пшениця є стратегічною культурою для "Байєр КропСайєнс". В рамках своїх інвестиційних планів компанія вкладає значні ресурси в дослідження та розвиток задля підвищення врожайності пшениці. Компанія у свій насінницький бізнес із 2008 до 2012 року інвестує близько 750 млн євро на розробку нових рішень, - зазначив Хартмут ван Ленгеріх, керівник відділу стратегічного розвитку зернових, олійних культур та цукрових буряків компанії "Байєр КропСайєнс". - Наша мета - стати партнером виробників пшениці, а також пропонувати найкращі комплексні рішення для підвищення врожайності зернових культур. Створені нами високоякісні сорти підсилять нинішнє лідерство "Байєр КропСайєнс" у захисті зернових, протруюванні насіння та сервісних рішеннях, що дасть нам змогу надавати повний сервіс виробникам від сівби до збирання врожаю".

Попередня стаття
Наступна стаття

Інтерв'ю
Державна служба з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) офіційно працює в Україні з лютого 2016 року. Служба була утворена відповідно до постанови КМУ від
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее

1
0