Спецможливості
Статті

Балансування рацiонiв молочних корiв — запорука їх високої продуктивностi

05.06.2008
1779
Балансування рацiонiв молочних корiв — запорука їх високої продуктивностi фото, ілюстрація
Балансування рацiонiв молочних корiв — запорука їх високої продуктивностi

Балансування рацiонiв молочних корiв — запорука їх високої продуктивностi

Закінчення. Початок у №4/2001

Кiлькiсть структурних вуглеводiв у рацiонi впливає на ефективнiсть використання поживних речовин корму, i в тому числi протеїну: як недостатня кiлькiсть, так i надлишок — не бажані. Надлишок зумовлює зниження енергетичної цiнності рацiону, зменшення вживання корму й молочної продуктивності. Hедостатня ж кiлькiсть структурних вуглеводiв призводить до порушення процесiв травлення та обмiну речовин, сприяючи зниженню молочної продуктивностi i особливо жирностi молока.
Дослiдження показали, що в перiод стабiльної лактацiї рiвень клiтковини в сухiй речовинi рацiону повинен бути в межах 17—20%, при цьому бiльша частина — не менш як 14% — повинна бути представлена клiтковиною грубих кормiв. При визначеннi оптимального рiвня клiтковини в рацiонах слiд враховувати молочну продуктивнiсть i фазу лактацiї. При надої 3000—4000 кг рiвень клiтковини в рацiонi може становити близько 22%, при рiчному надої 4000—6000 кг — 18—20%, а у високопродуктивних корiв з надоєм бiльше 6000 кг допускається зниження кiлькостi клiтковини до 16—18%. Але в цьому разі використання грубих кормiв має компенсуватися за рахунок сiна високої якостi (бобових культур).
До групи безазотистих екстрактивних речовин (БЕР) входять в основному неструктурнi вуглеводи. Це цукри (моно-, ди- та трицукри), легкорозчиннi у водi та легкоферментуючi в передшлунках, i полiцукри — крохмаль, декстрини, iнулiн тощо. Цi полiцукри нерозчиннi у водi, але легко розщеплюються в передшлунках. Тому їх вiдносять до легкоферментуючих вуглеводiв.
Цукри в кормах представленi в основному глюкозою, фруктозою, мальтозою тощо. Багатi на цукор такi корми, як буряки, меляса, гiдролiзний цукор iз торфу та деревини. Близько 60 г цукру міститься в кiлограмi сiна високої якостi та трав’яному борошнi.
Крохмалистими кормами є зерновi, картопля. Легкоферментуючi вуглеводи мають велике значення в годiвлi тварин. Вони є основним джерелом енергiї (за рахунок легкоферментуючих вуглеводiв покривають близько 70% потреби в енергiї) та регуляторами обмiну речовин в органiзмi, а також поживною речовиною для мiкроорганiзмiв рубця, складовою для синтезу мiкробного бiлка. Hедостатня кiлькiсть легкоферментуючих вуглеводiв у рацiонi призводить до зниження використання поживних речовин та порушення вуглеводно-жирового обмiну, пiдвищує яловiсть. Hебажаним є також надлишок їх у рацiонi: якщо кiлькiсть цукру в рацiонi буде перевищувати 7—10 г на кiлограм живої маси, то можуть розвинутися ацидоз i отруєння тварин.
Потреба корiв у легкоферментуючих вуглеводах залежить вiд рiвня молочної продуктивностi. Вважається, що при середньодобовому надої 10—15 кг потреба корiв у глюкозi становить близько 1 кг, а при надої 25—30 кг — 2—2,5 кг. Потреба ж корiв у цукрi при надої 3000—4000 кг повинна становити 6—8% сухої речовини, при надої 4000—6000 кг — 9—10%, а при надої бiльше 6000 кг — 11—13%. Однак загальна кiлькiсть цукру в рацiонi не повинна перевищувати 2,5 кг.
Hеобхiдно контролювати рацiони корiв щодо кiлькостi крохмалю. Оптимальним вважається вiдношення цукру до крохмалю в межах 1:1,5—2,0.
Важливе значення для нормального травлення та використання поживних речовин корму має цукро-протеїнове спiввiдношення в рацiонi. Hа основi багатьох дослiджень встановлено, що найбiльш високе використання поживних речовин корму досягається в рацiонах, у яких на
1 г перетравного протеїну припадає близько 1 г цукру, тобто цукро-протеїнове співвiдношення становить 1:1.
Для сухостiйних корiв цукро-протеїнове спiввiдношення може бути не нижчим 0,8:1. Для лактуючих високопродуктивних корiв рiвень цукру в рацiонi повинен бути вищим, i цукро-протеїнове співвiдношення може досягати 1,5:1. Пiдвищене цукро-протеїнове співвiдношення слiд створювати також у разі включення в рацiон великої кiлькостi силосованих кормiв.
Жирове живлення. У рослинних кормах є жири (лiпiди). Вони становлять 2—4% сухої речовини. Жир має високу енергетичну цiннiсть. Вважається, що кiлькiсть жиру в рацiонах лактуючих корiв повинна становити 2—4% сухої речовини рацiону, або 60—65% загальної його кiлькостi в добовому надої молока. Оптимальна кiлькiсть жиру в рацiонi забезпечує краще використання протеїну i позитивно впливає на жирнiсть i надiй молока.
Мiнеральне живлення. Вiдомо, що будь-яка функцiя клiтинної дiяльностi органiзму зумовлена мiнеральними речовинами. Hедостатня кiлькiсть макро- та мiкроелементiв у кормах призводить до погiршення використання поживних речовин, збiльшення витрат на виробництво продукцiї, порушення функцiональної дiяльностi органiзму, виникнення алiментарних захворювань, порушення вiдтворних функцiй та народження нежиттєдiяльного молодняку. Для нормального перебігу життєвих процесiв важливим є не тiльки надходження до органiзму оптимальної кiлькостi мiнеральних речовин, але й спiввiдношення рiзних елементiв мiж собою. При складаннi рацiонiв з урахуванням деталiзованих норм слід враховувати кiлькiсть кальцiю, фосфору, магнiю, сiрки, калiю та хлору i мiкроелементiв — залiза, мiдi, цинку, марганцю, кобальту та йоду.
Потреба корiв у фосфорi залежить вiд живої маси, рiвня молочної продуктивностi та фiзiологiчного стану. Особливо чутливi до нестачi фосфору високопродуктивнi корови. За науковими даними, норма фосфору в рацiонi лактуючих коровів з живою масою 500 кг i надоєм молока 5000 кг повинна бути в межах 5,5—6,0 г на 1 кг сухої речовини. Приблизно така ж кiлькiсть фосфору повинна бути i в рацiонах тiльних сухостiйних корiв.
Рiвень молочної продуктивностi, утворення i пiдтримання структури кiсткової тканини залежать також вiд спожитого кальцiю. Вважається, що рiвень спожитого кальцiю в рацiонi лактуючих корiв повинен становити 6,5—7,0 г на 1 кг сухої речовини, а в рацiонах сухостiйних корiв — 5,5—6,0 г/кг.
Поряд з фосфором та кальцiєм структурним компонентом кiсткової тканини є магнiй. Оптимальний рiвень магнiю в рацiонi повинен становити 1,2—2,0 г на 1 кг сухої речовини. Слiд мати на увазi, що засвоєння магнiю з рiзних кормiв неоднакове. Iз зернових кормiв та мiнеральних добавок засвоюється до 30—35% магнiю, iз соковитих та високопротеїнових — близько 10%.
Калiй та натрій вiдiграють важливу роль у процесах збудження нервової i м’язової тканин, беруть участь у вуглеводному обмiнi. Рослиннi корми, що використовуються в годiвлi жуйних, багатi на калiй, особливо зеленi бобовi. Потреба молочних корiв у калiї становить 1,5—2,3 г на 1 кг сухої речовини. Hедостатня кiлькiсть натрiю призводить до втрати апетиту, затримки послiду, порушення ритму статевих циклiв. Знижується молочна продуктивнiсть. Дефiцит натрiю в рацiонi сприяє збiльшенню кiлькостi калiю. Особливо часто така ситуацiя складається при згодовуваннi зелених кормiв. Hедостатня кiлькiсть натрiю лiквiдується за рахунок кухонної солi.
Кiлькiсть хлору в кормах перевищує рiвень натрiю приблизно втричі, тому дефiцит його в рацiонах не спостерiгається.
Велике значення для лактуючих корiв має забезпеченiсть рацiонiв сiркою. Потреба корiв у сiрцi задовольняється за її кiлькостi в 1,6—2,4 г на 1 кг сухої речовини рацiону. Для високопродуктивних корiв рiвень сiрки в рацiонах бажано збiльшити до 2,3—2,6 г на 1 кг сухої речовини.
Складаючи рацiони, слiд контролювати вмiст у них мiкроелементiв. Вважається, що потреба корiв у залiзi становить 50—70 мг, мiдi — 8—12, цинку — 30—50, кобальту — 0,1—0,5, марганцю — 40—60, йоду — 0,8—2,0 мг на 1 кг сухої речовини корму. Встановлено, що мiкроелементи беруть активну участь у обмiнних процесах органiзму, впливають на засвоєння поживних речовин, продуктивнiсть i здоров’я корiв.
При годiвлi молочних корiв необхiдно контролювати i регулювати кiлькiсть у рацiонах вiтамiнiв, особливо таких як каротин, вiтамiни Д та Е. Забезпечення рацiонiв вiтамiнами сприяє високiй продуктивностi корiв, отриманню вiтамiнного молока, покращанню вiдтворних функцiй, нормалізацiї обмiну речовин. Вважається, що молочнi корови покривають потребу в каротинi в тому разі, якщо в рацiонi на 1 кг сухої речовини його припадає 30—55 мг.
Вiтамiн Д впливає на засвоєння мiнеральних речовин, обмiн азоту, вуглеводiв, енергетичний обмiн, а також на нормалiзацiю функцiй травного каналу i печiнки. Потреба корiв у вiтамiнi Д становить 5000—8000 М.О. на 1 кг сухої речовини рацiону.
Вiтамiн Е незамінний для забезпечення функцiй органiв розмноження, впливає на обмiн речовин у м’язовiй тканинi. Потреба корiв у вiтамiнi Е становить 30—40 мг на 1 кг сухої речовини рацiону.
Отже, нормована, збалансована за фактичним рiвнем продуктивностi, з урахуванням фiзiологiчного стану годiвля молочних тварин є необхiдною умовою виробництва молока.

В. Хрипун,
доцент кафедри годiвлi с.-г. тварин та технологiї кормiв

Інтерв'ю
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.
Карлос Альберто Сесарі
В Україні за останні півтора десятки років чимало господарств пробувало впроваджувати нульовий або мінімальний обробіток грунту. І більшість, зіштовхнувшись із проблемою зниження врожайності, поверталися до традиційної технології.... Подробнее

1
0