Спецможливості
Технології

Ба­га­тоїдні шкід­ни­ки: пе­ре­зимували... роз­виваємося далі

08.05.2014
1535
Ба­га­тоїдні шкід­ни­ки:  пе­ре­зимували...  роз­виваємося далі фото, ілюстрація

Останнім часом урожайність основних сільськогосподарських культур у світі зросла на 20–38%, але вона не задовольняє попиту на продовольство. Наша держава розширює ринки збуту зерна і продуктів його переробки, тому питання збереження врожаю стає ще актуальнішим. В Україні щорічний недобір урожаю через шкідливі організми становить у середньому 13%, а за спалахів розвитку шкідників може бути в рази більшим.

Останнім часом урожайність основних сільськогосподарських культур у світі зросла на 20–38%, але вона не задовольняє попиту на продовольство. Наша держава розширює ринки збуту зерна і продуктів його переробки, тому питання збереження врожаю стає ще актуальнішим. В Україні щорічний недобір урожаю через шкідливі організми становить у середньому 13%, а за спалахів розвитку шкідників може бути в рази більшим.

К. Банніко­ва, канд. с.-г. на­ук,
го­ло­вний спеціаліст,
Го­ло­вдержфіто­санітар­на інспекція

Знач­ну не­без­пе­ку посівам усіх сіль­сь­ко­го­с­по­дарсь­ких куль­тур мо­жуть ста­но­ви­ти ба­га­тоїдні шкідни­ки. Стан після зимівлі ос­нов­них із них у Цен­т­раль­но­му Лісо­сте­пу ми роз­г­ля­не­мо у цій статті.

Підгризаючі та листогризучі шкідники
Одні з найпоширеніших по­шко­­джень сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур на по­чат­ку ве­ге­тації — від підгри­за­ю­чих со­вок. Зи­му­ють гу­се­ниці ос­тан­нь­о­го віку у грунті на гли­бині 15–25 см. На­весні во­ни підійма­ють­ся у верхній шар грун­ту і піс­ля двох-трьох тижнів жив­лен­ня за­ляль­ко­ву­ють­ся. Під час зи­мо­вої відли­ги та на­прикінці бе­рез­ня 2014 р. во­ни ак­тивізу­ва­лись і спри­чи­ня­ли по­шко­д­жен­ня ози­мих куль­тур, але по­хо­ло­дан­ня у першій де­каді квітня відтерміну­ва­ло за­ляль­ко­ву­ван­ня шкід­ни­ка. Літ ме­те­ликів за­зви­чай по­чи­нається з се­ре­ди­ни трав­ня, так про­гно­зується і цьо­го ро­ку (за вста­нов­лен­ня се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри понад 10°С). Після до­дат­ко­во­го жив­лен­ня не­кта­ром квіток сам­ки відкла­да­ють яй­ця на решт­ки рос­лин, сте­бель­ця, рослинні корінці.
Цьо­горічні по­годні умо­ви зи­ми не ус­клад­ни­ли пе­ре­зимівлі гу­се­ниць стар­ших віків ози­мої та ок­лич­ної со­вок. Від хво­роб та пе­ре­зво­ло­жен­ня за­ги­ну­ло 5–22% зи­му­ю­чої стадії, зо­к­ре­ма в Київ­сь­кій та Львівській об­ла­с­тях по 20%, Чер­каській — 10%.
За ре­зуль­та­та­ми вес­ня­них об­сте­жень 2014 р., у лісо­сте­по­вих об­ла­с­тях чи­се­льність фіто­фа­га ко­ли­ва­лась від 0,4 до 2 гу­се­ниць/м2. Во­ни перезимували у стадії пе­ре­важ­но п’ято­го і шо­с­то­го віків — найбільш ви­т­ри­ва­лі і шко­до­чин­ні. Кількість шкідників на при­са­диб­них, на за­нед­ба­них ділян­ках, за­­бур’я­­не­них по­лях ви­ща, в осе­ред­ках до­ся­га­ла 3 екз./м2. Про­ти під­гри­за­ю­чих і ли­с­то­г­ри­зу­чих со­вок ефек­тив­ним і водночас без­печ­ним за­хо­дом бо­роть­би є за­сто­су­ван­ня яй­цеїда три­хо­г­ра­ми та про­ве­ден­ня аг­ро­технічних за­ходів.
За чи­сель­ності дві-три гу­се­ниці на
1 м2 посіву ви­ко­ри­с­то­ву­ють пре­па­ра­ти: Де­цис Профі, ВГ (0,035 кг/га), Ка­ра­те Зе­он, мк. с. (0,3 л/га), Бо­рей, КС (0,14 л/га) та інші інсек­ти­ци­ди за рег­ла­мен­та­ми сучасних тех­но­логій.
У сівозміні за­се­ле­но близь­ко 50% об­сте­же­них посівів за щільності
1 екз./м2. Чи­сельність гу­се­ниць підгри­за­ю­чих со­вок на по­лях під ози­мою пше­ни­цею ко­ли­вається від 0,2 до 1,5 екз./м2. На ози­мо­му ріпа­ку кількість гу­се­ниць ста­но­вить від 0,4 до 1,2 екз./м2, мак­си­маль­­но — 2 екз./м2. Зер­но­вим шко­дить як вес­ня­не, так і осінньо-літнє по­коління шкідника. На ярих зер­но­вих та зер­но­бо­бо­вих його щіль­ність мен­ша, близь­ко 1 екз./м2, то­му і очіку­ва­на шко­да має бу­ти мен­шою. Оскільки для сво­го роз­вит­ку під­гри­за­ючі сов­ки оби­ра­ють найосвітленіші місця, то знач­ної шко­ди літнє по­коління за­вдає технічним та ово­че­вим куль­ту­рам.
   Ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки, як і підгри­­заючі, — не­без­печні для більшості сільсько­го­с­по­дарсь­ких посівів та ово­че­вих куль­тур. Най­по­ши­реніши­ми і дуже шко­до­чинни­ми в Пра­во­бе­реж­но­му Лісо­сте­пу є ка­пу­с­тя­на сов­ка, сов­ка-гам­ма, ба­вов­ни­ко­ва та де­які інші. Во­ни зустріча­ють­ся в усіх по­лях сівозміни, але на­да­ють пе­ре­ва­гу пев­ним гру­пам куль­тур. Так, ка­пу­с­тя­на сов­ка най­по­ши­ре­ніша на хре­с­тоцвітих та сої; ба­вов­ни­ко­ва — на­дає пе­ре­ва­гу ку­ку­рудзі та со­няш­ни­ку; сов­ка-гам­ма більшої шко­ди за­вдає бу­ря­кам та зер­но­бо­бо­вим.
За­вдя­ки спри­ят­ли­вим по­год­ним умо­вам цієї зи­ми шкідни­ки встиг­ли за­вер­ши­ти на­жи­ру­валь­ний період пе­ред зи­мівлею, що й зу­мо­ви­ло низь­кий відсо­ток їхньої за­ги­белі порівня­но з по­пе­реднім ро­ком, ко­ли за­ги­бель ка­пу­с­тя­ної сов­ки бу­ла май­же вдвічі ви­щою.
   Ка­пу­с­тя­на сов­ка роз­ви­ва­лась 2013 р. у двох по­коліннях. Літ ме­те­ликів роз­по­чав­ся у другій де­каді трав­ня, ма­со­вий — тривав до кінця міся­ця. За ніч на па­ст­ки відлов­лю­ва­ли од­но­го-трьох ме­те­ликів. Гу­се­ниці пер­шо­го по­коління живились на ка­пусті та зер­но­бо­бо­вих куль­ту­рах. Для роз­вит­ку гу­сені сов­ки потрібна тем­пе­ра­ту­ра понад 9,5°С, для ви­ль­о­ту ме­те­ликів — на­ко­пи­чен­ня су­ми ефек­тив­них тем­пе­ра­тур 260°С.
Літ ме­те­ликів дру­го­го по­коління відбу­вав­ся в се­ре­дині лип­ня, що пізніше терміну по­пе­редніх ро­ків, і три­вав до кінця серп­ня. По­коління ка­пу­с­тя­ної сов­ки бу­ло чис­лен­нішим, ніж пер­ше, — за ніч до па­ст­ки по­трап­ля­ло 4–12 ме­те­ликів. На ка­пусті яй­це­клад­ка­ми 2013 р. за­се­ле­но від 8 до 27% рос­лин, у клад­ках налічу­ва­лось по 10–14 яєць. По­над 10% яєць бу­ло за­ра­же­но при­род­ною три­хо­­гра­мою, а де за­сто­со­ву­ва­ли біоме­тод — по­шко­д­же­но до 50% рос­лин. Цим по­ко­лінням шкідни­ка бу­ло зіпсовано 8–12% рос­лин ка­пу­с­ти всіх строків до­сти­ган­ня та 10–18% цу­к­ро­вих і сто­ло­вих бу­ряків (у слаб­ко­му сту­пені). ЕПШ на ка­пусті під час ут­во­рен­ня ли­ст­ко­вої ро­зет­ки — 1–2 гу­се­ниці/рос­ли­ну за за­се­лен­ня 2–5% рос­лин; на зер­но­бо­бо­вих — 15 гу­­се­ниць на 100 рос­лин.
За ре­зуль­та­та­ми грун­то­вих об­сте­жень, ля­леч­ка­ми ка­пу­с­тя­ної сов­ки за­се­ле­но 12% об­сте­же­них площ, се­ред­ня чи­сельність по Київській об­ласті — 0,4–0,7 екз./м2. Тоб­то зи­му­ю­чий за­пас цієї сов­ки збільшив­ся, порівня­но з по­пе­редніми ро­ка­ми, а се­редній відсо­ток за­ги­белі ка­пу­с­тя­ної сов­ки 2014 р. ста­но­вить 15%.
   Ха­рак­тер­ною відмінністю сов­ки-гам­ми від інших шкідників є те, що, по­вза­ю­чи, сму­га­с­та гусінь ви­ги­нається ду­гою і підтя­гує зад­ню ча­с­ти­ну тіла до пе­ред­ньої. А в разі не­без­пе­ки скру­чується в кільце, як інші сов­ки. Для роз­вит­ку цієї сов­ки нижній поріг тем­пе­ра­ту­ри — 10°С. Сов­ка-гам­ма роз­ви­ва­лась у двох по­ко­ліннях, в ок­ре­мих рай­о­нах відміче­но роз­ви­ток тре­ть­о­го, фа­куль­та­тив­но­го. Шкідливість гу­се­ниць цієї сов­ки пер­шо­го по­коління торік бу­ла най­більшою на зер­но­бо­бо­вих — 4,2–7%, а на со­няш­ни­ку і ку­ку­рудзі — 1–2,5%. Чис­леннішим бу­ло дру­ге по­коління шкід­ни­ка, найбільшо­го по­ши­рен­ня яко­го спо­с­теріга­ли на со­няш­ни­ку та цу­к­ро­вих бу­ряках, де бу­ло по­шко­д­же­но 4–7% рос­лин у слаб­ко­му сту­пені. Шкідливість гу­се­ниць тре­тьої ге­не­рації в півден­них рай­о­нах Лісо­сте­пу відміча­ли пе­ре­важ­но на со­няш­ни­ку.
   Ба­вов­ни­ко­ва сов­ка роз­ви­ва­лась торік у трьох по­коліннях. Пер­ше по­­коління шкідни­ка бу­ло ма­ло незначним, роз­ви­ва­лось пе­ре­важ­но на бур’я­нах. Для ви­ль­о­ту ме­те­ликів не­обхідна се­ред­нь­о­до­бо­ва тем­пе­ра­ту­ра понад 16°С і до­статнє прогріван­ня грун­ту. Гу­се­ниці дру­го­го по­коління по­шко­д­жу­ва­ли пе­ре­важ­но ку­ку­руд­зу й овочі, а та­кож зустрі­ча­лись на ок­ре­мих пло­щах сої.
По­шко­д­женість ка­чанів ку­ку­руд­зи в се­ред­нь­о­му в Київській об­ласті ста­но­ви­ла 9%, на ок­ре­мих пло­щах, де не про­во­ди­ли за­хис­них за­ходів, — ся­га­ла 32%. У де­я­ких гос­по­дар­ст­вах під час ви­ро­щу­ван­ня мо­но­куль­ту­ри шкідни­ком бу­ли за­се­лені всі площі за чи­сель­ності 1–3 гу­се­ниці/рос­ли­ну. ЕПШ на ку­ку­рудзі — 5–10 гу­се­ниць/м2 під час ли­ст­ко­у­тво­рен­ня чи 15–18% рос­лин із яй­це­клад­ка­ми, а та­кож 6% рос­лин із гу­се­ни­ця­ми.
По­при те, що се­редні зна­чен­ня шкід­ли­вості сов­ки на ку­ку­рудзі, порівня­но із п’ять­ма по­пе­редніми ро­ка­ми, змен­ши­лись від 17–30 до 8–10%, слід очіку­ва­ти підви­щен­ня чи­сель­ності ба­вов­ни­ко­вої сов­ки за спри­ят­ли­вих для неї умов у 2014 р. Шко­до­чинність гу­се­ниць ба­вов­ни­ко­вої сов­ки у посівах ку­ку­руд­зи змен­ши­лась, насамперед, че­рез не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви в кри­тичні для роз­вит­ку шкідни­ка періоди і од­но­час­не за­сто­су­ван­ня три­хо­г­ра­ми від стеб­ло­во­го ку­ку­руд­зя­но­го ме­те­ли­ка. Але так бу­ває не кож­но­го ро­ку, на жаль, фе­но­логія зга­да­них ви­ще двох лу­с­ко­кри­лих від­різ­няєть­ся.
Літ ме­те­ликів тре­тьої ге­не­рації роз­по­чав­ся у кінці серп­ня, у па­ст­ки в се­ред­нь­о­му по­трап­ля­ло 3–5, мак­си­маль­но — 12 екз. за ніч уло­ву. Гу­се­ниці не­знач­ною мірою шко­ди­ли на 5–8% ово­че­вих куль­тур. За ре­зуль­та­та­ми грун­то­вих роз­ко­пок, ля­леч­ки ба­вов­ни­ко­вої сов­ки ви­яв­ле­но на 10–15% об­сте­же­них площ чи­сельністю 0,8 екз./м2, що на рівні по­пе­ред­нь­о­го ро­ку.
   За­хо­ди з об­ме­жен­ня чи­сель­ності со­вок ма­ють бу­ти спря­мо­вані про­ти усіх стадій фіто­фагів: ме­те­ликів, яєць, гу­се­ниць та ля­ле­чок. Сиг­налізаційні повідо­млен­ня що­до спа­лахів чи­сель­ності шкід­ників у кожній об­ласті, зо­к­ре­ма со­вок, роз­си­ла­ють­ся Дер­жав­ною фіто­санітар­ною служ­бою в об­ласні адміністрації, а з про­гно­за­ми вп­ро­довж ве­ге­таційно­го періоду мож­на оз­най­о­ми­ти­ся на сай­тах служ­би. В умо­вах пев­но­го гос­по­дар­ст­ва по­ча­ток відкла­дан­ня яєць і ви­пуск три­хо­г­ра­ми у бо­ротьбі з сов­ка­ми виз­на­ча­ють за інтен­сивністю льо­ту ме­те­ликів за до­по­мо­гою па­с­ток або ко­ри­тець із па­то­кою. У разі відсут­ності па­с­ток на кож­но­му полі ку­ку­руд­зи, про­сап­них, зер­но­бо­бо­вих та ово­че­вих куль­тур ви­с­тав­ля­ють по два-три ко­рит­ця (ре­ко­мен­до­ва­но: 70x40x10 см на ви­соті 0,5–0,75 м), на­пов­не­них па­то­кою, що бро­дить. Роблять це з се­ре­ди­ни трав­ня до кінця черв­ня (для пер­шо­го по­коління ме­те­ликів), а та­кож від се­ре­ди­ни лип­ня до серп­ня (для дру­го­го по­коління). Вдень коритця слід за­кри­ва­ти, щоб за­побігти влов­лю­ван­ню ко­рис­них ко­мах. Цей засіб відігра­є не тільки сиг­налі­заційну функцію, а завдяки йому відлов­лю­ють знач­ну ча­с­ти­ну самців ме­те­ликів лу­с­ко­кри­лих шкідників. Як­що в од­не з ко­ри­тець за ніч по­трап­ляє по­над 30 ме­те­ликів, то це свідчить про інтен­сив­ний літ і не­об­хідність ви­пу­с­кан­ня три­хо­г­ра­ми. Про­ти підгри­за­ю­чих та ли­с­то­г­ри­зу­чих со­вок ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють ви­пуск три­хо­г­ра­ми на по­чат­ку та в період ма­со­во­го відкла­дан­ня яєць.

Грунтові шкідники
З грун­то­вих шкідників най­чи­слен­ніши­ми бу­ли ли­чин­ки трав­не­вих і черв­не­вих хрущів. Їхню шкідливість у вес­ня­но-літній період спо­с­теріга­ють в усіх по­лях сівозміни, але найбільшу — на ба­га­торічних тра­вах, у посівах технічних куль­тур і на ку­ку­рудзі. Чи­сельність ли­чи­нок трав­не­вих і черв­не­вих хрущів різно­го віку по Київській, Чер­каській об­ла­с­тях в се­ред­нь­о­му ста­но­вить 1–2, мак­си­маль­­но — на ок­ре­мих пло­щах у гос­по­дар­ст­вах східних рай­онів — 4 екз./м2. За­ги­бель пла­с­тин­ча­с­то­ву­сих в лісо­сте­повій зоні — у се­ред­нь­о­му близь­ко 20%. Во­на ко­ли­вається у ши­ро­ких ме­жах за об­ла­с­тя­ми: у Чер­каській — до 10%, у Київській — 15, у Львівській — 44%.
Під час прогріван­ня грун­ту з кінця квітня до по­чат­ку трав­ня відбу­вається підіймання шкідників до по­верхні та ­по­чи­нається їхнє ак­тив­не жив­лен­ня. ЕПШ для про­сап­них куль­тур: чи­­сель­ність ли­чи­нок хрущів — 2,5–4 екз./м2, для кар­топлі — 3–5 ли­чи­нок/м2.
Май­же 60–70% об­сте­же­них площ бу­ло за­се­ле­но хру­ща­ми, на ози­мих куль­ту­рах по­шко­д­же­но близь­ко 3% рос­лин. Ли­чин­ки трав­не­вих хрущів по­шко­д­жу­ва­ли рос­ли­ни бу­ряків, со­­няш­ни­ку та інших сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. У 2013 р. у се­ред­нь­о­му бу­ло по­шко­д­же­но 3% рос­лин цу­к­ро­вих бу­ряків, а на ок­ре­мих пло­щах східних рай­онів, де чи­се­льність ли­чи­нок ста­но­ви­ла по­над 4 екз./м2, ха­рак­тер­ні виїмки і пе­ре­ку­ше­ні корінці спостерігали на 25% рос­лин (найбільша їхня кількість була зосереджена по­бли­зу лісо­смуг, а та­кож на при­са­диб­них ді­лянках).
У 2014 р. ли­чин­ки трав­не­вих і черв­не­вих хрущів бу­дуть по­ши­ре­ни­ми грун­то­ви­ми шкідни­ка­ми, про­те їхню шкід­ли­вість мож­на об­ме­жи­ти, про­во­дя­чи висів про­сап­них куль­тур ток­си­ко­ва­ним насін­ням. Слід та­кож за­пла­ну­ва­ти за­хо­ди зі зни­щен­ня шкідни­ка у стадії іма­го хіміч­ни­ми об­роб­ка­ми лісо­смуг та садів у пе­ріод ма­со­во­го льо­ту.
За да­ни­ми Де­пар­та­мен­ту фіто­сані­тар­ної без­пе­ки, грун­тові шкідни­ки (дро­тя­ни­ки і не­справжні дро­тя­ни­ки, ли­чин­ки хрущів) роз­по­ча­ли жив­лен­ня корін­ням ози­мих та ріпа­ку, схо­да­ми ярих зер­но­вих. З кінця бе­рез­ня на пер­шу де­ка­ду квітня по­шко­д­же­но близь­ко 3% рос­лин за чи­сель­ності шкідни­ка 0,5–3 екз./м2. Скрізь очіку­ють­ся осе­ред­кові ура­жен­ня зер­но­вих, зер­но­бо­бо­вих та сходів про­сап­них куль­тур.
Ефек­тив­ною про­ти цієї гру­пи ко­мах є об­роб­ка насіння інсек­ти­ци­да­ми або комбіно­ва­ни­ми пре­па­ра­та­ми: Га­у­чо,
з. п., Круїзер, т. к. с., Нупрід, Пон­чо Бе­та FS 453,3 т. к. с., Си­допрід 600 та інши­ми, доз­во­ле­ни­ми до ви­ко­ри­с­тан­ня. У разі пе­­ре­ви­щен­ня ЕПШ грун­то­вих шкідників у два-три ра­зи під час сівби цу­к­ро­вих бу­ряків вно­сять у ряд­ки Форс, г.,
4 кг/га. Такі за­хо­ди погіршать умо­ви жив­лен­ня і роз­вит­ку шкідників.
Упро­довж ос­танніх двох-трьох років пе­ре­важ­но в півден­них і цен­т­раль­них рай­о­нах відміча­ли за­се­лен­ня край­о­вих смуг са­до­вих та інших на­са­д­жень олен­кою во­ло­ха­тою і бронзівка­ми. Ос­нов­на їхня шкідливість — виїдан­ня ча­с­тин квіток сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Так, торік на по­чат­ку фа­зи бу­тонізації у край­о­вих сму­гах полів жи­ви­лись жу­ки олен­ки во­ло­ха­тої, що за­се­ли­ла 2–5% рос­лин, по 1–3 жу­ки на кож­ну. По­тер­па­ли від неї са­дові і де­ко­ра­тивні на­са­д­жен­ня. Хімічні об­роб­ки від хрущів та від квіткоїда на ріпа­ку бу­дуть ефек­тив­ни­ми і про­ти них.
   Ко­ва­ли­ки сму­га­с­тий, посівний та ін­ші пoшкoджyють piзнoмaнiтнi ciльcь­кo­гocпoдapcькi кyльтypи, ocoбливo кy­­кy­py­дзy, кapтoплю, ово­чеві. Жyки мaють видoвжeнe тiлo i здaтнi пiдcтpибyвaти, видaючи пpи цьoмy ха­рак­тер­ний звук. Ли­чин­ки (дpoтя­ни­ки) мaють вyзькe чepвoпoдiбнe тoнкe, цилiндpичнe aбo плocкe жopcткe тiлo жoвтo-бypoгo кo­льo­py, з тpьoмa пapaми oднaкoвo poз­винyтиx ніг. Не­справжні дро­тя­ни­ки — ли­чин­ки жуків-чор­нишів, та­кож не­без­печ­них ко­­мах. Зимyють дро­тя­ни­ки і не­­справжні дро­тя­ни­ки piзнoгo вiкy y гpyнтi нa гли­бинi вiд 20 дo 80 cм. Haвecнi, за пoльoвої стиг­лоcтi гpyнтy, вoни пiднi­мaють­cя y вepxнiй шap (1–8 cм), жив­лятьcя нa­­бyбнявiлим нaciнням, пapocт­кaми piзниx pocлин, кopiнця­ми. Для по­чат­ку вес­ня­ної вер­ти­каль­ної міграції ли­чи­нок ко­ва­ликів не­обхідне вста­нов­лен­ня се­ред­ньої де­кад­ної тем­пе­ра­ту­ри грун­ту 7°С. То­му ха­рак­тер по­год­них умов впли­ває на інтен­сивність пе­реміщен­ня дро­тя­ників і вно­сить ко­рек­ти­ви у про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів. Се­редній відсо­ток за­ги­белі дро­тя­ників і не­справжніх дро­тя­ників у регіо­ні — близь­ко 12%, зо­к­ре­ма в Київській об­ласті, за­леж­но від рай­о­ну, — 0–10%, Львівській — 15 та Чер­каській — 5%.
Се­ред­ня чи­сельність дро­тя­ників в ор­но­му шарі бу­ла на рівні двох по­пе­редніх років і ста­но­ви­ла 1,5–1,7 екз./м2, а в гос­по­дар­ст­вах де­я­ких північних ра­йо­нів — 2 екз./м2 і більше. Роз­коп­ка­ми, про­ве­де­ни­ми на посівах ози­мо­го ріпа­ку, дро­тя­ників та не­справжніх дро­тя­ників ви­яв­ле­но від 0,2 до 1, мак­си­маль­­но — 3 екз./м2. На ози­мо­му ріпа­ку і на зер­но­вих ко­ло­со­вих чи­сельність шкід­ни­ка — ниж­че еко­номічно­го по­ро­гу шкідли­вості (3–5 екз.), але на півдні Київ­щи­ни мож­ли­ве по­шко­д­жен­ня рос­лин осе­ред­ка­ми. За­гро­за по­шко­д­жен­ня дро­тя­­ни­ка­ми ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих цього року є мен­шою, а для ку­ку­руд­зи і со­няш­ни­ку за­ли­шається ви­со­кою. На більшості сільсько­го­с­по­дарсь­ких посівів за­се­леність ни­ми ста­но­вить 47–60% об­сте­же­них площ. Шкід­ливість торік на різних куль­ту­рах бу­ла від 1 до 6%, найбільшою — на ку­ку­рудзі та бо­бо­вих тра­вах.
У 2014 р. шко­до­чинність ли­чи­нок ко­ва­ликів, за умов теп­лої з до­стат­нь­ою кількістю опадів по­го­ди, на посівах ку­ку­руд­зи та со­няш­ни­ку мо­же зро­с­ти.
   Крім з­га­да­них ба­га­тоїдних шкід­ників, періодич­но за­гро­жу­ють по­сівам сіль­сько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур ми­шо­по­діб­ні гри­зу­ни, луч­ний ме­те­лик, не­стадні са­ра­нові, піща­ний мідляк, пів­ден­ний сірий дов­го­но­сик та де­які інші. За да­ни­ми вес­ня­них кон­троль­них роз­ко­пок, їхня чи­сельність у Північно­му Лісо­сте­пу бу­ла ниж­чою ЕПШ, а за­ги­бель — пе­ре­важ­но понад 25%. То­му у вес­ня­ний період знач­ної шкідли­вості від них не очікується, але вчас­не їхнє ви­яв­лен­ня у по­даль­шо­му убез­пе­чить і збе­ре­же ваш уро­жай. Особ­ли­ву ува­гу слід звер­ну­ти на ті місця, де на­прикінці літа бу­ла поміче­на гусінь чи літ луч­но­го ме­те­ли­ка.
За­га­лом у цьо­му році шкідни­ки сіль­сько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур у Північно­му Лісо­сте­пу пе­ре­зи­му­ва­ли без склад­них, ек­с­т­ре­маль­них умов. Більшість із них при­сто­су­ва­лась до пе­ре­падів тем­пе­ра­тур і нерівномірно­го зво­ло­жен­ня, особ­ли­во грун­тові шкідни­ки (дро­тя­ни­ки, не­­справжні дро­тя­ни­ки, ли­­чин­ки трав­­­­­­­­­­­­­­не­вих і черв­не­вих хрущів). По­­годні умо­ви пер­шої по­ло­ви­ни квітня не спри­я­ли друж­н­о­му ви­хо­ду шкідників із місць зимівлі та пе­реміщен­ню їх на посіви ози­мих і ярих куль­тур. За умо­ви ста­більно­го по­тепління відбу­ва­ти­меть­ся їхній інтен­сив­ний роз­ви­ток і по­ши­рен­ня сіль­сько­го­с­по­дарсь­ки­ми угіддя­ми.

 

Інтерв'ю
Серед аграріїв ходять чутки про можливе банкрутство деяких крупних дилерів ЗЗР. У зв’язку з цим як дистрибутори, так і покупці ЗЗР усе частіше замислюються над тим, що далі буде з ринком пестицидів, як він працюватиме, як зміниться правила... Подробнее
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 

1
0