Спецможливості
Технології

Ба­га­тоїдні шкід­ни­ки: пе­ре­зимували... роз­виваємося далі

08.05.2014
1081
Ба­га­тоїдні шкід­ни­ки:  пе­ре­зимували...  роз­виваємося далі фото, ілюстрація

Останнім часом урожайність основних сільськогосподарських культур у світі зросла на 20–38%, але вона не задовольняє попиту на продовольство. Наша держава розширює ринки збуту зерна і продуктів його переробки, тому питання збереження врожаю стає ще актуальнішим. В Україні щорічний недобір урожаю через шкідливі організми становить у середньому 13%, а за спалахів розвитку шкідників може бути в рази більшим.

Останнім часом урожайність основних сільськогосподарських культур у світі зросла на 20–38%, але вона не задовольняє попиту на продовольство. Наша держава розширює ринки збуту зерна і продуктів його переробки, тому питання збереження врожаю стає ще актуальнішим. В Україні щорічний недобір урожаю через шкідливі організми становить у середньому 13%, а за спалахів розвитку шкідників може бути в рази більшим.

К. Банніко­ва, канд. с.-г. на­ук,
го­ло­вний спеціаліст,
Го­ло­вдержфіто­санітар­на інспекція

Знач­ну не­без­пе­ку посівам усіх сіль­сь­ко­го­с­по­дарсь­ких куль­тур мо­жуть ста­но­ви­ти ба­га­тоїдні шкідни­ки. Стан після зимівлі ос­нов­них із них у Цен­т­раль­но­му Лісо­сте­пу ми роз­г­ля­не­мо у цій статті.

Підгризаючі та листогризучі шкідники
Одні з найпоширеніших по­шко­­джень сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур на по­чат­ку ве­ге­тації — від підгри­за­ю­чих со­вок. Зи­му­ють гу­се­ниці ос­тан­нь­о­го віку у грунті на гли­бині 15–25 см. На­весні во­ни підійма­ють­ся у верхній шар грун­ту і піс­ля двох-трьох тижнів жив­лен­ня за­ляль­ко­ву­ють­ся. Під час зи­мо­вої відли­ги та на­прикінці бе­рез­ня 2014 р. во­ни ак­тивізу­ва­лись і спри­чи­ня­ли по­шко­д­жен­ня ози­мих куль­тур, але по­хо­ло­дан­ня у першій де­каді квітня відтерміну­ва­ло за­ляль­ко­ву­ван­ня шкід­ни­ка. Літ ме­те­ликів за­зви­чай по­чи­нається з се­ре­ди­ни трав­ня, так про­гно­зується і цьо­го ро­ку (за вста­нов­лен­ня се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри понад 10°С). Після до­дат­ко­во­го жив­лен­ня не­кта­ром квіток сам­ки відкла­да­ють яй­ця на решт­ки рос­лин, сте­бель­ця, рослинні корінці.
Цьо­горічні по­годні умо­ви зи­ми не ус­клад­ни­ли пе­ре­зимівлі гу­се­ниць стар­ших віків ози­мої та ок­лич­ної со­вок. Від хво­роб та пе­ре­зво­ло­жен­ня за­ги­ну­ло 5–22% зи­му­ю­чої стадії, зо­к­ре­ма в Київ­сь­кій та Львівській об­ла­с­тях по 20%, Чер­каській — 10%.
За ре­зуль­та­та­ми вес­ня­них об­сте­жень 2014 р., у лісо­сте­по­вих об­ла­с­тях чи­се­льність фіто­фа­га ко­ли­ва­лась від 0,4 до 2 гу­се­ниць/м2. Во­ни перезимували у стадії пе­ре­важ­но п’ято­го і шо­с­то­го віків — найбільш ви­т­ри­ва­лі і шко­до­чин­ні. Кількість шкідників на при­са­диб­них, на за­нед­ба­них ділян­ках, за­­бур’я­­не­них по­лях ви­ща, в осе­ред­ках до­ся­га­ла 3 екз./м2. Про­ти під­гри­за­ю­чих і ли­с­то­г­ри­зу­чих со­вок ефек­тив­ним і водночас без­печ­ним за­хо­дом бо­роть­би є за­сто­су­ван­ня яй­цеїда три­хо­г­ра­ми та про­ве­ден­ня аг­ро­технічних за­ходів.
За чи­сель­ності дві-три гу­се­ниці на
1 м2 посіву ви­ко­ри­с­то­ву­ють пре­па­ра­ти: Де­цис Профі, ВГ (0,035 кг/га), Ка­ра­те Зе­он, мк. с. (0,3 л/га), Бо­рей, КС (0,14 л/га) та інші інсек­ти­ци­ди за рег­ла­мен­та­ми сучасних тех­но­логій.
У сівозміні за­се­ле­но близь­ко 50% об­сте­же­них посівів за щільності
1 екз./м2. Чи­сельність гу­се­ниць підгри­за­ю­чих со­вок на по­лях під ози­мою пше­ни­цею ко­ли­вається від 0,2 до 1,5 екз./м2. На ози­мо­му ріпа­ку кількість гу­се­ниць ста­но­вить від 0,4 до 1,2 екз./м2, мак­си­маль­­но — 2 екз./м2. Зер­но­вим шко­дить як вес­ня­не, так і осінньо-літнє по­коління шкідника. На ярих зер­но­вих та зер­но­бо­бо­вих його щіль­ність мен­ша, близь­ко 1 екз./м2, то­му і очіку­ва­на шко­да має бу­ти мен­шою. Оскільки для сво­го роз­вит­ку під­гри­за­ючі сов­ки оби­ра­ють найосвітленіші місця, то знач­ної шко­ди літнє по­коління за­вдає технічним та ово­че­вим куль­ту­рам.
   Ли­с­то­г­ри­зучі сов­ки, як і підгри­­заючі, — не­без­печні для більшості сільсько­го­с­по­дарсь­ких посівів та ово­че­вих куль­тур. Най­по­ши­реніши­ми і дуже шко­до­чинни­ми в Пра­во­бе­реж­но­му Лісо­сте­пу є ка­пу­с­тя­на сов­ка, сов­ка-гам­ма, ба­вов­ни­ко­ва та де­які інші. Во­ни зустріча­ють­ся в усіх по­лях сівозміни, але на­да­ють пе­ре­ва­гу пев­ним гру­пам куль­тур. Так, ка­пу­с­тя­на сов­ка най­по­ши­ре­ніша на хре­с­тоцвітих та сої; ба­вов­ни­ко­ва — на­дає пе­ре­ва­гу ку­ку­рудзі та со­няш­ни­ку; сов­ка-гам­ма більшої шко­ди за­вдає бу­ря­кам та зер­но­бо­бо­вим.
За­вдя­ки спри­ят­ли­вим по­год­ним умо­вам цієї зи­ми шкідни­ки встиг­ли за­вер­ши­ти на­жи­ру­валь­ний період пе­ред зи­мівлею, що й зу­мо­ви­ло низь­кий відсо­ток їхньої за­ги­белі порівня­но з по­пе­реднім ро­ком, ко­ли за­ги­бель ка­пу­с­тя­ної сов­ки бу­ла май­же вдвічі ви­щою.
   Ка­пу­с­тя­на сов­ка роз­ви­ва­лась 2013 р. у двох по­коліннях. Літ ме­те­ликів роз­по­чав­ся у другій де­каді трав­ня, ма­со­вий — тривав до кінця міся­ця. За ніч на па­ст­ки відлов­лю­ва­ли од­но­го-трьох ме­те­ликів. Гу­се­ниці пер­шо­го по­коління живились на ка­пусті та зер­но­бо­бо­вих куль­ту­рах. Для роз­вит­ку гу­сені сов­ки потрібна тем­пе­ра­ту­ра понад 9,5°С, для ви­ль­о­ту ме­те­ликів — на­ко­пи­чен­ня су­ми ефек­тив­них тем­пе­ра­тур 260°С.
Літ ме­те­ликів дру­го­го по­коління відбу­вав­ся в се­ре­дині лип­ня, що пізніше терміну по­пе­редніх ро­ків, і три­вав до кінця серп­ня. По­коління ка­пу­с­тя­ної сов­ки бу­ло чис­лен­нішим, ніж пер­ше, — за ніч до па­ст­ки по­трап­ля­ло 4–12 ме­те­ликів. На ка­пусті яй­це­клад­ка­ми 2013 р. за­се­ле­но від 8 до 27% рос­лин, у клад­ках налічу­ва­лось по 10–14 яєць. По­над 10% яєць бу­ло за­ра­же­но при­род­ною три­хо­­гра­мою, а де за­сто­со­ву­ва­ли біоме­тод — по­шко­д­же­но до 50% рос­лин. Цим по­ко­лінням шкідни­ка бу­ло зіпсовано 8–12% рос­лин ка­пу­с­ти всіх строків до­сти­ган­ня та 10–18% цу­к­ро­вих і сто­ло­вих бу­ряків (у слаб­ко­му сту­пені). ЕПШ на ка­пусті під час ут­во­рен­ня ли­ст­ко­вої ро­зет­ки — 1–2 гу­се­ниці/рос­ли­ну за за­се­лен­ня 2–5% рос­лин; на зер­но­бо­бо­вих — 15 гу­­се­ниць на 100 рос­лин.
За ре­зуль­та­та­ми грун­то­вих об­сте­жень, ля­леч­ка­ми ка­пу­с­тя­ної сов­ки за­се­ле­но 12% об­сте­же­них площ, се­ред­ня чи­сельність по Київській об­ласті — 0,4–0,7 екз./м2. Тоб­то зи­му­ю­чий за­пас цієї сов­ки збільшив­ся, порівня­но з по­пе­редніми ро­ка­ми, а се­редній відсо­ток за­ги­белі ка­пу­с­тя­ної сов­ки 2014 р. ста­но­вить 15%.
   Ха­рак­тер­ною відмінністю сов­ки-гам­ми від інших шкідників є те, що, по­вза­ю­чи, сму­га­с­та гусінь ви­ги­нається ду­гою і підтя­гує зад­ню ча­с­ти­ну тіла до пе­ред­ньої. А в разі не­без­пе­ки скру­чується в кільце, як інші сов­ки. Для роз­вит­ку цієї сов­ки нижній поріг тем­пе­ра­ту­ри — 10°С. Сов­ка-гам­ма роз­ви­ва­лась у двох по­ко­ліннях, в ок­ре­мих рай­о­нах відміче­но роз­ви­ток тре­ть­о­го, фа­куль­та­тив­но­го. Шкідливість гу­се­ниць цієї сов­ки пер­шо­го по­коління торік бу­ла най­більшою на зер­но­бо­бо­вих — 4,2–7%, а на со­няш­ни­ку і ку­ку­рудзі — 1–2,5%. Чис­леннішим бу­ло дру­ге по­коління шкід­ни­ка, найбільшо­го по­ши­рен­ня яко­го спо­с­теріга­ли на со­няш­ни­ку та цу­к­ро­вих бу­ряках, де бу­ло по­шко­д­же­но 4–7% рос­лин у слаб­ко­му сту­пені. Шкідливість гу­се­ниць тре­тьої ге­не­рації в півден­них рай­о­нах Лісо­сте­пу відміча­ли пе­ре­важ­но на со­няш­ни­ку.
   Ба­вов­ни­ко­ва сов­ка роз­ви­ва­лась торік у трьох по­коліннях. Пер­ше по­­коління шкідни­ка бу­ло ма­ло незначним, роз­ви­ва­лось пе­ре­важ­но на бур’я­нах. Для ви­ль­о­ту ме­те­ликів не­обхідна се­ред­нь­о­до­бо­ва тем­пе­ра­ту­ра понад 16°С і до­статнє прогріван­ня грун­ту. Гу­се­ниці дру­го­го по­коління по­шко­д­жу­ва­ли пе­ре­важ­но ку­ку­руд­зу й овочі, а та­кож зустрі­ча­лись на ок­ре­мих пло­щах сої.
По­шко­д­женість ка­чанів ку­ку­руд­зи в се­ред­нь­о­му в Київській об­ласті ста­но­ви­ла 9%, на ок­ре­мих пло­щах, де не про­во­ди­ли за­хис­них за­ходів, — ся­га­ла 32%. У де­я­ких гос­по­дар­ст­вах під час ви­ро­щу­ван­ня мо­но­куль­ту­ри шкідни­ком бу­ли за­се­лені всі площі за чи­сель­ності 1–3 гу­се­ниці/рос­ли­ну. ЕПШ на ку­ку­рудзі — 5–10 гу­се­ниць/м2 під час ли­ст­ко­у­тво­рен­ня чи 15–18% рос­лин із яй­це­клад­ка­ми, а та­кож 6% рос­лин із гу­се­ни­ця­ми.
По­при те, що се­редні зна­чен­ня шкід­ли­вості сов­ки на ку­ку­рудзі, порівня­но із п’ять­ма по­пе­редніми ро­ка­ми, змен­ши­лись від 17–30 до 8–10%, слід очіку­ва­ти підви­щен­ня чи­сель­ності ба­вов­ни­ко­вої сов­ки за спри­ят­ли­вих для неї умов у 2014 р. Шко­до­чинність гу­се­ниць ба­вов­ни­ко­вої сов­ки у посівах ку­ку­руд­зи змен­ши­лась, насамперед, че­рез не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви в кри­тичні для роз­вит­ку шкідни­ка періоди і од­но­час­не за­сто­су­ван­ня три­хо­г­ра­ми від стеб­ло­во­го ку­ку­руд­зя­но­го ме­те­ли­ка. Але так бу­ває не кож­но­го ро­ку, на жаль, фе­но­логія зга­да­них ви­ще двох лу­с­ко­кри­лих від­різ­няєть­ся.
Літ ме­те­ликів тре­тьої ге­не­рації роз­по­чав­ся у кінці серп­ня, у па­ст­ки в се­ред­нь­о­му по­трап­ля­ло 3–5, мак­си­маль­но — 12 екз. за ніч уло­ву. Гу­се­ниці не­знач­ною мірою шко­ди­ли на 5–8% ово­че­вих куль­тур. За ре­зуль­та­та­ми грун­то­вих роз­ко­пок, ля­леч­ки ба­вов­ни­ко­вої сов­ки ви­яв­ле­но на 10–15% об­сте­же­них площ чи­сельністю 0,8 екз./м2, що на рівні по­пе­ред­нь­о­го ро­ку.
   За­хо­ди з об­ме­жен­ня чи­сель­ності со­вок ма­ють бу­ти спря­мо­вані про­ти усіх стадій фіто­фагів: ме­те­ликів, яєць, гу­се­ниць та ля­ле­чок. Сиг­налізаційні повідо­млен­ня що­до спа­лахів чи­сель­ності шкід­ників у кожній об­ласті, зо­к­ре­ма со­вок, роз­си­ла­ють­ся Дер­жав­ною фіто­санітар­ною служ­бою в об­ласні адміністрації, а з про­гно­за­ми вп­ро­довж ве­ге­таційно­го періоду мож­на оз­най­о­ми­ти­ся на сай­тах служ­би. В умо­вах пев­но­го гос­по­дар­ст­ва по­ча­ток відкла­дан­ня яєць і ви­пуск три­хо­г­ра­ми у бо­ротьбі з сов­ка­ми виз­на­ча­ють за інтен­сивністю льо­ту ме­те­ликів за до­по­мо­гою па­с­ток або ко­ри­тець із па­то­кою. У разі відсут­ності па­с­ток на кож­но­му полі ку­ку­руд­зи, про­сап­них, зер­но­бо­бо­вих та ово­че­вих куль­тур ви­с­тав­ля­ють по два-три ко­рит­ця (ре­ко­мен­до­ва­но: 70x40x10 см на ви­соті 0,5–0,75 м), на­пов­не­них па­то­кою, що бро­дить. Роблять це з се­ре­ди­ни трав­ня до кінця черв­ня (для пер­шо­го по­коління ме­те­ликів), а та­кож від се­ре­ди­ни лип­ня до серп­ня (для дру­го­го по­коління). Вдень коритця слід за­кри­ва­ти, щоб за­побігти влов­лю­ван­ню ко­рис­них ко­мах. Цей засіб відігра­є не тільки сиг­налі­заційну функцію, а завдяки йому відлов­лю­ють знач­ну ча­с­ти­ну самців ме­те­ликів лу­с­ко­кри­лих шкідників. Як­що в од­не з ко­ри­тець за ніч по­трап­ляє по­над 30 ме­те­ликів, то це свідчить про інтен­сив­ний літ і не­об­хідність ви­пу­с­кан­ня три­хо­г­ра­ми. Про­ти підгри­за­ю­чих та ли­с­то­г­ри­зу­чих со­вок ши­ро­ко за­сто­со­ву­ють ви­пуск три­хо­г­ра­ми на по­чат­ку та в період ма­со­во­го відкла­дан­ня яєць.

Грунтові шкідники
З грун­то­вих шкідників най­чи­слен­ніши­ми бу­ли ли­чин­ки трав­не­вих і черв­не­вих хрущів. Їхню шкідливість у вес­ня­но-літній період спо­с­теріга­ють в усіх по­лях сівозміни, але найбільшу — на ба­га­торічних тра­вах, у посівах технічних куль­тур і на ку­ку­рудзі. Чи­сельність ли­чи­нок трав­не­вих і черв­не­вих хрущів різно­го віку по Київській, Чер­каській об­ла­с­тях в се­ред­нь­о­му ста­но­вить 1–2, мак­си­маль­­но — на ок­ре­мих пло­щах у гос­по­дар­ст­вах східних рай­онів — 4 екз./м2. За­ги­бель пла­с­тин­ча­с­то­ву­сих в лісо­сте­повій зоні — у се­ред­нь­о­му близь­ко 20%. Во­на ко­ли­вається у ши­ро­ких ме­жах за об­ла­с­тя­ми: у Чер­каській — до 10%, у Київській — 15, у Львівській — 44%.
Під час прогріван­ня грун­ту з кінця квітня до по­чат­ку трав­ня відбу­вається підіймання шкідників до по­верхні та ­по­чи­нається їхнє ак­тив­не жив­лен­ня. ЕПШ для про­сап­них куль­тур: чи­­сель­ність ли­чи­нок хрущів — 2,5–4 екз./м2, для кар­топлі — 3–5 ли­чи­нок/м2.
Май­же 60–70% об­сте­же­них площ бу­ло за­се­ле­но хру­ща­ми, на ози­мих куль­ту­рах по­шко­д­же­но близь­ко 3% рос­лин. Ли­чин­ки трав­не­вих хрущів по­шко­д­жу­ва­ли рос­ли­ни бу­ряків, со­­няш­ни­ку та інших сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. У 2013 р. у се­ред­нь­о­му бу­ло по­шко­д­же­но 3% рос­лин цу­к­ро­вих бу­ряків, а на ок­ре­мих пло­щах східних рай­онів, де чи­се­льність ли­чи­нок ста­но­ви­ла по­над 4 екз./м2, ха­рак­тер­ні виїмки і пе­ре­ку­ше­ні корінці спостерігали на 25% рос­лин (найбільша їхня кількість була зосереджена по­бли­зу лісо­смуг, а та­кож на при­са­диб­них ді­лянках).
У 2014 р. ли­чин­ки трав­не­вих і черв­не­вих хрущів бу­дуть по­ши­ре­ни­ми грун­то­ви­ми шкідни­ка­ми, про­те їхню шкід­ли­вість мож­на об­ме­жи­ти, про­во­дя­чи висів про­сап­них куль­тур ток­си­ко­ва­ним насін­ням. Слід та­кож за­пла­ну­ва­ти за­хо­ди зі зни­щен­ня шкідни­ка у стадії іма­го хіміч­ни­ми об­роб­ка­ми лісо­смуг та садів у пе­ріод ма­со­во­го льо­ту.
За да­ни­ми Де­пар­та­мен­ту фіто­сані­тар­ної без­пе­ки, грун­тові шкідни­ки (дро­тя­ни­ки і не­справжні дро­тя­ни­ки, ли­чин­ки хрущів) роз­по­ча­ли жив­лен­ня корін­ням ози­мих та ріпа­ку, схо­да­ми ярих зер­но­вих. З кінця бе­рез­ня на пер­шу де­ка­ду квітня по­шко­д­же­но близь­ко 3% рос­лин за чи­сель­ності шкідни­ка 0,5–3 екз./м2. Скрізь очіку­ють­ся осе­ред­кові ура­жен­ня зер­но­вих, зер­но­бо­бо­вих та сходів про­сап­них куль­тур.
Ефек­тив­ною про­ти цієї гру­пи ко­мах є об­роб­ка насіння інсек­ти­ци­да­ми або комбіно­ва­ни­ми пре­па­ра­та­ми: Га­у­чо,
з. п., Круїзер, т. к. с., Нупрід, Пон­чо Бе­та FS 453,3 т. к. с., Си­допрід 600 та інши­ми, доз­во­ле­ни­ми до ви­ко­ри­с­тан­ня. У разі пе­­ре­ви­щен­ня ЕПШ грун­то­вих шкідників у два-три ра­зи під час сівби цу­к­ро­вих бу­ряків вно­сять у ряд­ки Форс, г.,
4 кг/га. Такі за­хо­ди погіршать умо­ви жив­лен­ня і роз­вит­ку шкідників.
Упро­довж ос­танніх двох-трьох років пе­ре­важ­но в півден­них і цен­т­раль­них рай­о­нах відміча­ли за­се­лен­ня край­о­вих смуг са­до­вих та інших на­са­д­жень олен­кою во­ло­ха­тою і бронзівка­ми. Ос­нов­на їхня шкідливість — виїдан­ня ча­с­тин квіток сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур. Так, торік на по­чат­ку фа­зи бу­тонізації у край­о­вих сму­гах полів жи­ви­лись жу­ки олен­ки во­ло­ха­тої, що за­се­ли­ла 2–5% рос­лин, по 1–3 жу­ки на кож­ну. По­тер­па­ли від неї са­дові і де­ко­ра­тивні на­са­д­жен­ня. Хімічні об­роб­ки від хрущів та від квіткоїда на ріпа­ку бу­дуть ефек­тив­ни­ми і про­ти них.
   Ко­ва­ли­ки сму­га­с­тий, посівний та ін­ші пoшкoджyють piзнoмaнiтнi ciльcь­кo­гocпoдapcькi кyльтypи, ocoбливo кy­­кy­py­дзy, кapтoплю, ово­чеві. Жyки мaють видoвжeнe тiлo i здaтнi пiдcтpибyвaти, видaючи пpи цьoмy ха­рак­тер­ний звук. Ли­чин­ки (дpoтя­ни­ки) мaють вyзькe чepвoпoдiбнe тoнкe, цилiндpичнe aбo плocкe жopcткe тiлo жoвтo-бypoгo кo­льo­py, з тpьoмa пapaми oднaкoвo poз­винyтиx ніг. Не­справжні дро­тя­ни­ки — ли­чин­ки жуків-чор­нишів, та­кож не­без­печ­них ко­­мах. Зимyють дро­тя­ни­ки і не­­справжні дро­тя­ни­ки piзнoгo вiкy y гpyнтi нa гли­бинi вiд 20 дo 80 cм. Haвecнi, за пoльoвої стиг­лоcтi гpyнтy, вoни пiднi­мaють­cя y вepxнiй шap (1–8 cм), жив­лятьcя нa­­бyбнявiлим нaciнням, пapocт­кaми piзниx pocлин, кopiнця­ми. Для по­чат­ку вес­ня­ної вер­ти­каль­ної міграції ли­чи­нок ко­ва­ликів не­обхідне вста­нов­лен­ня се­ред­ньої де­кад­ної тем­пе­ра­ту­ри грун­ту 7°С. То­му ха­рак­тер по­год­них умов впли­ває на інтен­сивність пе­реміщен­ня дро­тя­ників і вно­сить ко­рек­ти­ви у про­ве­ден­ня за­хис­них за­ходів. Се­редній відсо­ток за­ги­белі дро­тя­ників і не­справжніх дро­тя­ників у регіо­ні — близь­ко 12%, зо­к­ре­ма в Київській об­ласті, за­леж­но від рай­о­ну, — 0–10%, Львівській — 15 та Чер­каській — 5%.
Се­ред­ня чи­сельність дро­тя­ників в ор­но­му шарі бу­ла на рівні двох по­пе­редніх років і ста­но­ви­ла 1,5–1,7 екз./м2, а в гос­по­дар­ст­вах де­я­ких північних ра­йо­нів — 2 екз./м2 і більше. Роз­коп­ка­ми, про­ве­де­ни­ми на посівах ози­мо­го ріпа­ку, дро­тя­ників та не­справжніх дро­тя­ників ви­яв­ле­но від 0,2 до 1, мак­си­маль­­но — 3 екз./м2. На ози­мо­му ріпа­ку і на зер­но­вих ко­ло­со­вих чи­сельність шкід­ни­ка — ниж­че еко­номічно­го по­ро­гу шкідли­вості (3–5 екз.), але на півдні Київ­щи­ни мож­ли­ве по­шко­д­жен­ня рос­лин осе­ред­ка­ми. За­гро­за по­шко­д­жен­ня дро­тя­­ни­ка­ми ярих зер­но­вих ко­ло­со­вих цього року є мен­шою, а для ку­ку­руд­зи і со­няш­ни­ку за­ли­шається ви­со­кою. На більшості сільсько­го­с­по­дарсь­ких посівів за­се­леність ни­ми ста­но­вить 47–60% об­сте­же­них площ. Шкід­ливість торік на різних куль­ту­рах бу­ла від 1 до 6%, найбільшою — на ку­ку­рудзі та бо­бо­вих тра­вах.
У 2014 р. шко­до­чинність ли­чи­нок ко­ва­ликів, за умов теп­лої з до­стат­нь­ою кількістю опадів по­го­ди, на посівах ку­ку­руд­зи та со­няш­ни­ку мо­же зро­с­ти.
   Крім з­га­да­них ба­га­тоїдних шкід­ників, періодич­но за­гро­жу­ють по­сівам сіль­сько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур ми­шо­по­діб­ні гри­зу­ни, луч­ний ме­те­лик, не­стадні са­ра­нові, піща­ний мідляк, пів­ден­ний сірий дов­го­но­сик та де­які інші. За да­ни­ми вес­ня­них кон­троль­них роз­ко­пок, їхня чи­сельність у Північно­му Лісо­сте­пу бу­ла ниж­чою ЕПШ, а за­ги­бель — пе­ре­важ­но понад 25%. То­му у вес­ня­ний період знач­ної шкідли­вості від них не очікується, але вчас­не їхнє ви­яв­лен­ня у по­даль­шо­му убез­пе­чить і збе­ре­же ваш уро­жай. Особ­ли­ву ува­гу слід звер­ну­ти на ті місця, де на­прикінці літа бу­ла поміче­на гусінь чи літ луч­но­го ме­те­ли­ка.
За­га­лом у цьо­му році шкідни­ки сіль­сько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур у Північно­му Лісо­сте­пу пе­ре­зи­му­ва­ли без склад­них, ек­с­т­ре­маль­них умов. Більшість із них при­сто­су­ва­лась до пе­ре­падів тем­пе­ра­тур і нерівномірно­го зво­ло­жен­ня, особ­ли­во грун­тові шкідни­ки (дро­тя­ни­ки, не­­справжні дро­тя­ни­ки, ли­­чин­ки трав­­­­­­­­­­­­­­не­вих і черв­не­вих хрущів). По­­годні умо­ви пер­шої по­ло­ви­ни квітня не спри­я­ли друж­н­о­му ви­хо­ду шкідників із місць зимівлі та пе­реміщен­ню їх на посіви ози­мих і ярих куль­тур. За умо­ви ста­більно­го по­тепління відбу­ва­ти­меть­ся їхній інтен­сив­ний роз­ви­ток і по­ши­рен­ня сіль­сько­го­с­по­дарсь­ки­ми угіддя­ми.

 

Інтерв'ю
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее
Марина Чулаєвська, старший тренер Association4U
Нині Україна на шляху імплементації Угоди про асоціацію з Європейським союзом – документу, що визначає план реформ на найближчі 10 років. Ця угода - великий рамковий документ, що стосується різних

1
0