Спецможливості
Статті

Багате культурне пасовище — рентабельне тваринництво

23.09.2008
336
Багате культурне пасовище — рентабельне тваринництво фото, ілюстрація

Для того, щоб мати рентабельне тваринництво, кожний господар повинен мати у структурі посівних площ культурні пасовища, які є запорукою одержання ранніх високоякісних  і дешевих кормів. 

Для того, щоб мати рентабельне тваринництво, кожний господар повинен мати у структурі посівних площ культурні пасовища, які є запорукою одержання ранніх високоякісних і дешевих кормів.

Нормальне функціонування галузі тваринництва й висока продуктивність тварин неможливі без міцної кормової бази.
Тож у науково обгрунтованій нормі структур посівних площ кормових культур багаторічні трави мають становити 55 відсотків.
За правильно організованої системи кормовиробництва з 1 га можна гарантовано мати 80 ц кормових одиниць.
Основним джерелом кормів у господарствах різних форм власності були й залишаються культурні пасовища.
Розміщувати культурні пасовища треба неподалік від ферм із добре облаштованими під’їзними дорогами. Закладати пасовища потрібно з розрахунку 0,25 га на корову. Завдяки високій продуктивності, пасовища забезпечують тварин зеленими кормами протягом 200–220 днів, а крім цього, з них мають сіно й сінаж високої якості.
Висока віддача культурних пасовищ протягом багатьох років можлива за умови дотримання технології створення й раціонального використання пасовищ.
Для забезпечення продуктивного довголіття пасовища особливу увагу слід приділяти науково обгрунтованій системі удобрення, якості підготовки грунту до висіву, добору травосумішок і строкам висівання.
Восени, перед основним обробітком грунту, під попередник (кукурудза-силос, кормові буряки) потрібно внести 30–40 т/га гною і Р60К60. Азотні добрива — N60 — вносять  під весняну культивацію.
Щоб мати дружні й густі сходи, перед сівбою здійснюють дві різноглибинні культивації та обов’язкове вирівнювання й прикотковування поверхні грунту кільчасто-шпоровими котками.
Правильний науково обгрунтований підбір травосумішок підвищує продуктивність укісно-пасовищних травостоїв.
Для безперебійного забезпечення тварин пасовищними кормами слід створювати травостої різної стиглості: ранньостиглі — 25%, пізньостиглі — 75%. Склад ранньостиглих травостоїв має бути таким: тимофіївка лучна (8 кг), грястиця збірна (8 кг), костриця лучна (8 кг).
До складу пізньостиглих травостоїв має входити: пажитниця багаторічна (6 кг), костриця лучна (6 кг), костриця червона (6 кг), пажитниця багатоквіткова (6 кг) із додаванням бобового компоненту в різні загони конюшини лучної, люцерни лучної, конюшини гібридної, лядвенцю рогатого, конюшини повзучої.
Строки сівби — ранньовесняний висів під покрив однорічних культур на зелений корм. Літній висів (липень) — безпокривний. Перед висіванням і після нього грунт потрібно прикоткувати кільчасто-шпоровими котками.
Особливу увагу треба приділяти правильному використанню травостоїв.
Пасовище слід загородити по периметру постійною огорожею і вздовж прогонів (завширшки 10 м), а для порційного використання травостоїв застосувати електропастухи.
Новостворений травостій починають випасати тваринам, як водиться, з другого року життя трав у фазі кущення або виходу в трубку злаків, за висоти травостою 15–18 см і закінчують не пізніше початку виколошування трав. У подальшому випасання тварин починають навесні, коли травостій досягне пасовищної стиглості.
Оскільки у весняно-літній період трава росте досить інтенсивно, приблизно одну третю площі пасовищ не встигають випасати в першому циклі, тоді цей травостій скошують для заготівлі кормів на зиму. Роблять це двічі-тричі, кожне через п’ять-шість днів. Перше — у фазі виходу в трубку, останнє — у фазі колосіння злаків і бутонізації бобових. Дотримання строків підкошування забезпечить рівномірне наростання зеленої маси в нових циклах випасання. Перший цикл переважно триває 20–25 днів, а дальші — 25–30. За пасовищний період травостій відчужують п’ять-шість разів.
Перш ніж розпочати заходи з догляду за культурними пасовищами, значну увагу слід приділити підкошуванню решток трави після випасання та удобренню. Після кожного циклу випасання траву треба скосити, масу зібрати й вивезти. Якщо укіс малий, його не згрібають. Травостої, де переважають злакові трави, треба підживлювати аміачною селітрою (2 ц/га) після кожного випасання чи укосу, за сезон внести 8–10 ц/гектар.
Бобово-злакові травосумішки підживлюють по 1–1,5 ц/га, починаючи з другої половини літа.
Фосфорно-калійні добрива вносять зазвичай восени з розрахунку Р60-90, К90-120. Тоді ж, після випасання, боронами розрівнюють екскременти тварин, а навесні на місцях, де зріджений травостій, підсівають бобові трави.
За таких умов створення культурних пасовищ інтенсивного типу й вибір оптимальної технології заготовки кормів із пасовищ дасть можливість підвищити ефективність галузі тваринництва, знизити собівартість тваринницької продукції.

Б. Федорин,
науковий працівник Коломийської дослідної станції

Advertisement

Інтерв'ю
Теплица
Сучасне життя диктує необхідність ІТ- модернізації вітчизняних агропідприємств, проте новітніми технологіями поки що володіє лише десята частина підприємств. 
Коли на землі буде впевнений власник, який міцно стоїть на ногах, він дбатиме про її благополуччя, сприятиме збагаченню рідного краю. Опорою для розвитку села є сільгоспвиробники середнього рівня, сімейні фермерські господарства. З початку... Подробнее

1
0