АПК України: правила гри знає лише близький до влади

"Нібулон" розширює площі під посівами, будує річковий флот, але змушений бути обережним, плануючи свою діяльність на новий сезон. Бо не знає, якими будуть "правила гри" на зерновому ринку. Про те, як "граємо" та "гратимемо" далі, розповідає Олексій Вадатурський, власник і генеральний директор сільгосппідприємства "Нібулон".

Олексію Опанасовичу, на сьогодні ситуація начебто цілком сприятлива. Чи збере Україна високий урожай? Що демонструють ваші поля?
- Поки що (середина травня. - Ред.) благополучно триває вегетація зернових. Але як аграрій зі стажем понад 40 років хочу сказати: спершу пройдімо всі етапи розвитку рослин. Аграрний сектор вирізняється підвищеним ризиком.

Скільки зернових висіяли під урожай цього року?
- У нас на 5 тис. га - майже до 80 тис. - збільшилася площа земель. Загальна посівна площа теж буде більшою, ніж торік. Восени озимими засіяли 31,6 тис. га, зокрема - 23,6 тис. га - пшеницею. На сьогодні озимих у нас 29,1 тис. га, з яких 21,8 тис. га - під пшеницею. Посіви озимих, проти попереднього сезону, розширили на 17-18 відсотків.

А ярові?
- Площа під усіма яровими в нас збільшиться з 35,1 тис. га торік до 39,5 тис. цьогоріч. Зокрема, сої та сорго висіємо по 3,4 тис. га, кукурудзи - близько 16 тис., соняшнику - 13,5 тис. гектарів.
Висіємо 1,1 тис. га ярового ячменю, всього під ячменем у нас буде 3,3 тис. гектарів.

Гречку сіятимете?
- У нас великий колгосп (жартує). І гречку сіємо, а ще в нас є свині й корови - ковбаса й молоко.

Щороку доводиться чути від держави, що аграрії будуть забезпечені пальним за пільговими цінами. Ви одержуєте таке пальне?
- Ми не граємо в азартні ігри з державою. Де гарантія, що це пальне постачать тоді, коли це потрібно буде землі, а не чиновникові. Не хочемо залежати від того, коли чиновник зможе укласти договори й постачити обіцяне. Зазвичай соляркою й добривами на посівну кампанію ми забезпечені ще з зими.

А на збиральну кампанію ви вже запаслися?
- Працюємо над цим.

За цінами не зорієнтуєте?
- Ми купуємо пальне за цінами не вищими за ті, які держава пропонує в рамках програми форвардних закупівель. При цьому, самостійно купуючи пальне на ринку, ми можемо контролювати його якість. Для нас це важливо, бо в нас працює імпортна техніка. За пільговими цінами аграріям постачають пальне з невеликих підприємств, які займаються видобутком газу. За якістю воно поступається тому, що виробляють на Лисичанському, Кременчуцькому та інших великих нафтопереробних заводах.

Останнім часом ви активно будували елеватори. Які у вас будуть потужності для одноразового зберігання зернових на початок сезону?
- Зможемо прийняти 1,6 млн тонн зерна.

Що собою являє нині власний флот "Нібулону"?
- 24 несамохідні судна загальною водотоннажністю 108 тис. т. Буксирів маємо три, будуємо шість.

А яким може бути експорт із України в новому сезоні?
- Не знаю. У нас непередбачувана держава. Ми живемо в період невизначеності: не знаємо, що буде завтра. До того ж, дії чиновників спрямовані не на забезпечення благополуччя аграрного сектору України. І коли чиновники, які відповідають за АПК, кажуть, що посилюється конкуренція на ринку, - це неправда. Насправді утверджується монопольне становище структур, наближених до чиновників.

Ваш прогноз: що буде з цінами на зерно на внутрішньому ринку в новому сезоні?
- Багато залежатиме від того, до яких заходів із регулювання ринку вдасться держава.
От ви, приміром, знаєте: буде введено експортні мита на зернові чи ні? Якщо знаєте, і знаєте, якими вони будуть, я вам відповім, що буде з цінами.

Не знаю.
- От бачите, і ви не знаєте, і я не знаю. "Правила гри" знає тільки той, хто близький до влади. Можливо, в "Хліб Інвестбуді" знають. Тому на сьогодні ціни на українському зерновому ринку зовсім не корелюють із цінами на світовому ринку. Ми перебуваємо в умовах віртуальної економіки.

З 5 травня скасовано квоти на кукурудзу. Чи не вважаєте ви, що таке рішення було прийнято владою під тиском громадських організацій, організацій та інститутів, які представляють світове співтовариство, а зовсім не тому, що влада усвідомила: обмеження ринку не на користь?
- Безумовно, це рішення було прийнято під тиском українських сільськогосподарських товаровиробників і громадських організацій, світової громадськості й міжнародних фінансових інститутів: Світового банку, Європейського банку реконструкції та розвитку, Міжнародного валютного фонду.
До того ж, на 1 травня запаси кукурудзи в Україні були на півмільйона тонн більші, ніж на 1 травня минулого року. Нагадаю, торік не було ні обмежень, ні побоювань, що зерна не вистачить.

Ви вже почали відвантажувати кукурудзу на експорт?
- Так, звичайно.

Зокрема в Єгипет, за меморандумом, який ви підписали наприкінці грудня минулого року під час візиту в складі урядової делегації? Мова йде про поставку в 2011 році 1,5 млн тонн пшениці й 2,5 млн тонн кукурудзи.
- Перше судно з партією кукурудзи вже відправили до Єгипту.
Звичайно, якщо говорити про цей меморандум, то в даному разі наша держава поставилася до нас (компанії "Нібулон". - Ред.) непорядно. Нас позбавили квот у першому кварталі цього року. Тому ми не могли постачати кукурудзу й пшеницю до Єгипту теж. Про ситуацію, що склалася, інформували прем'єр-міністра, міністра агрополітики й продовольства. Наші прохання залишили без уваги.
Яка дальша доля цього меморандуму?
- У нас збереглися добрі партнерські стосунки з імпортером за цим меморандумом, гарні людські стосунки з працівниками єгипетської компанії. Ми вважаємо своїм обов'язком відшкодувати заборгованість за перший квартал. Хоча, звичайно ж, наш єгипетський партнер знайшов нам заміну, розв'язав цю проблему без України. Світова торгівля зерном можлива і без нас. Ринок нікого не чекатиме.
Неприємно про це говорити, але наша компанія була поставлена в такі умови, що просто не могла виконувати свої зобов'язання. Тільки завдяки тому, що ми давно співпрацюємо з нашим імпортером у Єгипті, нас там знають, нам довіряють, ми можемо відновити поставки.

Який фактичний обсяг кукурудзи можна буде постачити до кінця року з урахуванням того, що весь перший квартал втрачено?
- До грудня ми можемо надати весь обсяг за меморандумом (2,5 млн т. - Ред.). Наша частка в імпорті Єгипту може становити 20-25%. Якщо Єгипет імпортує всього 7 млн тонн кукурудзи, то вже точно ми не зможемо привезти восьмий мільйон. Сподіваюся, ви розумієте, про що я говорю.

Я зрозуміла це так: якщо через якісь обмеження ваші партнери змушені будуть вас знову замінити на іншого постачальника, то під кінець року українське зерно може виявитися незатребуваним.
- Така ситуація можлива в разі "ручного" управління експортним ринком.

До речі, а хто ваш партнер за цим меморандумом?
- Cairo Three A. Це велика приватна компанія. У неї такі самі позиції на єгипетському імпортному ринку, як і в "Нібулону" на експортному українському, Це компанія-лідер серед приватних компаній. Потужніший там тільки державний оператор.
Серед наших партнерів немає компаній-одноденок. Ми працюємо із солідними, авторитетними компаніями, працюємо прозоро й відкрито. І наші партнери працюють прозоро й відкрито.
Ми вирощуємо, збираємо й експортуємо зерно через свій термінал. А наші партнери в Єгипті мають свій термінал, забезпечують хлібопекарські підприємства продовольчим зерном і тваринництво - кормами. Зерно розвозять по всьому Близькому Сходу.

Тобто зерно, яке постачає Cairo Three A, може призначатися не тільки Єгипту...
- І Єгипту, й іншим країнам регіону.

Яка, на вашу думку, ймовірність того, що з 1 липня може бути введено якісь експортні обмеження?
- Хоч би якою сприятливою щодо прогнозу врожаю була ситуація, є люди, які дуже зацікавлені в тому, щоб діяли обмеження на експорт зерна.
Міністр, спілкуючись із трейдерами під час зустрічі, яку організували Американська торговельна палата і Європейська бізнес-асоціація, пообіцяв, що в разі, якщо запроваджуватимуть якісь обмеження, то, як мінімум, за два місяці зернотрейдерів про це попередять. А до початку сезону залишилося менше двох місяців.
- А можна вірити заявам міністерства? Скільки обіцянок було з літа минулого року? Це не провина конкретного міністра. Уже стало традицією, що Україна дискредитує себе на світовому ринку. Це триває щонайменше протягом п'яти років.
Ніхто вже не сприймає цих заяв серйозно.

У цій ситуації, з урахуванням досвіду укладення згадуваного меморандуму з Єгиптом, чи працюєте нині над укладенням нових експортних контрактів?
- Ми не хочемо бути в ролі компанії, що виправдовується. Уявіть собі, як це неприємно. Партнерські відносини вибудовуються роками, є компанії, з якими ми співпрацюємо по 20 років.
Ні, нових контрактів не укладаємо.

На внутрішньому ринку зерно продаєте?
- Звичайно. Ми підтримували хлібопекарні в деяких областях під час стабілізації цін на хліб. Реалізували 7 тис. т зерна за стабілізаційними цінами для виробництва соціальних сортів хліба й продали високоякісне зерно Держрезерву на умовах тендера.

А які у вас плани щодо закупівлі на внутрішньому ринку?
- Йти з ринку ми не збираємося. Для цього ми будували наші підприємства. Але будемо обережнішими, ніж торік.

Бесіду вела
Марина Моісеєва
Фото з архіву “Нібулону”