Спецможливості
Статті

Альтернатива антибіотикам

05.06.2008
1246
Альтернатива антибіотикам фото, ілюстрація
На вимогу Всесвітньої організації торгівлі наступного року в країнах Європи забороняється використання антибіотиків при вирощуванні птиці. На думку багатьох спеціалістів, це рішення не тільки актуальне, але й правильне. Так само, як на зміну новим технологіям приходять суперсучасні, традиційним хімічним лікарським формам знайдено альтернативу. Причому біологічну. Про ці нові рішення ми попросили розповісти директора ТОВ “СГП “Нива” (Сакська біофабрика, АР Крим) Артура Карганяна.

Кор.: Артуре Карленовичу, чи готові сьогодні вітчизняні біофабрики до такого альтернативного рішення, як заміна антибіотиків на пробіотики. І що таке — пробіотики?


Карганян: Почну з того, що завдання промислового птахівництва — отримання максимальної кількості яєць і м’яса птиці. А важлива складова промислового виробництва — повноцінне годування птиці. До речі, це і найбільш затратна його частина. Перетравлюваність кормів і ефективний трансфер поживних речовин в кров’яне русло і в організм у цілому залежать від роботи травної системи. Тому, якщо можна так висловитись, від здорової травної системи птиці залежить і отримання оптимального прибутку. Аби підтримати у птиці здоровими як травну систему, так і мікрофлору кишківника потрібні стимуляція росту і профілактика запальних процесів. З цією метою сьогодні широко використовують так звані пронутрієнти, або кормові добавки, які включають у себе антимікробні препарати, пробіотики, ферменти, кислоти, екстракти трав, пробіотичні речовини, антиоксиданти, вітаміни, хелати, мікро- і макроелементи тощо. І дуже важливо для спеціалістів із вигодовування птиці скласти оптимальний набір пронутрієнтів.


За сучасних масштабів промислового птахівництва, на жаль, неможливо у виробництві обійтися без систематичного застосування вакцин і антимікробних препаратів, які зменшують економічні втрати від інфекційних та інших хвороб. До останнього часу як для лікування, так і для профілактики захворювань птиці і підвищення продуктивності використовували саме антибіотики. Проте сьогодні на зміну їм прийшли нові і, що доволі важливо, — біологічні препарати.


Мікробіологи, вивчаючи роль мікробної флори і їх метаболітів у патогенезі хвороб, створили групу препаратів, основа яких — мікробні культури. Це і є пробіотики. Ще 1974 американський вчений Р. Паркер (один із тих, хто передбачав, що антибіотикам на зміну прийдуть пробіотики) назвав їх другою половиною антибіотичної історії. У світі їх уже два десятиріччя використовують не лише для лікування птиці, але й для лікування людей. Ці препарати, на відміну від антибіотиків, не справляють негативної дії на нормальну мікрофлору, характеризуються вираженим клінічним ефектом під час лікування низки гострих кишкових інфекцій. Важливою особливістю пробіотиків є їх спроможність стимулювати імунну відповідь організму птиці і підвищувати протиінфекційну стійкість організму, регулювати і стимулювати травлення. Крім того, пробіотики за правильного використання дають змогу відмовитися від антибіотиків і зробити крок до отримання екологічно чистої продукції. Нині у світовій медицині і ветеринарії широко використовують пробіотики на основі лактобактерій, біфідобактерій, дріжджів, колібактерій, бацил та інших видів мікроорганізмів. Люди їх отримують, наприклад, з кисломолочними продуктами.


Кор.: Що є основою пробіотиків? Що робить їх високоефективними?


Карганян: Арсеналом удосконалення пробіотиків є бактерії роду Bacillus. Властивості деяких штамів цієї групи бактерій настільки різнобічні і привабливі, що лише за останні роки на їх основі розроблено понад десяток ефективних препаратів. До біопрепаратів на основі Bacillus Subtilis належать нові пробіотики, такі як Моноспорин ПК, Споролакт, Бацелл. Єдине вітчизняне підприємство, яке виробляє і розробляє їх, — це наша біофабрика. Моноспорин ПК, наприклад, уже доволі відомий і широко застосовується в птахівництві і тваринництві України і Росії з 2004 року, а Споролакт і Бацелл — в стадії експериментальних наробок і досліджень в Україні. Висока ефективність препаратів, насамперед, — у їх безпечності для макроорганізмів навіть у концентраціях, що значно перевищують рекомендовані для застосування, а також у здатності низки штамів суттєво підвищувати неспецифічну резистентність макроорганізмів. Важливими властивостями деяких штамів бацил є їхня антагоністична активність щодо багатьох патогенних і умовно патогенних оганізмів, висока ферментативна активність, яка дає змогу суттєво регулювати і стимулювати травлення та протиалергічні й антитоксичні дії. Саме ці властивості і має препарат Моноспорин ПК, основою якого є штам 090, відібраний з понад 900 штамів роду Bacillus.


Оригінальність механізму дії полягає в тому, що майже відразу після прийому препарату починають виділятися біологічно активні речовини і функціонувати системи мікробних клітин, які справляють пряму дію на патогенні та умовно патогенні мікроорганізми, так і опосередковану — шляхом активації специфічних і неспецифічних систем захисту макроорганізму. У той самий період часу бактеріальні клітини пробіотика, які можуть розглядатися як біокаталізатори багатьох життєво важливих процесів у травному тракті, активно продукують ферменти, амінокислоти, антибіотичні речовини та інші фізіологічно активні субстрати, які мають здатність нейтралізувати токсини і стимулювати імунітет. Водночас, відмічаючи різноманітні механізми лікувально-профілактичної дії препаратів з бацил, не можна стверджувати, що якісь із них є головними, а якісь — другорядними. За різних гострих і хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту, які реєструються у тварин та птиці, терапевтична дія в одних випадках може досягатися в основному за рахунок антагоністичних властивостей бацил, а в других — за рахунок продукування ними ферментів, а в третіх — за рахунок активації захисних реакцій. Але, як правило, участь у процесі беруть одночасно декілька факторів. Наприклад, у 2000 році вченими Оренбурзької державної медицинської академії відкриті нові фактори механізму дії спороутворюючих пробіотиків. Виявилося, що живі бактерії цінної палички (Bacillus subtilis), приблизно 1 з 1000, за введення їх до шлунку проникають у кров, лімфу, накопичуються у селезінці, лімфатичних вузлах, печінці, у вогнищах запалення або пошкоджень. У тканинах, залежно від виду бактерій і їх місцезнаходження, бактерії зберігають життєздатність від години до декількох діб. У вогнищі запалення вони виділяють біологічно активні речовини (антибіотики, протеолітичні і цукролітичні ферменти, імуномодулятори тощо) і можуть справляти лікувальну дію. Руйнуючись, бактерії слугують джерелом антигенів для підтримання нормального рівня антитіл. Важливо, що сінна паличка (Bacillus subtilis) не справляє ушкоджувальної дії на тканини, навпаки, стимулює регенеративні процеси. Тому, справляючи дію на імунну систему організму, Моноспорин ПК підвищує клітинну відповідь крові, збільшуючи НСТ-тест моноцитів, нейтрофілів і фагоцитарне число (до 1,63) через 11 діб після п’ятиденного перорального введення, справляючи регулювальну дію на функціональну здатність щитоподібної залози, індукуючи синтез ендогенного інтерферону, а також він стимулює синтез загальних антитіл Ig A, Ig M і Ig G не лише у сироватці крові, але й у відділах тонкого кишківника, що забезпечує неспецифічний захист організму від вірусів і більшості інтеральних патогенів.


Таким чином пробіотики захищають здоров’я молодняку птиці, формуючи і підтримуючи стабільну нормальну мікрофлору кишківника з перших годин (днів) життя. Аерозольною обробкою пробіотиком яєць забезпечують сприятливе середовище в інкубаторі.


Кор.: Як побудована профілактична програма?


Карганян: Її складові: санація кишківника від умовно патогенної мікрофлори та заміщувальна терапія. Безпосередньо на місці проводиться оцінка рівня персистенції патогенних і умовно патогенних мікроорганізмів у господарстві: мікробіологічний аналіз проб води, кормів, підстилки, повітря, а також умовно здорового поголів’я і поголів’я з клінічними ознаками інфекційних захворювань тощо. Моноспорин ПК рекомендується з першого по восьмий день життя птиці замість антибіотика. Звичайно, для заселення кишківника обирають будь-який препарат лактобактерій, таких як Лактин К, Лактобактерин, Лактиферм, Споролакт та інші, за вибором господарства. Заселення йде одночасно із застосуванням препарату Моноспорин ПК.


Підтримуюча та профілактична терапія — це постійне введення в корм ферментно-пробіотичного препарату Бацелл, що вміщує комплекс симбіотичних мікроорганізмів штамів Bacillus suptilis, Lactobacillus acidofilus і Ruminococcus albus на шротовому носії, а також мультиензимного комплексу ферментів протеолітичної, амілолітичної і целюлозолітичної дій. Цей препарат дає змогу виключити з кормів інші ферменти, а також має високу пробіотичну активність, що попереджає розвиток патогенної мікрофлори. Препарат зареєстровано в 2004 році в Російській Федерації, і він успішно застосовувався на птахофабриках Краснодарського краю, Ростовської, Волгоградської та інших областей. Бацелл отримав диплом і срібний приз 7 Всеросійської агропромислової виставки 2005 року. Для підприємств України дослідницька робота ведеться нашим підприємством, препарат перебуває в стадії досліджень і реєстрації.


Кор.: Де в Україні пробіотики проходять обов’язкове випробування?


Карганян: Спільне випробування препарати Бацелл і Моноспорин ПК проходять в Інституті птахівництва УААН, с. Борки. Упродовж двох місяців спільно з Харківським НДІ клінічної ветеринарії випробовувалась ефективність застосування пробіотика Моноспорин ПК спільно з вітчизняним пробіотиком, який вміщує лактобактерії, Лактин К на курчатах-бройлерах кросу Гібро для вивчення дії пробіотиків на сіркоконверсію курчат, вакцинованих проти хвороб Ньюкастла, Гамборо та інфекційного бронхіту птиці, а також на збережуваність і динаміку живої маси. Паралельно на групі птиці застосовували антибіотик Енроксил, була також група інтактного контролю. Виявилось, що застосування пробіотиків активізує сіркоконверсію. Найкращі показники імунної відповіді на вакцинацію отримано в групі, на якій застосовували Моноспорин ПК, другій — Лактин К, третій — в інтактному контролі, найнижчі показники — в групі, де використовували Енроксил. Моноспорин ПК і Лактин К найкраще проявили себе щодо збережуваності птиці в інфікованих групах. У контролі, де групи птиці не уражувалися патогенними мікроорганізмами, Моноспорин ПК краще спрацював з Енроксилом. За показниками щодо динаміки живої маси встановлено, що застосування пробіотиків привело до збільшення живої маси, порівняно з контролем, на 319 і 277 г, відповідно.


На сьогодні нас радують перші серйозні результати: Моноспорин ПК замінив антибіотики в господарствах України. З допомогою пробіотиків вирощено більше 2 млн птиці в АТОВ “ПівденнХолдинг”, АФ “Шахтар”, “Птахокомплекс”, птахофабриках “Київська”, “Лозоватська”, “Відрадненська”, “Відрадівська”, “Кожухівська”, “Малинова”, “Березанська” та інших. Крім того, Моноспорин ПК для стимуляції імунітету і підвищення продуктивності птиці вже широко застосовується і демонструє прекрасні результати на підприємствах України і Росії.


Наталя Черешинська

Інтерв'ю
Богдан Шаповал, директор UFEB
Хто з сільгоспвиробників (навіть невеликих за обсягами виробництва) не мріє експортувати продукцію та отримувати за неї тверду валюту? Порадити кому варто розпочинати експорто-орієнтовану діяльність,
Одним із найвідоміших не лише в Україні, а й у всьому світі центрів пшеничної селекції є Миронівка (Київщина), яку недарма називають пшеничною столицею, батьківщиною української озимої пшениці, адже саме тут працює Миронівський інститут... Подробнее

1
0