Спецможливості
Статті

Аквакультура по-новому

19.07.2013
3215
Аквакультура  по-новому  фото, ілюстрація

З 01.07.2013 р. набуває чинності Закон України «Про аквакультуру» (далі — Закон) від 18.09.2012 р., що привнесе не тільки істотні зміни у діяльність суб’єктів господарювання у галузі рибного господарства, але може торкнутись і пересічних громадян.

З 01.07.2013 р. набуває чинності Закон України «Про аквакультуру» (далі — Закон) від 18.09.2012 р., що привнесе не тільки істотні зміни у діяльність суб’єктів господарювання у галузі рибного господарства, але може торкнутись і пересічних громадян. 

Закон про аквакультуру приділяє багато уваги деталізованому регулюванню правил роботи рибників, підвищенню її ефективності, а також проблемам охорони та відтворення водної сільськогосподарської рибної фауни. Однак за детальнішого ознайомлення з цим нормативним актом вбачається ціла низка «підводних каменів» нових правил регулювання рибогосподарської галузі.

Саме поняття «аквакультура», що є основним у рамках прийнятого Закону, включає розширений спектр видів діяльності та набуває принципово нового значення, порівняно з тим, що міститься в Законі «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (діє до 01.07.2013 р.).

Закон про аквакультуру. Чи підніметься біоресурсний водний потенціал країни?
Серед позитивних моментів прийняття даного Закону слід виділити визначення видів водних об’єктів, які використовуються під час здійснення різних видів рибогосподарської діяльності (риборозведення), з урахуванням практичної доцільності її здійснення в тому чи іншому водному об’єкті (ставку, річці, морському просторі (марикультура) і т. п.).
Під час використання водних об’єктів з метою аквакультури суб’єкти риборозведення зобов’язані, як і раніше, подавати до Держрибагентства України звітну інформацію щодо обсягів виробництва продукції аквакультури у визначені строки за формами, затвердженими Наказом Мінагрополітики України №141 від 21.03.2012 р. «Про затвердження форми звітності № 1А-риба (річна) “Виробництво продукції аквакультури за 20__ р.” та інструкції щодо її заповнення». Також фермер-рибник зобов’язаний повідомляти й про те, які види немісцевих гідробіонтів він має намір розводити та обов’язково додавати відповідне науково-біологічне обгрунтування. Хоча останнє стосується тих суб’єктів, які не займаються промисловою аквакультурою, а реалізують свою діяльність за іншим напрямом — штучним риборозведенням.
Разом з тим, Закон про аквакультуру не містить нововведень стосовно правил штучного риборозведення, які до 01.07.2013 р. регулювались Наказом Мінагрополітики № 414 від 07.07.2012 р. «Про затвердження Порядку штучного розведення (відтворення), вирощування водних біоресурсів та їх використання». Даний наказ залишається чинним, і Закон запозичив багато понять і термінів саме з нього.

Закон України про аквакультуру. «Рибний дім» за дозволом
Революційними можна назвати запроваджені Законом зміни, які визначають новий порядок надання в оренду водних об’єктів та земельних ділянок під ними.
Право оренди великих водних об’єктів, таких як акваторії Чорного, Азовського морів, а також площі численних річок України може отримати кожен суб’єкт аквакультури. Гостроти питанню додає загроза порушення прав загальних водокористувачів на території та вздовж акваторії морів, річок, що легітимно може опинитись у довгостроковій оренді приватної особи. Адже строк оренди земель водного фонду не обмежується строком дозволу на спеціальне водокористування, а тому може бути встановлений до 50 років.
З моменту набрання чинності Закону суб’єктами розпорядження водними об’єктами виступають ті органи влади, які за загальним правилом розпоряджаються земельними ділянками водного фонду відповідно до Земельного кодексу України (далі — ЗК України). Так, сільські, селищні, міські ради вправі надавати в оренду та передавати у власність земельні ділянки водного фонду в межах населених пунктів, натомість місцеві державні адміністрації — за їхніми межами.
Розпорядження водними об’єктами розподілена, залежно від їхнього розташування, в межах чи поза межами населеного пункту. Аналогічно, розпорядження внутрішніми морськими водами, територіальним морем, а також акваторією морських портів належить до компетенції Кабінету Міністрів України.

Новини Закону про аквакультуру. Що потрібно для отримання права на оренду?
Відповідно до змін, які вносяться Законом, процедура отримання в оренду водного об’єкта спрощується — окремого договору оренди водного об’єкта не вимагається. Законом передбачається отримання водного об’єкта в користування в комплексі із земельною ділянкою на земельних торгах шляхом укладення договору оренди земель водного фонду, що погоджується Держводагентством, за наявності паспорта водного об’єкта, який отримують у басейновому управлінні водних ресурсів.
Вимоги до паспорта водного об’єкта, який є умовою проведення торгів із передачі в оренду земельної ділянки та водного об’єкта, встановлені в Наказі Мінприроди України № 99 від 18.03.2013 р. «Про затвердження Порядку розроблення паспорта водного об’єкта».
За отримання права оренди рибогосподарської технологічної водойми, окрім паспорта рибогосподарської технологічної водойми, додаткова вимога — наявність технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми.
Попри те, що в Законі прямо вказано, що водні об’єкти надають у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою, з 01.07.2013 р. набуває чинності Постанова Кабінету Міністрів України № 420 від 29.05.2013 р., що затверджує типову форму договору оренди водного об’єкта. Даною формою договору передбачено умови надання в оренду як водних об’єктів, їхніх частин, акваторій, гідротехнічних споруд, так і земельних ділянок під ними.
Згідно з типовою формою, договір оренди водного об’єкта набуває чинності з моменту його державної реєстрації. Однак на сьогодні порядок реєстрації договорів оренди водних об’єктів чинним законодавством не врегульовано. З 01.01.2013 р. державна реєстрація договорів (у цілому) скасована, натомість запроваджено інститут реєстрації речових прав (оренди, постійного користування, власності тощо).

Новини Закону про аквакультуру. «Ні» — місцям масового відпочинку
Безперечно, «найгучнішою новелою» Закону про аквакультуру є можливість отримання в оренду частини водного об’єкта або акваторії без потреби оформляти право оренди земельної ділянки під таким об’єктом. Тобто, набуваючи право користування частиною водного об’єкта або акваторією, суб’єкт рибництва позбувається клопоту оформляти право оренди відповідної земельної ділянки. Межі водного об’єкта, що береться в оренду, визначаються координатами акваторії у водному просторі. Поряд із тим, Закон про аквакультуру вимагає істотні умови договору оренди частини рибогосподарського водного об’єкта, акваторії внутрішніх морських вод, територіального моря, виключної (морської) економічної зони.
Нормою ч. 1 ст. 14 Закону про аквакультуру встановлено, що орендувати частину рибогосподарського водного об’єкта (будь-який водний об’єкт, у якому теоретично можливе риборозведення) можна лише з метою розміщення плавучих рибницьких садків, конструкцій, за допомогою яких здійснюється аквакультура у відкритих умовах, без встановлення бар’єрів у водному просторі річок, морів, виключної економічної зони.
Відповідно до змін у ВК України, що внесені в Закон, водні об’єкти слід надавати в користування на умовах оренди без обмеження прав загальних водокористувачів, крім випадків, визначених Законом.
Новою редакцією статті 51 ВК України передбачено, що орендарі водного об’єкта зобов’язані відводити місця для безоплатного забезпечення права громадян на загальне водокористування (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство тощо). До того ж під час визначення таких місць перевагу надають традиційним для даної території місцям масового відпочинку. А в межах населених пунктів обмежувати право загального користування водними об’єктами взагалі заборонено. Наслідками порушень вказаних вимог може стати дострокове розірвання договору оренди.
У перспективі реалізації даного положення Закону найімовірнішим є те, що місця традиційного масового відпочинку стануть платними. З іншого боку, це сприятиме покращанню місцевої рекреаційної інфраструктури та поліпшенню благоустрою територій.

Підводячи підсумки, можна сказати, що детальне врегулювання Законом господарських відносин у сфері аквакультури матиме наслідком більш зрозуміле та передбачуване провадження господарської діяльності суб’єктами рибництва. Розширення терміну «аквакультура» та віднесення до цієї сфери і рекреаційної діяльності відображає реальні відносини, що склалися в галузі.

С. Слесаренко,
молодший юрист ЮК Jurimex
 

Інтерв'ю
Керівник сектору продажів ГК "БІОНОРМА" Мирослава Мазур
Нещодавно в Києві пройшла виставка «АгроВесна-2019», в якій взяв участь провідний вітчизняний виробник біопрепаратів — група компаній «БІОНОРМА». Про масштаби участі у виставці, її результати та також про те, що викликало найбільший... Подробнее
ВВП Угорщини в 2016 році зросло на 3,5-5% і вона потрапила в число 7 країн ЄС, чий дефіцит бюджету склав менше 3%. «Україна - одна з найбільших наших сусідніх держав. У 2016 році двосторонні україно

1
0