Спецможливості
Статті

Агротехніка вирощування озимої пшениці на зрошуванні

04.06.2015
1011
Агротехніка вирощування  озимої пшениці на зрошуванні  фото, ілюстрація

У пiвденному регiоні України постійно зростає увага до ефективного використання поливних земель. У 2014 р. із 2 млн га поливних земель фактично зрошувалось  600 тис. га, з яких близько 50% — у Херсонській області. В групі зрошуваних зернових культур  особливе значення колективні та фермерські господарства приділяють вирощуванню пшениці озимої.

У пiвденному регiоні України постійно зростає увага до ефективного використання поливних земель. У 2014 р. із 2 млн га поливних земель фактично зрошувалось  600 тис. га, з яких близько 50% — у Херсонській області. В групі зрошуваних зернових культур  особливе значення колективні та фермерські господарства приділяють вирощуванню пшениці озимої.

О. Ше­лудь­ко, канд. бiол. на­ук, ст. на­ук. спiвробiтник,
В. Гон­та­рук, канд. с.-г. на­ук,
Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва НА­АН,
В. Ста­в­ратiй, керівник,
П. Січкар, ди­рек­тор,
ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» Но­во­троїць­­кого р-ну Хер­сонсь­кої обл.

Ос­новні площі ви­ро­щу­ван­ня пше­ни­ці ози­мої в Ук­раїнi розміщені у сте­повій зоні. Ос­танніми ро­ка­ми у струк­турі посівних площ пiвден­но­го регiону во­на зай­має 25–32%. Про­те вро­жайність її у більшості гос­по­дарств ба­жає бу­ти кра­щою. Так, у Хер­сонській об­ласті за се­ред­ньої вро­жай­ності зро­шу­ва­ної пше­ниці ози­мої 4,0 т/га в 2010–2013 рр. у низці гос­по­дарств на знач­них пло­щах цей по­каз­ник був у 1,5–2 ра­зи ви­щим.
При­чи­на­ми не­стабільності вро­жаїв зер­на є не­до­три­ман­ня на­уко­во об­грун­то­ва­них сівозмін, не­своєчас­не ви­ко­нан­ня аг­ро­технічних опе­рацій, що істот­но погіршує фітосанітар­ний стан посівів та змен­шує про­дук­тивність куль­ту­ри.
Ба­га­торічний досвід ко­лек­тив­них та фер­мерсь­ких гос­по­дарств півден­но­го регіону Ук­раїни пе­ре­кон­ли­во свідчить, що ози­ма м’яка пше­ни­ця ре­алізує свій по­тенціал на зро­шу­ва­них зем­лях за умов впро­ва­д­жен­ня но­вих ви­со­ко­про­дук­тив­них сортів та до­три­ман­ня всіх ви­мог тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня. У цьо­му мож­на пе­ре­ко­на­тись, відвідав­ши ДП ДГ «Ас­канійське», ДП ДГ «Ка­ховсь­ке» Ка­ховсь­ко­го р-ну, ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл» —  Гор­но­стаївсько­го, ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» — Но­во­троїцько­го, ТД «До­линсь­ке» Чап­линсь­ко­го р-ну Хер­сонсь­кої об­ласті, де за до­б­ро­го до­гля­ду за посіва­ми  що­ро­ку от­ри­му­ють ви­сокі та сталі вро­жаї ви­со­ко­якісно­го зер­на. Так, у 2013 р. у дослід­но­му гос­по­дарстві «Ас­канійське» от­ри­ма­ли по 6,6 т/га якісно­го зер­на пше­ниці ози­мої на площі 845,4 га, в ДП ДГ «Ка­ховсь­ке» — по 8,0 на 459 га, в ТД «До­линсь­ке» — по 6,3 т/га на 583 га. Слід за­зна­чи­ти, що в цих гос­по­дар­ст­вах ви­ро­щу­ють різні сор­ти пше­ниці на пло­щах із за­сто­су­ван­ням різних
еле­ментів тех­но­логій.

Агрокліматичні умови
Гос­по­дар­ст­ва розміщені в зоні Півден­но­го Сте­пу Ук­раїни, грун­то­во-кліма­тичні умо­ви якої спри­я­ють ви­ро­щу­ван­ню зер­на ви­со­ких кон­дицій. Се­ред­нь­орічна тем­пе­ра­ту­ра повітря ста­но­вить +9,9…10,2°С, три­валість ве­ге­таційно­го періоду — до 230 днів. Се­ред­ня кількість опадів за ве­ге­тацію — 250–285 мм. Гідро­термічний ко­ефіцієнт 0,52–0,63 свідчить, що гос­по­дар­ст­ва зна­хо­дять­ся в по­су­ш­ливій зоні, де при­род­ної во­ло­ги не­до­стат­ньо для одер­жан­ня стабільно ви­со­ких вро­жаїв зер­но­вих та інших сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.
Тип грун­ту в Півден­но­му Сте­пу тем­но-ка­ш­та­но­вий сла­бо­со­лон­цю­ва­тий на кар­бо­нат­но­му лесі. Гу­му­со­вий го­ри­­­­­­­зонт — 22–29 см. Вміст гу­му­су в шарі 0–40см — 2,35–3,12%. Вміст нітрат­но­го азо­ту — 0,93–1,32 мг/100 г грун­ту,  ру­хо­мо­го фо­с­фо­ру — 2,4–3,0, обмінно­го калію — 33,8–37,9 мг/100 г грун­ту. Аг­рохімічні по­каз­ни­ки грун­ту свідчать, що в умо­вах оп­ти­маль­но­го зро­шен­ня ви­сокі і сталі вро­жаї пше­ниці ози­мої мож­ливі ли­ше за до­дат­ко­во­го вне­сен­ня азот­них та фо­с­фор­них до­б­рив.
Досвід ДП ДГ «Ас­канійське», ДП ДГ «Ка­ховсь­ке» та інших гос­по­дарств до­во­дить, що роз­ра­хун­ко­ва до­за азот­них до­б­рив за­без­пе­чує за­пла­но­ва­ний рівень вро­жаю ли­ше на фоні оп­ти­маль­но­го вне­сен­ня фо­с­фор­них та калійних до­б­рив.

Агротехніка вирощування
Аг­ро­техніка ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої на зро­шенні за­галь­но­виз­на­на для умов Півдня Ук­раїни. По­ли­ван­ня про­во­дять за до­по­мо­гою до­щу­валь­них ма­шин «Фре­гат» і «Зе­матік». По­пе­ред­ни­ки — соя, ку­ку­руд­за, ово­чеві куль­ту­ри се­редніх строків дозріван­ня.
Досвiд ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої в Інсти­туті зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва свiдчить, що провідна роль у тех­но­логії її ви­ро­щу­ван­ня на­ле­жить раціональ­но­му за­сто­су­ван­ню міне­раль­них до­б­рив, мікро­до­б­рив, сти­му­ля­торів рос­ту та оп­ти­маль­но­му ре­жи­му зро­шу­ван­ня і за­хи­с­ту рос­лин від шкідли­вих ор­ганізмів. У зв’яз­ку з цим пи­тан­ням еко­номiчно­го i еко­логiчно об­грун­то­ва­но­го вне­сен­ня мiне­раль­них до­б­рив та за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту рос­лин не­обхідно придiля­ти особ­ли­ву ува­гу. Що по­вноціннішим бу­де жив­лен­ня рос­лин про­тя­гом усьо­го періоду ве­ге­тацiї куль­ту­ри на фоні оп­ти­маль­но­го фіто­санітар­но­го ста­ну, то ва­гомішим  бу­де вро­жай. Си­с­те­ма удо­б­рен­ня вклю­чає вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив згідно з аг­рохімічним аналізом і роз­ра­хун­ком їхньої по­тре­би для кож­но­го по­ля та по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня посівів мікро­до­б­ри­ва­ми і сти­му­ля­то­ра­ми рос­ту, які містять не­обхідний набір по­жив­них ре­чо­вин. По­тре­бу в них виз­на­ча­ють на ос­нові аналізу грун­ту, вра­хо­ву­ю­чи ступінь йо­го за­со­ле­ності, вміст гу­му­су, по­каз­ник рН та вміст до­ступ­них для рос­лин форм азо­ту, фо­с­фо­ру, калію, мікро­е­ле­ментів на за­пла­но­ва­ний рівень вро­жаю. За да­ни­ми Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва, на фор­му­ван­ня 1т зер­на пше­ни­ця ви­но­сить із грун­ту 25,9 кг азо­ту, 11,2 — фо­с­фо­ру, 28,3 кг калію.
Пе­ред сівбою спеціалісти аг­рохімічних ла­бо­ра­торій відби­ра­ють про­би грун­ту в шарі 0–30 см для виз­на­чен­ня ос­нов­них еле­ментів жив­лен­ня рос­лин. За ре­зуль­та­та­ми  аналізу вно­сять не­обхідні нор­ми до­б­рив згідно з ме­то­ди­кою Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва. Так,  у  ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл» для от­ри­ман­ня 6 т га зер­на дефіцит  еле­ментів жив­лен­ня ста­но­вить: азо­ту — 110 кг д. р./га , фо­с­фо­ру — 50, калію — 17, сірки —
12 кг д. р./га  (за да­ни­ми ТОВ «Кон­сал­ти­нг А­г­ро», Ка­хов­ка). У зв’яз­ку з цим во­се­ни пе­ред дис­ку­ван­ням на ко­жен гек­тар вне­сли по 28 кг д. р. азо­ту, 100% фо­с­фо­ру, 100 — калію і 100% сірки. Ос­танні 82 кг д. р. азо­ту вне­сли у піджив­лен­ня (КАС–28; 150 кг/га
(42% д. р. в азоті), і кар­бамід — 85 кг (40% д. р. в азоті)) (табл. 1).
У ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» під ос­нов­ний об­робіток грун­ту вне­сли по 2 ц/га нітро­а­мо­фо­с­ки (16:16:16). Ре­ш­ту до­б­рив вне­сли на­весні (табл. 1).
Си­с­те­ма об­робітку грун­ту: в ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл» — лу­щен­ня дис­ко­ви­ми лу­щиль­ни­ка­ми АГД 2,4, «Де­ме­т­ра» (пер­ше — на гли­би­ну 5–6, дру­ге — на 14–16 см), у ТОВ «Ла­на по­до­ве 1»  — лу­щен­ня на 14–16 см та оран­ка — на 25 см.
 Під час до­бо­ру сортів у ТОВ «Ла­на по­до­ве 1», ДП ДГ «Ка­ховсь­ке»  і ДП ДГ «Ас­канійське» пе­ре­ва­гу відда­ють сор­тоз­раз­кам се­лекції Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва — Овідій, Ко­ха­на, Бла­го, Марія, ХДАУ — Дріада. В ПАТ  «Фрідом Фарм Інтер­нешнл», крім відміче­них сортів, висіва­ють Ше­с­то­палівку, Се­лян­ку та інші сор­тоз­раз­ки Се­лекційно-ге­не­тич­но­го інсти­ту­ту.
Ос­нов­ни­ми по­ста­чаль­ни­ка­ми насіння є Інсти­тут зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва, Се­лекційно-ге­не­тич­ний інсти­тут, ДП ДГ «Ка­ховсь­ке»  і ДП ДГ «Ас­канійське», що вхо­дять до скла­ду Національ­ної ака­демії аг­рар­них на­ук Ук­раїни. Міне­ральні до­б­ри­ва та за­со­би за­хи­с­ту рос­лин гос­по­дар­ст­ва за­ку­по­ву­ють у ком­паній «Ерідон», «Аг­ро­за­хист Дон­бас», «Тор­го­вий Дім Насіння».
  У третій де­каді ве­рес­ня про­во­дять сівбу сівал­ка­ми «Джон Дір 1590» — у ТОВ «Ла­на По­до­ве 1», посівни­ми ком­плек­са­ми — в ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл», ТД «До­линсь­ке», ДП ДГ «Ас­канійське», ДП ДГ «Ка­ховсь­ке», нор­ма висіву — 4,5–5,2 млн/ га. З ме­тою за­хи­с­ту сходів від ком­плек­су гриб­них хво­роб (саж­кові, ко­ре­неві гнилі та ін.) за три-п’ять днів до сівби насіння об­роб­ля­ють фунгіцид­ни­ми про­труй­ни­ка­ми: в  ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл» і ТОВ « Ла­на По­до­ве 1» — Віал Траст, у ТД «До­линсь­ке»,  ДП ДГ «Ка­ховсь­ке» і «Ас­канійське» — Мак­сим Фор­те 050 FS, Кінто Дуо, Іншур Пер­форм. Про­тру­ю­ван­ня насіння про­во­дять за до­по­мо­гою про­тру­ю­вачів ПС-10А, ПНУ-10 і  СТ-5-25.

   Для кра­що­го за­без­пе­чен­ня сходів пше­ниці не­обхідни­ми по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, підви­щен­ня імуніте­ту рос­лин до гриб­них хво­роб на ранніх фа­зах роз­вит­ку в усіх гос­по­дар­ст­вах під час про­труєння насіння до­да­ють мікро­до­б­ри­ва та сти­му­ля­то­ри рос­ту. Так, у ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» посівний ма­теріал об­роб­ля­ють ба­ко­вою сумішшю  про­труй­ни­ка Віал Траст, КС, ком­плекс­но­го мікро­до­б­ри­ва Ва­ла­г­ро ЄДТА 5  і спеціаль­но­го ко­ре­не­с­ти­му­лю­ю­чо­го пре­па­ра­ту Радіфарм.  У ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл» до ба­зо­во­вої суміші про­труй­ни­ка Віал Траст і мікро­до­б­ри­ва Ва­ла­г­ро ЄДТА до­да­ють до­б­ри­во-біо­сти­му­ля­тор Кроп­макс (табл. 1).  Про­труй­ник за­хи­щає рос­ли­ни від ко­ре­не­вих гни­лей, саж­ко­вих та інших хво­роб. Поєднан­ня про­тру­ю­ван­ня насіння з об­роб­кою ком­плек­сом мікро­е­ле­ментів та ко­ре­не­с­ти­му­лю­ю­чо­го пре­па­ра­ту сприяє от­ри­ман­ню дружних сходів на два-три дні раніше та до­по­ма­гає рос­ли­нам ви­т­ри­ма­ти не­спри­ят­ливі по­годні умо­ви ( ви­сокі та низькі тем­пе­ра­ту­ри) в осіньо-зи­мо­вий період. 
Во­се­ни посівам ози­ми­ни істот­ну не­без­пе­ку ста­нов­лять ми­шо­подібні гри­зу­ни (пе­ре­важ­но сіра та  гур­то­ва полівки), про­ти яких успішно за­сто­со­ву­ють Ізо­цин, Ми­ше­лов, Бродівіт, р., та інші ро­ден­ти­ци­ди.
На­укові досліджен­ня та ви­роб­ни­чий досвід свідчать, що мак­си­маль­на по­тре­ба в азоті рос­ли­на­ми пше­ниці ози­мої відбу­вається в період їхньо­го інтен­сив­но­го рос­ту, тоб­то в фа­зи вес­ня­но­го ку­щін­ня — ви­хо­ду в труб­ку.
За да­ни­ми досліджень Хер­сонсь­ко­го дер­жав­но­го та Ми­ко­лаївсько­го національ­но­го аг­рар­них універ­си­тетів, Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва та інших на­уко­вих за­кладів, по­за­ко­ре­неві  азотні піджив­лен­ня на фоні вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив  під  ос­нов­ний об­робіток грун­ту спри­я­ють не ли­ше підви­щен­ню гу­с­то­ти стеб­ло­с­тою і про­дук­тив­ності ко­ло­су, а й збільшен­ню вмісту білка і си­рої клей­ко­ви­ни в зерні.
У ТОВ «Ла­на По­до­ве 1» по мерз­ло­та­ло­му грун­ту вно­сять аміач­ну селітру, а в кінці фа­зи ко­лосіння і на­ли­ван­ня зер­на — кар­бамід, 8 кг/га. У ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл» та ДП ДТ «Ас­ка­нійське» відда­ють пе­ре­ва­гу КАС-28 (150 л/га) у фазі вес­ня­но­го кущіння, а на по­чат­ку ви­хо­ду в труб­ку під пер­ший по­лив вно­сять по 85 кг/га кар­баміду.
Су­часні тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих, зер­но­бо­бо­вих та інших куль­тур вклю­ча­ють не ли­ше за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив та за­собів за­хи­с­ту, а й мікро­до­б­ри­ва та ре­гу­ля­то­ри рос­ту, які на фоні ос­нов­но­го вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив по­си­лю­ють про­цес фо­то­син­те­зу, спри­я­ють кра­що­му роз­вит­ку рос­лин і підви­щен­ню їхньої стійкості до не­спри­ят­ли­вих умов та збільшен­ню рівня вро­жаю і по­кра­щен­ню якості зер­на. Так, у ТОВ «Ла­на По­до­ве1» на по­чат­ку осінньо­го ку­щін­ня за­сто­со­ву­ють Гуміфілд, в. г.; у кінці фа­зи ко­лосіння — ба­ко­ву суміш кар­баміду, суль­фа­ту амонію та ROST-кон­цен­т­ра­ту (5+10+15), на по­чат­ку на­ли­ван­ня зер­­на — кар­бамід. У ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл»: на по­чат­ку ко­лосіння — План­та­фол (20:20:20), у фазі на­ли­ван­ня зер­на — кар­бамід (табл. 1).
У дослідних гос­по­дар­ст­вах «Ас­канійське» і «Ка­ховсь­ке» до пе­с­ти­цидів до­да­ють мікро­до­б­ри­ва Еко­лист У  та ре­гу­ля­тор рос­ту Емістим С.
В умо­вах гос­тро­го дефіци­ту во­ло­ги в Півден­но­му Сте­пу Ук­раїни зро­шен­ня є од­ним із го­ло­вних фак­торів інтен­сифікації сільсько­го­с­по­дарсь­ко­го ви­роб­ництва. Оп­ти­маль­не поєднан­ня йо­го з інши­ми скла­до­ви­ми зем­ле­роб­ст­ва та  ком­плекс­ної ме­ханізації сприяє кра­що­му ви­ко­ри­с­тан­ню рос­ли­на­ми теп­ла, світла, по­жив­них ре­чо­вин та во­ло­ги, що за­без­пе­чує от­ри­ман­ня ви­со­ких та ста­лих уро­жаїв зер­но­вих  та інших куль­тур.
Під час зро­шен­ня пше­ниці ози­мої не­обхідно вра­хо­ву­ва­ти біологічні особ­ли­вості рос­лин що­до по­тре­би у воді, яка не­обхідна для фор­му­ван­ня за­пла­но­ва­но­го рівня вро­жаю за до­три­ман­ня всіх аг­ро­технічних ви­мог. За да­ни­ми Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва, су­мар­не во­до­спо­жи­ван­ня пше­ниці ози­мої, тоб­то по­тре­ба у воді, за весь період ве­ге­тації на транспірацію, фор­му­ван­ня біологічної ма­си та ви­па­ро­ву­ван­ня з по­верхні грун­ту ста­но­вить               2060–2950 м3/га. Найінтен­сивніше рос­ли­ни ви­ко­ри­с­то­ву­ють по­лив­ну во­ду в травні — 65–70% за­галь­ної по­тре­би, а ре­ш­ту — в першій
де­каді черв­ня.
Під час ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої за­сто­со­ву­ють пе­ред­посівні
(300–400 м3/га) та ве­ге­таційні
(350–500 м3/га) по­ли­ви, які за­без­пе­чу­ють зво­ло­жен­ня ша­ру грун­ту, де розмі­ще­на ос­нов­на ма­са ко­ре­не­вої си­с­те­ми рос­лин. У ро­ки з три­ва­лою осінньою по­су­хою в першій де­каді жовт­ня про­во­дять до­дат­кові по­ли­ван­ня нор­мою 350–400 м3/га, що сприяє одер­жан­ню дружних сходів та нор­маль­но­му роз­вит­ку рос­лин на ранніх ета­пах ор­га­но­ге­не­зу.
Оп­ти­мальні стро­ки про­ве­ден­ня во­ло­го­за­ряд­ко­вих по­ли­вань виз­на­ча­ють згідно з  по­каз­ни­ка­ми во­ло­гоміра «Ак­ва­тер М-350». Найбільшу відда­чу по­ли­ви за­без­пе­чу­ють у період  від фа­зи ви­хо­ду в труб­ку до по­чат­ку мо­лоч­ної стиг­лості зер­на.

   Як свідчить досвід Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва та дослідних гос­по­дарств «Ас­ка­нійське» і  «Ка­ховсь­ке», мак­си­маль­ний рівень уро­жай­ності зро­шу­ва­ної пше­ниці ози­мої фор­мується за умо­ви взаємодії двох ос­нов­них фак­торів — по­вно­го за­без­пе­чен­ня рос­лин не­об­хідни­ми по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми та оп­ти­маль­но­го фіто­санітар­но­го ста­ну.
В усіх гос­по­дар­ст­вах швид­ко по­ши­рю­ють­ся такі бур’яни, як осот ро­же­вий, ку­че­ря­вець Софії, гри­ци­ки зви­чайні, ам­б­розія по­ли­но­ли­с­та та інші, які не ли­ше пригнічу­ють роз­ви­ток зер­но­вих ко­ло­со­вих, але й ви­ко­ри­с­то­ву­ють на свій роз­ви­ток знач­ну ча­с­ти­ну по­жив­них ре­чо­вин, во­ло­ги та світла. Шкідливі ко­ма­хи (зла­кові му­хи, клоп-че­ре­паш­ка, пше­нич­ний трипс, зла­кові по­пе­лиці та ін.) та грибні хво­ро­би (піре­но­фо­роз, ко­ре­неві гнилі, бо­рош­ни­с­та ро­са, сеп­торіоз ли­с­тя та ко­ло­са,  саж­кові, іржасті та ін.) знач­но по­слаб­лю­ють роз­ви­ток зер­но­вих, що при­зво­дить до істот­них  втрат уро­жаю (до 37%) та погіршен­ня якості зер­на на по­лях без за­сто­су­ван­ня за­собів за­хи­с­ту.
У зв’яз­ку з цим про­тя­гом всьо­го періоду ве­ге­тації спеціалісти гос­по­дарств про­во­дять постійний фіто­санітар­ний  моніто­ринг для виз­на­чен­ня оп­ти­маль­них строків за­сто­су­ван­ня не­обхідних за­собів за­хи­с­ту про­ти най­не­без­печніших шкідли­вих ор­ганізмів, які ос­танніми ро­ка­ми істот­но погіршу­ють фіто­санітар­ний стан посівів.
Для за­хи­с­ту посівів пше­ниці від ком­плек­су гриб­них хво­роб всі відмічені ви­ще гос­по­дар­ст­ва про­во­дять по дві фунгіцидні об­роб­ки: пер­шу — ра­зом із гербіци­дом,  інсек­ти­ци­дом і при­ли­па­чем у фазі ви­хо­ду рос­лин у труб­ку, дру­гу  — ра­зом із мікро­до­б­ри­ва­ми за за­гро­зи ма­со­во­го роз­вит­ку шкідли­вих ор­ганізмів, за­сто­со­ву­ю­чи пе­с­ти­ци­ди різних фірм-ви­роб­ників.  Ком­плекс­ний за­хист пше­ниці ози­мої сприяє оп­тимізації фіто­санітар­но­го ста­ну куль­ту­ри до закінчен­ня ве­ге­тації.
Задля підви­щен­ня про­дук­тив­ності пше­ниці та стійкості її про­ти хво­роб і шкідників у ро­бочі роз­чи­ни пе­с­ти­цидів до­да­ють мікро­до­б­ри­ва та ре­гу­ля­то­ри рос­ту, які по­кра­щу­ють ви­ко­ри­с­тан­ня рос­ли­на­ми по­жив­них ре­чо­вин та по­си­лю­ють про­цес фо­то­син­те­зу (табл. 1).
Хімічні об­роб­ки про­во­дять за до­по­мо­гою об­при­с­ку­вачів «Апачe», «Сприн­тер», «Бер­ту ОП-3000».
У збе­ре­женні вро­жаю та якості зер­на пше­ниці ози­мої важ­ли­ва роль на­ле­жить зби­ран­ню вро­жаю в оп­ти­маль­но ранні і стислі стро­ки із вра­ху­ван­ням зо­наль­них та аг­ро­еко­логічних умов гос­по­дарств, за ди­фе­ренційо­ва­но­го підхо­ду до кож­но­го по­ля, пра­виль­них строків та спо­собів зби­ран­ня вро­жаю, що істот­но змен­шує шко­до­чиність кло­па-че­ре­паш­ки, хлібних жуків, пше­нич­но­го трип­са, хлібних ту­рунів, фу­заріозу, чор­но­го за­род­ка зер­на та інших шкідли­вих ор­ганізмів.
Жни­ву­ють пше­ни­цю ози­му в мак­си­маль­но стислі стро­ки зер­ноз­би­раль­ни­ми ком­бай­на­ми «Джон Дір 9600», «Кла­ас», «Кейс» та ін. із подрібню­ва­ча­ми со­ло­ми за по­вно­го дозріван­ня зер­на (12–15% во­ло­ги). По­чи­на­ють збіран­ня вро­жаю з насіннєвих посівів ви­щих ре­­п­­­­­­ро­дукцій більш ско­ро­стиг­лих сортів. Ко­жен сорт зби­ра­ють ок­ре­мим ком­бай­ном. Зер­но відра­зу очи­ща­ють на ЗАВ-40, калібру­ють, розміщу­ють на то­ку ок­ре­ми­ми партіями за сор­та­ми і ре­про­дукціями та ве­дуть си­с­те­ма­тич­не спо­с­те­ре­жен­ня за тем­пе­ра­ту­рою, во­логістю, ко­ль­о­ром, за­па­хом і схожістю насіння.
Після зби­ран­ня вро­жаю пше­ниці ози­мої про­во­дять об­робку грун­ту з ре­тель­ним за­гор­тан­ням рос­лин­них ре­ш­ток, що істот­но змен­шує за­пас ба­га­ть­ох збуд­ників гриб­них хво­роб та фіто­фагів у на­ступ­но­му році.

Економічні розрахунки
Од­ним із ос­нов­них по­каз­ників еко­номічної ефек­тив­ності ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих куль­тур є ве­ли­чи­на уро­жаю, собівартість зер­на та рен­та­бельність. Так, у ПАТ «Фрідом Фарм Інтер­нешнл», ТОВ «Ла­на По­до­ве 1», ДП ДГ «Ас­канійське», ДП ДГ «Ка­ховсь­ке»,ТД «До­линсь­ке» що­ро­ку одер­жу­ють вро­жай зер­на (2–3-го класів) на рівні 5,86–7,0 т/га із собівартістю 713–938 грн/т  і рен­та­бельністю 53,1–96,2% за ви­ро­щу­ван­ня різних сортів пше­ниці ози­мої на різних фо­нах удо­б­рен­ня та по різним по­пе­ред­ни­кам (табл. 2). Досвід цих гос­по­дарств свідчить про те, що одер­жан­ня ви­со­ких уро­жаїв пше­ниці ози­мої в гос­по­дар­ст­вах Півден­но­го Сте­пу Ук­раїни мож­ли­ве ли­ше за впро­ва­д­жен­ня су­час­них зо­наль­но адап­то­ва­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня, які грун­ту­ють­ся на на­уко­во об­грун­то­ваній сівозміні, своєчас­но­му та якісно­му ви­ко­нанні всіх аг­ро­технічних опе­рацій, ви­ро­щу­ванні  но­вих   ви­со­коінтен­сив­них сортів, вне­сенні не­обхідних норм міне­раль­них до­б­рив, ре­гу­ля­торів рос­ту, оп­ти­маль­но­му ре­жимі зро­шен­ня та інте­г­ро­ваній си­с­темі за­хи­с­ту від шкідли­вих ор­ганізмів, а та­кож за своєчас­но­го, без втрат, зби­ран­ня вро­жаю. Для цьо­го не­обхідна ви­со­ко­про­дук­тив­на техніка з навігаційни­ми си­с­те­ма­ми, що дає мож­ливість своєчас­но ви­ко­ну­ва­ти всі не­обхідні тех­но­логічні опе­рації.
Се­лекціоне­ри  Ук­раїни що­ро­ку по­пов­ню­ють ар­се­нал сортів м’якої пше­ниці ози­мої но­ви­ми пер­спек­тив­ни­ми сор­тоз­раз­ка­ми інтен­сив­но­го ти­пу. Ге­не­тич­ний по­тенціал їхньої вро­жай­ності є до­сить ви­со­ким. Так, но­во­с­тво­рені сор­ти м’якої пше­ниці ози­мої се­лекції Інсти­ту­ту зро­шу­ва­но­го зем­ле­роб­ст­ва  Ана­толія, Бур­гун­ка, Ле­дя, Ко­шо­ва ма­ють уро­жай­ний по­тенціал
9,0–10,0 т/га і стійкі до ви­ля­ган­ня.
З ме­тою одер­жан­ня стабільної уро­жай­ності доцільно у кож­но­му гос­по­дарстві ви­ро­щу­ва­ти три-чо­ти­ри пер­спек­тивні сор­ти, які різнять­ся за ти­пом інтен­сив­ності фор­му­ван­ня вро­жаю, стро­ка­ми дозріван­ня, стійкістю до ек­с­т­ре­маль­них умов. Ши­ро­ке впро­ва­д­жен­ня у ви­роб­ництво но­вих ви­со­коінтен­сив­них сортів ози­мої м’якої пше­ниці згідно з зо­наль­но адап­то­ва­ни­ми тех­но­логіями дасть змо­гу виріши­ти про­до­воль­чу без­пе­ку, еко­номічні  і соціальні пи­тан­ня по­су­ш­ли­во­го півден­но­го регіону.
Постійно зустріча­ю­чись з аг­ра­ріями Хер­сонсь­кої об­ласті і знаючи їхні проблеми, пе­ре­даємо від них про­хан­ня Пре­зи­ден­ту Ук­раїни та Кабміну — змен­ши­ти та­ри­фи на про­ве­ден­ня зро­­­шен­ня сільгоспкуль­тур.

Інтерв'ю
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     

1
0