Спецможливості
Новини

Агролайфхак: вапнування ґрунтів

18.09.2017
4561
Агролайфхак: вапнування ґрунтів фото, ілюстрація
Внесення вапнякових матеріалів в межах 46 т/га на сильнокислих та середньокислих грунтах забезпечує приріст урожаю зернових (пшениця, ячмінь, жито) в межах 3-5 ц/га, кукурудзи на зерно 3-10 ц/га, гречки 1,5-3 ц/га, гороху 2-4 ц/га, картоплі 20–50 ц з га

Позитивна дія проведення вапнування кислих грунтів забезпечує ефективний приріст урожаю сільгоспкультур. За даними науковців НААН та агрономів-практиків, внесення вапнякових матеріалів в межах 46 т/га на сильнокислих та середньокислих грунтах забезпечує приріст урожаю зернових (пшениця, ячмінь, жито) в межах 3-5 ц/га, кукурудзи на зерно 3-10 ц/га, гречки 1,5-3 ц/га, гороху 2-4 ц/га, картоплі 20–50 ц з га, пише propozitsiya.com за матеріалами agroperspectiva.com.

Наукові дослідження та практика проведення вапнування кислих грунтів свідчить про те, що цей агротехнічний прийом забезпечує:

- поповнення ґрунту кальцієм, як меліорантом, так і добривом, і нейтралізацію ґрунтової кислотності;

- створення більш комфортного екологічного середовища для росту і розвитку озимої пшениці, кукурудзи, ячменю, цукрових буряків, ріпаку, конюшини, люцерни, які на сильно- та середньокислих ґрунтах знижують урожай на 19-39%;

- активізацію мікробіологічної діяльності, збільшуючи в складі ґрунтової біоти частку бактерій і зменшуючи частку грибів, що сприяє зниженню захворюваності рослин, посиленню азотфіксації ґрунтів як бульбочковими бактеріями, так і асоціативними та вільно існуючими азотобактерами;

- підвищення ефективності мінеральних добрив на 20-40%;

- покращення якості вирощеної продукції завдяки посиленню детоксикації ґрунтів, забруднених важкими металами, залишками пестицидів і радіонуклідами;

- коагуляцію колоїдів, поліпшення водно-фізичних властивостей, суттєве збільшення вмісту рухомих форм фосфору і нітратного азоту, зменшення залежності урожайності від погоди і т.д.

Крім цього, вапнування ґрунту в поєднанні із внесенням орга­нічних добрив дає змогу оптимізувати реакцію ґрунтового розчину, наблизити її до нейтральної, що сприяє підвищенню ефективності добрив і агротехнічних прийомів вирощування.

Внесення в грунт вапнякових матеріалів дає змогу, крім оптимізації реакції ґрунтового розвину, також використовувати їх, як джерело надходження кальцію.

Необхідно пам’ятати, що хімічний меліорант, внесений в повній нормі, діє протяго мінімум всієї ротації. Основна вимога до внесення - рівномірне розсіювання по поверхні з послідуючим заробленням, адже післядія від внесення вапняків розраховується на роки і всілякі огріхи від неякісно виконаних робіт негативно впливатимуть на всі послідуючі сільськогосподарські культури. Наприклад, вапнякове борошно або доломіт краще всього вносити під оранку і при цьому після їх розсіювання необхідно спочатку їх заробити дисковою бороною або лущильником для кращого переміщування з грунтом.

Внесення цих вапнякових добрив в зимовий період може практикуватись у виключних випадках при суворому дотриманні наступних умов: по тонкому сніговому покриву, на вирівняних ділянках і в безвітряну погоду.

Останні наукові дослідження та розробки свідчать, що традиційний спосіб вапнування кислих грунтів, яка проводиться ізольовано від цілісної системи відтворення їх родючості, призводить до неефективного використання дефіцитних і дорогих ресурсів. Вчені ННЦ Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О. Н. Соколовського розробили ряд наукових продуктів, зокрема рН -buff, який апробований і дає можливість в автоматизованому режимі провести необхідні розрахунки для проведення корінної хімічної меліорації на грунтах зі "злісною кислотністю".

За ступенем необхідності вапнування грунти можна об’єднати в такі групи:

І - рН 4,5 і нижче (вапнувати в першу чергу, що дає змогу підвищити врожайність деяких сільськогосподарських культур у два і більше разів (конюшина, капуста, люцерна, озима пшениця, кукурудза));

ІІ - рН 5,5-4,6 (обов’язкове вапнування);

ІІІ - рН 6,5-5,6 (підлягають вапнуванню в останню чергу, а необхідність вапнування посилюються в при інтенсивному внесенні азотних міндобрив і відповідним набором сільгоспкультур у сівозміні). Для нейтралізації 1 ц міндобрив цієї групи необхідна така кількість карбонату кальцію: аміачна селітра - 0,75 ц , карбаміду - 0,8 ц, аміачної води - 0,4 ц, аміаку безводного - 1,5 ц, сульфату амонію -1,2 ц.

Вносити вапнякові матеріали необхідно під культури, які найкраще реагують на цей прийом. В умовах Полісся це буде перш за все - бобові трави, тобто покривні культури, попередники під озимі зернові, кормові коренеплоди, капусту.

Люцерна, конюшина червона, капуста білокачанна, цукровий та кормовий буряк, коноплі, ріпак - дуже добре реагують на проведення вапнування. Пшениця, ячмінь, кукурудза, горох та інші бобові культури, огірки, квасоля, соняшник, цибуля, часник, перець, жито, овес, гречка льон, помідори - добре реагують. Картопля, люпин, щавель, соняшник, які легко переносять сильно та слабокисле середовище і майже не реагують (за виключенням картоплі та люпину) на проведення вапнування дуже кислих грунтів.

Ключові слова: АПК, удобрение, агролайфхак

Інтерв'ю
Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи Інституту садівництва НААН
Ягідництво називають однією із найперспективніших галузей АПК. Саме сюди і початкуючі, і досвідчені аграрії  вкладають великі суми грошей. Про те,  за якими критеріями слід обирати культури
Змінити своє життя та переїхати за кордон, до Європи, мріє зараз чи не кожен українець. Про те, чи настільки позитивним є цей досвід та яким чином будувати свою аграрну стратегію, аби завоювати

1
0