Спецможливості
Новини

"Аграрна наддержава" пропонує створити Національну земельну асамблею

13.01.2017
783
"Аграрна наддержава" пропонує створити Національну земельну асамблею фото, ілюстрація
А.Гордійчук: "Не варто боятися ставити свої національні інтереси вище за вимоги міжнародних партнерів"

Для досягнення загальнонаціонального компромісу в питаннях обігу землі потрібно створити спеціальний дорадчий орган на найвищому національному рівні - Національну Земельну Асамблею (всенародно обраного органу) на кшталт асамблеї Конституційної. Саме такий орган має взяти на себе відповідальність і виконати функції з відкриття ринку землі. Таку думку висловив засновник Фундації «Аграрна наддержава» Андрій Гордійчук, повідомляє propozitsiya.com з посиланням на segodnya.ua.

Як зазначив експерт, зараз на ринку землі є ціла низка системних проблем, починаючи з необхідності повного обліку земель (проведення інвентаризації), закінчуючи захистом прав власників та орендарів земель. "З одного боку, парламент подовжив мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення. Однак, де-факто, продовжуються проби створити "дикий" ринок, де землю можна відібрати за допомогою різних рейдерських схем. Її зможуть придбати іноземці, а український аграрій та власник землі залишиться незахищеним", - нагадує А.Гордійчук.

За його словами, низка законопроектів уже, на жаль, прийнята, інші чекають своєї черги. Як-от законопроекти про запровадження нової моделі емфітевзису чи внесення змін в Закон "Про обіг земель сільськогосподарського призначення", яким фактично запроваджується ринок сільськогосподарських земель, як-то державної, комунальної та приватної власності, виділених в натурі та усіх інших.

Щоб досягти загальнонаціонального компромісу в питаннях обігу землі, експерт пропонує Національну Земельну Асамблею. Спершу Асамблея має розробити загальні правила та винести їх на Всеукраїнський референдум, а потім, виходячи з його результатів, розробити відповідні законодавчі ініціативи. Тільки після того їх повинен ухвалювати парламент.

"Процес важкий та довготривалий, однак забезпечить повну легітимність ухвалених рішень. Буде покінчено із політичними спекуляціями і вдасться уникнути сценарію "дерибану землі", як це відбулося із приватизацією підприємств у 90-х", - впевнений А.Гордійчук.

Згадавши про світову практику, він зазначив, що простежується чітка особливість "обмеження права власності іноземцями". У десятках держав такі часткові обмеження чи стримуючі фактори діють або діяли тривалий час до вирішення усіх інших проблемних питань.

Ще у 2012 році в Угорщині тимчасовому мораторію на продаж землі іноземцям надали постійний характер. Внісши поправку до Конституції, влада заборонила купувати сільськогосподарські землі нерезидентам.

Польща, яка зобов’язана була відкрити ринок землі для іноземних громадян з 1 травня 2016 року, попри протести ЄС, фактично заборонила продаж землі іноземцям. Купити землі може лише той, хто постійно проживав у цій місцевості мінімум протягом п’яти років і готовий взяти на себе зобов’язання обробляти куплену землю мінімум упродовж 10 років. Схожі обмеження діють у балканських країнах.

Старі країни ЄС з рівнем ВВП більше $40 тис. на душу населення можуть дозволити собі мінімальне регулювання, включно з правом придбання землі іноземцями. Але й там діють досить суворі норми щодо боротьби із земельними спекуляціями. Зокрема, в Німеччині та Австрії існує дозвільний принцип купівлі землі сільськогосподарського призначення площею більше гектару.

"Не варто боятися ставити свої національні інтереси вище за вимоги міжнародних партнерів", - підкреслює експерт. І додає, що надання права на володіння землею іноземцям – це, по суті, останній крок земельної реформи. Потрібно враховувати думку західних партнерів та кредиторів, але визначальними мають бути національні інтереси.

Інтерв'ю
Зараз багато говориться про деградацію грунтів. Сайт propozitsiya.com попросив детальніше прояснити суть проблеми і порадити шляхи її вирішення генерального директора Інституту охорони грунтів Ігоря Яцука. І він дав докладне інтерв’ю.   Як... Подробнее
Аномальна погода цієї весни для підприємств, що спеціалізуються на виробництві плодово-ягідної продукції, стала катастрофою. Сталася вона в ніч із 10 на 11 травня. Крім морозів, стабільна низька

1
0