Спецможливості
Статті

АЧС не має кордонів, або Як дезінфікувати, щоб зупинити...

12.10.2015
1239
АЧС не має кордонів, або Як дезінфікувати, щоб зупинити... фото, ілюстрація

 «Біда ніколи не ходить одна», — саме так можна охарактеризувати стан українського свинарства останніх років. Судіть самі… Ще не встигли фахівці свиногосподарств оговтатись від ударів коронавірусних інфекцій та падіння вартості «живка», як очікувана загроза під назвою АЧС (або хвороба Монтгомері) постала з новою силою!

 «Біда ніколи не ходить одна», — саме так можна охарактеризувати стан українського свинарства останніх років. Судіть самі… Ще не встигли фахівці свиногосподарств оговтатись від ударів коронавірусних інфекцій та падіння вартості «живка», як очікувана загроза під назвою АЧС (або хвороба Монтгомері) постала з новою силою!

А. Гавриленко,
лікар вет. медицини,
ТОВ «ВЕТЕКО»
Л. Крюкова
l.kryukova@univest-media.com

«Чому очікувана?», — запитає хтось. Ну, по-перше, не можна сказати, що хвороба є новою на території України: випадки захворювання свиней на АЧС реєстрували ще з літа 2012 року, потім вірус періодично ідентифікували серед свиней дикої фауни та у приватному секторі. І, може, так би воно й тягнулося, але 28 липня 2015 року було зафіксовано перший спалах хвороби у промисловому свиногосподарстві  «Калита» Київ­­ської області. Спалах АЧС на цьому агрокомбінаті є яскравою ілюстрацією масштабів збитків від поширення АЧС: лише прямі втрати від нього оцінюються у 200 млн грн! Окрім цього, господарство буде вимушене утримуватись від розведення свиней щонайменше півроку, а експорт продукції свинарства із країни в цілому чи з певних її регіонів буде тимчасово заборонено. Другий спалах стався на Сумщині — у невеликому фермерському господарстві «Агрофірма “Ко­­зацька”».
По-друге,  якщо характеризувати наростаючу частоту випадків АЧС у приватному секторі та дикій природі, то інфікування вже промислового поголів’я було лише питанням часу. І, як показала практика, незалежно від потужностей виробництва та об’ємів господарства вірус потрапив до сприйнятливих тварин – свиней, викликавши їхнє захворювання.
Загалом із початку 2015 року виявлено 22 випадки АЧС, зокрема: у Київській обл. — 4, Чернігівській — 11, Рівненсь­кій — 2, Жи­­томирській — 1, Сумській — 3, у т.ч. п’ять випадків серед диких кабанів, 16 — серед свійських тварин та один інфікований об’єкт на  Полтавщині. Останній випадок АЧС за­­реєстровано 5 вересня 2015 року в с. Максимівка Ічнянського р-ну Чернігівської обл. в особистому підсоб­ному господарстві. Карантин продовжує діяти у 10 неблагополучних щодо АЧС пунктах у п’яти областях (Київська, Чернігівська, Сумська, Полтавська та Рівненська).

Бомба сповільненої дії: де шукати
«Як уберегти поголів’я від цієї чуми?» — саме це питання є доволі актуальним  на сьогодні. Воно непокоїть і не дає спокою як керівникам великомасштабних промислових свиногосподарств, так і селянам із приватного сектору.
До речі, занесення АЧС у спеціалізовані свиногосподарства головним чином відбувається із уражених приватних господарств населення. Частка зареєстрованих випадків вірусу АЧС в останніх сягає 65% загальної кількості спалахів серед домашніх свиней. За статистикою, на фермах реєструють 28% спалахів (із них 20% припадає на великі свиноферми, 8% — на малі), тобто на кожні два-три нових випадки АЧС, зареєстрованих у приватних господарствах громадян, може припадати один зареєстрований спалах на свинофермі.
На жаль, ефективну вакцину проти вірусу АЧС на сучасному етапі не здатна виготовити жодна лабораторія світу:  висока кількість серотипів вірусу та низька захисна здатність  вірусонейтралізуючих антитіл роблять своє «недобре» діло. Окрім цього, збудник АЧС достатньо легко передається від хворої до здорової тварини, чому сприяє надзвичайна стійкість вірусу в навколишньому середовищі.
На сьогодні виділено та описано 22 генотипи вірусу АЧС. У 2012–2015 рр. в Україні було виявлено вірус АЧС генотипу ІІ, що за останні вісім років набув значного поширення, «жваво прокрокувавши» із Кавказу через європейську частину Російської Федерації до Білорусі, України, країн Балтії та Польщі. Характерною особливістю захворювання від початку епізоотії була і залишається висока летальність. І тому власникам свиногосподарств та фахівцям ветеринарної медицини слід чітко зрозуміти, що АЧС – це небезпечна невиліковна хвороба, що призводить до загибелі свиней усіх порід і статевовікових груп. Антибіотики, як і попередня вакцинація проти інших хвороб, жодним чином не впливають на її фатальний перебіг.
Вірус АЧС надзвичайно стійкий до широкого діапазону температур і кислотно-лужної реакції середовища (необмежена за рН 4–10, обмежена — за рН 3,1–13,4). У трупах свиней вірус зберігається до десяти тижнів, у м’ясі від хворих тварин — до 155 днів, у копченій ковбасі та шинці — до п’яти місяців, понад три місяці — у гною, до чотирьох-восьми місяців — у грунті (рисунок). У тушах свиней, підданих глибокому заморожуванню, тривалість виживання цього підступного  невидимого «ворога» сягає 15 років!
Саме ці особливості вірусу й обумовлюють надзвичайну складність контролю його поширення. Субпродукти від інфікованих свиней перетворюються фактично на біологічну бомбу сповільненої дії, яка «вибухає» щоразу, тільки-но така заражена продукція контактує з іншими свиньми. Інвентар, техніка, транспортні засоби, одяг, взуття — тобто все, що перебувало у контакті з хворими тваринами, продуктами їхньої життєдіяльності (гній, сеча, сперма) чи забою (трупи, кров, м’ясо, сало, шкіри, кістки, внутрішні органи), також здатне зумовити швидке поширення хвороби.
Дезінфекція — не примха, а гостра потреба
Оскільки за АЧС відсутні засоби специфічної профілактики, а лікувати хворих тварин заборонено, то для запобігання поширенню цієї небезпечної хвороби слід проводити заходи дезінфекції. До речі, їхнє застосування (залежно від зони вогнища інфекції) відбувається  у кілька почергових основних етапів.  Так, у межах епізоотичного осередку відразу після знищення свинопоголів’я проводять першу дезінфекцію. Другу — треба проводити після зняття підлог, перегородок, годівниць, але обов’яз­ково – після ретельного механічного очищення приміщення, де утримували заражених тварин. Третю — перед зняттям карантину. У першій загрозливій зоні також усе сприйнятливе поголів’я іде на забій, а у другій зоні ризику — вводять жорсткі обмеження з обов’яз­ковими дезінфекційними бар’єрами у так званих критичних точках.
Які препарати потрібно використовувати для дезінфекції приміщень, транспорту, обладнання, заповнення дезбар’єрів та дезкилимків, якими властивостями мають володіти ці засоби, а якими — ні, знають, на жаль, далеко не всі. Отже, давайте розбиратися…
Згідно  з «Інструкцією щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней» (редакція 2014 р.) рекомендовано використовувати такі деззасоби:
Œ   розчин формаліну з умістом 1,5%-го формальдегіду;
   1,5%-й розчин параформу, приготовлений на 0,5%-му розчині
їдкого натру;
Ž   3%-й розчин парасоди або фоспару;
   5%-й розчин хлораміну;
   сухе хлорне вапно з умістом не менше як 25% активного хлору;
   розчини хлорного вапна з умістом 4% активного хлору;
   3%-й розчин їдкого натру (гарячий);
— — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — — —
   хлорантоїн у вигляді 2%-го водного розчину (експозиція — 3 год);
   біоклін, 1,5%-й розчин (експозиція — 1 год);
  зоостерил з умістом 0,5% надоцтової кислоти;
   кристал 900, кристал 1000 та інші засоби, які відповідно до настанов із їхнього застосування є активними щодо збудника АЧС.
До речі, перші сім деззасобів (у таких самих концентраціях) містяться у переліку відповідних препаратів  ще в інструкції СРСР 1980 року. Причому в рекомендаціях щодо проведення дезінфекції транспорту, приміщень і тари вказано лише концентрації «старих» препаратів.
Складається таке враження, що нові деззасоби дописали тільки тому, що потрібно було «осучаснити» Інструкцію, проте як і де працювати із цими новими препаратами — незрозуміло, а це, погодьтеся, досить важлива інформація.

За сучасними стандартами до дезінфікувальних засобів ставлять такі вимоги:
 широкий спектр антимікробної дії;
 низька токсичність та алергенність для людини і тварин;
 добра розчинність у воді або здатність легко утворювати в ній суспензії, емульсії;
 забезпечення ефективності за різних умов навколишнього середовища (температура, вологість, тощо);
 здатність ефективно проявляти дію в умовах органічних забруднень;
 тривалий термін  зберігання навіть після відкриття первинної упаковки;
 безпечність для оброблюваної поверхні (без ризику завдання пошкоджень);
 доступність придбання, прийнятна ціна і зручність для транспортування, зберігання та застосування.

Деззасоби з Інструкції: інформація варта довіри?
Формальдегід — відносно недорогий дезінфектант, що й робить його досить поширеним у господарствах України.
Оскільки чистий формальдегід — газ, то використовують його 40%-й водний розчин – формалін. Є кілька типів формаліну, найпоширеніший із яких — марки А має термін зберігання до одного  року, інші – до 2 міс.,  що залежить від кількості фіксатора — метанолу, яка може сягати 8%. Використовують 1–4%-ві розчини формаліну. Сам дезінфектант ефективно впливає на різного типу збудників шляхом зв’язування із протеїнами мікроорганізмів та їхньої денатурації. Проте, окрім низки позитивних факторів,  є і широкий перелік негативних: висока токсичність формальдегіду і метанолу, канцерогенність, тератогенність. За температури нижче 16°С активність формаліну значно знижується, тому холодної пори року робота з дезінфектантом неможлива. До того ж низькі концентрації препарату різко втрачають ефективність за наявності органічних забруднень.
Слід пам’ятати, що за тривалого зберігання формальдегіду, особливо в умовах низьких температур, утворюються його полімери, зокрема параформ. Тож задля попередження полімеризації до параформальдегіду слід завчасно додавати лужні складові. Так, поєднання параформу із кальцинованою содою дістало назву «Парасода», а із тринатрійфосфатом — «Фоспар». Обидва засоби містять 45% формальдегіду і мають усі його властивості — як позитивні, так і негативні.
Як бачимо з Інструкції, перша трійка рекомендованих дезінфектантів, у принципі, мають одну й ту саму діючу речовину, проте в різних «модифікаціях».
  Хлорамін — хлорвмісний препарат, що досить ефективно використовується в медицині.
Щодо ефективності проти вірусу АЧС опублікованих даних немає. Також необхідно враховувати, що  препарат різко втрачає ефективність за наявності органіки, а тому в свинарських приміщеннях доцільно використовувати препарат не менше ніж 5%-ї концентрації. Сам хлорамін містить леткий хлор, що, своєю чергою, робить його високоподразливим засобом для слизових оболонок. Після приготування робочих розчинів швидко втрачає ефективність через вивільнення хлору у вигляді газу, тому використовувати засіб потрібно відразу після його приготування.
  Хлорне вапно — дезінфектант із вмістом хлору (а також його розчини).
Це відносно дешевий дезінфектант, який ефективно інактивує віруси, гриби, вегетативні та спорові форми мікроорганізмів. У сухому вигляді хлорне вапно можна використовувати для обробки підлоги, знезараження органічних решток, посипання проходів та ін., для обробки вертикальних поверхонь використовують 10–20%-й розчин щойно розведеного (хлорне молоко) або освітленого (відстояного) хлорного вапна. Низькі концентрації використовують для знезаражування одягу і посуду.
Не забувайте, що активний хлор дуже швидко втрачається із сухого вапна та його розчинів, особливо за впливу температури, сонячного світла, за наявності органіки, тому слід постійно контролювати його вміст, який не має бути нижчим 25%. Також варто враховувати те, що хлор належить до розряду небезпечних речовин і може викликати місцеве подразнення слизових оболонок, а у деяких випадках навіть отруєння. Окрім цього, хлор здатен пошкоджувати обладнання, що робить його використання досить обмеженим.
  Їдкий натр — відомий як натрію гідрооксид (NaOH), або каустична сода.
Досить ефективний лужний дезінфектант. Поряд із високою інактивуючою активністю є небезпечним під час використання. Так, за потрапляння на шкіру та слизові викликає серйозні хімічні опіки. Агресивний щодо обладнання та інструментів. За розчинення каустичної соди у воді виділяється велика кількість тепла, тому виробник і звертає на це увагу користувачів: щойно розведений розчин — гарячий (до того ж це ознака того, що він свіжий).
  Хлорантоїн — відомий медичний дезінфектант, що має більшу дезінфекційну активність, ніж хлорне вапно та хлорамін, за значно меншої токсичності.
 В інструкції щодо використання цього засобу вказано, що його можна застосовувати для проведення дезінфекції на м’ясо- та молокопереробних підприємствах, молочного обладнання на молочних фермах, проте немає жодних рекомендацій щодо використання у свиногосподарствах, як і немає даних щодо його активності за наявності органічних залишків та методів використання. Інструкція передбачає використання препаратів у рекомендованих настановою концентраціях, але настанова стосовно застосування хлорантоїну не містить інформації про правила дезінфекції, заповнення бар’єрів чи килимків чи  бодай якоїсь згадки про активність проти вірусу АЧС. Тому логічним є запитання: «Яким чином медичний дезінфектант, який не рекомендований настановою для застосування у свинарстві, потрапив до Інструкції із рекомендаціями щодо викорінення АЧС?»
  Біоклін — для того, щоб ознайомитись із настановою щодо цього засобу, доведеться витратити чимало часу і терпіння, адже навіть на офіційному сайті виробника ви не знайдете офіційної інструкції.
Хоча це єдиний дезінфектант зі списку рекомендованих офіційною «Інструкцією щодо профілактики та боротьби з африканською чумою свиней», де вказано, що він впливає на вірус АЧС. Склад засобу передбачає високий ступінь бактерицидної, віруліцидної та фунгіцидної дії: глутаровий альдегід та четвертинні амонійні сполуки — сильні дезінфікувальні речовини, відносно безпечні для використання. Додатково засіб містить ізопропанол — спирт, що часто входить до складу антисептиків.
  Зоостерил — засіб із ряду окисників, що містить у складі надоцтову кислоту і перекис водню.
Під час використання виділяє велику кількість атомарного кисню, який і справляє дезінфікувальну дію на мікроорганізми. Зоостерил як деззасіб практично не вказується у спеціалізованих засобах інформації, крім посилань на Інструкцію.  Тому прочитати настанову або ж знайти рекомендації  щодо його застосування неможливо. Також, якщо звернутись до переліку зареєстрованих препаратів, зоостерилу там також немає… Парадокс: ми рекомендуємо незареєстрований препарат, про який практично немає інформації…
  Кристал 900 та кристал 1000 за складом дещо різняться.
Так, обидва мають у складі альдегіди та четвертинні амонійні сполуки, проте останній додатково містить похідну гуанідину, завдяки якому утворюється плівка на площині обробки поверхні, що забезпечує триваліший контакт  із нею дезречовин. Проте у настанові щодо обох дезінфектантів не вказано, що вони впливають на вірус АЧС.
Які дезінфектанти реально проявляють
вплив на вірус АЧС?
Перш за все, треба розуміти, що дослідження щодо дезінфікуючої активності специфічних засобів часто проводять не на самих культурах високопатогенних мікроорганізмів, а на подібних до них вірусних чи спорових штамах, які мають таку саму стійкість до дезінфектантів та умов навколишнього середовища. Тому звертати увагу потрібно радше не на «розкручену» назву препарату, а на його якісні та кількісні складові. Також слід враховувати, що для роботи тих чи інших деззасобів потрібні певні умови — це й визначає сферу та спосіб їхнього застосування.
Усі дезречовини можна розподілити на кілька груп. В Україні широкого застосування набули такі сполуки:
Альдегідвмісні — із застарілих препаратів: формальдегід, параформ, із нових форм — глутаровий альдегід (часто міститься в сучасних дезпрепаратах, оскільки має активнішу інактивуючу дію, а тому безпечніший).
Ці засоби є універсальними, оскільки їх можна використовувати і як знезаражувальні наповнювачі дезкилимків чи дезбар’єрів, так і для обробки поверхонь стін, підлоги, транспорту, обладнання. Ці препарати практично не чинять корозійної дії, досить стабільні. Єдиним місцем, де фахівці не радять застосовувати ці речовини, є дезкилимки на вході в офісні приміщення, оскільки ці сполуки мають досить різкий запах і є канцерогенами (глутаровий альдегід менш шкідливий). Така особливість може створювати дискомфорт працюючому персоналу.
До групи окисників входять похідні надоцтових кислот та пергідролів (перекис водню), препарати з умістом хлору та йоду. Саме засоби, що містять пергідрольні групи (пероксиди), досить безпечні для застосування в місцях постійної роботи людей (Екоцид C). Окисники за контакту з органічними сполуками виділяють активний кисень, що згубно діє на структуру мікроорганізмів. Дезінфікуючий ефект їхній досить високий. Проте є і низка недоліків. В першу чергу — це недовготривала дія їхніх розчинів, тому ці засоби не рекомендовано використовувати для заповнення дезбар’єрів та дезкилимків, які розміщено біля виробничих приміщень.
Перед дезобробкою необхідно провести високоякісну мийку, оскільки за наявності навіть незначних органічних забруднень дезрозчини швидко втрачатимуть ефективність. Хлор та йод стійкіші в органічному середовищі, проте хлор — досить токсична сполука (фіксували випадки отруєння людей, які працювали із його похідними). Хоча на сьогодні є органічні сполуки хлору, які проявляють значно слабшу токсичну дію.
Луги, зокрема каустична сода, — ефективний засіб дезінфекції. Якби не їхня висока корозійна активність та токсичні властивості, то вони займали б одну з лідирючих позицій на ринку дезінфектантів.
Похідні гуанідину — їхньою перевагою є пролонгована дія завдяки утворенню поверхневої плівки.
 Проте їхня дезінфікуюча активність порівняно слабша, тому вони потребують вищих концентрацій під час використання, що здорожчує  вартість обробки цими засобами. Застосовують у складі багатокомпонентних препаратів для підсилення їхньої ефективності.
Четвертинні амонійні сполуки (ЧАС) — як монозасоби використовують у медицині з огляду на їхню безпечність.
Інактивуються  після впливу на оброблювану поверхню мийних речовин, тому перед застосуванням потребують якісного миття приміщень. На практиці для дезобробки тваринницьких комплексів самі ЧАСи мало­ефективні, тому використовують їх у поєднанні  з іншими засобами, зокрема із глутаровим альдегідом (Віроцид, Віросан, ТН-4, кристал 900 та ін.) — ці сполуки мають потужні дезінфікуючі властивості.

Також під час вибору деззасобу слід розуміти не тільки «де», а й «як» ми використовуватимемо знезаражувальний розчин: чи шляхом крапельного поливу, чи дрібнодисперсного розбризкування. Слід розуміти, що в приміщеннях (і в транспорті також) слід обробляти не тільки підлогу, стіни, бічні поверхні, а й стелю —  для цього потрібне спеціальне обладнання і відповідні властивості засобу, а саме: забезпечення щільного контакту із поверхнею, — що вдається досягти за використання піноутворювальних сполук та спеціальних насадок. Таким чином ми забезпечимо тривалий контакт активних сполук із поверхнею та додатково отримаємо певний ефект миття.
 Ще один метод застосування знезаражувальних препаратів — туманоутворення. За використання туманогенераторів досягається рівномірне розподілення деззасобу приміщенням із потраплянням активних речовин у недоступні для обробки звичайними методами зони (шпарини, місця з’єднання агрегатів та ін.). Єдиною вимогою для такого виду дезінфекції є необхідність повністю закрити приміщення, щоб не допустити виникнення протягів і руху повітря всередині.
На сьогодні розроблено багато методів та виготовлено чимало засобів для проведення дезінфекції — ми розглянули лише основні аспекти її проведення, на які слід звернути увагу. Тому завжди перед організацією дезінфекційних заходів слід пам’ятати, що недбалість, допущена сьогодні, може обернутись великими втратами завтра.

Інтерв'ю
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 

1
0