70-річчя академіка НАН України В. В. МОРГУНА — засновника “КЛУБУ 100 центнерів”

Десятого березня виповнюється 70 років видатному українському вченому в галузі генетики й селекції рослин, експериментального мутагенезу, генетичної інженерії, біотехнології та фізіологічної генетики, академіку НАН України Володимиру Васильовичу Моргуну.

Народився Володимир Васильович 1938 року в с. Новоселиця Чигиринського району на Черкащині. Закінчив Знам’янський сільськогосподарський технікум та агрономічний факультет Української сільськогосподарської академії. За відмінні успіхи в навчанні був удостоєний стипендії ім. В. І. Леніна. Свою наукову діяльність розпочав ще студентом. У  1964–1967 роках навчався в аспірантурі УСГА за спеціальністю “Генетика”. Світогляд В. В. Моргуна формувався під впливом школи талановитих вітчизняних та зарубіжних генетиків і селекціонерів (М. І. Вавилов, П. П. Лук’яненко, М. О. Зеленський, М. I. Хаджинов та ін.).
Із 1974 року В. В. Моргун завідував відділом експериментального мутагенезу в Інституті молекулярної біології і генетики АН УРСР. У 1986 році він обраний директором Інституту фізіології рослин АН УРСР, який, після об’єднання з генетичними відділами Інституту молекулярної біології і генетики, реорганізував в Інститут фізіології рослин і генетики (ІФРГ) НАН України.
У 42 роки В. В. Моргун захистив докторську дисертацію, в 47 — його обрали членом-кореспондентом АН УРСР, а в 52 — академіком АН УРСР.
Головним напрямом досліджень В. В. Моргуна було й залишається генетичне поліпшення найважливіших для України сільськогосподарських культур — пшениці та кукурудзи. Він розвинув теорію індукованої мутаційної мінливості та обгрунтував новий напрям генетичного поліпшення рослин — мутаційну селекцію. В. В. Моргуну належить пріоритет в установленні мутаційної активності низки хімічних речовин і фізичних чинників, у тому числі й факторів навколишнього середовища. Учений розкрив генетичну природу мутацій, створив унікальні форми рослин, які ознаменували розвиток окремих напрямів генетико-селекційних досліджень. Загального визнання набули праці В. В. Моргуна з питань теорії і методів гетерозисної селекції кукурудзи, створення нового типу напівкарликових сортів озимої пшениці, які поклали початок “зеленій революції” в Україні. Йому належить першість у розробці методів практичного використання індукованих мутантів, а також у розвитку наукових основ ведення насінництва мутантних сортів сільськогосподарських культур. Він виконав унікальні дослідження, пов’язані з генетичною загрозою, що виникла внаслідок аварії на ЧАЕС.
Значне  місце  в  працях В. В. Моргуна відведено створенню нового світогляду щодо генетичної інженерії, біотехнології та фізіологічної генетики. Володимир Васильович уперше на рослинах здійснив усебічну оцінку генетичної активності нативних і модифікованих екзогенних ДНК і за їхньою допомогою впровадив безвекторне перенесення низки генів кукурудзи від донора до реципієнта за типом генетичної трансформації. В. В. Моргун з колегами отримав перші в Україні трансгенні рослини кукурудзи. На той час це були пріоритетні дослідження не лише в Україні, а й у світі. Використавши в процесі гібридизації гамма-опромінений пилок, дослідник виявив мутаційні втрати батьківських алелів. Це явище, назване імітацією гібридизації, відіграє важливу еволюційну роль у видоутворенні. Його В. В. Моргун застосував для пришвидшення створення нових форм рослин. На прикладі отриманих багатомаркерних мутацій Володимир Васильович обгрунтував наукове положення про комплексний характер індукованого мутаційного процесу, покладеного в основу мутаційної селекції за цілою низкою кількісних ознак.
Поряд із розробкою теоретичних питань вчений постійно приділяє пильну увагу впровадженню результатів своїх наукових досліджень у практику. Він спільно з колегами створив 86 сортів і гібридів різних культур, які протягом 26 років висівали на полях України та країн СНД, площа посіву яких у різні роки становила 1–5,5 млн га. З-поміж цих сортів слід відзначити високоінтенсивні сорти озимої пшениці: Колумбія, Смуглянка, Золотоколоса, Фаворитка, Володарка, Вінничанка; сорти з високою якістю зерна: Ятрань 60, Київська 8, Переяславка, Подолянка, Богдана та серію гібридів кукурудзи: Колективні, Ювілейний 60, 70, Титан 220 СВ, Комета МВ та ін. Він разом із колегами створив уже п’яте покоління гібридів кукурудзи, які придатні також для виробництва біопалива. Генетичний потенціал нових гібридів (Богун, Метеор, Аметист) сягає 140–160 ц/га зерна й понад 1000 ц/га листкостеблової маси. Створення принципово нового покоління сортів озимої пшениці та гібридів кукурудзи з фактичним генетичним потенціалом продуктивності, відповідно, 124 і 160 ц/га дало можливість академіку В. В. Моргуну започаткувати новий напрям наукових досліджень із отримання в Україні врожаїв зернових понад 100 ц/га і заснувати “Клуб 100 центнерів”. Це нова для України філософія хліба, що дасть змогу вивести нашу державу на рівень передових країн Європи.
Під керівництвом академіка Моргуна фахівці ІФРГ у співпраці зі швейцарською компанією “Сингента” — світовим лідером в агробізнесі — розробили технологію вирощування й комплексну систему захисту озимої пшениці, що дає можливість реалізувати високу потенційну врожайність, закладену в генотипі зернових селекції ІФРГ. Якщо порівняти із середньостатистичною по Україні (26–30 ц/га), урожайність озимої пшениці зростає на 300% і більше — до 80–124 ц/га. Зпровадження сортів озимої пшениці ІФРГ з високим генетичним потенціалом урожайності, сучасних систем захисту з використанням високоефективних протруйників Максим Стар та

На дослідному полі Інституту фізіології  рослин  і генетики НАН України. На передньому плані у центрі – Є.В. Санін "Сингента", академік В.В. Моргун, президент Міжнародної аграрної корпорації В.Ф. Бортник

Круізер, гербіциду Лінтур, інсектицидів Карате Зеон, Енжіо та фунгіцидів Альто Супер, Амістар Екстра навіть в екстремальних посушливих умовах 2007 року забезпечило отримання врожаю на рівні 56–101 ц/га від Донецької області до Закарпаття, від Чернігівської області до Криму. Співпраця ІФРГ, компанії “Сингента” та провідних агропідприємств України за програмою “Клубу 100 центнерів” є основою підвищення продуктивності рослин, важливим кроком у розбудові держави.
Створена науковцем колекція цінних зразків пшениці й кукурудзи ІФРГ визнана національним надбанням.
Академік В. В. Моргун зробив вагомий вклад у скарбницю наукових знань. Загальний науковий доробок вченого генетика становить понад 460 друкованих праць, у тому числі шість монографій, серед яких добре відомі “Мутационная селекция пшеницы”, “Экспериментальная изменчивость кукурузы” й ін. та 102 авторські свідоцтва й патенти. Він є головним редактором таких фундаментальних наукових видань, як “Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть”, “Фізіологія рослин в Україні на межі тисячоліть”, “Живлення рослин: теорія і практика”, перекладного видання “Применение физиологии в селекции пшеницы” тощо.
В. В. Моргун — талановитий організатор науки, досвідчений вихователь наукових кадрів. Під його керівництвом захищено 14 кандидатських і 6 докторських дисертацій. Він є засновником і керівником широковідомої наукової школи з експериментального мутагенезу та теоретичних основ селекції рослин. Володимир Васильович підтримує тісні наукові зв’язки із зарубіжними колегами, бере активну участь у міжнародному науковому співробітництві з іноземними установами.
Багато сил та енергії знаний учений віддає науково-організаційній діяльності. Він координує наукові дослідження з питань фізіології, генетики й селекції рослин, протягом багатьох років був заступником академіка-секретаря та є членом Бюро Відділення загальної біології НАН України. В. В. Моргун — член Міжвідомчої комісії з питань біологічної та генетичної безпеки при РНБО України; член Колегії Мінагрополітики; заступник голови секції Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки; президент Українського товариства фізіологів рослин. Володимира Васильовича неодноразово обирали президентом Українського товариства генетиків і селекціонерів ім. В. І. Вавилова; він є головою спеціалізованої ради Інституту фізіології рослин і генетики НАН України із захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальностями “Фізіологія рослин” і “Генетика”; головним редактором журналу

ТОВ НВА "Перлина Поділля". У gосівах озимої пшениці сорту Фаворитка. Зліва направо – заступник міністра аграрної політики України С.І. Мельник та академік В.В. Моргун

“Физиология и биохимия культурных растений”; членом редколегій журналів “Цитология и генетика”, “Вісник Українського товариства генетиків і селекціонерів”, “Науковий вісник Ужгородського університету (Серія: Біологія), “Сортовивчення та охорона прав на сорти рослин”, “Насінництво”.

У центрі постійної уваги академіка В. В. Моргуна — питання продовольчої безпеки держави та відстоювання її інтересів і незалежності в галузі селекції рослин та насінництва, створення й широке впровадження нових перспективних сортів озимої пшениці та гібридів кукурудзи в аграрний сектор країни. Протягом останніх десяти років інститут, який він очолює, займає перші місця в конкурсах установ НАН України за досягнення кращих показників у винахідницькій роботі й на сьогодні вийшов на принципово новий рівень упровадження наукових розробок у виробництво.
Визначні  особисті  заслуги В. В. Моргуна перед Україною в розвитку вітчизняної науки принесли йому заслужений авторитет і повагу. В. В. Моргун — двічі лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та Державної премії СРСР; лауреат премії президентів академій наук України, Білорусі та Молдови; премії ім. В. Я. Юр’єва НАН України. Його нагороджено орденами князя Ярослава Мудрого V ступеня; Жовтневої революції та “Знак Пошани”; нагрудним “Знаком Пошани”; почесними грамотами президента НАН України та численними медалями, дипломами й грамотами. За професійні заслуги Володимира Васильовича удостоєно звань: “Кращий винахідник сільського господарства СРСР”, “Кращий винахідник Академії наук УРСР”, “Винахідник року НАН України в 2004 році”, “Заслужений діяч науки і техніки України”, “Лідер агропромислового комплексу 2004 року”, “Лідер України”. Він — переможець у номінації “Людина року’1997” Ради Американського бібліографічного інституту міжнародних досліджень. У 2001 році В. В. Моргуна обрано почесним академіком Угорської академії наук.
Наукова та виробнича громадськість, колеги й учні щиро вітають Володимира Васильовича з ювілеєм, зичать міцного здоров’я, творчого довголіття, успіхів у всіх починаннях і нових наукових звершень на благо Вітчизни.

Є. Санін, канд. с.-г. наук
В. Швартау, д-р біол. наук