Спецможливості
Новини

У Рік кролика густо наросте капуста

28.12.2010
883
У Рік кролика густо  наросте капуста  фото, ілюстрація

2011 - Рік кролика. Лагідний пухнастик, хочеться вірити, стане доброзичливішим як для господарників, так і для споживачів їхньої продукції. Не те, що минулий Рік тигра, який "вищирився" ціною на базарах та полицях крамниць. Стрімко дорожчали гречка, молоко, масло, сир... 

2011 - Рік кролика. Лагідний пухнастик, хочеться вірити, стане доброзичливішим як для господарників, так і для споживачів їхньої продукції. Не те, що минулий Рік тигра, який "вищирився" ціною на базарах та полицях крамниць. Стрімко дорожчали гречка, молоко, масло, сир...

Підсумки та прогнози
Важко навіть пригадати, що в 2010-му не зростало в ціні. Тому прогноз Мінекономіки - наче бальзам на рану: підстав для подорожчання харчів найближчим часом немає. Але міністерство - міністерством, там, погодьтеся, керуються й політичними складовими. Тому, щоб зрозуміти, що рік прийдешній нам, споживачам сільгосппродукції та аграріям, готує, до офіційних повідомлень дослухатися варто, але ж і про логіку забувати не слід. Отже...
Картопля скрізь:
у хатах, у погребі, в кагатах
Морква, певне, - єдиний овоч із борщового набору, ціна на який тримається на рівні 2009 року. Вона немала. Господині, здебільшого, на базарах легко віддають по 4-5 гривень за кілограм. Ясна річ, навесні здешевлення не передбачається: взимку ж бо її не додасться. Що погано для споживача, те добре для овочівників. Ця стабільність підштовхне господарників цього року виростити ще більше вітамінних корінців. Пропозиція зросте, тож восени можливе здешевлення. Так само з капустою, хоча ситуація там ще заплутаніша. Вже тепер ціна кілограма на ринках та в супермаркетах столиці підскочила до 5 грн. Що зробиш - не вродила торік капуста. Погано від цього й виробникам, які недорахуються прибутків, і покупцям, змушеним платити подвійну ціну. Коли ще кілограм квашеної капусти коштував у столиці 20-25 гривень?
Для покупців тут добра новина, хоча й доведеться запастися терпінням. Нинішнього року цей овоч, швидше за все, подешевшає, адже насіють його чимало. Головне, щоб у господарників був сенс восени все це добро збирати й зберігати. Бувало, від такого перебору ціни так падали, що окремі фермери вирішували залишити врожай у полі. Не було попиту, тож моркву-капусту просто переорювали, чого не скажеш про картоплю - вона завжди стратегічний запас на зиму. Безцінний скарб, коли у погребі. Одно слово, - другий хліб! Селяни, які вирощували бульбоплоди не лише для себе, а й на продаж, восени не прогадали. На столичних базарах можна було вторгувати й сім, і вісім гривень за кіло. І тепер ціна тримається достатньо висока: просять 4-5 грн. Звісно, знову спрацює закон: вигідно - вирощують ще більше. Але картопля, власне, як і вся городина, це й дещо інше. Тут діє ще одне правило: що складніша економічна ситуація, то більше народ атакує грядки.

Соняшник зріс - валюту приніс
Узагалі багато з того, що виростили господарники, прибуткове - є попит. Вигідними для продавців стали й буряки - цукровий і борщовий. А соняшник взагалі - ледь не "чемпіон". Укроліяпром з гордістю інформує, що нинішнього маркетингового року наша держава посяде перше місце в світі як за кількістю зібраного насіння (7,2 млн т), так і за обсягами виробленої олії (3,1 млн т). При тому, що ми й надалі у лідерах за кількістю відправленої за кордон олії: кожний другий літр, реалізований на зовнішньому ринку, - made in Ukraine. Виходить, недарма соняшник називають найліквіднішою культурою. Щороку під ним зайнято близько 15% усіх посівних площ. Культура створює немало робочих місць. Фахівці стверджують, що соняшник - другий за популярністю після пшениці. Його вирощують майже 40% господарств. А все - через правильну державну політику щодо цієї культури. Свого часу було запроваджено вивізне мито на насіння соняшнику, тож вигідніше стало переробляти урожай в Україні. Тепер ось торгуємо на зовнішніх ринках олією, тобто готовою продукцією, а не сировиною. У виграші й ми, споживачі: стрімкого подорожчання олії на полицях крамниць не спостерігається. У виграші й аграрії - з нового року насіють ліквідної культури ще більше. Хоча, є в цій діжці меду й ложка дьогтю: надто вже соняшник виснажує грунти...

Королівська доля - мерзнути в полі
Сучасний польовий пейзаж, яким можуть "похвалитися" немало господарств: незібрана кукурудза. До певної міри - це результат непродуманої державної політики, кажуть експерти. З ними не можна не погодитися. Якщо запровадження експортних обмежень на пшеницю ще якось можна пояснити: щоб збіжжя не вивезли за кордон і хліб не подорожчав, то чому не дозволяють продавати на зовнішніх ринках кукурудзу - питання. До того ж, зібрали її чимало, й дефіциту не спостерігається. Але "королеву ланів" аграріям продавати вже не вигідно, бо ціна не королівська. Тому немало господарств вирішили залишити кукурудзу "зимувати" на ланах. Хоча деякі сільгоспвиробники керувалися такою тактикою й раніше. Є певні вигоди зберігати качанисту таким чином. Із зібраною культурою треба морочитися, думати, як висушити й де зберігати її. А якщо врожай у полі - головного болю можна й уникнути.
А за потреби - коли морозна суха погода й снігу поменшає - можна збирати і взимку. Жаль, що цього року жнивувати важко: в багатьох областях поля перетворилися на суцільну багнюку. Але таке господарювання - рай для гризунів, які підточують значну частку врожаю. Та й інші "шкідники" - двоногі з лантухами - теж не дрімають, скаржаться в агроформуваннях.
Тому така економія майже завжди перетворюється на втрати: кількісні та якісні. На експорт таку кукурудзу, звісно, вже не продаси. Хіба пустити на корм худобі. Та й то не у вибагливого господаря. Великі тваринницькі комплекси, птахокомбінати навряд чи ризикуватимуть здоров'ям поголів'я.

Хай радіє ООН - пшениці
буде не один вагон
Наскільки розширяться навесні площі під зерновими, залежить і від того, чим закінчаться нинішні перипетії з обмеженням експорту збіжжя. Але в кожному разі аграрії сіятимуть і пшеницю, і ячмінь, і кукурудзу, сподіваючись, що хліб буде в ціні. Для цих сподівань є й економічне підгрунтя. ФАО, продовольча та сільськогосподарська організація ООН, попереджає про можливий дефіцит продуктів харчування в світі та стрімке зростання цін на них. Тож Україна має шанси не тільки заробити на цих тенденціях, а й пришвидшити розвиток вітчизняного сільського господарства. Чи використаємо їх - залежить не лише від відомих далеко за межами нашої держави чорноземів.

Валерій Друженко

Інтерв'ю
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее
Керівник СТОВ "Дніпро" (Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) Андрій Душейко
Керівник СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, Андрій Душейко є унікальною постаттю в українському агробізнесі, адже свій чималий практичний досвід вирощування овочевих та польових культур вдало поєднує з серйозною теоретичною базою, будучи... Подробнее

1
0