Спецможливості
Статті

У перспективі — семитисячні надої молока

04.05.2011
629
У перспективі — семитисячні надої молока фото, ілюстрація

Сучасний стан молочної галузі України, на жаль, не дає можливості виробникам молока похизуватися великими досягненнями або навіть вийти на середній рівень здобутків західних колег. 

Сучасний стан молочної галузі України, на жаль, не дає можливості виробникам молока похизуватися великими досягненнями або навіть вийти на середній рівень здобутків західних колег.

Тому особливий захват та повагу викликають справді успішні господарства, які за нинішніх умов змогли-таки прорватися крізь перепони у нашому сільгоспвиробництві, показати результати ефективного молочного виробництва та готовність рухатися далі. Серед таких - товариство з обмеженою відповідальністю "Торговый дом "Долинское", що розташоване в смт Чаплинка Херсонської області.
Під сільськогосподарськими угіддями станом на 1 жовтня 2010 року тут було зайнято 10500 га (взяті в оренду), або 98,5% загальної земельної площі. У їхній структурі рілля становить 100%. Зрошуваних земель нараховується 4500 га, або 43% площі ріллі.
Середньорічна рентабельність молока, завдяки невисокій собівартості, за три роки (2007-2009) становила 19%, у тому числі в 2009 році - 19,4%. Слід зауважити, що важливу роль тут відіграє те, що в господарстві за мінімальних витрат вирощують досить пристойні врожаї більшості кормових культур. Так, у 2009 році собівартість 1 ц силосу становила 21,0 грн, 1 ц сінажу - 14,3, 1 ц сіна багаторічних трав - 59,1 та зеленої маси з них - 15,0; зеленої маси однорічних трав - 8,44 та зернофуражу власного виробництва - 104,5 грн. У структурі посівних площ кормові культури в середньому за ці роки становили 14,7 відсотка.
Головне - правильно налагодити кормовиробництво
Таких показників рентабельності молочного виробництва господарство досягло, перш за все, завдяки міцній кормовій базі (в середньому тут отримують по 50-52 ц к.о. з 1 га сіяних кормових культур), належній селекційно-племінній роботі, високому рівню організації праці, поліпшенню роботи із відтворення стада та ветеринарного забезпечення, повсякденній роботі з працівниками молочних ферм.
Тож успіхи тваринників великою мірою залежать від правильного ведення рослинництва, і кормовиробництво в цьому сенсі не можна розглядати ізольовано.
Виняткового значення в господарстві надають зеленому конвеєру. Його схема передбачає не тільки повне забезпечення тваринництва зеленими кормами, поповнення їхніх запасів у сховищах, а й подовження строків їхнього використання. Зелену масу розпочинають використовувати з третьої декади квітня: це посіви жита, пшениці та злаково-бобові суміші. До складу осіннього клину входять кукурудза та люцерна на зелений корм. Ці культури витримують зниження навколишньої температури до 6...7°С, що дає змогу мати свіжу зелену масу до 5-10 листопада.
Середня врожайність зернових з 1 га за останні три роки становила 44,6 ц/га, сіна багаторічних трав - 54,8, зеленої маси багаторічних трав - 192, зеленої маси однорічних трав - 156,6, кукурудзи на силос і зелений корм - 388,7 ц на гектар.
Усе поголів'я великої рогатої худоби отримує концентровані корми у вигляді комбікормів із додаванням вітамінно-мінеральної суміші, які виготовляють в основному із власного зерна (пшениця, ячмінь, кукурудза) у власному комбікормовому цеху. Премікси та значну частину соняшникової макухи та соєвого шроту закуповують.

Особливості вирощування ремонтних телиць
у господарстві
Одним із факторів, що впливає на підвищення молочної продуктивності, є відбір і направлене вирощування ремонтних телиць. Проводять його з початку молочного періоду, а також в інші періоди росту (6, 12 і 18 місяців) і закінчують із настанням першої лактації корів-первісток. Первісток із добовим надоєм понад 15 кг вводять в основне стадо, інших - вибраковують.
Ремонтним телицям створюють оптимальні умови годівлі та догляду. До шестимісячного віку їм обов'язково випоюють 300 кг незбираного молока, згодовують концентрати, сіно та гранульований комбікорм, виготовлений із високопротеїнових зернових кормів: пшениці, ячменю, кукурудзи, пшеничних висівок, соєвого шроту, олії соєвої та низки інших інгредієнтів.
Під час вирощування телиць особливу увагу приділяють розвитку їхніх органів травлення з тим, щоб майбутня корова змогла перетравлювати велику кількість грубих кормів і переробляти їх на молоко. З цією метою з п'ятиденного віку їх привчають до сіна, комбікорму (гранули), з двомісячного віку телицям згодовують концентровані корми власного виробництва, а з шести місяців - переводять на загальнозмішаний раціон.
Добрі умови годівлі забезпечують тваринам і старшого віку - це сприяє одержанню гармонійно розвинутих тварин. Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць усіх вікових груп за три попередні роки становили 715 г, у 2009 році - 779 г. Перше їхнє осіменіння проводять у 17-18-місячному віці за досягнення живої маси не менше 400 кілограмів.
Також у господарстві проводять підготовку нетелей до отелення: привчають молодих тварин до роботи доїльних апаратів та оцінюють їхню придатність до машинного доїння (величина і форма вимені, дійок, швидкість молоковіддачі). На молочній фермі проводять належну роботу з індивідуального та групового роздоювання корів. Так, у 2009 році до продуктивності 6-7 тис. кг роздоєно 34 голови (33%), до 7-8 тис. кг - 19 голів (18%) та 8 тис. кг і більше - 13 голів, або 12,5 відсотка.
Успішна модернізація тваринницьких приміщень
У господарстві застосовують традиційну стійлово-табірну технологію безприв'язного утримання худоби. Дійне стадо корів розміщене на одній молочній фермі у с. Долинське. Тут організоване триразове доїння корів у доїльному залі на установці "Ялинка" 12 х 12 фірми WESTFALIA з охолодженням молока до 4°С. Навантаження корів на одного оператора машинного доїння - 100 голів.
На молочній фермі протягом 2009-2010 років проводили реконструкцію старих тваринницьких приміщень, у т.ч. корівників. Виготовлення конструктивних елементів проводили у виробничих умовах, а їхнє збирання - на місці спорудження приміщень. Два нових корівники на 720 скотомісць полегшеної конструкції були зібрані швидкими темпами (3,5-4 місяці).
Ось уже третій рік, як у господарстві перейшли на однотипову годівлю худоби повнораціонними кормосумішами, які готують із грубих, соковитих та концентрованих кормів і роздають їх худобі кормороздавачами марки SILOKING (Німеччина).
Гній із приміщень видаляють дельта-скрепером та гноєвими транспортерами ТСН-3Б. Напування худоби проводять за допомогою автоматичних групових напувалок.
Селекційно-племінна робота із вдосконалення породних, технологічних і продуктивних якостей худоби з використанням сімені голштинських червоно-рябих бугаїв на маточному поголів'ї червоної степової породи, а пізніше - і на закуплених телицях української чорно-рябої молочної та голштинської порід значною мірою сприяла підвищенню ефективності виробництва молока у господарстві. Станом на 29.09.2010 р. на молочній фермі підприємства утримувалось усього 1175 голів великої рогатої худоби, в тому числі 510 голів корів, із них української чорно-рябої молочної породи - 168 голів, або 33%, голштинської породи - 100 голів, або 20%, червоної степової голштинізованої - 242 голови, або 47 відсотків.
Завдяки цілеспрямованому підбору бугаїв та відбору тварин бажаного типу за відмічений період у господарстві створено високопродуктивне стадо корів.
Тож приклад господарства "Торговый дом "Долинское" ще раз підтверджує давнє правило, що успіх лише однієї галузі виробництва (у даному разі - молочного скотарства) напряму залежить від комплексу факторів виробництва всіх галузей. Налагодження системної та узгодженої роботи всіх ланок сприяє підвищенню молочної продуктивності тварин, що поставили собі за мету на поточний рік спеціалісти господарства.

Н. Ланкіна,
заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Херсонської облдержадміністрації
В. Хвостов,
директор ТОВ "Торговый дом "Долинское" Чаплинського р-ну Херсонської обл.
М. Геймор,
учений зоотехнік Мінагрополітики України, Київ

Інтерв'ю
Заріпов Андрій
Несприятливі погодні умови часто спричинюють втрату частини врожаю.  Але аграрії можуть зберегти фінансову стабільність  за допомогою агрострахування. 
Компанія «Нор-Ест Агро» свою роботу розпочала у 2013 році як ДП «ТАК» у складі групи компаній «ТАК». А 2019 року ДП «ТАК» стало повністю самостійною компанією, отримало нову назву, новий імпульс до розвитку та нові ідеї. І зовсім не просто... Подробнее

1
0