Спецможливості
Новини

Теорія без практики — навчання на вітер

05.06.2008
687
Теорія без практики — навчання на вітер фото, ілюстрація
Практика відіграє велику роль у формуванні будь-якої галузі, вирішальною є вона і для спеціалістів аграрного профілю, бо від технологій, яким навчається студент, і залежатиме, якими з них він, уже як спеціаліст, користуватиметься надалі.


Дорожчим за життя є лише
виробництво продуктів харчування.
Йозеф Козак,
ректор Празького аграрного
університету, професор


Останні шість років студенти нашого університету вивчають досвід ведення сільського господарства в Чехії, у Празькому аграрному університеті. Його засновано в 1776 році.


Студенти здобувають знання на таких факультетах: 
- агрономічному, 
- лісництва, 
- економіки і управління, 
- технічному, 
- субтропічних культур.


У 2001–2002 навчальному році в університеті навчалося майже 9000 студентів, майже 3000 з них — громадяни інших держав.
У навчальному господарстві Празького університету щороку проходять практику 400 студентів, що спеціалізуються з агрономії, 50 — з тропічних і субтропічних культур і 40 студентів з України, у тому числі 12 — з Білоцерківського державного аграрного університету, вивчають передовий досвід ведення тваринницької і рослинницької галузей.
За домовленістю між Білоцерківським державним аграрним університетом та Празьким аграрним університетом студенти мають змогу проходити практику в навчальному господарстві “Лани”, яке реконструйоване і веде аграрне виробництво за кращими європейськими зразками.
Господарство нараховує 9 відділень. Основною метою його є створення умов для проходження практики та написання дипломних робіт студентами Празького аграрного університету та інших навчальних закладів як Чехії, так і світу.
Станом на 1 січня 2003 pоку загальна площа господарства становила 3159,43 га, середньорічна температура — –9°С, сума опадів за рік — 507,5 мм.
Господарство, залежно від спеціалізації, поділено на низку відділків: рослинницької продукції; виробництва і переробки м’яса бройлерів; розмноження і відгодівлі свиней; виробництва і переробки вина (яке продається в їдальні університету), існує також молочнотоварна ферма.


У господарстві вирощують пшеницю озиму, ячмінь ярий, ріпак озимий, кукурудзу на зерно та силос, люцерну, конюшину.
Нижче наводимо таблицю, що ілюструє рівень урожайності зазначених сільськогосподарських культур.
Оскільки тваринництво і рослинництво тісно пов’язані між собою, то висока врожайність кормових культур позначається і на показниках тваринництва. Так, середній надій молока за першу лактацію становить 88882 л, за наступні — 9425 л. Рекордом господарства і республіки в цілому є надій у 15643 л молока, отриманого від корови у 2002 році.
Вміст жиру в молоці становить 6,16% — у голштинів і 9% — у чеської червоної породи; вміст білка — 4,12%.
У 2002 році вироблено 2100 т курячого м’яса. Бройлерів утримують 42 дні. За цей період вага досягає 1–1,11 кг.
Процеси роздачі і приготування кормів повністю комп’ютеризовані (фірма “Біг Рачмен”).
Цікавою є система зберігання кукурудзи: її завантажують у башти просто з поля, герметично закупорюють і подають CO2 (вологість 30–35%). 1 кг такої кукурудзи містить: 25 г перетравного протеїну, 28 г жиру, 3 мг бета-каротину, 2,5 г фосфору, 2,8 г лізину, 1,76 г метіоніну, 3,51 г треоніну.
Інноваційною є система зберігання гною; його сепарують — розділяють на тверду й рідку фракції. Тверду — компостують, а рідку — зберігають у басейні з поліетилену. Об’єм басейну становить 3000 м3, гарантійний термін експлуатації — 25 років.
В 1 л отриманого добрива (гноївки) міститься: N — 2,58 г, Р2O5 — 1,16, К2О2 — 0,94, Са — 0,94 г. Добриво у нормі 10 т/га використовують для підживлення озимої пшениці та ріпаку. За такої норми на 1 га одноразово вноять N — 25,8 кг д.р., Р — 11,6, К — 9,4 г, Са — 9,45 кг д.р.


Замість гноївки можна внести: 75,8 кг селітри аміачної, 72,5 — суперфосфату гранульованого, 33,5 кг калієвої магнезії. Вартість такої кількості мінеральних добрив на гектар становитиме 110–130 грн.
Від 2003 року в господарстві впроваджено систему точного землеробства.
Аспіранти Білоцерківського університету провели дослідження з використання феропрепаратів для збереження здоров’я відтворного поголів’'я свиней. Результати досліджень викликали великий інтерес у фахівців університету, бо вони були кращими, ніж аналоги з Німеччини та Чехії.
Отже, нашим студентам і аспірантам було чого повчитись і кому показати вітчизняні розробки в галузі тваринництва.


Е. Ланін, канд. с.-г. наук,
С. Обіход, студент III курсу,
Білоцерківський державний
аграрний університет

Інтерв'ю
Ірина Кухтіна
Про необхідність об’єднання виробників ягід, левова частка яких в Україні вирощується одноосібниками й домогосподарствами, говорять уже давно. Минулого року така асоціація – «Ягідництво України» - була зареєстрована. Редакція вирішила... Подробнее
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 

1
0