Технологія вирощування нуту в Україні

Нут є незаслужено забутою в Україні культурою, посухостійкість якої найвища в групі зернобобових. Його зерно містить до 30% білка, який за якістю наближається до яєчного. Крім того, зерно містить до 8% олії, 2—7% клітковини, 50—60% вуглеводів, 2—5% мінеральних речовин, багато вітамінів А, В1, В2, В3, С, В6, РР. Біологічна цінність білка досягає 52—78%, коефіцієнт перетравності — 80—83%.

У світовому землеробстві нут посідає третє місце серед зернобобових культур за посівними площами, поступаючися лише сої і квасолі. Основні посіви зосереджені в Індії, Пакистані та Афганістані, а також у посушливих районах Європи, Америки та Африки.
В умовах посухи Півдня України середня багаторічна врожайність нуту на 5—10 ц/га вище гороху і становить від 17 до 42 ц/га залежно від умов вирощування і сорту. Однією з вимог отримання високих і стабільних урожаїв нуту є використання нових, більш високоурожайних, добре адаптованих сортів та дотримання вимог його вирощування.
Кращими попередниками для нуту є зернові колосові культури (озима пшениця, озимий та ярий ячмінь). Не рекомендується висівати нут після бобових культур (горох, соя) та після багаторічних трав (люцерна, еспарцет).
Після стерньових попередників обробіток грунту слід починати з лущення стерні на глибину 6—8 см відразу після збирання. Цим агротехнічним заходом вирішуються такі завдання, як збереження вологи в грунті, створення сприятливих провокаційних умов для проростання насіння бур’янів та наступного якісного проведення зяблевої оранки.
Важливим чинником, що знижує врожайність нуту, є бур’яни. За умов засмічення поля коренепаростковими бур’янами (берізка польова, осот рожевий, осот жовтий) проводять друге лущення стерні через 10—14 днів після першого на глибину 10—12 см.
Після лущення стерні в період масових сходів бур’янів (через 15—20 днів) слід провести зяблеву оранку на глибину 27—30 см якомога якісніше, оскільки це суттєво впливає на всі наступні види робіт. Після цього зяб вирівнюють культивацією.
Завданням весняного обробітку грунту є закриття вологи, вирівнювання зябу та підготовка грунту до сівби. На чистих від бур’янів, вирівняних з осені полях проводять два боронування, одне за одним. На площах з багаторічним типом засмічення (коренепаростковими та кореневищними бур’янами), а також невирівняних з осені проводять глибоку культивацію (10—12 см). У день посіву або напередодні поле культивують на глибину 6—8 см.
Нут можна висівати як звичайним рядковим способом, який рекомендується на чистих полях, так і стрічковим (45+15 см) або широкорядним (45, 60 см). Від обраного способу залежить і норма висіву насіння. Так, при рядковому способі потрібно висівати 500 тис./га схожих насінин, при стрічковому — 400 тис./га, а при широкорядному — 300 тис./га.
Сіють нут після ранніх зернових культур, коли грунт на глибині загортання насіння (6—8 см) прогріваться до 6...7°С. Насіння нуту починає проростати за температури 4...6°С, а у фазі проростків витримує зниження температури до -16°С, рослини виживають за температури до -7°С.
У день сівби насіння слід обробити нутовим нітрагіном. Сіяти можна сівалками С3-3,5 (верхній висів), СКОН-4,2, Valga-2000 та ін. Глибина загортання насіння залежить від вологості грунту.
Насіння нуту під час набубнявіння й проростання потребує 140—160% вологи від його маси. За умов достатнього зволоження глибина загортання становитиме 6—8 см, за середнього зволоження — 9—10, а за сухого грунту слід сіяти у вологий шар (до 15 см). Нут не виносить сім’ядолі на поверхню грунту, і тому не слід боятися глибокого загортання насіння.
Важливою умовою появи дружних сходів нуту є загортання посівного матеріалу на однакову глибину та у вологий шар грунту. Ефективним заходом для рівномірних та дружних сходів, особливо за посушливої весни, є коткування посіву (краще кільчасто-шпоровими котками). Цей захід прискорить появу сходів не лише нуту, а й бур’янів. Тому першим заходом боротьби з бур’янами та можливим утворенням грунтової кірки після дощів буде боронування посівів середніми боронами або райборонками впоперек або по діагоналі посівів за 3—4 дні до появи сходів.
Другим заходом у боротьбі з бур’яном буде боронування посівів у фазі появи 3—4 листків. Боронування потрібно проводити близько полудня, коли у рослин знизиться тургор, упоперек або по діагоналі поля на малій швидкості агрегату (4—5 км/год).
На звичайних рядкових посівах механічні заходи боротьби з бур’янами боронуванням закінчуються. На широкорядних і стрічкових посівах проводять 2—3 міжрядних обробітки. Перший раз культивують на глибину 5—6 із захисною смугою рядка 8—10 см, другий через 8—10 днів до змикання рядків на глибину 6—8 см.
Нут є дуже посухостійкою культурою, яка добре реагує на зволоження. Якщо посіви розміщені на зрошенні у фазах цвітіння та цвітіння-початок бобоутворення, можна полити за нормою 250-300 м3/га. Цей захід сприяє у посушливий рік збільшенню врожаю майже удвічі. Але у вологі роки або за більшої норму поливу існує імовірність розвитку грибних захворювань.
Зерно нуту досить рівномірно достигає на всій рослині, боби не розтріскуються, зерно не осипається, рослини висихають і не вилягають, тому збирання прямим комбайнуванням найбільш сприятливе. Вегетаційний період нуту триває 90—120 днів залежно від сорту і умов вирощування, тому збирають його в серпні після зернових культур.
Для цього використовують комбайни СК-5, СК-6, “Єнісей”, “Дон” або інші. Висота зрізу не повинна перевищувати 10—13 см. На мотовила комбайна додатково на дерев’яні планки слід набити смуги брезенту, щоб вони виступали на 5—7 см. Кількість обертів барабана зменшують до 450—500, щоб зерно не дробилося. Бажано також зняти через один паси барабана й підбарабання, а також збільшити відстань між барабаном і підбарабанням (вхід — 25—30, вихід — 14—17 мм). Кількість обертів колосового шнека слід довести до 288, а зернового — зменшити до 1200. У комбайні “Колос” шнекові транспортери замінюють на скребкові.
Якщо вологість зерна вища за 14%, його необхідно підсушити й одразу очистити від рослинних решток на ОПВ-20 А, ЗАВ-40, ОСМ-3У або ОС-4,5А.
Нині, коли поля дуже забур’янені і паливно-мастильні матеріали дорогі, хімічні заходи боротьби з бур’янами є дуже актуальними. На полях з багаторічним засміченням рекомендується об’єднувати механічні та хімічні заходи. Після першого лущення стерні попередника через 2—3 тижні слід внести гербіцид 2,4-Д (3—4 л д.р./га) або Раундап (3,5 л/га), коли бур’яни перебувають у фазі розетки, а через 10—12 днів провести оранку на глибину 27—30 см.
Навесні до посіву рекомендується застосувати гербіцид Харнес (2,0—3,0 л/га) або Півот (0,6—0,75 л/га), які можна внести також за 3—4 дні до появи сходів.
Зерно нуту не пошкоджується брухусом, але в деякі роки великих збитків надають різні види совки. Під час льоту метеликів і відкладання яєць, що збігається з фазами цвітіння-початок бобоутворення, ефективне одно-, дворазове обприскування посівів інсектицидами Бі-58 новий, 40% к.е. (1,0 л/га), Суміцидином, 20% к.е. (0,5 л/га), Ф’юрі, 10% к.е. (0,07 л/га).
Завдяки біологічній фіксації азоту, нут зберігає та підвищує родючість грунту. Після його збирання залишається 100—120 кг/га біологічного азоту. Тому врожай культур, що висівають після нього, значно зростає. Урожайність озимої пшениці після нуту вища на 2—4 ц/га порівняно з чорним паром. Крім того, поля достатньо чисті від бур’янів, отже глибока оранка не потрібна. Для посіву озимих культур достатньо післязбирального лущення стерні і передпосівної культивації.
Таким чином, нут є досить перспективною зернобобовою культурою для посушливих умов Півдня України. Його зерно має добрі смакові якості, і його можна використовувати як на корм, так і для харчування людей.
В. Січкар,
д-р біол. наук, заввідділом селекції, генетики і насінництва бобових культур,
О. Бушулян,
молодший наук. співробітник,
Селекційно-генетичний інститут УААН