Спецможливості
Агробізнес

Світовий олійний ринок: Україна може стати сировинним придатком

26.09.2008
568
Світовий олійний ринок:  Україна може стати  сировинним придатком фото, ілюстрація

Нині в багатьох країнах одним із основних напрямів енергетичної безпеки є розвиток виробництва альтернативних видів палива, а також екологічні аспекти, а саме: зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу. Україна щодо цього має значний потенціал, зокрема, земельні угіддя — 31,7 млн га — для нарощування виробництва зернових та олійних. А головне — переробні потужності спиртових і цукрових заводів для біоетанолу та олієдобувних підприємств для виробництва біодизельного палива.

Нині в багатьох країнах одним із основних напрямів енергетичної безпеки є розвиток виробництва альтернативних видів палива, а також екологічні аспекти, а саме: зменшення викидів вуглекислого газу в атмосферу. Україна щодо цього має значний потенціал, зокрема, земельні угіддя — 31,7 млн га — для нарощування виробництва зернових та олійних. А головне — переробні потужності спиртових і цукрових заводів для біоетанолу та олієдобувних підприємств для виробництва біодизельного палива.
У світі ціни на зернові й олійні дедалі зростають. Серед причин, зазначає генеральний директор асоціації “Укроліяпром” Степан Капшук, — не лише зростання кількості населення. Це й збільшення попиту, адже порушено баланс на користь використання цих культур на технічні цілі (72 млн т зерна, 21 млн т олійних). Ціни на зернові та олійні підскочили через послаблення долара. Їхньому зростанню сприяють і подорожчання нафти, і торговельні війни за сировинні ресурси, і переміщення капіталу з нерухомості та цінних паперів на стратегічні сировинні ресурси.
Продукти дорожчатимуть протягом семи-десяти років. Відповідно, більше коштів (50–60%) потрібно буде витрачати на їжу (близько 30% населення України перебуває за межею бідності). Японія охарактеризувала підвищення цін на харчі “новим типом голоду”.
Слід зазначити, що високі ціни стимулюватимуть сільгоспвиробників до нарощування виробництва зерна та олійних. Своєю чергою, інвестиційні банки, спостерігаючи нинішню високу прибутковість аграрного виробництва, почнуть виявляти значну зацікавленість до вкладень, пов’язаних із землею і сільгоспвиробництвом.
Можна прогнозувати збільшення вартості землі після зняття мораторію на її продаж в Україні на 40–50 відсотків.
За словами С. Капшука, вітчизняний олійно-жировий комплекс останніми роками стабільно розвивається. Цього досягнуто, зокрема, протекціоністською політикою держави, спрямованою на обмеження експорту соняшнику. Можна критикувати запровадження таких обмежень як метод, що суперечить принципам ринкових відносин, зачіпає інтереси сільгоспвиробників, але на цьому етапі таким санкціям протиставити нічого. На соняшник не поширюється державна підтримка (дотації), але, незважаючи на це, він є високорентабельною культурою. А запровадження експортного мита на цю ліквідну культуру сприяло збільшенню його виробництва майже в 2,5 раза (до 5,3 млн т). Уп’ятеро зросли обсяги виробництва соняшникової олії і в восьмеро — обсяги її експорту. Крім того, Україна посіла лідируючі позиції як експортер соняшникової олії до країн Європейського Союзу, Близького Сходу та Африки.
Пропорційно збільшенню обсягів його виробництва збільшується й експорт із України ріпаку. На думку С. Капшука, без обмеження реалізації цієї культури за кордон з допомогою непопулярних заходів, тобто квотування або запровадження експортного мита, масове виробництво в нас біодизелю залишиться лише на папері. Позиція Укроліяпрому тут, упевнений гендиректор асоціації, однозначна: “запровадження експортного мита, яке ми пропонуватимемо на законодавчому рівні, хоча я розумію, що це дуже не просто”.
Щодо будівництва нових заводів, то С. Капшук сказав, що потрібно прорахувати всі “за” й “проти”. В Україні працює понад 30 спеціалізованих олійно-жирових підприємств сумарною потужністю близько 6 млн т олійних за рік. Їхній потенціал дає змогу переробляти не лише насіння соняшнику, а й ріпаку, сої та інших олійних культур. Після того як компанія “Бунге” нинішнього року ввела в експлуатацію олійно-екстракційний завод в Іллічівську (2000 т за добу), сумарна потужність з переробки олійних досягне 6,4 млн т за рік. Тобто цього цілком достатньо, щоб переробити всі олійні культури, вирощені в Україні.
Але тепер постає одне з основних питань: яке місце наша держава посяде на світовому олійному ринку — стане сировинним придатком розвинених країн (поставляючи на експорт ріпак, сою та соняшник, до чого штовхають іноземні радники) чи, маючи потужну олієдобувну промисловість, буде гідним експортером рослинної олії, маргаринової продукції і спеціальних жирів, шротів, майонезу, харчових білкових продуктів та біодизельного палива? 

Іван Лазнюк

Інтерв'ю
Трохи історії… SDHI — це новітній клас фунгіцидів (інгібіторів сукцинатдегідрогенази), що належать відповідно до FRAC до групи 7. Препарати цього класу фунгіцидів почали з'являтися на ринку в кінці 1960-х років. Однак більш сучасні SDHI,... Подробнее
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее

1
0