Сухо...стій! Раз, два, або Правильна терапія сухостійного періоду

Останнім часом у молочних господарствах України в терапії сухостійного періоду традиційно в день запуску, відразу ж після останнього доїння, вдаються до внутрішньоцистернального введення (у кожну чверть вимені) антибіотиків пролонгованої дії. Антибіотики, які застосовують у цьому разі, можуть зменшити кількість наявних інфекцій у вимені та запобігти виникненню нових інфекцій у перші кілька тижнів сухостою.

С. Терехов,
консультант дійного стада,
компанія «АБС Глобал»

Три важливих фази
Як відомо, сухостійний період,  залежно від фізіологічного стану молочних альвеол (залоз, що виробляють молоко),  розподіляється на три фази (див. схему).
   У першій фазі канал соска повільно закривається, кератин і ліпід виділяються в порожнину каналу для утворення кератинової пробки. Молочні альвеоли повільно зменшуються.
   У другій фазі, або фазі відпочинку, залози, які виділяють молоко, перебувають у стані спокою. Відбувається нарощування таких природних інгібуючих речовин, як лактоферин, а також нейтрофілів і, звичайно ж, імуноглобулінів, особливо в завершальній фазі спокою.
   Третя фаза характеризується утворенням нової тканини, яка виділяє молоко, тобто нових молочних альвеол. Кератинова пробка повільно розчиняється, готуючи початок нової лактації.
Корови значно більше наражаються на ризик зараження новими інфекціями протягом перших та останніх двох тижнів сухостою, коли утворюється й розчиняється кератинова пробка. Якщо говорити про статистику виникнення маститів під час сухостійного періоду, то на першу його фазу доводиться 70% загроз, а на третю - 30%. У середині сухостою рівень зараження новими інфекціями дуже низький, і багато залишкових інфекцій від попередньої лактації видаляються з організму.
Максимальна кількість нових інфекцій виникає безпосередньо перед отеленням і відразу ж після нього, коли кератинова пробка розчиняється і молоко починає акумулюватися у вимені. Період найбільшого ризику виникнення нових інфекцій у сухостійному періоді потребує найвищого менеджменту щодо корови. Ці нові інфекції не проявляються як хвороба, тобто клінічний мастит під час сухостійного періоду - украй рідке явище. Більшість із них залишаються прихованими у вимені й проявляються як клінічний випадок у перші чотири тижні лактації. Приблизно 60% цих клінічних випадків залишаються в сухостійному періоді незалежно від того, що вим'я перед сухостоєм було законсервовано. Інфекції, закладені в сухостійному періоді, спричинюють клінічний мастит до п'ятого місяця лактації.
Основними методами зменшення кількості інфекцій сухостійного періоду є такі:
   введення антибіотиків у вим'я;
   введення у вим'я внутрішніх і покриття його зовнішніми штучними герметичними матеріалами для дійок;
   управління навколишнім середовищем.

Антибіотикотерапія - професійний підхід
Внутрішньовим'яне введення антибіотиків пролонгованої дії є одним з ефективних засобів програми з профілактики маститу, що також передбачає:
Œ   дотримання стандартної операційної процедури доїння;
  збереження чистоти вимені між доїннями;
Ž   точне й постійне протоколювання випадків клінічного маститу;
  відстеження кількості соматичних клітин у окремих корів для прийняття рішень з управління дійним стадом;
  правильне й своєчасне лікування всіх клінічних випадків маститу;
   вибракування корів із хронічним маститом.
Корів, хворих на мастит, до запуску не допускають. За п'ять-сім днів до запуску всіх клінічно здорових корів досліджують на наявність субклінічних маститів. Кількість соматичних клітин від 200 тис./мл молока означає, що така корова має субклінічний (прихований) мастит. Для виявлення таких інфекцій використовують каліфорнійський маститний тест чутливістю до 200 тис. соматичних клітин в 1 мл молока. Якщо вміст соматичних клітин у молоці корови перевищує 300 тис./мл, то таку тварину потрібно спершу вилікувати від клінічного маститу й тільки потім запускати.
У період запуску препарати слід уводити в усі чверті вимені («килимова» сухостійна терапія), а не тільки в ті, які мали клінічний мастит під час попередньої лактації, або в ті, що мали високу кількість соматичних клітин (вибіркова сухостійна терапія). Введення антибіотиків пролонгованої дії в усі чверті вимені важливе з таких міркувань:
  можливе зараження частки вимені під час лактації без прояву клінічних ознак;
  в деяких із заражених корів аналіз молока може не показувати високої або підвищеної кількості соматичних клітин;
  навіть корови, що мають досить низьку кількість соматичних клітин у збірній пробі молока, наприклад, близько 200000, можуть мати в трьох чвертях вимені кількість соматичних клітин, рівних нулю, а одна чверть буде уражена й матиме 800000 соматичних клітин. Хронічні форми маститу, спричиненого Streptococcus uberis, - приклад цього. Хоча навіть бактерії Staphylococcus aureus, які зазвичай спричинюють клінічну форму маститу, не завжди провокують вироблення високої кількості соматичних клітин.
Спектр активності антибактеріальних препаратів для внутрішньоцистернального введення під час сухостою спрямований на ті мікроорганізми, які найчастіше спричинюють мастит у перші тижні після запуску: це грампозитивні бактерії, зокрема Staphylococcus aureus. Постійне застосування цих антибіотиків допоможе підтримувати стабільне здоров'я вимені корів у стаді.
Однак у багатьох стадах, особливо з інтенсивним виробничим циклом, більший відсоток нових інфекцій вимені під час сухостійного періоду спричинюють так звані бактерії навколишнього середовища. До таких бактерій належать E. coli, Streptococcus uberis.
Слід пам'ятати, що більшість внутрішньоцистернальних антибіотиків для консервації вимені в сухостійний період неефективні проти грамнегативних мікроорганізмів з навколишнього середовища, особливо коліформних бактерій (E. coli).
Тому в таких країнах, як США й Канада, широкого застосування набула вакцинація проти коліформних маститів (E. coli).
 Дослідження, проведені в господарствах штатів Каліфорнії й Огайо (США), показали, що трикратна вакцинація корів проти Е. coli вакциною J5 БАКТЕРИН учетверо зменшила кількість і рівень важкості клінічного коліформного маститу протягом перших 90 днів лактації. Вакцину вводили під час запуску, через 30 днів після запуску й протягом 24 годин після отелення.

Імітація кератинової пробки
На жаль, у багатьох корів (особливо високоудійних) кератинова пробка не утворюється, тому ризик появи нових інфекцій у таких корів ще вищий. Відповідно до досліджень Вулфорда (Woolford, 1998), 97% маститних інфекцій сухостійного періоду фіксували у «відкритих» чвертях вимені, тобто там, де не було кератинової пробки. Навіть через 45 днів після запуску в 25% дійок кератинова пробка не утворюється, й вони залишаються «відкритими».
Одним із найефективніших методів захисту від інфікування вимені протягом усього сухостійного періоду є поєднання введення в кожну частку вимені антибіотика пролонгованої дії і внутрішнього штучного герметика, що імітує кератинову пробку. Таким герметиком може бути, наприклад, сіль вісмуту на восковій основі. Вводять його в канал дійки під час запуску. Оскільки він не має протибактеріальних властивостей, слід дотримуватися суворих заходів гігієни в процесі роботи.
Якщо під час уведення антибіотика пролонгованої дії в дійку її треба масажувати від кінчика до основи, щоб антибіотик повністю потрапив у дійку й залозу молочної цистерни, то під час повторного введення внутрішнього штучного герметика основу дійки потрібно затиснути між великим і вказівним пальцями так, щоб обмежити подальше просування герметика і щоб він осів на основі дійки, тобто прямо над її каналом.
Після введення внутрішнього штучного герметика дійку одразу ж треба занурити в дезінфектант, який покриє її плівкою. Відмінною практикою є регулярне занурення дійок у розчин з дезінфектантом під час сухостійного періоду або, принаймні, в останні три тижні перед отеленням.
Тільки після введення в кожну дійку антибіотика пролонгованої дії і внутрішнього штучного герметика, що імітує кератинову пробку, та після занурення дійок у дезінфектант можна здійснювати запропоноване обрізання копит.

Одномоментний запуск
Корів потрібно запускати групами, відразу ж після ранкового доїння. Недоцільно значно обмежувати споживання корму й води, хоча високоудійних корів, з погляду логіки, бажано припинить годувати концентратами за чотири-п'ять днів до запуску й перевести в іншу групу. У корів із нижчими надоями кератинова пробка утвориться краще.
Корови потрібно запускати за 40-60 днів до передбачуваної дати отелення. На практиці виправдав себе одномоментний запуск корів, тобто без поступового скорочення кількості доїнь.
Поступовий запуск, методика якого передбачає зменшення кількості доїнь до одного разу в день, не рекомендується з таких причин:
  вважається непродуктивним, коли обмеження кількості доїнь діє як стимул для подальшого виробництва молока;
  подовження періодів між доїннями може збільшити ризик актеріальної інфекції;
  молоко від корів, яких доять раз у день, має високу кількість соматичних клітин;
  розтягнутий за часом процес запуску може скоротити тривалість сухостійного періоду.
Поступовий запуск суперечливий теж з двох причин. По-перше, неповне видоювання корів сприяє швидкому розмноженню бактерій у каналі дійок до введення антибіотика і таким чином спричинює схильність до появи маститу. По-друге, у корів у разі поступового запуску за день-два розвивається велика кількість соматичних клітин. Під час одного дослідження (Meany, 1992) спостерігали за групою корів пізньої лактації із середньою кількістю соматичних клітин 237000 на 1 мл. Коли поступовий запуск здійснювали протягом двох днів, кількість соматичних клітин збільшилася до 540000, а за його тривалості протягом шести днів середня кількість соматичних клітин збільшилася до 5600000, а в однієї корови - майже до 17 млн. Отже, одномоментний запуск -  необхідна умова підтримання низької кількості соматичних клітин.

Післямова
Під час останніх досліджень, проведених на 437 коровах, у дві чверті вимені кожної корови вводили тільки антибіотик пролонгованої дії, а в інші дві чверті - як антибіотик пролонгованої дії, так і герметик, який імітує кератинову пробку.
У чвертях, у які вводили два препарати, було зафіксовано зменшення нових інфекцій на 30%. У цих самих чвертях реєстрували й зниження випадків клінічного маститу на 33% у перші 60 днів лактації.
Відповідно до досліджень Berry and Hillerton (2002), корови, яким у кожну дійку вводили антибіотик пролонгованої дії та внутрішній штучний герметик, який імітує кератинову пробку, показали такі результати:
  виробили на 179 кг більше молока в новій лактації;
  мали в 10 разів менше випадків клінічного маститу під час сухостійного періоду;
  одержали втричі менше інфекцій під час отелення;
  спостерігалося втричі менше клінічних випадків протягом 21 дня після отелення.
Доведено, що за правильної терапії тварин під час сухостійного періоду можна знизити внутрішньовим'яні інфекції на 20-60% під час сухостою.