Спецможливості
Статті

Стратегія держави — відродження льонарства

05.06.2008
707
Стратегія держави — відродження льонарства	 фото, ілюстрація
Стратегія держави — відродження льонарства

Стратегія держави — відродження льонарства

Етнографи, погодьтеся, люди допитливі. Їхні експедиції — це своєрідні подорожі у минуле, результати яких потім допомагають нам зрозуміти сучасне. Буваючи у поліських селах, дослідники народних традицій відшукали рештки ткацьких знарядь, які давали змогу поліщукам з давніх давен отримувати надзвичайної якості лляне полотно. Цей вид ткацтва на Волині, Рівненщині, Житомирщині, Прикарпатті успадкований з віків. Відтоді, як тут навчилися вирощувати луб’яні культури. Вивчивши зразки найпримітивнішої техніки для виготовлення тканини, вчені чітко відслідкували технологію їх виробництва. А вона виявилася доволі копіткою. Особливо якщо селяни прагнули отримати тонку та якісну нитку. Льон ретельно вибирали, вимочували, сушили, м’яли, тіпали. Потім прядиво сортували, пряли нитку. За потреби фарбували. І починався завершальний процес — ткання.

Утім, час поступово все розставляє на свої місця. Уже торік попит на лляну продукцію значно зріс. Відповідно зросла й ціна на льоносировину. А досвід передових льоносіючих господарств підтвердив: у нинішніх ринкових умовах галузь може бути прибутковою. Яким чином це має відбуватися, ми попросили розповісти генерального директора державного підприємства “Укрльоноконоплепром”, доктора сільськогосподарських наук Анатолія Федоровича Скорченка.
“Пропозиція”. Що б ми не говорили, які б аргументи не наводили на користь льону, та все ж найбільше переконують цифри. Чи не так?
Анатолій Скорченко.
Згоден з вами. За підсумками роботи галузі, кращими господарствами у 2000 році стали СФГ “Пролісок”, ППА “Промінь” Львівської області, АТ “Буковина” Чернівецької, СТОВ “Україна” Сумської. Урожайність волокна в них становила від 7,4 до 13 ц/га, насіння — 4,2—6,7 ц/га. Якщо затрати (на 1 га) на виробництво і переробку льонопродукції в цих господарствах становили 2100—2400 гривень, то грошові надходження — відповідно, 4320—5680 гривень. Такого прибутку й рентабельності (майже 100%) інші культури на Поліссі та в Прикарпатті не забезпечують. До речі, ще один вагомий аргумент економічної стабілізації в льонарстві — це активне інвестування виробників льону як вітчизняними, так і зарубіжними комерційними структурами. А підприємці, як відомо, грошей на вітер не викидають. Бізнес спрацьовує там і тільки там, де можна отримати прибутки.
Перші ж реальні результати відродження галузі сповнюють нас надією. Торік нарешті призупинилося стрімке скорочення посівних площ, значно зріс валовий збір льоноволокна (2000 р. — 8 тис.т; 1999 р. — 5,6 тис.т). Проте для подальшого динамічного розвитку нам необхідно вирішити головне питання — забезпечити господарства якісним посівним насінням. Адже через його нестачу в 99-му, наприклад, в Україні було недосіяно до планових площ 11 тис.га, у 2000-му — понад 2 тис. Доводилося працювати в основному з некондиційним насінням (60—65%), яким засівали кожен третій гектар. Термінового поновлення потребує сортовий склад льону-довгунця. Скажімо, сорт К-6 значна частина господарств висіває з 1972 року. Давно назріла заміна й деяких інших сортів. Тому основою для розвитку галузі луб’яних культур є відродження системи насінництва, яку чітко окреслено на найближчі роки відповідною програмою “Льон та коноплі”. Цей місткий документ схвалено колегією Міністерства аграрної політики. Паралельно затверджено й “Положення про страховий фонд насіннєвих ресурсів льону-довгунця і конопель”. Ми вважаємо фонд невід’ємною частиною системи насінництва, він створюється для забезпечення льоно- та коноплесіючих господарств, незалежно від форми власності, високопродуктивним посівним матеріалом для планового сортопоновлення та сортозаміни. Сьогодні ми працюємо й над таким питанням, як забезпечення насінням господарств, які мають обмежені можливості у виробництві власного якісного насіння або на випадок його неврожаю через несприятливі природно-кліматичні умови. Уже нинішнього року за рахунок наявних ресурсів страхового фонду посіяно понад 2 тис.га льону-довгунця. Усе насіння перед посівом було проінкрустовано.
“Пропозиція”. Якщо не помиляюся, інкрустація, своєрідний захисний комплекс для насіння, ще не набув широкого застосування...
Анатолій Скорченко. У масштабах країни — так. Щоправда, деякі господарства ретельно дотримувалися цього агрохімічного заходу, нинішньої весни ми вперше в галузі впровадили інкрустацію у виробничих масштабах. Насіння льону оброблялося спеціальною сумішшю з протруйника, елементів живлення, мікроелементів та стимуляторів росту. Робили ми це на нашій підвідомчій Луківській льоновиробничій дільниці, що на Волині. Нині її переоснащено спеціальним обладнанням західнонімецької фірми “Рьобер”. Це і дало нам змогу провести обробку. Для інкрустивної суміші ми, зокрема, використали розчин плівкоутворюючих речовин, протруювач Вітавакс 200 ФФ 34%, регулятор росту Емістим С — 1% розчин. Одразу після цієї операції насіння опилювалося захисно-стимулюючою сполукою (3СС), до складу якої увійшли гідрофобний адгезив — 2%, борна кислота — 3%, молібденово-кислий амоній — 3%, сульфат цинку — 1% та нітроамофоска — 73%.
Ці захисні заходи дають можливість збільшити період зберігання насіння без втрат схожості та енергії проростання, захистити від пошкодження амбарними шкідниками. Підготовлений у такий спосіб посівний матеріал дає вищу на 8–10% польову схожість, знижує ризик захворюваннняі рослин льону-довгунця хворобами на 55–60%, забезпечує їх захист від лляної блішки на посівах на 56–64%. У кінцевому підсумку все це сприяє підвищенню врожаю насіння, трести та якості отримуваного волокна.
Зазначу, проте, що темпи та обсяги впровадження нових технологій (інкрустація, роздільне збирання насіння), впровадження нових сортів, наповнення страхового насіннєвого фонду, розвиток галузі льонарства в цілому неможливі без державної підтримки.
“Пропозиція”. Здається, цього року льонарським господарствам ображатися на неувагу з боку держави не доводиться.
Анатолій Скорченко. Справді, такої істотної допомоги, як цього року, наша галузь ще не відчувала. Проведено велику організаторську роботу фахівцями Мінагрополітики, і, як результат, у Державному бюджеті передбачено видатки на підтримку та розвиток льонарства й коноплярства. Зокрема спільним наказом Міністерства аграрної політики та Міністерства фінансів від 28.02.2001 р. за № 38/103 “Про затвердження Порядку використання коштів державного бюджету України на фінансування державної підтримки виробництва продукції льонарства і коноплярства” передбачено цільове використання бюджетного фінансуваня. Згідно з Порядко, виділені кошти ДП “Укрльоноконоплепром” спрямує на забезпечення насінницьких господарств матеріально-технічними ресурсами: насінням, засобами захисту рослин, міндобривами, технікою, запчастинами та іншими ресурсами, необхідними для вирощування льону та конопель. Частину коштів ми плануємо використати на закупівлю та доведення до посівних кондицій елітного та високорепродуктивного насіння для поповнення страхового фонду державних насіннєвих ресурсів. Ще одним важливим напрямом, який потребує нашої постійної уваги, є розробка нової техніки, впровадження сучасних вітчизняних і зарубіжних технологій в галузі льонарства й коноплярства. Без коштів ми, зрозуміло, цих проблем не зуміли б розв’язати.
“Пропозиція”. Анатолію Федоровичу, а наскільки виважено фахівці ДП “Укрльоноконоплепром” підійшли до підтримки льоносіючих господарств? Адже практика неповернення коштів або насіння до страхового фонду була в попередні роки, як кажуть, досить звичною...
Анатолій Скорченко. Цього сезону ми були доволі прискіпливими і здійснили чимало організаційних заходів. Для визначення мережі базових насінницьких господарств розглянуто бізнес-плани 162 підприємств. На конкурсних засадах відібрано 59 господарств, з керівниками яких наприкінці березня проведено наради та співбесіди, укладено договори на співпрацю. За нашими розрахунками, ми зможемо комплексно забезпечити матеріальними ресурсами понад 6 тис. га посівів льону (25% загальної площі). Від господарств ми очікуємо надходження насіння льону до страхового фонду і хочемо довести його обсягів до 700—800 тонн. Це 15% до потреби в посівному матеріалі на сезон 2002 року. І вже найближчими роками ми сподіваємося забезпечувати не менше 20% щорічної потреби в насінні.
“Пропозиція”. Саме собою виникає запитання: а чи маємо ми якісні нові вітчизняні сорти льону? Чи пристосовані вони до певних кліматичних зон?
Анатолій Скорченко. Правди ніде діти: останніми роками 90% посівів льону становлять сорти зарубіжних селекцій. Це сталося через недостатність фінансування наукових робіт установами УААН в ланках первинного насінництва та виробництва елітного насіння.
Аби змінити ситуацію на краще, у Держбюджеті 2001 року передбачено видатки на виконання державної програми селекції в рослинництві.
Спільним наказом Міністерства аграрної політики та Міністерства фінансів від 15.02.2001 року за № 27/81 затверджено Порядок використання коштів на селекцію в рослинництві, у тому числі в льонарстві. Цим документом передбачено відшкодування витрат селекції сільгоспкультур у ланках первинного насінництва для установ УААН та часткове відшкодування сортових надбавок за придбане елітне і високорепродукційне насіння перспективних сортів для сільгосппідприємств, які мають паспорти-патенти на право вирощування та на реалізацію насіння. Ці заходи, безперечно, дають змогу збільшити виробництво насіння льону-довгунця, а отже, і площі посівів, і валові збори льонопродукції.

Розмову вела
Наталія Черешинська

Інтерв'ю
На українських полях овочевих культур вирощується значно менше, ніж зернових, але і за такої ситуації країна забезпечена смачною і вітамінною продукцією. Хоча тенденції змінюються. Так, внаслідок повномасштабної війни у 2022 році, за... Подробнее
Ранньою весною, коли раптом всі прокинулися і кинулися купувати добрива, західноукраїнським аграріям почали дзвонити від імені відомого місцевого дилера сільгоспхімії з вигідними пропозиціями на умовах передоплати. Коли товар не приходив і... Подробнее

1
0