Спецможливості
Статті

Стан озимих зернових культур в умовах посушливої осені 2009 року в Лісостепу України

07.12.2009
447
Стан озимих зернових культур в умовах посушливої осені 2009 року в Лісостепу України фото, ілюстрація

Погодні умови осені 2009 р. склалися вкрай незадовільно для якісного обробітку грунту, внесення, загортання й дії добрив, сівби озимих, проростання насіння, росту й розвитку рослин практично за всіх термінів сівби.

Погодні умови осені 2009 р. склалися вкрай незадовільно для якісного обробітку грунту, внесення, загортання й дії добрив, сівби озимих, проростання насіння, росту й розвитку рослин практично за всіх термінів сівби.

Якщо порівняти цьогорічні умови, то вони є дуже близькими до умов осені 2005 р. (тоді півтора місяця не було дощів). Констатуємо, що протягом передпосівного й посівного періодів (серпень-вересень) за високої температури повітря опадів було обмаль. Так, за серпень випало лише 8 мм опадів за норми 61 мм, а в вересні їх було менше 50% норми. За таких погодних умов, а відтак і незадовільного стану грунту практично після всіх попередників кращим був поверхневий обробіток грунту універсальними дисковими агрегатами типу УДА, АГ, АГД. Завдяки цьому було створено (особливо після парів) оптимально розпушений верхній посівний шар грунту та збережено лімітовану вологу.
Запаси продуктивної вологи в грунті станом на 20 вересня (початок оптимальних строків сівби озимої пшениці в зоні Центрального Лісостепу) становили: в посівному шарі після сидерального пару - 12,4 мм, після кукурудзи МВС - 3, після сої - 0; в орному, відповідно, - 22,6, 6 і 0,3; у метровому шарі - 90,1, 66,8 та 17,2 мм. Опади, що випали в третій декаді вересня, поліпшили вологозабезпеченість посівного шару грунту й сприяли проростанню насіння. Слід зазначити, що така ситуація із вмістом продуктивної грунтової води вплинула на польову схожість насіння озимої пшениці. Залежно від строку сівби, густота рослин за норми висіву 5 млн шт./га становила від 296 до 340 шт./м2, що відповідало 59,2-68% польової схожості. До того ж, кращою польова схожість насіння була у варіантах жовтневих строків сівби.
Як показав аналіз причин низької польової схожості насіннєвого матеріалу, істотна (близько 15-18%) частина насіння, що набухло чи наклюнулося, але тривалий період лежало в сухому грунті, та частина добре пророслого насіння загинули через обмаль вологи. Переважно, це було насіння, яке загорнули на недостатню глибину в сухий чи напівсухий шар грунту. Воно було спровоковане до проростання мізерною кількістю грунтової води, яка ще утримувалася в 0-5-сантиметровому шарі, та тією вологою, що "підтягувалася" з глибших горизонтів у нічний час.
Опади, що випали в жовтні (21 мм, або 77,8% норми), істотно поповнили запаси продуктивної вологи, особливо в кореневмісному шарі, хоча вони були ще далекі від оптимальних.
Вміст продуктивної води в 0-100-сантиметровому шарі грунту на момент припинення осінньої вегетації (11 листопада), залежно від попередника (пар сидеральний, багаторічні трави, горох на зерно, кукурудза МВС, пшениця), становив 106,8-48,9 мм, або 66-33% норми, що свідчить про дуже низькі вологозапаси грунту перед входженням рослин у зиму. Найбільші запаси продуктивної вологи під посівами озимої пшениці (106,8 мм) зафіксовано після сидерального пару.
Позитивні температури повітря в жовтні (середньодекадні 6...16°С) сприяли росту й розвитку рослин, що вже зійшли.
Станом на 18 листопада посіви озимої пшениці першого строку сівби (20 вересня) перебувають у фазі кущіння (II етап органогенезу) з коефіцієнтом кущіння 2-3 і утворенням вторинної кореневої системи. Попередник - пар сидеральний, обробіток грунту - поверхневий, удобрення - N40P40K40 нітроамофоска. Посіви другого строку сівби (30 вересня) перебувають у фазі початку кущіння; третього (5-10 жовтня) - у фазі двох листків - появи третього, четвертого строку сівби (15 жовтня) - у фазі повних сходів. На сьогодні чинником, що лімітує розвиток рослин, уже є не стільки фактор вологи (вона наявна), скільки температурний режим.
За даними лабораторії фізіології і біохімії рослин МІП, концентрація клітинного соку становить 6,1-7,5%, а в листках - 11,6-12,9%, що свідчить про задовільне проходження рослинами першої фази загартування.
У посівах озимої пшениці є незначне ураження борошнистою росою - на рівні 1-5% залежно від сорту та строку сівби. Ураження хворобою виявлено в посівах за строків сівби 20-30 вересня. На жовтневих посівах (5-15 жовтня) ураження збудником борошнистої роси не виявлено. Шкідників на посівах в умовах тривалої прохолодної погоди немає.
Посіви озимого ячменю за строку сівби 25 вересня з нормою висіву насіння 4 млн шт./га перебувають у фазі кущіння (ІІ етап органогенезу) з густотою рослин 280 шт./м2 та коефіцієнтом кущіння 1,5-2; за строку сівби 30 вересня - у фазі трьох листків з густотою рослин 271 шт./м2; за сівби 5 жовтня - у фазі появи другого листка з густотою рослин 262 шт./м2 і 10 жовтня - у фазі повних сходів. Отже, польова схожість озимого ячменю перебуває в межах від 70 до 65,5 відсотка.
Агроценози озимого ячменю за вересневих строків сівби (25-30 вересня) уражені борошнистою росою на рівні 0,1-1%, гельмінтоспоріозом - 1-5%. Більше ураження рослин зафіксовано за ранньої сівби - 25 вересня. У жовтневих посівах хвороб на рослинах не виявлено. Шкідників в умовах відносно низького температурного режиму теж немає.
Щодо загальної оцінки стану агроценозів можна констатувати, що посіви озимих зернових культур перебувають нині в доброму та задовільному стані.
Звичайно, невідомо, якими будуть умови перезимівлі, яку слід чекати весну. Але, враховуючи реальну ситуацію на озимому полі, треба здійснювати систематичний біологічний контроль за станом посівів і, починаючи з перших днів весни 2010 р. (залежно від погодних умов, що фактично складуться), чітко вибудувати систему агрозаходів із догляду за озимими: ранньовесняне підживлення, хімічний захист, насамперед від бур'янів (враховуючи слабку густоту рослин та переважно пізню сівбу озимих), а також від хвороб. Можливі також лютнева сівба сортів-дворучок, підсівання, насівання тощо.

В. Кочмарський,
директор Миронівського інституту пшениці імені В. М. Ремесла УААН, завідувач відділу селекції зернових культур
Г. Ковалишина,
заступник директора з наукової роботи, завідувач відділу захисту рослин
В. Русанов,
завідувач лабораторії сортових технологій
В. Кириленко,
завідувач лабораторії селекції інтенсивних сортів озимої  пшениці

Попередня стаття

Інтерв'ю
У серпні одна з провідних світових агрохімічних і селекційних компаній Corteva Agrisciences провела масштабне опитування підлітків та їхніх батьків у 6 країнах Східної Європи. В ході опитування тих, хто тільки визначається з вибором... Подробнее
В Україні дедалі частіше говорять про смерть аграрної науки, і про неефективність роботи НААН. Про можливі варіанти виходу науки із кризи та про перспективні розробки науковців у інтерв`ю propozitsiya

1
0