Супутникові технології та мікробіоми ґрунту на службі агропромисловості

Чи загрожує автоматизація та роботизація агропромислового комплексу значним зменшенню робочих місць? Чи на достатньому рівні українська аграрна освіта? — такі та багато інших питань обговорили експертки галузі в рамках дводенного модулю з агропромисловості, що організував освітній проєкт STEM is FEM.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на прес-реліз STEM is FEM.

Аудиторією заходу були українські школярки зі всієї країни. STEM is FEM — благодійний освітній проєкт, покликаний популяризувати технічні спеціальності серед українських дівчат. В рамках проєкту організатори проводять безкоштовні навчальні заходи на технічні та загальноосвітні тематики. Черговий навчальний модуль присвятили аграрній промисловості, бо щодо цієї сфери все ще існують стереотипи, що це «нежіноча» та нерозвинена галузь. Протягом дводенного заходу запрошені спікерки розвінчали обидва ці міфи.

Екс-виконуюча обов’язки міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева зазначила: сучасний агропромисловий комплекс — це платформа для розвитку високих технологій. Некваліфікований труд буде все швидше замінюватися роботами, проте для спеціалістів ця галузь залишатиметься перспективною.

«Штучний інтелект — це вже не майбутнє, це реальність в аграрному секторі. Трактори та комбайни на автопілотах, напівавтоматичні дрони, супутникове відслідковування стану полів — вже давно не новина. Роботи однозначно будуть замінювати людську силу, проте вони не здатні замінити людську емпатію та здатність до творчих рішень. Тому кваліфіковані професіонали, які будуть ними управляти, будуть на вагу золота», — впевнена пані Трофімцева.

Олена Нероба, менеджерка з розвитку компанії Maxigrain зауважила, що сучасний АПК — це поєднання багатьох наук та найсучасніших технологій, тож у ній знайдеться місце для спеціалістів з будь-якої технічної галузі.

«Агро — це вагома гілка будь-якої країни, яка складається не лише з вирощування якоїсь умовної кукурудзи чи пшениці, це не лише трактори чи теплиці. Це цикл задач, в якому є місце абсолютно для всіх професій. Галузь генерує багато даних — хто скільки виробив, хто скільки споживає, ціни на товари. Ці величезні масиви потрібно щодня аналізувати і це дає поштовх до розвитку IT-технологій та data-science. Необхідне створення обчислювальних та логістичних програм, а також розробка нових типів дронів. Агро — це також хімія, що дозволяє збільшити ефективність посівів. Для забезпечення сталого розвитку всього комплексу потрібно багато фахівців із передовими знаннями, тож ця галузь дійсно інноваційна», — зазначила пані Нероба.

Анастасія Волкова, яка увійшла до списку 100 найвпливовіших жінок світу за версією BBC, розповіла про становлення свого агротехнічного стартапу FluroSat. Цей проєкт допомагає фермерам оптимізувати врожайність за допомогою фотофіксації полів із супутника та обробки отриманих даних штучним інтелектом.

«Молодим дівчатам часто кажуть: сфокусуйся на чомусь, обери, що тобі цікаво, займися цим і тоді в тебе все вийде. І це дійсно так. Я закінчила школу з високими відмітками, добре склала іспити і це дало мені змогу поступити до університету Сіднею, де мій науковий проєкт переріс у бізнес. Ми знайшли проблему — відсутність ефективного моніторингу стану посівів, і придумали робити це через супутникову з’йомку із подальшим програмним аналізом даних. Тож, коли ви думаєте, з чого почати проєкт — ви маєте уявити, кому і як ви можете допомогти та як облегшити їм життя», — зауважила пані Волкова.

Засновниця платформи Trend&Hedge Club, партнерка стартапу ВІОС Катерина Конащук додала, що в агропромисловості важливі не тільки технічні спеціальності, а також знання бізнесу, менеджменту та навіть психологія, про що свідчить її власний досвід.

Окрім фахових лекцій на слухачок очікували також мотиваційні виступи успішних жінок із вищого керівництва країни та місії ООН в Україні.