Спецможливості
Архів

Спеціалізація — м’ясне скотарство

29.08.2008
2674
Спеціалізація — м’ясне скотарство фото, ілюстрація

В Україні розвивається нова галузь тваринництва — м’ясне скотарство. Енергоємність її на 60–70% нижча, ніж у молочної галузі, капітальні вкладення теж удвічі-втричі менші, а затрати праці, відповідно, — в 10–15 разів.
Втім лише високорентабельне (20–30%) ведення галузі м’ясного скотарства забезпечує зазначені вище переваги перед молочним. Одним із прикладів вдалого розвитку м’ясного скотарства є ТОВ “Перемога-Плюс” Лохвицького району Полтавської області.

В Україні розвивається нова галузь тваринництва — м’ясне скотарство. Енергоємність її на 60–70% нижча, ніж у молочної галузі, капітальні вкладення теж удвічі-втричі менші, а затрати праці, відповідно, — в 10–15 разів.
Втім лише високорентабельне (20–30%) ведення галузі м’ясного скотарства забезпечує зазначені вище переваги перед молочним. Одним із прикладів вдалого розвитку м’ясного скотарства є ТОВ “Перемога-Плюс” Лохвицького району Полтавської області.

ТОВ “Перемога-Плюс” засновано 2004 року. Станом на 1 січня 2007 року під сільськогосподарськими угіддями було зайнято 5029 га, або 99% загальної земельної площі. У їхній структурі рілля становить 100%. Осушених та зрошуваних земель немає.
У рослинництві підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових і зернобобових культур, цукрових буряків, насіння соняшнику та кормовиробництві, в тваринництві — на племінному молочному та м’ясному скотарстві, племінному конярстві й товарному свинарстві. Господарство щорічно (2005–2006) виробляє в середньому близько 5,2 тис. т зернових (із кукурудзою), 3,5 тис.т цукрових буряків, 550 т насіння соняшнику, понад 900 т молока та реалізує на забій усього 116 т худоби всіх видів живою масою, в тому числі 110 т великої рогатої худоби та 6 т свиней.
Кормова група в середньому за 2005–2006 рр. займала близько 23%. У структурі висіву кормових культур багаторічні трави (в основному, еспарцет і люцерна) становлять 53%, кукурудза на силос і зелений корм — 23, однорічні трави — 21 і кормові коренеплоди — 3%.
Непогані врожаї більшості кормових культур дають можливість постійно забезпечувати тваринництво кормами належної структури. Так, середня врожайність зернових із 1 га за останні два роки сягає 22 ц, відповідно, сіна багаторічних трав — 13,9 ц і зеленої маси з них 145, зеленої маси однорічних трав 116, кукурудзи на силос і зелений корм — 224 та кормових коренеплодів — 291 ц. Створення стабільної кормової бази (в середньому одержують 23–25 ц к. о. з 1 га сіяних кормових культур) стало одним із основних і вирішальних чинників досягнення господарством позитивних показників у розвитку галузі м’ясного скотарства.
Інтенсивне ведення галузі м’ясного скотарства дало можливість поліпшити його економічні показники. Так, реалізаційна ціна 1 ц м’ясної худоби в живій масі за 2005 рік становила 835,7 грн за собівартості 491,9 грн; у 2006 році, відповідно, — 630,3 і 530,5 грн. Від реалізації м’ясної худоби в живій масі (на м’ясо та племінні цілі) в 2005 році одержали 66,9 тис. грн прибутку, а рентабельність становила 70%; у 2006 році, відповідно, — 31,0 тис. грн і 19,0%, тобто показники погіршилися проти 2005 року внаслідок зниження реалізаційної ціни 1 ц на 205,4 грн, або на 25%, та через те, що не реалізовували м’ясну худобу на племінні цілі.
Низька собівартість реалізованої м’ясної худоби в живій масі на м’ясо та племінні цілі досягається за рахунок невисокої собівартості під час вирощування та виробництва кормів. Так, 2005 року собівартість виробництва 1 ц сіна багаторічних трав становила 11,2 грн та зеленої маси з них 1,21 грн; зеленої маси однорічних трав — 9,19; зеленої маси кукурудзи на силос і зелений корм — 1,29; кормових буряків — 14,4; сінажу — 7,21; силосу — 8,16 та зернофуражу власного виробництва — 36,0 грн. У 2006 році, відповідно, 10,1 грн; 1,81; 4,29; 4,55; 15,3, 4,71; 5,95 та 31,2 гривні.
Підвищенню ефективності ведення м’ясного скотарства значною мірою сприяє цілеспрямована селекційно-племінна робота.
Згідно з наказом Міністерства АПК України від 12.01.98 № 11/6, на базі ТОВ “Перемога” Лохвицького району Полтавської області (колишня агрофірма “Чиста криниця”) було створено племінний завод із розведення великої рогатої худоби української м’ясної породи.
На 1 квітня 2007 року на тваринницькому комплексі племзаводу утримували 425 голів ВРХ, у т. ч. 164 корови, 36 нетелей та 2 бугаї-плідники української м’ясної породи.
Формування м’ясного стада розпочали ще 1973 року, коли наказом Міністерства сільського господарства України господарство серед інших було затверджено як репродуктор з виведення української м’ясної породи ВРХ. Стадо формували, в основному, за рахунок завезених з інших господарств помісних шароле Х симентальських телиць, одержаних за промислового схрещування, що дало можливість скоротити селекційний процес на три-чотири роки. Вимоги до тварин нового типу, відбір вихідних порід (шароле, кіан, симентал, сіра українська), основні принципи та методи складного відтворного схрещування розробили відомі вчені П. Погребняк, М. Кравченко, Ф. Ейснер.
Розробили цільовий стандарт створюваної породи, і вже 1979 року було апробовано для внутріпородних типи чернігівський (ЧМ-1) та придніпровський (ПМ-1). Цілеспрямована робота вчених, керівників і селекціонерів-практиків базових господарств увінчалася успіхом, і 1993 року була затверджена перша вітчизняна м’ясна порода великої рогатої худоби — українська м’ясна.
Порода має два заводських типи — головеньківський та лохвицько-золотоніський. Виведенням останнього займалися в племзаводах ТОВ “Перемога-Плюс” і ТОВ “Воля” Черкаської області. В стаді племзаводу “Перемога-Плюс”, як і в цілому в породі, племінну роботу проводять із сімома заводськими лініями, які закладено на видатних бугаїв-плідників.
Протягом наступних років основна увага була спрямована на виконання планів вибору згідно зі схемою парування, відбору та отримання тварин бажаного типу.
У господарстві працюють згідно з “Програмою селекційно-племінних та господарських заходів у племзаводі ТОВ “Перемога-Плюс” Лохвицького району Полтавської області на період 2005–2010 років”. Нині на стадії завершення розробка плану селекційно-племінної роботи, який складають наукові співробітники Інституту розведення та генетики тварин УААН.
Поголів’я м’ясної худоби утримують тут за звичайною технологією вирощування та годівлі. Всю м’ясну худобу протягом цілого року утримують на комплексі в с. Млини       (12 км від центральної садиби) безприв’язно на кормовигульних майданчиках із вільним доступом у тваринницькі приміщення (в зимово-стійловий період — на глибокій незмінній підстилці).
Грубі та соковиті корми завозять кормороздавачем КТУ-10. Напувають худобу за допомогою автонапувалок АГК-4. Гній із приміщень вивозять раз у рік, а з кормовигульних майданчиків — двічі-тричі за рік механічно: бульдозером ЮМЗ-6 та навантажувачем Т-156.
Телят віком до семи місяців утримують разом із коровами і вирощують підсисним методом. Після відлучення від корів із них окремо формують групи теличок і бугайців. Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць за останні три роки (2004–2006) становлять у середньому 650 г. На 100 корів парують 24–26 голів телиць середньою живою масою 385–390 кілограмів.
Зооветспеціалісти постійно контролюють фізіологічний стан маточного поголів’я, лікують тварин. Щодо інфекційних захворювань господарство цілком благополучне. Слід зазначити, що ТОВ “Перемога-Плюс” щорічно бере участь у Всеукраїнських виставках-ярмарках, на яких посідає провідні місця, а виставкових тварин нагороджують дипломами І ступеня. Крім цього, господарство є постійним експонентом на Національному сорочинському ярмарку.
Тваринники й спеціалісти сільгосппідприємства прийняли рішення збільшити на кінець 2007 року кількість поголів’я м’ясної худоби до 450 голів, у тому числі корів — до 185 голів, підвищити середньодобові прирости живої маси молодняку до 640–650 г за рахунок поліпшення якості кормів, особливо консервованих (силосу та сінажу), та реалізувати на племінні цілі 70 голів молодняку української м’ясної породи, в тому числі 50 бугайців.

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук
О. Крига,
директор ТОВ “Перемога-Плюс”
М. Геймор,
учений зоотехнік

Інтерв'ю
Директор Сквирської сільськогосподарської дослідної станції Юрій Терновий
15 червня на Сквирській сільськогосподарській дослідній станції проводився щорічний День поля. Він був присвячений органічному землеробству, адже це єдина в Україні дослідна станція, спеціалізацією якої є органічне землеробство. Сайт «... Подробнее
Кожен сезон вирощування овочів для виробників не буває легким і на 100 % прогнозованим. Зокрема, протягом останніх років значно зросла активність шкідників на овочевих культурах. Загрозу з боку лускокрилих відчувають навіть на півночі.... Подробнее

1
0