Спецможливості
Досвід господарств

Соєва ли­хо­ман­ка

02.10.2017
7502
Соєва ли­хо­ман­ка фото, ілюстрація

 

 

 

Соя в Україні щороку стає все привабливішою культурою з економічної точки зору її виробництва. Вже низка компаній підписує на наступний рік договірні умови із господарствами на спільне вирощування бобової. Деякі господарства мають намір розширювати площу під сою для самостійного її вирощування і планують закупити насіннєвий матеріал у реалізаторів насіння.

 

 

Хо­ча у нашій дер­жаві сор­то­вих ре­сурсів сої вдо­с­таль, про­те са­ма якість насіннєво­го ма­теріалу че­рез не­на­леж­ний за­хист куль­ту­ри за­ли­шає ба­жа­ти кра­що­го, — ділить­ся своїм досвідом го­ло­вний аг­ро­ном од­но­го з гос­по­дарств. Тож про все по по­ряд­ку, із де­таль­ним опи­сом си­ту­ації та на­ве­ден­ням фактів, роз­г­ля­не­мо цю про­бле­му на при­кладі кон­крет­но­го гос­по­дар­ст­ва.

До нас у ре­дакцію надійшов чер­го­вий те­ле­фон­ний дзвінок від го­ло­вно­го аг­ро­но­ма, який не ба­жає офіційно роз­го­ло­шу­ва­ти дані про се­бе та своє гос­по­дар­ст­во, про­те поділив­ся своїм не­приємним «падінням», по­при те, що пра­цює на землі 30 років.

— Роз­кажіть про своє гос­по­дар­ст­во, як во­но функціонує?

— Гос­по­дар­ст­во має 11 тис. га землі, розміще­не на Чернігівщині. До струк­ту­ри посівних площ вхо­дять: ку­ку­руд­за — 4800 га, соя — 1980 та со­няш­ник — 300 га, ре­ш­та — кор­мові куль­ту­ри.

— Скільки років у гос­по­дарстві ви­ро­щуєте сою і чо­му во­на для вас при­ваб­ли­ва?

— У цьо­му гос­по­дарстві я пра­цюю пер­ший рік, до цьо­го тут сою не ви­ро­щу­ва­ли вза­галі. Мій аг­ро­номічний стаж — 30 років, зо­к­ре­ма, маю кількарічний досвід ви­ро­щу­ван­ня сої. Куль­ту­ра ціка­ва тим, що дає не­по­гані при­бут­ки, особ­ли­во як­що уро­жай при­три­ма­ти до бе­рез­ня та пізніше — тоді як­раз спо­с­терігається піко­ва ціна за­купівлі сої.
Вза­галі, соя — ду­же за­трат­на куль­ту­ра, але у ме­не відпраць­о­ва­на осо­би­с­та тех­но­логія її ви­ро­щу­ван­ня, за якої гербіцид­на скла­до­ва у гро­шо­во­му еквіва­ленті знач­но мен­ша, ніж за тією схе­мою, що про­по­ну­ють кваліфіко­вані ме­не­д­же­ри провідних ком­паній.

— Мо­же­те поділи­ти­ся се­к­ре­том ви­ро­щу­ван­ня?

— До­б­рим по­пе­ред­ни­ком сої є ку­ку­руд­за, після со­няш­ни­ку на­ма­га­ю­ся не висіва­ти, оскільки у цих куль­тур спільні хво­ро­би. Цьо­го ро­ку всю сою бу­ло висіяно після ку­ку­руд­зи на зер­но. Відра­зу за зби­ран­ням по­пе­ред­ни­ка про­ве­ли об­робіток грун­ту ком­плек­сом Horsch Tiger MT на гли­би­ну 25 см. Під ос­нов­ний об­робіток вне­сли нітро­а­мо­фо­с­ку у співвідно­шенні азот:фо­с­фор:калій — 6:26:30 об­ся­гом 80 кг/га (фізич­ної ва­ги). За­зви­чай узим­ку за відсут­ності снігу по­верх­не­во вно­сить­ся суль­фат амонію (ви­роб­ництва рівненсь­ко­го за­во­ду «Укр­тех­но­фос», гра­ну­ль­о­ва­не до­б­ри­во із до­да­ван­ням гу­матів). Грун­ти Чернігівщи­ни ма­ють кис­ле рН-се­ре­до­ви­ще — 4,5–5, за­вдя­ки вмісту гу­матів у цьо­му до­б­риві по­каз­ник рН грун­ту підви­щується до 6. Особ­ливість на­зва­но­го до­б­ри­ва в то­му, що во­но має здатність закріплю­ва­ти­ся у грунті і не ви­ми­ва­ти­ся. Нор­ма вне­сен­ня — 90 кг/га фізич­ної ва­ги (азо­ту — 21, сірки — 24). За­га­лом че­рез брак коштів у цьо­му гос­по­дарстві бу­ло вне­се­но азо­ту — 24, фо­с­фо­ру — 21, калію — 24 та сірки — 19 кг/га д. р. Сірка сприяє ефек­тивнішо­му ви­ко­ри­с­тан­ню рос­ли­ною азо­ту із грун­ту, то­му я вно­шу її май­же під усі куль­ту­ри. Один кіло­г­рам не­стачі сірки у грунті не дає змо­ги рос­лині за­своїти 10 кг азо­ту.

Ра­но на­весні про­во­ди­мо за­крит­тя во­ло­ги зуб­ча­с­тою бо­ро­ною McFarlane та че­каємо оп­ти­маль­ної тем­пе­ра­ту­ри грун­ту, щоб роз­по­ча­ти висів.

Пе­ред висіван­ням я про­во­д­жу про­тру­ю­ван­ня насіння пре­па­ра­том Мак­сим ХL із до­да­ван­ням Круїзер FS. Чо­му до­даю інсек­ти­цид­ний про­труй­ник? То­му, що ба­га­то хто із аг­ро­номів не звер­тає ува­ги на дро­тя­ників, а тим більше — на па­ро­ст­ко­ву му­ху. Скільки я на різних зустрічах, семіна­рах не на­го­ло­шу­вав — усі ди­ву­ють­ся: яка мо­же бу­ти па­ро­ст­ко­ва му­ха?! Та на­справді цей шкідник мо­же по­шко­­джу­ва­ти навіть ку­ку­руд­зу! Був у моїй прак­тиці один ви­па­док, ко­ли па­ро­ст­ко­ва му­ха за­вда­ла шко­ди посівам ка­ча­ни­с­тої. Після висіву, ко­ли по­чи­нає про­ро­ста­ти па­ро­сток, му­ха на ньо­му (ко­ли він ще пе­ре­бу­ває у грунті) відкла­дає 4–10 яєць, із яких ви­хо­дять ли­чин­ки та по­чи­на­ють жи­ви­ти­ся по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми із па­ро­ст­ка. У ре­зуль­таті він втра­чає енергію та не має сил вий­ти на по­верх­ню грун­ту. Шкідник особ­ли­во про­гре­сує (за­се­леність — 50%) на по­лях, які бу­ли впер­ше ро­зо­рані (землі за­па­су, цілинні). Та­кож об­роб­ляю насіння іно­ку­лян­том Хай­Стик. За­сто­со­вую йо­го уже три ро­ки поспіль і мо­жу ска­за­ти од­не: за­вдя­ки цьо­му на корінні сої — «ви­но­градні гро­на» азотфіксу­ю­чих буль­бо­чок. Об­роб­ка ним ко­ш­тує близь­ко 120 грн/га, і та­кої інтен­сив­ності за­се­лен­ня буль­боч­ко­ви­ми бак­теріями я не спо­с­терігав ні від жод­но­го іно­ку­лян­та за всі ро­ки аг­ро­номії.

Висіван­ня про­во­ди­мо за прогріван­ня грун­ту на гли­бині висіван­ня до тем­пе­ра­ту­ри 12°С. Цьо­го ро­ку та­ка мож­ливість ви­па­ла 20 квітня. Ши­ри­на міжряд­дя — 12,5 см, нор­ма висіву уль­т­ра­ранніх сортів — 800 тис./га, се­ред­ньо­­ранніх — 700 тис. Сівбу про­во­ди­мо сівал­кою Po..ttinger Terrasem. Особ­ливість моєї тех­но­логії у то­му, що я пла­ную висіван­ня сої на од­но­му місці три ро­ки поспіль. Та­ка тех­но­логія має низ­ку пе­ре­ваг. По-пер­ше, на­ступні два ро­ки не потрібно про­во­ди­ти іно­ку­ляції насіння, то­му що за та­ко­го рівня за­се­ле­ності бак­теріями во­ни ще про­тя­гом цьо­го періоду функціону­ють у грунті. По-дру­ге, на­ступ­но­го ро­ку при­бав­ка вро­жаю сої за­вдя­ки до­дат­ко­во­му на­ко­пи­чен­ню азо­ту — до 5 ц/га, а кількість про­теїну збільшується на 3–5%, мо­же навіть на 10% за­леж­но від по­год­но-кліма­тич­них умов ро­ку. Вже на третій рік ви­ро­щу­ван­ня сої при­бав­ка вро­жаю збільшується на 50% порівня­но із пер­шим ро­ком її висіван­ня. А от чет­вер­тий рік поспіль її не мож­на висіва­ти на то­му са­мо­му місці, по­за­як мо­жуть силь­но про­гре­су­ва­ти хво­ро­би сої і вро­жайність зни­жується до рівня пер­шо­го ро­ку ви­ро­щу­ван­ня. Про­те мо­же­те собі уя­ви­ти, який це чу­до­вий по­пе­ред­ник для на­ступ­них у сівозміні куль­тур. Зо­к­ре­ма, для пше­ниці соя після трьох років її ви­ро­щу­ван­ня як по­пе­ред­ник бу­де на рівні го­ро­ху або навіть кра­ще.

Пе­ред висівом я не про­во­д­жу ніяко­го пе­ред­посівно­го об­робітку під ярі куль­ту­ри. Після висіван­ня, на третій-п’ятий день (до по­яви сходів куль­ту­ри) вно­шу гліфо­сат. Нор­ма вне­сен­ня гербіци­ду Ге­фест — 1 л/га (ізо­пропіламінна сіль, 480 г/л). Де­які ви­роб­нич­ни­ки го­во­рять про те, що па­ри гліфо­сатів мо­жуть спри­чи­ни­ти стрес куль­турі. Осо­би­с­то я пе­ре­ко­нав­ся у то­му, що ці твер­д­жен­ня безпідставні. Хо­ча дех­то навіть ха­пав­ся за го­ло­ву, ко­ли ба­чив, що я вно­шу по сої гліфо­сат. Про­те та­ким чи­ном я знімаю пер­шу хви­лю бур’янів, що про­рос­ли до висіван­ня, та па­да­ли­цю со­няш­ни­ку, як­що він був по­пе­ред­ни­ком.    

На по­ля, ду­же засмічені ло­бо­дою, я вно­шу Хар­моні — 8–9 г/га у фазі двох-трьох справжніх листків сої (за­сто­со­ву­вав на 15% засіяної соєю площі). У фазі п’яти справжніх листків куль­ту­ри раніше вно­сив д. р. кло­ма­зон, 480 г/л (Ком­манд). Що­прав­да, об­роб­ка ним не­де­ше­ва, вартість 1 л ста­но­вить 70 у. о., а нор­ма вне­сен­ня — 800 г/га. Зго­дом пе­рей­шов на Кро­пекс ЕС, вартість гек­тар­ної об­роб­ки ста­но­вить 16 у. о./га. Цей гербіцид ви­корінює всі бур’яни, окрім ко­ре­не­па­ро­ст­ко­вих. Гербіцид має «м’який» ефект, і соя навіть не відчу­ває стре­су від йо­го за­сто­су­ван­ня. Навіть ко­ли ло­бо­да сфор­му­ва­ла ге­не­ра­тивні ор­га­ни, гербіцид чу­до­во спра­вив­ся і з нею. Але потрібно ро­зум­но підхо­ди­ти до за­сто­су­ван­ня гербіцидів і вно­си­ти їх тоді, ко­ли бур’яни ще не «ви­с­мок­ту­ють» усі по­живні ре­чо­ви­ни із грун­ту та ви­пе­ре­д­жа­ють сою у роз­вит­ку (бу­ва­ло, що Кро­пекс вно­си­ли у фазі двох справжніх листків сої). Тож гербіцид­ний за­хист сої у на­шо­му гос­по­дарстві де­ше­вий та ефек­тив­ний.

 До речі, чим ще ціка­ва д. р. кло­ма­зон: її мож­на вно­си­ти у фазі бу­тонізації сої. Третє гербіцид­не за­сто­су­ван­ня є вже «підчи­ща­ю­чим» — ним, як пра­ви­ло, «зніма­ють­ся» од­норічні та ба­га­торічні зла­кові бур’яни, які «про­ско­чи­ли» після по­пе­ред­ньої об­роб­ки, а та­кож па­да­ли­ця ку­ку­руд­зи. Про­те ви­ко­ри­с­тан­ня д. р. кло­ма­зон має свої об­ме­жен­ня: на­ступ­но­го ро­ку мож­на висіва­ти ли­ше сою — всі інші куль­ту­ри «ва­па­да­ють». Та­кож кло­ма­зон має силь­ну грун­то­ву дію, то­му на­ступ­но­го ро­ку про­бле­ма од­норічних дво­доль­них бур’янів змен­шується суттєво.

Що сто­сується інсек­ти­цид­но­го за­хи­с­ту, то нинішньо­го ро­ку па­ву­тин­но­го кліща у на­шо­му гос­по­дарстві не бу­ло, хо­ча до Чернігівщи­ни він уже до­б­рав­ся-та­ки. Ка­ра­те Зе­он (піре­т­роїд) за­сто­со­ву­ва­ли про­ти акацієвої вогнівки. Що ха­рак­тер­но для цьо­го шкідни­ка — він «за­хо­дить» на по­ле по­чи­на­ю­чи скраю, тож вогнівку відра­зу мож­на ви­я­ви­ти та про­ве­с­ти край­ові об­при­с­ку­ван­ня на 27 м усе­ре­ди­ну по­ля. Та­кож очіку­ва­ли луч­но­го ме­те­ли­ка — бу­ли в на­яв­ності потрібні піре­т­роїди, але, на ща­с­тя, він так і не з’явив­ся.  

А ще на своїх соєвих посівах ми за­сто­со­вуємо дво­ра­зо­ве вне­сен­ня Амістар Ек­с­т­ра — по 0,5 л/га. Під час вне­сен­ня Аміста­ру Ек­с­т­ра потрібно бу­ти уваж­ним, ад­же фунгіцид по­до­вжує період рос­ту та роз­вит­ку сої на 7–10 днів. За ви­ро­щу­ван­ня се­ред­нь­опізніх та пізніх сортів сої у зоні Полісся вже не слід «тур­бу­ва­ти» її посіви. В та­ко­му разі кра­ще пра­цю­ва­ти кар­бен­да­зи­мом. У ре­зуль­таті про­ве­ден­ня всіх тех­но­логічно-за­хис­них за­ходів се­ред­ня вро­жайність у гос­по­дарстві пер­шо­го ро­ку ви­ро­щу­ван­ня сої — 27 ц/га, на ок­ре­мих по­лях — по 33–35 ц /га.

При­нагідно хо­чу за­зна­чи­ти, що фунгіцид­ний за­хист сої в Ук­раїні — це вза­галі на­ша біда, оскільки внаслідок не­на­леж­но­го йо­го про­ве­ден­ня страж­дає насіннєвий ма­теріал, який потім куп­ля­ють аг­ро­ви­роб­ни­ки та «проліта­ють» на ньо­му. Ад­же за нинішньої до­рож­нечі всьо­го, і зо­к­ре­ма ЗЗР, більшість аг­раріїв ста­ра­ють­ся зе­ко­но­ми­ти на фунгіци­дах. Моя дум­ка та­ка, що в Ук­раїні ми не­до­от­ри­муємо суттєвої ча­ст­ки вро­жаю сої са­ме че­рез не­ви­прав­да­ну еко­номію на фунгіци­дах.

Як я уже на­го­ло­шу­вав, пра­цюю у цьо­му гос­по­дарстві пер­ший рік і досі сої тут вза­галі не висіва­ли. Ця си­ту­ація зму­си­ла ме­не ре­тель­но до­би­ра­ти сор­ти та повністю за­ку­по­ву­ва­ти насіннєвий ма­теріал із то­го асор­ти­мен­ту, який був на рин­ку. Тож за­га­лом ми прид­ба­ли 12 сортів, із яких 7–8 хо­че­мо за­ли­ши­ти.

Про­по­зиції сої шу­кав че­рез Інтер­нет та три­мав зв’язок зі ста­ри­ми, пе­ревіре­ни­ми досвідом співпраці, ре­аліза­то­ра­ми насіння. Тож щоб убез­пе­чи­ти­ся від усіля­ких «сюр­призів» но­вих парт­нерів, вирішив звер­ну­ти­ся до вже на­праць­о­ва­них кон­тактів, од­ним із яких є, зо­к­ре­ма, на­уко­во-дослідна ус­та­но­ва. За­мо­ви­ли ми у них 80 т насіння сої пер­шої ре­про­дукції, вартість яко­го на той час ста­но­ви­ла 8,5 тис. грн/т (сорт Либідь). Оскільки ми бу­ли об­ме­жені фінан­со­во і коштів на день оп­ла­ти у «касі» не бу­ло, то насіннєво­го ма­теріалу прид­ба­ли за пе­ре­до­пла­тою тільки 40 т (340 тис. грн). Пе­ред прид­бан­ням насіння ук­ла­ли три­с­то­ронній до­говір (на­уко­во-дослідна ус­та­но­ва — по­се­ред­ник — по­ку­пець), у яко­му бу­ло вка­за­но, що ми зо­бов’язуємо­ся на­ступ­но­го ро­ку не роз­пов­сю­д­жу­ва­ти насіння.

На насіння, яке ми ма­ли прид­ба­ти в ус­та­нові, бу­ло на­да­но сер­тифікат якості. Про­те тільки на «папірець» я не по­кла­дав­ся, тож прид­ба­не насіння відра­зу віддав у міську насіннєву ла­бо­ра­торію для виз­на­чен­ня схо­жості та чи­с­то­ти. Всі по­каз­ни­ки відповіда­ли тим, що бу­ли за­зна­чені у сер­тифікаті. Але ж ла­бо­ра­торія має одні умо­ви, а в полі во­ни, звісно, інші. На­зва­ний ви­ще сорт ми висіва­ли на по­чат­ку трав­ня (се­ре­ди­на соєвої посівної кам­панії). Після висіву куль­ту­ри я за­зви­чай по­чи­наю «ко­па­ти­ся» в землі на п’ятий день — див­лю­ся, як на­бу­ха­ють сім’ядолі, пе­ревіряю на­явність дро­тя­ників, па­ро­ст­ко­вої му­хи. Хо­ча насіння й об­роб­ле­не, але все од­но «ду­ша бо­лить».

На всіх 12 сор­тах, ко­ли вів роз­коп­ки, по­оди­но­ко ви­яв­ляв ура­жен­ня сім’ядоль різни­ми за­хво­рю­ван­ня­ми. Ко­ли приїхав на по­ле (56 га) ог­ля­да­ти сорт Либідь, то по­ява сходів сої ста­но­ви­ла мен­ше 50%, ре­ш­та насінин хо­ча й про­рос­ла, але насіннєві про­ро­ст­ки, ще не дістав­шись по­верхні грун­ту, по­чи­на­ли за­гни­ва­ти — сою про­сто «ли­хо­ма­ни­ло» від чо­гось.

Щоб ви­яс­ни­ти при­чи­ну цієї «ли­хо­ман­ки», ми зв’яза­ли­ся із пе­ревіре­ним «ста­рим» по­ста­чаль­ни­ком із цієї ус­та­но­ви, опи­са­ли ви­ник­лу про­бле­му і за­про­си­ли до се­бе в гос­по­дар­ст­во, щоб з’ясу­ва­ти при­чи­ни не­вда­ло­го висіву та знай­ти шля­хи ви­прав­лен­ня си­ту­ації. А та­кож ска­за­ли, що зраз­ки не­висіяно­го насіння, про­ро­ст­ки та рос­ли­ни на­пра­ви­мо на ек­с­пер­ти­зу до ла­бо­ра­торії. Відповідно до тех­но­логії відбо­ру проб ми відібра­ли все, що тільки змог­ли, за­па­ку­ва­ли згідно з інструкцією та відпра­ви­ли «Но­вою по­штою» у ла­бо­ра­торію ком­панії «Син­ген­та».

Після відправ­лен­ня ма­теріалу я де­сять днів поспіль те­ле­фо­ну­вав по­ста­чаль­ни­кам, про­сив, щоб во­ни приїха­ли до нас на по­ле по­ди­ви­ти­ся на свою сою та якось спільни­ми зу­сил­ля­ми виріши­ти про­бле­му. Во­ни спо­чат­ку впев­не­но обіця­ли, що приїдуть, але йшов час — ніяких дій… Зго­дом уже й зовсім не бра­ли слу­хав­ки. Із цією ус­та­но­вою це вже був дру­гий та­кий при­крий ви­па­док, тільки за пер­шо­го во­ни ком­пен­су­ва­ли насіння без­ко­ш­тов­но, цьо­го ж ра­зу ніхто не хотів іти на ком­проміс. Зре­ш­тою пло­щу ми пе­ресіяли греч­кою. Су­до­во­го по­зо­ву на по­ста­чаль­ників не по­да­ва­ли. Че­рез пев­ний час ла­бо­ра­торія да­ла вис­нов­ки сто­сов­но відправ­ле­них зразків (фо­то).

— Після аналізу цієї си­ту­ації, як Ви вва­жаєте, у чо­му бу­ла по­мил­ка і які вис­нов­ки Ви для се­бе зро­би­ли?

— Знаєте, по­при весь свій чи­ма­лий досвід, цьо­го ра­зу я навіть не уяв­ляю, що спер­шу потрібно бу­ло зро­би­ти, щоб уник­ну­ти подібно­го «про­ко­лу». Як­що фінан­со­ва схе­ма прид­бан­ня (пе­ред- та після­пла­та), скажімо, насіння ку­ку­руд­зи чи со­няш­ни­ку, для при­кла­ду, 30x70; 50x50, то сої — ли­ше 100%-ва пе­ре­до­пла­та. Хо­че­те — мо­же­те спо­чат­ку бра­ти на аналізи зра­зок насіннєво­го ма­теріалу, а потім, після от­ри­ман­ня ла­бо­ра­тор­но­го ре­зуль­та­ту, ку­пу­ва­ти потрібну йо­го кількість. Звісно, як­що він на той час ще бу­де у на­яв­ності, ад­же завжди знай­деть­ся аг­ро­ном, який прид­бає йо­го без усіля­ких аналізів, тож на ме­не ніхто не че­ка­ти­ме і за­без­пе­чен­ня насінням не га­ран­ту­ва­ти­ме. Як пра­ви­ло, насіння сої роз­про­ду­ють ду­же швид­ко, і до ре­зуль­татів ек­с­пер­ти­зи йо­го у про­дав­ця мо­же вза­галі не ли­ши­ти­ся. Тож ви­с­тав­ля­ти ви­мо­ги ре­аліза­то­рові, мов­ляв, спо­чат­ку — ла­бо­ра­торія, потім — за­купівля, у та­ко­му разі про­сто смішно. А відтак діяти по-іншо­му за та­ких умов ніяк не ви­па­дає. Які тут вис­нов­ки, ко­ли ви­му­ше­но по­трап­ляєш у си­ту­ацію: або пан, або про­пав...

Висновок

На­разі в Ук­раїні у сфері насінництва сої коїться по­вний бар­дак, і я вва­жаю — са­ме че­рез не­на­леж­ний фунгіцид­ний за­хист. Як­що проїха­тись насіннєви­ми гос­по­дар­ст­ва­ми і по­про­си­ти тех­но­логів на­да­ти про­гра­му фунгіцид­но­го за­хи­с­ту сої, го­то­вий по­кля­с­ти­ся, що у більшості йо­го про­сто не про­во­дять, а в де­я­ких, у кра­що­му разі, рівень фунгіцид­них об­ро­бок бу­де мінімаль­ним.

 

Г. Жолобецький
g.zholobetskiy@univest-media.com

 

Інформація для цитування
Соєва ли­хо­ман­ка/ Г. Жолобецький // Пропозиція/ — 2014. — № 10. — С. 48-51

Інтерв'ю
Люди, які в усьому шукають позитив, відзначають, що нинішньої весни на полях хоча б хвороби не дошкуляють. «І так, і ні», — коментує ситуацію менеджер з технічної підтримки напряму захисту насіння компанії «Сингента», фітопатолог, кандидат... Подробнее
Останніми роками різко почастішали нотифікації на українське зерно — скарги від іноземних покупців на наявність у ньому карантинних організмів. Фахівці стверджують, що таку ціну Україна платить за існуючу схему поборів з експортерів, які... Подробнее

1
0