Сорти пшениці нового покоління

Останнім часом вітчизняною селекцією створено, а Держкомісією з випробування і охорони сортів досліджено і занесено до Державного реєстру сортів рослин України значну частину нових сортів пшениці, які різняться морфобіологічними властивостями та ознаками, мають певну функціональну зорієнтованість щодо агроекологічних умов вирощування, різний адаптивний рівень стійкості проти несприятливих факторів тощо. Наявний сортовий склад надає широкі можливості хліборобам у доборі й маневруванні сортами в умовах конкретного господарства: для різних фонів, попередників, інтенсивності вирощування та для різних за погодою років. До умов нестійкого гідротермічного режиму, стресових ситуацій, різних рівнів вирощування найбільше пристосовані нові сорти: Колумбія, Подолянка, Херсонська безоста, Ніконія, Селянка, Лада одеська, Ятрань 60, Київська 8. Сорти з такою нормою реакції на регульовані й нерегульовані фактори зовнішнього середовища, високою адаптивністю та широкою агроекологічною пластичністю здатні формувати стабільно високий урожай в різних грунтово-кліматичних зонах.
За даними конкурсних досліджень та виробничих випробувань, на особливу увагу щодо впровадження у виробництво заслуговують представлені далі сорти.
Сорт Колумбія. Створено в Інституті фізіології рослин і генетики НАН та Миронівському інституті пшениці УААН методом мутагенезу з лінії ТХдН 2875 (США) х Тракія (Болгарія). Різновид — еритроспермум, кущ проміжний, стебло товсте, міцне. Низькорослий, висота рослин — 80–89, а за сприятливих умов — до 110 см. Високостійкий до вилягання, обсипання, посухи. Має добру агроекологічну пластичність і адаптивність до умов вирощування і стресових факторів середовища. Відзначається холодостійкістю у весняний період і витривалістю до травневих приморозків. Має добру регенераційну здатність і швидкі темпи відростання навесні, толерантний до загущення, що сприяє високій продуктивності.
Середньоранній, виколошується і достигає в строки, близькі до стандартів (Альбатроса одеського). Борошномельні та хлібопекарні властивості добрі, зерно містить 13,6–14,3% білка, 27,4–31% сирої клейковини, сила борошна — 290–360 о.а., об’єм хліба — 1020–1160 см3, загальна хлібопекарна оцінка — 4–4,3 бала — відповідає вимогам цінних і сильних пшениць. За типом вимог до умов вирощування сорт Колумбія можна віднести до числа універсальних, адже він формує добру врожайність як на високому, так і на середньому агрофонах. Його можна вирощувати по кращих та задовільних попередниках. Найвищу врожайність дає за сівби в другій половині оптимальних строків. Краще за інші сорти окупає врожаєм затрати на внесення міндобрив. Для одержання високого врожаю та якісного зерна треба проводити пізньоосіннє (перед виходом у зиму) або ранньовесняне підживлення по тало-мерзлому грунті (перед відновленням вегетації рослин) у дозі 60–80 кг д.р., прикореневе — у фазу виходу рослин у трубку в дозі 30–50 кг д.р. азоту на гектар та обробку посівів мікроелементами.
Головна відмінність цього сорту від інших — стабільно вища продуктивність, за рівнем урожайності він є лідером серед вітчизняних сортів. Високопродуктивний. За даними оригінатора, за 1998–2000 роки врожайність становила 69,1 ц/га, що на 11,5 ц/га вище від стандарту. На Кіровоградській держсортостанції за два роки екологічного випробування сорт сформував урожай 73,1 ц/га, що перевищило стандарт на 10,1 ц/га, у 2001 році врожайність по пару становила 92,5, після еспарцету — 91,3, вико-вівса — 87,4 ц/га, перевищивши Альбатрос одеський, відповідно, на 12,5, 10,4 і 12,9 ц/га. У сільськогосподарському науково-дослідному інституті Угорської академії наук (м. Мартонвашар) у 2000 році одержано максимальну врожайність — 111,7 ц/га, що на 12,5% вище від стандарту Мартіна. Держкомісія України занесла сорт Колумбія до списку перспективних для агрокліматичних зон Степу і Лісостепу.

Сорт Подолянка — того самого оригінатора. Виведено методом мутагенезу. Різновид — лютесценс. Стебло товсте, міцне. Середньорослий, висота рослин — 90–96 см, за сприятливих умов — до 115 см. Зерно червоне, крупне, борозенка неглибока, маса — 1000 насінин 41,9–49,1 г.
Середньостиглий, достигає на 4–5 днів пізніше від стандарту (Альбатроса одеського). Зимостійкість висока, посухостійкість і жаростійкість добрі, стійкий до осипання зерна навіть за перестою, середньостійкий до основних грибкових хвороб. Характеризується доброю регенераційною здатністю, інтенсивним початком відростання і швидким приростом вегетативної маси у весняний період, витривалістю проти весняних похолодань, травневих приморозків і несприятливих факторів зовнішнього середовища, доброю агроекологічною пластичністю. Має високу кущистість, густий стеблостій, добре заглушає бур’яни, внаслідок чого інколи відпадає потреба в обробці посівів гербіцидами. Пластичний до умов вирощування, попередників і строків сівби. Цей сорт менш вибагливий до умов вирощування, має вагомі переваги по середніх та задовільних попередниках та на середньому й бідному агрофонах.
Борошномельні та хлібопекарські властивості добрі. Зерно містить 13,6–14,1% білка, 27,8–31% сирої клейковини першої групи якості, сила борошна — 301–410 о.а., об’єм хліба — 1090–1200 см3, загальна хлібопекарська оцінка — 4 бали.
Сорт високопродуктивний. За даними оригінатора, за врожайністю за два роки перевищив стандарт на 7,3 ц/га. У Кіровоградській держсортостанції у 2001 році врожайність після вико-вівса становила 88,6 ц/га, що вище від Альбатроса одеського на 14,1 ц/га. Внаслідок вилягання по пару врожайність була дещо нижчою — 86,5 ц/га, проте вище того самого стандарту на 6,5 ц/га.
Рішенням Держкомісії України з випробування й охорони сортів рослин визнано перспективним для Лісостепу й Полісся.
Сорт Херсонська безоста — селекції Інституту землеробства південного регіону УААН (Херсон, с.Наддніпрянське). Різновид — лютесценс. Низькорослий, висота рослин — 75–85 см, а в сприятливі роки — до 105 см. Зимостійкість та посухостійкість добрі. Має добру регенераційну здатність і кущистість, навесні відростає нарівні із середньорослими сортами. Толерантний до весняних приморозків і похолодань. Відзначається доброю адаптивністю до факторів зовнішнього середовища, катаклізмів погоди і широкою агроекологічною пластичністю.
Середньостиглий, достигає на два-три дні пізніше від Альбатроса одеського, стійкий до обсипання. За типом вимог до умов вирощування належить до універсальних, його можна розміщувати по кращих та задовільних попередниках. Внесення добрив під цей сорт дає добру віддачу, проте надлишок азоту, сильний агрофон і сприятливі умови можуть призвести до вилягання рослин і зниження врожаю. Хлібопекарські властивості добрі, у зерні міститься: білка — 13,4–14,4%, сирої клейковини — 27,1–30,2%, сила борошна — 285–419 о.а. Належить до цінних пшениць.
Високоврожайний. За два роки сформовано врожайність по пару — 61, після вико-вівса — 55,6 ц/га, прибавки проти Альбатроса одеського становила, відповідно, 7,2 та 7,5 ц/га, або 11,9 і 12,9%. У 2001 році врожайність становила: після вико-вівса — 81,8, еспарцету — 89,1, озимого ріпаку — 82,4 ц/га, або прибавки — відповідно, 7,3, 8,2 та 4,3 ц/га. Занесено до Реєстру сортів рослин України з 2002 року для всіх агрокліматичних зон.
Сорт Ніконія — Селекційно-генетичного інституту УААН (Одеса). Різновид — еритроспермум. Низькорослий, висота рослин — 70–85 см, у сприятливі роки — до 110 см. Стійкість до вилягання добра, проте на високому агрофоні та за сприятливих умов може вилягати. Зимостійкість та посухостійкість добрі. Належить до середньоранніх сортів, достигає на один-два дні раніше від Альбатроса одеського або одночасно з ним. Добре переносить весняні похолодання і травневі приморозки, тоді як Альбатрос одеський уповільнює темпи росту і розвитку, що значною мірою впливає на продуктивність агроценозу. Зерно середніх розмірів, маса 1000 зерен — 33,6–39 г. Стійкість до грибкових хвороб на рівні стандартів. Належить до групи сильних пшениць.
Можна вирощувати за різних рівнів інтенсивності та різних попередниках. Кращі наслідки показує в добрих умовах вирощування, але може — і в задовільних. Високоврожайний. За чотири роки врожайність по пару становила 68,6, після вико-вівса —65,8, що вище від стандарту (Альбатроса одеського) на 5,6 і 3.7 ц/га. Максимальну врожайність — 92,5 ц/га — одержано в 2001 році по пару, а у виробничих умовах на площі 86 га одержано по 69,5 ц/га.
Занесено до Реєстру сортів рослин України з 2000 року для зони Степу.
Сорт Селянка — того самого оригінатора. У Реєстрі сортів рослин України — з 2002 року. Низькорослий, висота рослин — 71–90 см, проте за сприятливих умов і високого агрофону веде себе як середньоросла — висота до 111 см. Середньорання, достигає на один-два дні пізніше від Альбатроса одеського. Зимостійкість, посухостійкість, жаростійкість перебувають на рівні стандартів. Відзначається доброю регенераційною здатністю, активним відростанням після перезимівлі, добрим ростом і кущистістю. Середньовимогливий до умов вирощування, можна вирощувати як по кращих, так і по задовільних попередниках, краще реагує на сівбу в другій половині оптимальних строків.
Один із найкращих сортів за якістю зерна. За даними Держкомісії, вміст білка в зерні становить 14,1%, клейковини — 28,6%, ІДК — 55 о.п., сила борошна — 374 о.а. Належить до стабільно сильних пшениць, а за оцінкою оригінатора може бути віднесений до надсильних пшениць.
Має високий генетичний потенціал продуктивності. За 1998–2001 роки сформовано врожайність по пару — 70,1, після вико-вівса — 67,4 ц/га, що вище від Альбатроса одеського, відповідно, на 4,7 та 5,1 ц/га. У 2001 році врожайність після еспарцету становила 90,3 ц/га, що вище від Альбатроса одеського на 9,4 ц/га. У виробничих посівах на площі 78 га у 2001 році одержано зерна по 74 ц/га. Зареєстрований для зони Степу і Лісостепу.
Сорт Зустріч — того самого оригінатора. Різновид — еритроспермум. Низькорослий, висота рослин — 76–86 і до 95 см. Зернівка червона, середньої крупності, маса 1000 зерен — 31,4–36 і до 46 г. Стійкість до вилягання і висипання зерна добра, проте на високих агрофонах за сприятливих умов наприкінці вегетації можливе вилягання. Зимостійкість середня — вище середньої, потребує дальшого вивчення.
Середньоранній сорт, достигає одночасно зі стандартом (Альбатросом одеським). Толерантний до весняних похолодань і травневих приморозків. Має добрі хлібопекарські властивості, вміст у зерні: білка — 13,1–14,9%, клейковини — 27–29,3%, ІДК — 60–75 о.п., сила борошна — 257–368 о.а. Належить до сильних пшениць. Високоврожайний. За три роки сформував урожайність по пару — 70,2, а після вико-вівса — 58,8 ц/га, що вище від Альбатроса одеського, відповідно, на 7,6 і 1,9 ц/га. У 2001 році врожайність становила: по пару — 92,6, після вико-вівса — 76,4, еспарцету — 91,6, озимого ріпаку — 81,5 ц/га, що перевищує стандарт, відповідно, на 12,6, 1,9, 10,7, 3,4 ц/га. Генетичний потенціал краще реалізується на високих агрофонах, по добрих попередниках.
Занесено до Реєстр сортів рослин України з 2002 року для зон Степу і Лісостепу.
Сорт Палма — угорської селекції. Сорт з доволі високим потенціалом урожайності. Різновид — лютесценс. Низькорослий, висота рослин — 72–93, а за сприятливих умов поводить себе як середньорослий — до 105–110 см. Стебло товсте, міцне, стійке до вилягання. Сорт середньостиглий, колосіння і достигання настає на кілька днів пізніше від стандарта (Альбатроса одеського). Відзначається доброю регенераційною здатністю, швидкими темпами відростання і росту у весняний період, толерантністю до похолодань і приморозків, адаптивністю до несприятливих кліматичних умов. Зимостійкість середня- вище середньої, на рівні стандартів.
Хлібопекарські властивості добрі, вміст у зерні білка — 13,2–14,3, клейковини — 26,9–30,7%, ІДК — 75–85 о.п., сила борошна — 249–313 о.а., об’єм хліба — 940–980 см3. Загальна оцінка — 3,8–3,9 бала. Віднесено до цінних пшениць.
Досить високоврожайний. За два роки сформував урожай: по пару — 88,6, вико-вівсу — 76,3 ц/га, що вище від стандарту (Альбатроса одеського), відповідно, на 17,8 та 11,9 ц/га. У 2001 році врожайність по пару становила 100,2, по вико-вівсу — 88,7 ц/га, перевищення проти стандарту — відповідно, 20,2 і 14,2 ц/га. Сорт занесено до Реєстру з 2002 року для Лісостепу й Полісся, добрі показники має також у степовій зоні.
Сорт Пріма одеська. Створений у Селекційно-генетичному інституті шляхом схрещування сортів Юннат одеський та Федорівка. Різновид — лютесценс. Середньорослий, висота рослин — 74–97 см. Середньоранній, достигає одночасно з Альбатросом одеським або на кілька днів раніше від нього. Зимостійкість середня-вище середньої. Жаростійкість та посухостійкість добрі, у період весняних похолодань і травневих приморозків ростові процеси уповільнюються. Стійкий до осипання зерна. Відзначається комплексною стійкістю до головних фітозахворювань.
Якість зерна добра. Належить до групи сильних пшениць. За роки досліджень у державному випробуванні вміст білка в зерні становив 13,3–14,5%, клейковини — 26,7–30%, ІДК — 65–90 о.п., сила борошна — 300–357 о.а., об’єм хліба — 1045 см3, загальна оцінка хліба — 4 бали.
На досить високому агрофоні схильний до вилягання. Можна вирощувати по кращих і задовільних попередниках. За три роки досліджень урожайність становила: по пару — 64,8, вико-вівсу — 60,8 ц/га, що вище від Альбатроса одеського, відповідно, на 2,2 і 3,9 ц/га. Максимальну урожайність одержано у 2001 році: по пару — 76,2, вико-вівсу — 78,1 ц/га, еспарцету — 84,8 ц/га. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 2002 року для зон Степу і Лісостепу.
Останнім часом на європейському ринку дедалі більший попит має тверда пшениця. Впровадження її стримувалося раніше в основному двома причинами: низькою продуктивністю і пониженою зимостійкістю. Нині ці недоліки подолано. До Реєстру занесено значну частину сортів, які за врожайністю наближаються до м’якої пшениці або й перевищують її. Створено також сорти із задовільною та доброю зимостійкістю. Заслуговують на увагу такі сорти озимої твердої пшениці.
Сорт Леукурум 21 — Краснодарського науково-дослідного інституту ім. П. П. Лук’яненка. Низькорослий, висота рослин — 75–81 см, деколи — до 99 см, стебло міцне, стійке до вилягання. Середньорання, колоситься і достигає на 3–5 днів пізніше від Альбатроса одеського. Має добру регенераційну здатність, відзначається добрим відростанням і ростом навесні, доброю кущистістю. Проте, так само як і більшість низькорослих сортів, навесні відстає в рості порівняно із середньорослими, а тому потребує обробітку посівів гербіцидами.
За продуктивністю не поступається сортам м’якої пшениці. За три роки сформував урожайність по пару 62,9 ц/га, що нарівні з сортом м’якої пшениці Альбатрос одеський, та вище стандарту твердих пшениць (Айсберга одеського) на 5,5 ц/га. У 2000 році врожайність становила: по пару — 74,1, у 2001 році по еспарцету — 67,3 ц/га. Занесений до Реєстру сортів рослин України з 2001 року для зони Степу як харчовий, у тому числі для виробництва високоякісних макаронів. Добрі показники має і в зоні Лісостепу.
Сорт Перлина одеська — селекція Селекційно-генетичного інституту. Низькорослий, висота рослин — 67–75, а за сприятливих умов — до 96 см, стійка до вилягання й осипання зерна, маса 1000 насінин — 38,2–46,4 г. Середньоранній, вегетаційний період — 266–280 днів, достигає на 3–5 днів пізніше від Альбатроса одеського. Зимостійкість середня — вища за середню. За продуктивністю перебуває на рівні з сортами — стандартами м’якої пшениці, або перевищує їх. За два роки врожайність по пару становила 68,4 ц/га, що перебуває на рівні з м’яким сортом (Альбатросом одеським) і вище від стандарту твердого сорту (Айсберга одеського) на 4,8 ц/га. Зареєстрований з 2002 року для зони Степу.
Доброю екологічною пластичністю та високою адаптивністю відзначаються і мають попит у хліборобів також сорти Донецька 48, Одеська 267, Поліська 90, Циганка, Перлина Лісостепу, Застава одеська. Київська 8, Ятрань 60, Харус, Крижинка та інші.
Представлений аналіз нових сортів дає підстави стверджувати, що в Україні сформовані досить потужні сортові ресурси озимої пшениці, які за генетичним потенціалом, ступенем інтенсивності, цінними господарсько-біологічними властивостями та ознаками, за адаптивністю щодо умов вирощування, стресових факторів середовища та за агроекологічною пластичністю можуть у різні щодо погоди роки, за дотримання належної сортової технології вирощування забезпечувати формування врожайності по 50–80 ц/га зерна високої якості. Добір їх стосовно конкретної грунтово-кліматичної зони, окремих господарств та дотримання технологічних вимог забезпечить успішне виконання програми “Зерно України 2002–2004 роки”.
Насіння сортів нового покоління можна придбати в науково-дослідних закладах — оригінаторах сортів та на нашій сортостанції, яка має договірні відносини з науковими підприємствами, забезпечує вирощування високоякісного насіння еліти і високих репродукцій (паспорт-патент на право виробництва та реалізації насіннєвого матеріалу №1582 від 4.06.1999 р.). Адреса станції: с. Новоселиця Ульяновського району Кіровоградської області.

О. Уліч, директор Кіровоградської обласної державної сортовипробувальної станції