Сорго повинно вирішити проблему кормів (повна версія)

Одним зі способів поліпшення кормової бази може стати група соргових культур із різними напрямами їх використання.
Зернове сорго —  низькоросла рослина (100–140 см) —  забезпечує високу врожайність зерна, яке використовують на зернофураж і в комбікормовій промисловості. З нього виділяють харчове сорго для виробництва круп, білосніжних повітряних пластівців, крохмалю, пива, спирту тощо.
Цукрове (кормове) сорго —  високоросле (200–300 см), рунисте, із солодким (близько 20% цукрів) соком у стеблі, добре відростає. Його використовують для одержання силосу й у системі зеленого конвеєра, а з соку роблять сироп і етанол.
Віникове сорго —  технічна культура, яку використовують тільки для виробництва віників і щіток. Із гектара сорго можна зробити 4–5 тисяч віників. Висота рослин — 140–160 см, з великою волоттю (40–50 см) і довгою ніжкою волоті (40–45 см).
Сорго-суданкові гібриди —  висота рослин — 220–290 см, дуже кущаться і відростають після скошування; на богарі дають 2–3, а на зрошенні —  3–4 укоси. Придатні для використання в зеленому конвеєрі і для закладення сінажу.
Суданська трава —  створена для одержання сіна, зеленого корму, сінажу та для використання в зеленому конвеєрі. Дуже вруниться, дає 3–4 укоси.

Сорго як корм

Почнемо з прикладів. Як компонент корму для курок-несучок зерно сорту Кримбел використовували у птахорадгоспі ім. Кірова, Республіка Крим. У разі заміни тільки 20% комбікорму зерном сорго середньодобовий вихід яєць збільшився на 9%. Сорт Кримбел —  прекрасний корм і для ставкових риб. Дослідження, проведені разом із Кримським республіканським рибокомбінатом показали, що коли сеголеткам коропа 30% рибного комбікорму замінили дертю зерна сорту Кримбел, продуктивність їх зросла на 25% порівняно з тим ставком, де малькам згодовували тільки комбікорм.
За кормовими достоїнствами соргові культури близькі до кукурудзи й ячменю. Так, у 100 кг зерна сорго міститься 118–130 к.о., у зеленій масі —  24–25, у силосі —  22–23; перетравного протеїну в зеленій масі —  80–90 г/к.е.; у зерні —  12–14% білка. Сорго —  винятково посухостійка і солевитривала культура. Вона добре пристосована до екстремальних умов Криму.
Результати досліджень проблемної НД лабораторії сорго Кримського ДАТУ свідчать, що протягом 10 років (1992–2001рр.) урожайність зерна сорго на богарі становила 40–45 ц/га (кукурудзи —  10–12), зеленої маси цукрового сорго і сорго-суданкових гібридів за 2–3 укоси забезпечували врожай 500–700 ц/га (кукурудзи — 110–180 ). Перевищення — більше ніж удвічі порівняно з оптимальними роками, й у три-чотири рази порівняно з посушливими. У 1996, 2002 і 2003 роках, коли перша половина літа була різко посушлива, сорго впадало в анабіоз і в такий спосіб змогло перечекати посуху, а після дощів забезпечило високі врожаї зеленої маси —  близько 400–600 ц/га і зерна — 35–48. Кукурудза ж, не витримала стихії, дала врожай зерна 6–8 ц/га, а зеленої маси —  110-150. Таким чином, на Півдні України сорго повинне стати основною кормовою культурою.
У системі зеленого конвеєра використання соргових культур починається з 1 липня і триває до кінця жовтня. Тільки зеленою масою цих культур тварин можна годувати 110–120 днів. Якщо до 40–45 кг зеленої маси сорго (на кожну голову ВРХ) додати 15–18 кг люцерни, такий корм буде збалансований за протеїном, вуглеводами та іншими живильними речовинами. При цьому добовий приріст маси збільшиться до 1000 г, надої молока —  на 1,5–2 кг, його жирність —  на 0,2–0,3%.

Однією з головних причин зменшення посівних площ сорго є брак насіння, хоча попит на нього щорічно зростає. Виробляти насіння соргових культур було доручено Кримській дослідній станції, де функціонувало промислове насінництво сорго навколо єдиного в Україні соргопереробного заводу продуктивністю 5 тис. т. Було закріплено 9 насінницьких господарств, що виробляли протягом року близько 5 тис. т кондиційного насіння соргових культур. Це насіння щорічно повністю реалізовували. Однак останнім часом із мовчазної згоди Мінагрополітики Криму станція практично припинила виробництво насіння сорго. Але ж ця культура займала провідне місце в зеленому конвеєрі в другій половині літа. Водночас ми розробили зелений конвеєр із чотирма компонентами, насіння яких є в проблемній НД лабораторії сорго.

1. Кукурудза в суміші із суданською травою сортів Багатоукісна або Фіолета (висівання 24–25 квітня), використання першого укосу з 1 липня.
2. Сорго-суданкові гібриди Соковитостебловий 3, Сократор 87 або Ювілейний 75 (висівання 2–3 травня), використання з 10 липня.
3. Средньостиглий гібрид цукрового сорго сорту Кримське 15 (висівання 6–10 травня), використання з 20 липня.
4. Пізньостиглий гібрид Аграрний 5 (висівання 14–15 травня), використання з 30 липня.
Зважаючи на те, що соргові культури інтенсивно відростають, через 35–40 днів у такій самій послідовності збирають другий укіс, а ще через 40 —  і третій.
У зв’язку з енергетичною кризою в господарствах, зелену масу сорго можна не скошувати, а згодовувати худобі прямо на корені. Для цього сорго треба сіяти з міжряддями 70 см. ВРХ ходитиме по міжряддях, з’їдаючи зелену масу ліворуч і праворуч від себе, і менше затоптуватиме рослини. Якщо організувати загінну систему, то доцільно 7–10 днів згодовувати зелену масу на одному місці, потім переводити худобу на інше і т.д.
Вівці —  найменш вибагливі тварини. Для їхньої годівлі, особливо в осінньо-зимовий період, можна організувати випасання на соргових полях. У господарстві ім. Калініна Широколанівського району Миколаївської області посіяли 100 га низькорослого зернового сорго і після перших заморозків організували загінну систему випасання. Вівці спочатку з’їдали зерно з волоттю, потім листя, а в останню чергу —  стебла. Годували їх так до лютого. Ніякого падежу не було, вовна стала густою і на 3–5 см довшою, а настриг вовни з кожної вівці був на 300–500 г більший, ніж за іншої годівлі.

У КПГ “Котовське” Роздольнинського району АР Крим овець восени і взимку годували солодкими стеблами сорго. Результати перевершили всі сподівання. Нині в цьому господарстві, збираючи насінники зернового сорго, знімають тільки волоть із зерном, уся листостеблова маса залишається на корені, де потім випасають овець. Це позитивно впливає на стан і продуктивність тварин, до того ж, у галузі завжди низька собівартість і висока рентабельність одержуваної продукції.
З однолітніх кормових культур зеленого конвеєра сорго є одним із найбільш економічно вигідних. Його посіви встигають вирости до 1 липня, коли починається посуха. Вони інтенсивно відростають після скошування, дають на неполивних землях 2–3, а на зрошуваних —  до 4 укосів зеленої маси з врожайністю, відповідно, 400–500 і 1000–1500 ц/га. Норма висіву насіння сорго в 3–4 рази менша, ніж у кукурудзи, а ціна в них однакова. Крім того, зменшуються витрати на висівання й збирання.
Соргові культури чутливі до зрошення, навіть за незначного поливання дають високі збільшення врожаю. Так, проведення одного лише поливання в другій половині червня в нормі 500–600 м3/га дає можливість одержати врожай зеленої маси й зерна сорго вдвічі вищий, ніж без поливання. Цю властивість треба широко використовувати в умовах дефіциту поливної води й енергетичної кризи, а також на умовно зрошуваних землях-“супутниках”. А скільки треба дати поливів, щоб одержати добрий урожай кукурудзи? Як мінімум —  5–6 із нормою 500–600 м3 кожний.
Соргові культури в жорстких умовах Півдня України на зрошенні забезпечують високі врожаї. Так, за даними Каховської зрошувальної сортодільниці, в середньому за п’ять років урожай зеленої маси гібрида силосного сорго Кормовий 5 становив 1298 ц/га. На Скадовській сортодільниці Херсонської області гібрид зернового сорго Ставропольський 1 дав урожай зерна 105,6 ц/га, на Артемівській сортодільниці Донецької області гібрид Кубанський 10 забезпечив   105,1 ц/га.
Деякі керівники й фахівці звикли до кукурудзи завдяки її невисокій вимогливості до зовнішніх умов і агротехніки: посіяли, заборонували, закультивували, але —  врожай одержали низький. Тоді як значно стійкіше і врожайніше сорго —  культура дрібнозерниста, що вимагає догляду й уваги. Тому як компромісний варіант можна запропонувати змішані посіви соргових культур із кукурудзою за схемою 1:1 або 2:2. У першій половині вегетації кукурудза в них інтенсивно розвивається, використовуючи вологу й живильні речовини не тільки зі своїх рядів, а й з рядів сорго, що перші 35–40 днів росте повільно. За таких умов кукурудза росте немовби з розширеними міжряддями. За цей час вона встигає нагромадити пластичні речовини для високого врожаю. І другій половині вегетації починає інтенсивно розвиватися сорго, доганяє й перевищує в рості кукурудзу. Тепер уже сорго використовує вологу й живильні речовини від своїх і сусідніх рядків: розвиток кукурудзи в цей період уже вгасає. Внаслідок такого симбіозу врожай зеленої маси зростає.
Можна сіяти багатокомпонентні посіви: сорго, кукурудза і соняшник. Такі суміші дають корм, збалансований за протеїном. Якщо сіяти сівалками СПЧ-6, то схеми висіву такі: сорго в суміші з кукурудзою — КСКСКС, або СККССК, або СКСКСК; сорго в суміші з кукурудзою і соняшником —  КССон.КССон, або ССон.КССон.К або ССон.ССКС. Перші дві схеми призначені, в основному, для збирання на силос, а остання —  для використання в зеленому конвеєрі, де другий і третій укоси сорго будуть рости з розширеними міжряддями.
Зелена маса соргових культур багата на вуглеводи, однак перетравлюваного протеїну містить менше за зоотехнічні норми (80–90 г на 1 к.е.). Для підвищення протеїнової поживності корму можна використовувати багатокомпонентні посіви сорго з високобілковими культурами —  соєю й амарантом. Амарант за біологічними особливостями добре поєднується з сорговими культурами, особливо із сорго-суданковими гібридами. За співвідношення рядів 1:1 виходить зелений корм, збалансований за протеїном і цукром, до того ж, здатність амаранту добре відростати після скошування забезпечує одержання високоякісного корму з усіх укосів. Щоб амарант краще відростав, його скошують на висоті 20 см від грунту.
Зернове сорго в суміші з соєю потрібно сіяти у співвідношенні рядів 2:2, що дає можливість одержати напівконцентрований корм за протеїном, придатний для відгодівлі свиней і ВРХ.
Цікавий спосіб використання сорго є в США. Тільки в одному посушливому штаті Техас, де грунтово-кліматичні умови схожі з Півднем України, щорічно засівають 2,0–2,5 млн га зерновим сорго і збирають невисокий врожай —  32–35 ц/га зерна. Там же організовують великі відгодівельні бази для ВРХ із таким раціоном годівлі на добу на 1 голову: 7 кг плющеного консервованого зерна сорго, 1 кг сіна люцерни, 0,5 кг соєвого шроту і води —  досхочу, маючи добовий приріст —  1,5 кг.
Для одержання 5 тис. кг молока від корови рекомендують такий раціон: 7–8 кг плющеного консервованого зерна сорго, 18–22 силосу із сорго, 0,8 соєвого шроту, 2,5–3 кг сорго-суданкового сіна.
Раціон для свиней у період відгодівлі від 35 до 100 кг живої маси —  3 кг плющеного зерна сорго і 1 кг добавок (25% соєвого борошна, 25 люцернового, 20 рибного і 30% інших білкових відходів) забезпечує приріст 800 г за добу.
Проблемна науково-дослідна лабораторія сорго Кримського ДАУ створила нові ранньостиглі (раніше за кукурудзу) високоврожайні сорти й гібриди соргових культур різних напрямів використання: зернове сорго —  сорту Кримбел, Анна й гібрид Кримдар 10; харчове —  сориз Крупинка 10, Коричневе 11 і Прогрес; віникове —  Вавиген 100, Українське 20, Улюблене 80; цукрове —  сорт Кримське 15 і гібрид Аграрний 5; сорго-суданкові гібриди —  Сократор 87, Ювілей 50 і Ювілейний 75; суданська трава —  Фіолета.

Крім того...
Сорго є ще харчовою і технічною культурою. Зупинимося тільки на семи найважливіших пунктах.
1. Сорго —  цінна харчова культура. Сорти круп’яного призначення мають велику потенційну продуктивність, високі біохімічні та харчові властивості, придатні для виготовлення великої кількості страв.
2. З 1 т зерна сорго можна одержати 650–700 кг крохмалю або 300–350 л спирту, що на 35 л більше, ніж з 1 т кукурудзи. У зв’язку з тим, що крохмалистий сорт зернового сорго Кримбел районовано в Криму, то водночас із розмноженням його насіння можна було б забезпечити зерном сорго крохмале-патокові заводи.
3. Розрахунки показують, що наявні існуючі сорти цукрового сорго можуть забезпечити виробництво цукру на рівні 28–30 ц/га на незрошуваних землях і 45–50 ц/га —  на зрошенні. У зв’язку з тим, що цукрові буряки на Півдні України не вирощують, сорго може значно поповнити цукрові запаси. Так, із площі 100 га цукрового сорго (із середньою врожайністю зеленої маси 300 ц/га і 18% цукристістю) можна одержати понад 200 т цукру. Проблемна НД лабораторія сорго створила нові лінії, сорти та гібриди з високим вмістом цукрів: Цукрове 21 (вміст цукру в соку стебел —  20,2%, Крисакор —  19,5%), Цукрове 9 (19,3%), Цукрове 11 (18,5%), Солодке 50 (18%) тощо.
4. Сироп цукрового сорго (СЦС) 75% концентрації можна використовувати для підгодівлі бджіл, що дає добрий результат, особливо під час розплодження. Про це повідомляють Київські та Харківські дослідники.
У разі використання СЦС у хлібопекарстві та виготовленні кондитерських виробів у тісті інтенсивніше відбувається спиртове шумування, що пов’язано з наявністю в сиропі легко асимільованих дріжджами моносахаридів — глюкози, фруктози. Крім того, амінокислоти та мінеральні речовини, які є в СЦС, сприяють підвищенню бродильної активності дріжджів, а наявність органічних кислот —  збільшенню газоутримуючої здатності тіста.
5. З плівок насіння зернового й цукрового сорго, що мають різне забарвлення, одержують органічні барвники, які застосовують у легкій та харчовій промисловості.
6. Цукрове сорго —  добра біологічна сировина для одержання етанолу. У Кримському ДАУ є технологічна розробка американської фірми “Байо-Солар”. Фірма пропонує побудувати завод, що буде переробляти зелену масу сорго на сироп, потім —  на етанол і вуглекислий газ, а корисні відходи (близько 70%) використовувати для годівлі тварин. Зерно ж використовувати як насінний матеріал. В разі втілення цього проекту в життя вирішується чимало проблем, що є важливими для Півдня України.
7. Доцільно в більшості господарств вирощувати венікове сорго, особливо низькорослі знову районовані сорти Вавіген 100, Українське 20 і Улюблене 80, що забезпечують високий вихід якісних волотей. З кожного гектара таких посівів можна виготовити 3,5–4 тис. добротних віників. Безперечно, в останні роки в побут інтенсивно входять віники з пластику. Але не забувайте, що мода на вироби з природних матеріалів також набирає популярності (особливо в країнах Заходу), і ціна на них збільшується.

У 2004 році деякі насінницькі господарства виростили високий урожай різних сортів зернового сорго і могли б укласти угоду, прийняти замовлення на продаж насіння еліти і першої репродукції у великих кількостях таких сортів: Кримбел (напрям —  крупи, крохмаль, спирт, пивоваріння, комбікорм); Анна (Кримрана) (крупи, крохмаль, спирт, комбікорм); Коричневе 11 (пластівці, крупи і концентрати); лінія Людмила 107 (крупи, спирт, крохмаль, комбікорм); Крупинка 10 (крупи, харчові концентрати); гібрид Кримдар 10 (крохмаль, спирт, комбікорм); гібрид Прогрес (крупи і концентрати).

М. Шепель,
д-р с.-г. наук, проф., заслужений діяч науки і техніки України,
Кримський ДАУ,
Л. Болдирєва,
канд. с.-г. наук, ст. наук. співробітник проблемної НД лабораторії сорго,
Г. Корж,
голова ФСГ “Котовське” Роздольнинського району АР Крим