Спецможливості
Техніка та обладнання

Соняшник зібрать — не поле перейти

08.10.2013
1716
Соняшник зібрать — не поле перейти фото, ілюстрація

Насіння сучасних високоолійних гібридів та сортів соняшнику через фізіолого-біохімічні особливості за несприятливих умов може швидко втратити свої товарні та насіннєві якості. Тож усі заходи збирального комплексу потрібно організувати й виконати так, щоб зібрати насіння високих кондицій за мінімальних втрат.

Насіння сучасних високоолійних гібридів та сортів соняшнику через фізіолого-біохімічні особливості за несприятливих умов може швидко втратити свої товарні та насіннєві якості. Тож усі заходи збирального комплексу потрібно організувати й виконати так, щоб зібрати насіння високих кондицій за мінімальних втрат.

М. Занько, канд. техн. наук,
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

Збирання соняшнику
Кращими строками збирання соняшнику є фаза його господарської стиглості, коли 85–88% рослин мають бурі та сухі кошики, а вологість насіння становить 12–14%. Для прискореного достигання насіння, скорочення термінів збирання врожаю, одержання сухого насіння, а також для зменшення збитку від гнилизни господарі вдаються до передзбирального досушування із застосуванням хімічних препаратів: хлорат магнію, еділ та їхні суміші. При цьому слід врахувати, що інтенсивність підсихання насіння залежить не тільки від погодних умов, а й від вологості насіння під час проведення цієї технологічної операції. У звичайних умовах зниження вологості до господарської настає протягом 1–1,5 тижня. Після такої обробки посіви соняшнику треба зібрати за 5–7 днів. Зволікання зі збиранням таких посівів призводить до збільшення втрат внаслідок самоосипання насіння з кошиків та пошкодження (дроблення) під час обмолоту, бо вологість стрімко зменшується до 8–10%. Збирання соняшнику з підвищеною вологістю насіння (18–20%) можливе за умови, що в даному господарстві є високопродуктивна очисно-сушильна лінія.

Технічне забезпечення
Соняшник збирають спеціалізованими жниварками, які навішують на зернозбиральний комбайн замість стандартної зернової жниварки для прямого комбайнування. «Класична» жниварка для збирання соняшнику на зерно (фото 1) (наприклад, серії ПСП: ПСП-1, ПСП-5М, ПСП-8, ПСП-10; фірми Falcon) призначена для збирання соняшнику, висіяного з шириною міжрядь 70 см. Це фронтальна навісна машина струминного типу. Число струменів, зазвичай, дорівнює кількості рядків, які збирають, відповідно до ширини захвату жниварки. Агрегатується вона фактично зі всіма зернозбиральними комбайнами, які становлять основу комбайнового парку України: «Дон-1500», «Вектор-410», CLAAS Mega-350, LAVERDA-296, New Holland CS 6090, КЗС-1218, John Deere-9660i WTS, Acros-530.

Особливості технологічного процесу та регулювань комбайна
Лінія зрізу, на якій містяться різальні апарати жниварки, має бути на 20–25 см нижче за кошики. Зернозбиральний комбайн рухається полем зазвичай уздовж посівів, рядками. Це сприяє збиранню з достатньо високою робочою швидкістю (до 9 км/год) і максимальною ефективністю, оскільки гарантовано та «впорядковано» 8 рядків (або 12, залежно від марки жниварки) стебел входитиме в канали, утворені ліфтерами. При цьому стебла лапками транспортерів переміщаються до різального апарата сегментного типу. Зрізані кошики й насіння, що осипалося з них у разі «зустрічі» з елементами конструкції жниварки, подовжніми стрічковими транспортерами, які розміщено на ліфтерах у верхній площині їхньої конструкції, подаються до шнека жниварки. Звідси кошики й частково висипане з них насіння транспортером похилої камери подаються до молотильно-сепарувальної системи (МСС) молотарки комбайна. Під час збирання соняшнику «зв’язок» насіння з кошиком слабкий, тому воно відчуває навіть слабкі удари по стеблу й може висипатися. До цього слід додати, що сама насінина міститься в герметичному твердому лушпинні-«скафандрі». У такому стані сухе зерно добре зберігається на складі й навіть на кошику, коли врожай ще не зібрано і стоїть суха погода. Під час обмолочування такого технологічного матеріалу в жорсткому режимі — за високих обертів барабана та можливих малих зазорах у МСС, лушпиння насінини може зазнавати механічних пошкоджень, його цілісність порушується. В подальшому, коли насіння після обмолочування  потрапляє на склад і через тривале зберігання згіркає, олія, яка міститься в насінині, стає «відкритою» для доступу кисню, окислюється і, природно, псується. Тому, щоб насіння не пошкоджувалось у МСС і в подальшому було (наскільки це можливо) захищене від окислення та максимально довго могло зберігатися до переробки на олію, режим обмолочування має бути «м’яким». Для цього більшість комбайнів, які агрегатують із жниварками, обладнують спеціальним ланцюговим урухомником або редуктором пониження частоти обертання молотильного барабана до 270–300 об./хв.
«М’якому» режиму обмолочування сприятимуть також оптимальні для цього процесу технологічні зазори в МСС: на вході до барабана — 28, на виході — 12 мм. Чистота насіння в бункері визначатиметься правильністю вибору величини зазорів у решетах решітного стану та силою повітряного потоку, створюваного вентилятором. У подальшому чисте насіння потребуватиме до себе меншої уваги. Тому зазор між жалюзі верхнього решета має становити 14–18, нижнього — 10–15 мм. Частоту обертання вентилятора треба встановити на рівні 400–500 об./хв. Ці технологічні регулювання наведено для комбайнів барабанного типу, в яких молотильний барабан має затребуваний діаметр 600 мм. За використання комбайнів із молотильним барабаном 450 мм, 660, 700 і 800 мм потрібно встановлювати технологічні параметри, наведені та рекомендовані в інструкціях з експлуатації на цю марку комбайна. До цього слід додати: клавішами соломотряса рухається специфічна маса — досить великі та товсті частини стебел і кошики, — тож потрібно під час проведення щоденного ранкового технічного обслуговування комбайна перед початком роботи обов’язково перевіряти й, за потреби, очищати соломотряс і решета від цієї маси.
Ланцюгові транспортери жниварки піднімають стебла з кошиками вздовж русла між ліфтерами до різального апарата. Технологічна надійність їхньої роботи визначається ступенем натягу роликового ланцюга, до якого кріпляться лапки для транспортування стебел. Потрібний натяг транспортера забезпечується завдяки відповідному переміщенню зірочки, яка його веде.
Під час роботи стрічкові транспортери, які виготовлено з прорезиненої тканини, можуть «витягуватися» й «буксувати». Щоб убезпечитися від цього явища, слід періодично перевіряти їхній натяг та відновлювати його до потрібного стану способом переміщення веденого ролика, розміщеного в нижній частині транспортера.
Дисковий різальний апарат кожного русла має запобіжну муфту. Вона спрацьовує, й транспортер зупиняється, коли подовжній канал між ліфтерами забивається соняшниковими стеблами. Таке може статися в разі можливого спрацювання — втрати робочою кромкою сегментів своїх характеристик для різання. Іноді ж у гонитві за намолотом комбайн експлуатують із занадто високою робочою швидкістю, внаслідок чого подача стебел до різального апарата висока, й він не встигає зрізати кошики.
 Якість роботи різального апарата значною мірою визначається величиною зазору між сегментами дискових ножів і протирізальною пластиною, який не повинен бути більше 1 мм. Регулюється величина зазору введенням додаткових шайб. Слід зазначити, що стрічковий транспортер під час роботи має бути практично в горизонтальному положенні. Це дає змогу ефективно переміщати «вільне» насіння (фактично воно саме переміщається поверхнею стрічки транспортера), що потрапило на нього під час руху комбайна, до шнека жниварки.
Аналогічної конструкції жниварки для збирання соняшнику на зерно виробляє ТОВ «НВП “Херсонський машинобудівний завод”» (Херсон). Їхні жниварки серії ПЗС: ПЗС-8, ПЗС-8-03, ПЗС-8-16, ПЗС-8-12, ПЗС-8-15 та ПЗС-8-18 агрегатуються фактично зі всіма комбайнами, які наявні в господарствах України. Між собою різняться за шириною захвату, конструкцією адаптера, з допомогою якого жниварку навішують на комбайн, та конструкцією її урухомника.
Та пальму першості за технічний рівень, дизайн, використані технічні рішення, новаторство в підходах до постійного та сміливого розвитку конструкції соняшникової жниварки потрібно віддати фірмі FANTINI (Італія) (фото 3). В основі конструкції — рама. На ній під кожним руслом для зрізання стебел із кошиків кріпляться добротні й технологічно надійні дискові різальні апарати. Для зручності транспортування на далекі відстані в кузові автомобіля кожен із ліфтерів має довгі з’ємні носки, які швидко та просто переводяться в транспортне положення.
Останніми роками широкого вжитку набули жниварки (фото 2), конструкційне виконання яких значно відрізняється від класичних. Базою їхньої конструкції залишається рама з перехідною рамкою (адаптером) для агрегатування з похилою камерою зернозбирального комбайна. На ній змонтовано шнек для подачі зрізаних кошиків у похилу камеру комбайна. Та «родзинка» конструкції — жолоби (так звані миси). Їх значно видовжено, внаслідок чого вони дуже виступають уперед (порівняно з ліфтерами «класичної» соняшникової жниварки). При цьому вони своїми боковинами утворюють своєрідні спрямовуючі канали (технологічний простір), якими переміщаються стебла до різального апарата.
Відносним «недоліком» такої жниварки є певна потреба, продиктована конструкцією русел, під час збирання соняшнику рухатися тільки вздовж рядків.
Переваги такої жниварки:
   у разі збирання соняшнику, висіяного на відносно бідних грунтах, з малою шириною міжрядь — 45 (50, 60) см, все-таки можливий рух як уздовж рядків, так і впоперек, по діагоналі поля, за крайового розкошування;
   різальний апарат (типу жниварки для збирання зернових колосових культур) забезпечує повне перекриття русла між суміжними жолобами, що сприяє надійнішому зрізанню стебел у ньому;
   проста та надійна конструкція. Жниварка має тільки один механізм (редукторного типу) для урухомлення сегментного ножа («класичні» соняшникові жниварки мають по відповідному механізму на кожне русло);
   менша в 1,5 раза маса порівняно з «класичною» жниваркою;
   незначні втрати насіння (за жниваркою) — до 0,3% (проти 1,5% у «класичної»).
Побічна продукція виробництва насіння соняшнику — стеблова маса. Її  остаточне подрібнення та розкидання на полі здійснює інша важлива й спеціалізована група машин. Така маса, отримана під час збирання соняшнику на зерно, подрібнена й рівномірно розкидана на полі, прискорює інфільтрацію вологи в грунті, зменшує поверхневе стікання води та швидкість вітру на поверхні грунту, знижує температуру поверхні грунту й цим зменшує втрати вологи від випаровування, приймає на себе кінетичну енергію дощових крапель, запобігає запливанню грунту й утворенню поверхневої кірки, послаблює ерозію. Ці чинники дуже важливі в зонах, де вирощують основні обсяги соняшнику.
На завершення слід зазначити: за нинішніх стійких тенденцій збереження наявних площ під соняшником та їхнього розширення в найближчій перспективі Україна має достатньо спеціалізованих жниварок для збирання соняшнику на зерно. Їхня номенклатура, технічний рівень та ціна дають змогу придбати соняшникову жниварку навіть за одночасно високих вимог до неї та обмежених фінансових можливостей покупця.

Інтерв'ю
Corteva Agriscience — міжнародна сільськогосподарська компанія, яка чи не першою з найпотужніших аграрних компаній світу повністю припинила свою діяльність у рф через її воєнну агресію в Україні. Ситуація в країні, звісно, вплинула на... Подробнее
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее

1
0