Спецможливості
Статті

Соняшник: рекомендації до збирання

08.10.2008
3067
Соняшник:  рекомендації до збирання фото, ілюстрація

Тепловий режим та фізична стиглість грунту забезпечили розгортання масової сівби соняшнику в регіонах товарного виробництва на кінець першої і другої декади квітня, що на сім-десять днів раніше за звичайні строки.
З прогнозованої площі посіву соняшнику на 2008 рік 3227,5 тис. га засіяли 4134,7 тис. га (128% прогнозованої площі), що на 723 тис. га більше, ніж торік.

Тепловий режим та фізична стиглість грунту забезпечили розгортання масової сівби соняшнику в регіонах товарного виробництва на кінець першої і другої декади квітня, що на сім-десять днів раніше за звичайні строки.
З прогнозованої площі посіву соняшнику на 2008 рік 3227,5 тис. га засіяли 4134,7 тис. га (128% прогнозованої площі), що на 723 тис. га більше, ніж торік.

Стан посівів
В оптимальні строки було засіяно 47%, допустимі — 37, а в пізні — 16% запланованих площ соняшнику.
Погодні умови в період сівба–сходи за оптимальних строків сівби в більшості областей сприяли проростанню насіння й формуванню оптимальної густоти рослин, крім деяких площ Південного Степу, де запаси вологи в орному шарі грунту були задовільні.
У першій половині травня прохолодна з опадами погода в більшості областей країни уповільнила ріст рослин та подовжила тривалість періоду сходи — друга пара справжніх листків. Низькі нічні температури гальмували ріст і розвиток рослин соняшнику. На кінець другої декади травня в основній зоні вирощування на більшості площ оптимальних строків сівби утворилася друга пара справжніх листків. На даний період зволоження орного шару грунту оцінюють як добре та задовільне.
Щодо вологи в критичний період — від початку утворення кошика до цвітіння соняшнику (червень — перша половина липня), — то він був сприятливий (індекс — 1,07–1,05) за кількістю опадів для областей Лісостепу і майже сприятливий для областей Степу (індекс — 1,02–0,98), що позитивно вплинуло на формування органів генеративного розвитку.
Агрометеорологічні умови червня-липня були кращі за торішні. Індекс їхньої оцінки характеризувався 1,05–1,01 проти 0,95–0,92 у 2007 році. Погодні умови сприяли інтенсивному росту стебла, утворенню листкового апарату, зумовили посилений розвиток кореневої системи.
Запаси продуктивної вологи метрового шару грунту під соняшником у більшості областей товарного виробництва були достатні, а на окремих площах південних областей задовільні.
Стан посівів переважно добрий і задовільний. На окремих площах південних областей зафіксовано пошкодження рослин шкідниками.

Формування врожаю
Індекс сприятливості агрометеорологічних умов у квітні в період росту соняшнику в областях товарного виробництва був на рівні середньобагаторічних показників (0,99–1,01), у липні — дещо нижчий (0,99). У подальші місяці вегетації (травень-серпень) в областях Степу спостерігається тенденція до підвищення індексу сприятливості агрометеорологічних умов від 1,00 до 1,02. В областях Лісостепу індекс метеоумов із квітня до вересня був дещо вищий за середньобагаторічні значення (1,02–1,10).
Погодні умови для вегетації соняшнику в цьому році прогнозуються кращими, ніж торік. Індекс їхньої оцінки в Україні очікується 1,05 проти 0,98 у 2007 році (табл. 1).
Серпень за тепло- та вологозабезпеченістю для більшості областей товарного виробництва соняшнику очікується сприятливим для достигання кошиків і накопичення олії в сім’янках.
Прогнозована дощова погода у вересні може створити сприятливі умови для розвитку хвороб (гниль біла, сіра та ін.), що ускладнить збирання та призведе до зниження врожайності.
В очікуваних погодних умовах настання фізіологічної стиглості (пожовтіння тильного боку кошика) за оптимальних строків сівби передбачається в Степу в першій — другій декаді серпня, в Лісостепу — в третій декаді серпня — на початку вересня. За допустимих і пізніх строків сівби, відповідно, — на п’ять-десять днів пізніше.
Біологічна стиглість (початок побуріння кошиків) настане на шість-десять днів пізніше за фізіологічну.
За передбачених погодних умов середній урожай соняшнику прогнозується в Степу — 12,6–13,6 ц/га, в Лісостепу — 15,1–16,1 ц/га, в цілому по Україні — 13,2–14,2 ц/га, а валовий збір насіння на збиральній площі — 4134,7 тис. га становитиме 5,46–5,87 млн тонн.
Рекомендації
На насіннєвих посівах слід видалити рослини, уражені пероноспорозом, сірою та білою гнилями.
Для запобігання ураженню фомопсисом, поширенню гнилей (біла, сіра та ін.) та шкідників (сарана, гусінь лучного метелика тощо) слід своєчасно обробити посіви рекомендованими препаратами.
Збирати соняшник треба тоді, коли 80–85% кошиків стануть бурими й сухими, а решта (15–20%) — жовто-бурими й жовтими, за вологості насіння 12–15%. Це дасть можливість у стислі строки й без втрат зібрати весь вирощений урожай насіння та зберегти його якість.
У Південному Степу соняшник потрібно збирати у фазі технічної стиглості, коли в посіві не більше 10–12% жовтих кошиків, а решта — жовто-бурі, бурі, сухі.
У Північному й Східному Степу оптимальні строки збирання соняшнику настають тоді, коли в масиві налічують 33% жовтих кошиків, а решта — жовто-бурі, бурі й сухі. В Лісостепу соняшник доцільно збирати за наявності в посіві до 76% рослин із бурими й сухими кошиками.
У північних та східних районах України, де були несприятливі погодні умови в період наливання насіння, до збирання можна приступити за вологості насіння 20–25%. У цьому разі потрібне негайне очищення й сушіння насіння в потоці із збиранням.
З урахуванням стану посівів і прогнозу агрометеорологічних умов на серпень-вересень для прискорення технологічного дозрівання, зменшення вологості насіння та обмеження втрат від гнилей кошика доцільно здійснити десикацію значної частини площ.
Передзбиральну десикацію краще провести за вологості насіння 30–37%. Десиканти швидше діють за середньодобової температури повітря понад 13…14°С. Обробляти посіви треба до 9–10 години і після 15–16. Посіви обприскують з допомогою авіації, витрата рідини — 100 л на гектар.
Передзбиральна десикація дає можливість на 10–12 днів раніше зібрати врожай, у 1,5 раза підвищити продуктивність комбайнів та зменшити втрати насіння під час збирання.
На збиранні доцільно застосувати збирально-транспортні загони й ланки. Кожну ланку забезпечити двома-трьома комбайнами, потрібною кількістю автомобілів та інших транспортних засобів для перевезення насіння та подрібнених кошиків.
Збирати врожай бажано комбайнами СК-5 “Нива”, “Дон-1500”, КЗС-9 “Славутич”, “Лан”, обладнаними спеціальними пристроями для збирання соняшнику: ПЗС-8, 34-103А, ПСП-1,5, ПСП-1,5М (для СК-5) і ПСП-8, ПСП-10, ПЗС-8 (для “Дон-1500”), а також універсальним подрібнювачем соломи ПУН-5 для СК-5. Добре зарекомендували себе на збиранні соняшнику комбайни “Джон Дір”, “Бізон” та інші. Швидкість руху комбайнів — 5–7 км/год, кількість обертів барабана — 300–350 об. за хвилину.
Оптимальна тривалість збирання — п’ять-сім робочих днів. Запізнення зі збиранням спричинить втрати насіння від 2–3 до 4–5 ц/га та зниження олійності до 2,6 відсотка.
Привезене від комбайнів невіяне зерно потрібно негайно очистити від сміттєвих домішок на зерноочисних агрегатах ЗАВ-10-20, ЗАВ-40, зерноочисних машинах ОВП-20. Якщо вологість насіння становить 12–14%, його краще очищати на агрегатах типу ЗАВ і комплексах КЗС-10,-20,-30,-40, КЗР-5, а також на установках активного вентилювання. Насіння з високою вологістю треба просушити в шахтних або барабанних зерносушарках.
Посівний матеріал після первинного очищення потрібно додатково обробити на машинах вторинного й остаточного очищення — СВУ-5, СМ-4, а також на пневматично-сортувальних столах ПСС-2,5, БПСУ-3. Після сушіння треба здійснити повторне очищення промислової сировини, а насіннєвий матеріал відсортувати й відкалібрувати.
Нормативна вологість товарного насіння — 12%, насіннєвого матеріалу — 6–7%. Якщо вологість насіннєвого матеріалу понад 7% і насіння доводиться обробляти на сушильному комплексі, треба пам’ятати, що температура не має перевищувати 45°С.
Щоб запобігти поширенню хвороб і шкідників у наступному році, треба обов’язково подрібнити та заорати післязбиральні рештки, а в місцях доробки насіння вилучені рештки спалити. 

Б. Оверченко,
провідн. наук. співробітник
ІЕП НАНУ, канд. с.-г. наук, заслужений працівник с./г. України

Наступна стаття

Інтерв'ю
Компанія «Нор-Ест Агро» свою роботу розпочала у 2013 році як ДП «ТАК» у складі групи компаній «ТАК». А 2019 року ДП «ТАК» стало повністю самостійною компанією, отримало нову назву, новий імпульс до розвитку та нові ідеї. І зовсім не просто... Подробнее
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером

1
0