Скарбниця практичних рішень: унікальний досвід підсіву цукрового сорго
Цей матеріал — про унікальний досвід ПОСП «Мажарка» у створенні сумісних посівів цукрового сорго та сорго-суданкових гібридів із ячменем і озимим горохом.
Літо помалу наближається до свого екватора, а для агрономів починається спекотний і відповідальний період — жнива. Збір ранніх зернових уже розпочато на Півдні України, але особлива увага аграріїв прикута до областей, які характеризуються як зони ризикованого землеробства. Крім південних областей — Миколаївської, Одеської, Херсонської, — до таких слід віднести Запорізьку, Дніпропетровську, Кіровоградську, Донецьку й Луганську області України. Щороку в цих регіонах за певних погодних умов виникають ситуації, внаслідок яких спостерігається недобір урожаю пшениці, кукурудзи та ячменю. Тому аграрії все частіше акцентують свою увагу на сорго та активно впроваджують його у виробництво. Про це свідчить збільшення посівних площ під сорго, які 2019 року становлять близько 100 тис. га, що вдвічі більше, аніж торік.
В одному з весняних номерів журналу «Пропозиція» за 2019 рік ми розповідали про ПОСП «Мажарка», яке розташоване в північно-степовій підзоні українського Степу, а саме в Кегичівському районі Харківської області. «Мажарка» — потужне багатогалузеве сільськогосподарське підприємство, земельний фонд якого становить понад 2000 га, з розвинутим тваринництвом. Поголів’я ВРХ становить понад тисячу голів, окрім цього, там утримують овець та коней.
Структура сівозмін господарства включає соняшник, кукурудзу + соняшник, ячмінь, цукрові та сорго-суданкові гібриди сорго, однорічні трави, а також багаторічні кормові трави та озиму пшеницю. Попре те, що підприємство утримує лідируючі позиції за виробничими показниками в районі, воно продовжує шукати економічно вигідні рішення та запроваджувати нові технології як у рослинництві, так і тваринництві. Керівництво та спеціалісти ПОСП «Мажарка» — не тільки досвідчені та висококваліфіковані, а й креативні експериментатори. Нагадуємо, що навесні 2019 року в ПОСП «Мажарка» було проведено експериментальний підсів цукрового сорго та сорго-суданкових гібридів американської селекції від ДП Рейлін (Мохавк, Су, СС 506, Юте БМР та Косо) в посіви озимого ячменю та гороху. Таке ризикове рішення було прийнято в зв’язку з тривалим бездощовим періодом, який у цій місцевості нерідко становить понад сто днів. На сьогодні підприємство завершило збір озимого гороху з показником 20 ц/га, а сорго в посіві залишилося доростати. Декілька днів тому на поля випало 3 мм опадів, а до того — сорок п’ять днів — було сухо, температура повітря сягала понад 35°С.
Попередньо горох скосили жаткою КПС-5Г у валки, дали їм підсохнути і тільки потім обмолотили комбайном «ДОН 1500». Збір ячменю планують почати згодом, через сім — десять днів. Аналізуючи отриманий досвід, головний агроном господарства, Олександр Самойлюк, ділиться своїми враженнями. Зі слів агронома зі стажем роботи понад тридцять п’ять років, вони трохи спізнилися з виконанням підсіву сорго. Висіяли в строки як для традиційного посіву — в першій декаді травня, але на той час ячмінь уже дещо переріс. Під час підсівання сорго, яке виконували впоперек рядів, ячмінь все-таки травмувався, а подекуди рослини навіть були висмикнуті з корінням. Через декілька тижнів після сівби польова картина була не надто приваблива. Але з часом ситуація виправилась: ячмінь відновився, сорго зійшло — і все стало на свої місця. Єдине, в чому тепер складність, — нерівномірність достигання ячменю. Там, де ячмінь не зазнав стресу, він на разі вже готовий до збирання, а той, що потребував часу на відновлення, — ще зеленкуватий. Тож зі збиранням ячменю поки доводиться почекати. Після завершення збору культури очікують на активацію зростання й розвитку сорго. Проблеми з бур’янами, хворобами чи шкідниками на сумісних посівах цьогоріч у регіоні не виникали. Після збору основної культури планують провести обприскування сорго ростостимулювальними препаратами удобрювальної дії, антистресантами та амінокислотами, що забезпечить активний ріст надземної частини.
Можна припустити, що за такої технології, з використанням покривної озимої культури, посів сорго доцільно проводити раніше на сім — десять днів. Зазвичай, середньодобова температура ґрунту на вегетуючих посівах завжди дещо вища та стабільніша, аніж на ріллі. Вологість ґрунту в прикореневій зоні зберігається завдяки конденсату, що утворюється на поверхні кореневої системи, яка активно росте. Покривна культура слугуватиме для сорго захистом в разі повернення зворотних заморозків та впливу холодних вітрів.
Окрім цукрових та сорго-суданкових гібридів, до ячменю і бобових також можна підсівати ранні зернові гібриди сорго. У таких посівах до збору покривної культури вегетативна маса сорго розвивається слабко, а коренева система, навпаки, — досить швидко. Стрімкий розвиток надземної частини сорго спостерігається після сорока днів від появи сходів або відразу після збору покривної культури. До настання літньої спеки сорго вже матиме три-чотири листочки в сумісних посівах із ячменем та до п’яти чи п’ять — із бобовими (горохом). За таких технологій можна використовувати широкорядні посіви (наприклад, 90 см), що дасть змогу легко провести підсівання без травмування рослин покривної культури. Варіантів — безліч, потрібно лише впроваджувати їх у виробництво, особливо в посушливих регіонах України, вдосконалювати наявні технології та отримувати зиск із цього у вигляді вдалих повторних урожаїв зі сталої площі.
Ми обов’язково продовжимо слідкувати за експериментом ПОСП «Мажарка» та ділитися цінною і цікавою інформацією та корисними практичними рішеннями.
Щедрих вам урожаїв!
Г. Луцько, експерт із агрономічних питань ДП «Рейлін»