Спецможливості
Статті

Сочевиця: розумна альтернатива

05.06.2008
1092
Сочевиця: розумна альтернатива фото, ілюстрація
Батьківщиною сочевиці є Близький Схід. В Україні до середини минулого століття площа під цією культурою становила майже 100 тис. га, але в 60-х роках її посіви різко зменшилися, і сочевицю було майже забуто. А дарма. Ця бобова культура відзначається значною посухостійкістю, нагромаджує в грунті значну кількість азоту, рано звільняє площу і використовує вологу лише з шару грунту до 1 м, тому є відмінним попередником під озиму пшеницю та інші культури. Високі смакові якості і швидке приготування, без додаткових обробок, цінні дієтичні властивості стали причинами того, що сочевиця має значний попит серед споживачів багатьох країн світу. Закупівельна ціна на неї перевищує ціну на пшеницю в 3–5 разів.

Біологічні особливості
Сочевиця — однорічна рослина сімейства бобових, 30–60 см заввишки з прямостоячим або напівлежачим чотиригранним стеблом. Кількість стебел може бути різною залежно від густоти стояння рослин; зазвичай сочевиця доволі добре кущиться. Листя парно-перисте, з 2–8 парами листочків, закінчується вусиком або його зачатком. Коренева систем стрижнева, добре розвинена, проникає в грунт на глибину до 1 м, але основна маса коренів розміщується в шарі до 30 см.
Квітки дрібні, 4–8 мм завбільшки, різні за кольором (залежно від підвиду), але найчастіше білі; парус із синіми прожилками. Цвітіння починається з нижніх гілок і, за сприятливих погодних умов, продовжується аж до самого дозрівання. Урожай формується лише на гілках нижнього і середнього ярусів. Біб двостулковий, майже ромбічної форми з 1–3 насінинами. Насіння має характерну лінзоподібну форму, 2–9 мм в діаметрі, маса 1000 зернин — 20–90 г. Насіннєва оболонка може бути зеленою, жовтою, чорною, коричневою, однотонною, крапчастою тощо. Районовані в нашій країні сорти  мають крупне насіння світло-зеленого або жовтого кольору.
Вміст білка варіює від 22 до 35% порівняно з іншими бобовими, білок доволі добре збалансований за вмістом амінокислот. Сочевиця відзначається високими смаковими якостями, її використовують для приготування супів, тушіння, приготування пиріжків, салатів, консервування та інших страв.


Сочевиця добре пристосована до умов помірного, континентального клімату. Надмірне зволоження і часті опади сприяють сильному росту вегетативної маси і зниженню насіннєвої продуктивності: 150–200 мм опадів за вегетаційний період їй достатньо для створення доброго врожаю високої якості. Молоді рослини сочевиці толерантні до легких приморозків, що дає змогу сіяти її рано навесні. Сочевиця може рости на грунтах різних типів, які, проте, мають бути добре дренованими. Вона краще витримує трохи кислі грунти, ніж солоні, але оптимальними є нейтральні з рН = 7,0.


Технологія вирощування
В Україні зареєстровані такі сорти сочевиці: Красноградська 49, Красноградська 250, Луганчанка, Дніпровська 3. Усі вони придатні для вирощування в Степу та Лісостепу, а також характеризуються доволі високими якісними показниками.
Якщо на відведеній під сочевицю площі бобові родини викових вирощувалися більш ніж 3 роки тому, слід провести інокуляцію насіння. Інокуляцію проводять протягом 24 годин перед сівбою, дотримуючись усіх рекомендацій щодо її виконання, уникаючи перегрівання насіння, дії вітру та прямих сонячних променів. Обробляти при цьому посівний матеріал інсектицидами або фунгіцидами не рекомендується, оскільки їхні компоненти можуть порушити процес інокуляції.
Сіяти сочевицю потрібно якомога раніше, одночасно з сівбою інших ранніх ярих культур. Поле, де заплановано сівбу, має бути ретельно підготовлене і добре вирівняне, бо на нерівній і грудкуватій поверхні збирання сильно утруднюється через малу висоту рослин і, відповідно, низьку висоту зрізу. Сівбу проводять на глибину 5–7 см, але за сухої погоди глибину загортання насіння збільшують до 10 см. Сіяти можна звичайними зерновими сівалками з шириною міжрядь 15 см. Такі порівняно вузькі міжряддя дають сочевиці змогу швидше покрити грунт, у результаті вона розвиває більш пряме і високе стебло, а також менше пригнічується бур’янами. Оптимальна густота стояння рослин — 1,6–2,0 млн/га. Вагова норма висіву варіює залежно від величини насіння; для крупнонасінних сортів вона пересічно становить 100–150 кг/га.


Сходи сочевиці сильно пригнічуються багатьма широколистими та злаковими бур’янами, тому вирощувати її потрібно на полях з якомога меншою забур’яненістю. Деякою мірою ситуацію можуть виправити добрий передпосівний обробіток грунту та застосування гербіцидів. Гербіцид суцільної дії можна застосовувати для знищення бур’янів перед сівбою. Існує також низка гербіцидів для контролю забур’яненості після сівби і появи сходів, але слід пам’ятати, що сочевиця відзначається високою чутливістю до гербіцидів і не всі препарати, зареєстровані для застосування на бобових культурах, для неї придатні. Також для боротьби з бур’янами та знищення кірки сходи сочевиці можна боронувати впоперек рядків, але при цьому норму висіву потрібно збільшувати, оскільки ця культура дуже ніжна і сильно пошкоджується.


Найнебезпечніші хвороби сочевиці — фузаріозне в’янення, бактеріоз коренів, іржа, антракноз, аскохітоз. Єдиним ефективним способом боротьби з ними є дотримання правильної ротації культур у сівозміні. Бажано, щоб горох, гірчиця, соя, ріпак, соняшник не вирощувалися на тому самому полі в попередні або наступні роки, бо вони чутливі до тих самих хвороб. Кукурудза, озима пшениця та інші зернові добре “співпрацюють” з сочевицею в сівозмінах.
Сочевицю можуть пошкоджувати такі комахи: бульбочкові довгоносики, попелиці, трипси, рідше — вогнівки. Але загалом ураження шкідниками неістотне, тому потреба в застосуванні пестицидів виникає рідко.
За наявності в грунті потрібних бактерій Rhizobium вносити азотні добрива під сочевицю не потрібні. Але якщо кількість органічних речовин в грунті менше 2%, бажано внести азот в нормі 20–30 кг/га, що сприятиме кращому росту рослин на початку вегетації. Якщо кількість азоту в грунті є надмірною, сочевиця його з повітря не фіксує. Також надлишок азоту сприяє сильному росту вегетативної маси і знижує врожай. Для отримання максимального врожаю в грунті в доступній формі має бути 30–60 кг/га фосфору і 100–120 —  калію.
За вчасного проведення сівби більшість сортів сочевиці досягають стиглості протягом 85 днів після появи сходів. Орієнтовно це припадає на другу половину липня.
Збирати сочевицю можна прямим комбайнуванням, якщо на хедері комбайна є спеціальний пристрій для копіювання рельєфу, поле добре вирівняне і рослини дозріли рівномірно. Вологість культури під час збирання має становити 18–22% для уникнення втрат і пошкодження насіння. Косити сочевицю слід починати тоді, коли більшість бобів нижнього та середнього ярусів мають коричневий колір. Збирання у найспекотніші години дня є небажаним, оскільки втрати врожаю в цей період дуже зростають. Рослини сочевиці мають слабке стебло і схильні до вилягання. Тому, незалежно від обраного способу збирання, потрібно застосовувати спеціальні пристрої для підйому стебел. Порівняно з пшеницею, сочевиця вимолочується легше, тому швидкість обертання барабана слід зменшити, а зазори збільшити. Швидкість повітря і сита можуть бути застосовані ті самі, що й для пшениці.


За двофазового збирання, залежно від погодних умов, підсихання валків може тривати до 1 тижня. Зберігатися насіння сочевиці повинно за вологості 14%, тоді як комбайнування слід проводити за вологості 18–22%, тому воно потребує досушування. Кращим є висушування зерна звичайним повітрям. У разі застосування сушарок насіння не повинне нагріватися  вище 43°С, інакше насіннєва оболонка може розтріскатися. Просушувати сочевицю на сонці не рекомендується, бо тоді вона втрачає свій природний колір (бурішає).



О. Кулініч, аспірант Інституту
зернового господарства УААН
Т. Момгуля


Далі буде

Інтерв'ю
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес
Щорічні демонстраційні поля та заходи, які компанія «Сингента» вже багато років проводить на базі потужних й авторитетних господарств в Україні, стали доброю традицією. Зустрічі та живе спілкування фахівців безпосередньо на полі є вкрай... Подробнее

1
0