Складові системи ідентифікації тварин у ЄС
Чинна впродовж тривалого часу в країнах ЄС дієва система ідентифікації тварин не тільки полегшує їхній облік, але й має вплив на розвиток галузі тваринництва, спрощуючи процедуру отримання субсидій.
Чинна впродовж тривалого часу в країнах ЄС дієва система ідентифікації тварин не тільки полегшує їхній облік, але й має вплив на розвиток галузі тваринництва, спрощуючи процедуру отримання субсидій.
Система ідентифікації, реєстрації та контролю за переміщеннями сільськогосподарських тварин (великої рогатої худоби, свиней, овець, кіз та коней) у країнах ЄС є основою для розроблення національних нормативно-правових документів у галузі тваринництва.
Країни ЄС зі спільним ринком тваринницької сировини та продукції мають у своїй більшості й спільну законодавчу базу з цього питання. Учасники такого ринку країн, що розвиваються, та країн із перехідною економікою інколи не відповідають вимогам законодавства із гарантування безпечності продукції тваринництва. Тож для підтвердження відповідності критеріям країн ЄС та виходу на глобальний ринок такі держави мають упроваджувати систему ідентифікації та реєстрації тварин, враховуючи досвід попереднього її планування та впровадження у країнах ЄС.
Узагальнена система ідентифікації
У минулому стандарти таких систем передбачали використання різних методів ідентифікації тварин в одній державі. Часто процес ідентифікації, що був упроваджений в окремих господарствах та програмах із розведення тварин, базувався лише на підставі даних клієнта. Така система не гарантувала достовірного підтвердження безпечності продукції, оскільки не містила обліку ветеринарних обробок (вакцинації, лікування, обстеження, штучного осіменіння та ін.), а також реєстрації процесів менеджменту стада (фактів народження, смерті, забою, переміщення тварин тощо).
Таким чином, перспективним для ЄС та третіх країн став уніфікований підхід до стандартів реєстрації господарств, методів ідентифікації тварин, реєстрації їх у центральній базі даних, а також обов'язкової реєстрації народжень, переміщень, забою та ветеринарного обслуговування стад.
Актуальна версія системи в країнах ЄС
Наразі реєстрацію тварин та аналіз заходів із менеджменту стада можна здійснювати підключенням до бази даних через мережу Інтернет або за допомогою паперового документообігу: реєстраційних карток та польових служб. Вибір найефективнішого рішення залежить від місцевої технічної інфраструктури.
Функціональна база даних обов'язково має містити інформацію щодо народжень, смертей, загибелі, переміщень тварин. І, як показує досвід, найважливішою та достатньо проблематичною складовою процесу є реєстрація переміщень тварин між фермами (господарствами).
Контроль здоров'я тварин - складова ефективної роботи
Нещодавні спалахи епідемічних захворювань (BSE - Bovine spongiform encephalopathy - коров'яча губчаста енцефалопатія, або коров'ячий сказ: FMD - food and mouth desease - ящур) є певною мірою критичними для економіки будь-якої держави у разі, якщо застосовано невідповідні заходи контролю, адже це призводить до непередбачуваності поширення таких захворювань та високих витрат на боротьбу з ними.
Враховуючи глобалізаційні тенденції у галузі тваринництва, ефективність контролю за розповсюдженням захворювань залежить від виявлення першого господарства, де зафіксовано захворювання. Тобто локалізація епідемій прямо залежить від швидкої ідентифікації усіх уражених господарств та регіону в цілому. Крім того, надзвичайно важливою є своєчасне встановлення контактів ферм із першим ураженим господарством.
Державні субсидії - дієвий стимул
Щодо контролю за наданням субсидій система ідентифікації та реєстрації тварин є одним із ключових факторів, що надають точну інформацію про кількість тварин, господарств та власників. Тому її швидке впровадження стало основним стимулом для попередження виникнення складнощів у схемі виплати субсидій.
Таким чином, на сьогодні в країнах ЄС система ідентифікації та реєстрації тварин є дієвою складовою для:
програм із контролю та подолання захворювань. За їхньою допомогою впроваджуються стратегії контролю категорій захворювань та зоонозів відповідно до переліку А та В Міжнародного центру із дослідження епізоотій;
планів із реагування на виникнення епідемічних захворювань. У разі появи епідемій система дає змогу ідентифікувати та локалізувати уражених тварин, їхні переміщення, а також упровадити надзвичайний план дій;
поширення ринків сільськогосподарської сировини та продуктів тваринництва через упровадження стандартизованих процедур із контролю захворювань та надзвичайних планів реагування;
системи планування розвитку сектору розведення тварин та їхнього ветеринарного обслуговування;
інших інформаційних систем, наприклад для системи менеджменту стада, обліку молочної продуктивності тощо.
Вимоги до складових
системи у ЄС
Система контролю ідентифікації, реєстрації та переміщень тварин, відповідно до нормативних документів ЄС, містить чотири складові:
вушні бирки у якості маркерів (містять прижиттєвий номер, унікальний для кожної тварини);
база даних (для обліку господарств та подій у них);
паспорти худоби (видаються після ідентифікації та супроводжують тварину протягом усього життя);
безпосередня реєстрація тварин на фермі.
Легкість використання, дешевизна, можливість тривалого збереження та зчитування без додаткового технічного обладнання є перевагами використання саме бирок, а не болюсів чи мікрочипів.
Ветеринарні дані (перевірки, вакцинації, виявлення захворювань, їхнє лікування, стан здоров'я стада) мають бути пов'язані з інформацією про конкретні господарства і відображатися у загальній ідентифікаційній базі даних. Крім того, передбачено, що дані із такої системи можуть бути використані у базах селекції та розведення тварин, обліку молочної продуктивності тощо.
Важливим елементом функціональної бази даних тварин є їхні паспорти, які видаються одразу після мічення та містять інформацію щодо дати та місця народження, статі, породи, присвоєного ідентифікаційного номера, номера матері та дат переміщень. Паспорти видаються лише для продажу та експорту.
Інформаційна база кожного господарства має відображати такі події:
народження тварини (дата, господарство, номери вушних бирок, порода, стать, дані ідентифікації);
третя країна імпорту;
пряме надходження на забій (дата забою);
переміщення тварини (дата відправлення, прибуття, господарство походження та доставки, ідентифікація транспортного засобу);
контроль появи захворювань;
вакцинації та лікування (дати проведення, тип, номер партії, дозування тощо);
перевірки залишків речовин, вміст яких підлягає контролю у сировині (дати, тип перевірок, результати).
Реєстрація тварин безпосередньо на фермі є ще одним елементом впровадженої системи. Так, поряд із дублюванням інформації, яку вносять до централізованої бази даних, система має забезпечити реєстрацію походження кожної тварини та проведення її у реальному часовому масштабі.
Перспективи ідентифікації
у національному масштабі
Наразі в Україні актуальним стає питання подальшої розробки та впровадження такої системи поряд із взаємодією із відповідними органами влади. Стратегічно важливим напрямом під час розробки та впровадження національних баз даних є забезпечення їхньої сумісності з аналогічними базами інших країн.
Нині Державне агентство з ідентифікації та реєстрації тварин та Державний комітет ветеринарної медицини співпрацюють у цьому напрямі, розробляючи стратегічні заходи щодо визначення структури інформаційної системи, яка може бути основою для обміну даними між інформаційними системами різних країн та певними інформаційними блоками. Це, на перспективу, забезпечить ефективне використання даних та системи в цілому, а також досягнення належного функціонування національної системи ідентифікації та реєстрації тварин, забезпечення достовірності інформації щодо походження тваринницької сировини та продукції, ветеринарного обслуговування стад, а в цілому - конкурентоспроможність продукції тваринництва на внутрішньому та світовому ринках.
І. Бодік,
М. Самаріна,
ДП "Агентство з ідентифікації
та реєстрації тварин"
Міністерства аграрної політики
та продовольства України