Скажений вірус у вас вдома!

28 вересня відзначається Всесвітній день боротьби зі сказом. За даними ВООЗ, ця хвороба входить до п’ятірки спільних для людини і тварин захворювань, які завдають найбільших економічно-соціальних збитків. Щороку у світі через сказ гине 55 тис. людей та понад 1 млн тварин, а збитки від нього становлять понад 4 млрд євро.

Від 120 до 140 тис. українців щорічно звертаються за медичною допомогою через укуси тварин. 60% потерпілих перенаправляються на лікування з підозрою на сказ, повідомляють у Держветфітослужбі.  Ситуацію погіршує відсутність ліків, і якщо вчасно не звернутися до лікарні, наслідки будуть ЛЕТАЛЬНІ. Тому головна помилка суспільства – це відмова від щеплень проти сказу своїх улюбленців та домашньої худоби. Адже, як показує статистика, в основному, укуси спричинюють домашні собаки та коти, уражені вірусом. Про небезпеку, яка криється за добрими очима «братів наших менших», ми говорили із Віталієм Башинським, заступником голови Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

Буквально ще кілька років тому про сказ говорили в Україні мало не щодня. Наскільки сьогодні це залишається актуальною проблемою?
— Наразі Україна стрімко нарощує свої потужності щодо ліквідації цієї небезпечної хвороби. Проте сказати, що загрозу повністю усунено — не можна. Для цього потрібен не один рік. Один мій колега свого часу сказав фразу, яку я дуже добре запам’ятав і взяв за основу своєї професійної діяльності: «Сьогодні стан справ у країні щодо сказу є елементом та індикатором освіченості, досконалості і взагалі зрілості суспільства». Справді, якщо ми подивимося на країни з високим рівнем життя, то помітимо, що цю хворобу у них контролюють набагато ретельніше.

А завдяки чому їм це вдається?
— Звісно, епізоотична ситуація щодо цієї хвороби тварин і в Європі поки залишається напруженою, оскільки сказ є одним із захворювань, які не мають кордонів. Проте країни Західної Єв­­ропи вже тривалий час благополучні що­­до нього. Зав­­дяки чому? Розумієте, українці повинні усвідомити: сказ – серйозна хвороба і насамперед — це відповідальність кожної людини, яка утримує тварин, не тільки перед державою та вимогами законодавства, а й перед собою особисто. За моєї практики я двічі стикався із хворими на сказ людьми, і причиною захворювання були їхні власні тварини, які не були своєчасно щеплені. Як наслідок — або загибель людини, або тривалий процес лікування антирабічними щепленнями, який є назвичайно неприємним та болісним. Європейці усвідомлюють важливість запобігання цій хворобі і обов’язково роблять щеплення тварин. Тому сказ відступив від кордонів багатьох європейських країн. 

А наскільки нам вдалося «приборкати» цю підступну хворобу?
— За даними МОЗ, за останні 10 років зареєстровано 29 ви­­падків захворювання людей на сказ. Якщо проаналізувати ситуацію у цілому, то ми побачимо, що кількість неблагополучних щодо хвороби пунктів на сьогодні почала зменшуватися, і наразі їхня кількість становить 412 (хворіло 1519 тварин), порівняно з минулим роком, коли було зареєстровано 840 таких пунктів.

Де найчастіше реєструють сказ?
— Цьогоріч найбільшу кількість хворих тварин зафіксовано у Донецькій, Харківській, Чер­ні­гівській, Кіровоградській та Луганській областях.

Сказ реєстрували у проблемних нині регіонах України — Донецькій та Луганській областях. Як у нинішніх умовах працюють ветслужби на сході країни?
— Щоб бути політкоректним, я повинен сказати, що вони працюють. Але той вплив, який чинять негативно налаштовані громадяни, звичайно, не просто заважає, а часом перешкоджає виконувати ті функції, які ветеринарна служба має виконувати. Тому цю роботу повноцінною та повномасштабною я назвати не можу. Але люди працюють на своїх робочих місцях самовіддано. Адже, попри всі труднощі, ми не маємо права допустити ще й спалаху захворювання.  

Попри усі зусилля, ми все ще перебуваємо в епіцентрі хвороби на сказ… 
— Так, справді, ми охопили своїм конт­ро­лем досить велику територію, залучили до цього медпрацівників, досвідчених людей, які виявляли осіб, що контактували із хворими тваринами. Але з часом складнощі із фінансуванням звели цю роботу до мінімального рівня. І безперечно — це основна проблема на сьогодні. Фінан­сування украй потрібне. Але всі розуміють, що поточна економічна ситуація нестабільна, тому ми не говоримо, що потрібно збільшувати видатки із держбюджету...

Але, ясна річ, сказ потрібно ліквідувати. Питання — як саме?
— Безумовно. Сьогодні основним джерелом зараження є дикі тварини — лисиці та вовки. Але у понад 20% випадків причиною виявляються саме домашні тварини — коти та собаки.
Ми можемо поліпшити стан справ, якщо кожен із нас займатиме свідому громадянську позицію: якщо кожен зрозуміє, що потрібно провести щеплення своїм домашнім улюбленцям — собаці чи коту; якщо голова районної, місцевої чи сільської ради усвідомить, що необхідно щепити безпритульну собаку, яка мешкає на його території, й самостійно, без участі ветслужби, організує проведення імунізації… Вакцина доступна кожному. Це буде набагато ефективніше, ніж залучати ветлікарів та відповідні служби.
Щороку в Україні задля обмеження поширення сказу роблять понад 5 млн щеплень тварин. Наша служба проводить комплекс ветеринарно-санітарних заходів у рамках програми, розробленої спеціально для оздоровлення території України від сказу на 2008–2015 рр., яка передбачає, зокрема, систему організаційних заходів, спрямованих на ліквідацію цього захворювання. Але ще раз хочу звернутися до громадян, до власників тварин: не ігноруйте щеплення проти сказу — це не тільки здоров’я вашого улюбленця, а й ваша особиста безпека життя та жит­­тя лю­­­дей із кола вашого спілкування.
Усі про­­­цедури, які про­­­водять в Украї­­­­­ні щодо захворювання на сказ, —БЕЗКОШТОВНІ.