Система захисту ріпаку

Незважаючи на кризу світової економіки, ріпак в українському сільському господарстві не здає своїх позицій, залишаючись однією з найрентабельніших культур. Відтак інтерес до технологічних аспектів вирощування ріпаку не зменшується, стосується це й системи захисту його від шкідливих організмів.

Основні елементи системи захисту ріпаку від шкідників
В Україні ріпаку шкодять багатоїдні види, а також комплекс видів-олігофагів, що пошкоджують хрестоцвіті культури. Сходи та молоді рослини озимого ріпаку восени пошкоджує ріпаковий пильщик. Личинки його створюють окрему проблему, повністю об’їдаючи листя, залишаючи самі жилки. Ярий ріпак навесні істотно пошкоджують хрестоцвіті блішки, інколи, за масового розмноження, повністю знищуючи посіви. Буває й так, що такої самої шкоди завдає й мертвоїд Aclypea opaca L. Під час вегетації листки пошкоджуються гусінню капустяного та гірчичного біланів, а також, як ми вже зазначали, личинками ріпакового пильщика. У стеблинах живляться личинки хрестоцвітого прихованохоботника. З огляду на продукцію ріпаківництва особливо небезпечні шкідники генеративних органів. Бутони та квіти пошкоджують ріпакові квіткоїди, квіткові бруньки — імаго ріпакового прихованохоботника. Стручки та насіння пошкоджують личинки стручкової вогнівки. Загалом ріпак пошкоджують 47 різних шкідливих комах, але основні збитки завдають 15 видів.
Система захисту посівів ріпаку від шкідників передбачає три моменти: загальногосподарські заходи, агротехнічний і хімічний методи.
Господарські заходи та агротехніка зводяться в основному до: забезпечення просторової ізоляції від інших хрестоцвітих рослин за розміщення ріпаку в полях сівозміни; вибору найкращого попередника — традиційно ним є конюшина, вико-овес або озима пшениця по зайнятому пару; вчасного знищення бур’янів на всіх культурах, що забезпечує зменшення щільності популяцій дикорослих видів хрестоцвітих, на яких живляться комахи-фітофаги, що пошкоджують і ріпак; після збирання врожаю слід здійснити глибоку оранку поля.
Хімічний метод має деякі свої нюанси. По-перше, застосування інсектицидів (табл. 2) по вегетації на ріпаку спрямоване на захист вегетативних і генеративних органів. По-друге, захисні заходи здійснюють найчастіше в певні періоди вегетації культури: восени — для захисту сходів і молодих рослин озимого ріпаку від листогризучих шкідників; навесні, після початку відростання рослин озимого та сходів ярого ріпаку до самого початку бутонізації, — знову ж таки проти шкідників вегетативних органів. І восени, і навесні застосовують інсектициди, рекомендовані проти одних і тих самих цільових об’єктів, але бажано з різною діючою речовиною, щоб запобігти появі резистентності. Щодо гризучих і сисних шкідників генеративних органів, то у фазі бутонізації до початку цвітіння здійснюють одно-дворазове обприскування рекомендованими інсектицидами з інтервалом вісім-дванадцять діб. Календарні строки обробок уточнюють поточними спостереженнями за появою того чи іншого виду шкідника.

Основні елементи системи захисту ріпаку від хвороб
Першим елементом системи захисту ріпаку від хвороб є використання стійких сортів та вирощування здорового насіннєвого матеріалу.
Другий момент — дотримання правильних сівозмін (див. попередній розділ) з поверненням на попереднє місце не раніше ніж через три-чотири роки та просторової ізоляції між полями хрестоцвітих культур (не менше 1 км). Особливо це важливо проти кіли, в’янення та фомозу. Поля після зернових культур лущать дисковими лущильниками на глибину 6–8 см в агрегаті з боронами, а через десять-дванадцять діб обробляють за технологією, рекомендованою для кожної зони.
Ще один важливий елемент — використання протруєного насіння (табл. 1). Це запобігає розвитку багатьох хвороб проростків і сходів.
Оптимальні строки та норми висіву теж мають фітопатологічне значення. Озимий ріпак висівають на 20–25 діб раніше за оптимальний строк висівання озимої пшениці. Крім того, коткування поля перед посівною та відразу після сівби важкими котками зменшує розвиток бактеріозу коренів озимого ріпаку. Дотримання оптимальної норми висіву для певної форми (озима чи яра) культури та технології висіву (вузькорядна, широкорядна) знижує збитки від фомозу, альтернаріозу, білої та сірої гнилей, білої плямистості, що характерні для загущених посівів.
За появи сходів для обмеження розвитку чорної ніжки та фомозу, а також боротьби з бур’янами (табл. 4) рекомендується неглибоке розпушування міжрядь на широкорядних посівах або боронування поперек рядів — за суцільних, за утворення чотирьох листків.
На 12—15 добу після появи сходів важливою є обробка посівів одним з рекомендованих фунгіцидів (табл. 3) проти борошнистої роси та фомозу. Другу обробку (бажано препаратами на основі іншої діючої речовини) здійснюють на посівах у період бутонізації для отримання повноцінного здорового насіння. Вона знижує розвиток альтернаріозу, білої плямистості, сірої та білої гнилей. За можливості обидва обприскування роблять комбінованими, разом з інсектицидами, узгоджуючи строки ймовірної появи хвороб і прогноз розмноження популяцій шкідників. Посіви, призначені для вирощування зеленої маси, вдруге не обробляють.
Важливою є також десикація листя, яка, крім прискорення дозрівання насіння, знижує ступінь ураженості збудниками альтернаріозу, фомозу та, особливо, білої й сірої гнилей. Проводять цей захід за сім-десять діб до збирання врожаю одним із рекомендованих препаратів (див. табл. 3). Крім того, десикацію ріпаку можна здійснювати розчином аміачної селітри. Однак за сучасних цін, мабуть, краще (гарантованіше) застосувати хімічний препарат, а селітру використати за призначенням як добриво.
Ще один момент — стислі строки збирання ріпаку (зменшуються втрати від альтернаріозу, фомозу, білої та сірої гнилей). Посіви скошують із достиганням насіння, а валки обмолочують за вологості не більше 12%. За прямого комбайнування межа вологості — до 15 відсотків.
Останній етап — догляд за зерном після обмолоту, оскільки воно має підвищену вологість і може вкритися пліснявою, що, своєю чергою, призведе до втрати схожості, зниження якості олії та шроту. Щоб цьому запобігти, насіння відразу після збирання просушують шаром не товстіше 1 см з частим перемішуванням. Насіння рекомендується висушувати до вмісту вологи в ньому не більше 7–8%. Під час сушіння важливо правильно відрегулювати температуру теплоносія. За вологості насіння 35–40% вона має бути 35°С, а за вологості 25% — 40°С.

Аналіз асортименту пестицидів для використання на посівах ріпаку
Асортимент протруйників охоплює сім фунгіцидів і сім інсектицидів. Поміж фунгіцидних препаратів є дві пари аналогів: на основі композиції Карбоксил + Тирам і діючої речовини карбендазим. На перший погляд, кількість продуктів достатня, але для п’яти з них кінцевий строк реєстрації закінчується, і лише Ровраль Фло, 25,5%, і Максим XL 035F, 3,5% т.к.с., чинні до 2010 та 2012 року, відповідно. Інсектицидні протруйники представлені такими діючими речовинами, як імідаклоприд, фіпроніл, тіаметоксам, клотіанідин та карбофуран (окремо та в композиціях). Тут справи дещо кращі: закінчується реєстрація лише для Команча WP, 70% з.п., і Фурадану 35ST, 35% т.пс., решта торгових марок дозволені для використання до 2010–2012 років.
Асортимент інсектицидів для обробки посівів по вегетації представлено 22 торговими марками. Якщо аналізувати діючі речовини, то на першому місці стоїть альфа-циперметрин — на його основі зареєстровано 22% загальної кількості препаратів, але з них на подальший період мають реєстрацію лише Фастак, 10% к.е., та Альфагард, 10% к.е. Ще дві значні групи представляють продукти на основі лямбда-цигалотрину і дельта-метрину (по три препарати в кожній). Причому з родини “лямбда” лише Карате Зеон 050 CS, 5% мк.с., має реєстрацію до 2011 року. Дельтаметринові препарати “тримаються” дещо краще, наприклад, такі хіти, як Децис Профі 25 WG, 2,5% в.г., і Штефесин, 2,5% к.е., зарезервували місце на ринку до 2012 та 2011 року, відповідно. Інші діючі речовини: імідаклоприд (Альфазол, 20% в.р.к.), бета-цифлутрин (Бульдок, 2,5% к.е.), гамма-цигалотрин (Вантекс 60, 6% мк.с.), Фозалон (Золон 35, 35% к.е.), тіаклоприд (Каліпсо 480 SC, 48% к.с.), паратіон-метил (Парашут 450, 45% мк.с.), есфенвалерат (Сумі-альфа, 5% к.е.), зета-циперметрин (Ф’юрі, 10% в.е.), диметоат (Фостран, 40% к.е.) і малатіон (Фуфанон 570, 57% к.е.) представлені по одному продукту. З них надалі “гратимуть” такі, як Сумі-альфа, 5% к.е., Бульдок, 2,5% к.е. (до 2012 р.); Фуфанон 570, 57% к.е. (до 2011 р.), Золон 35, 35% к.е., Ф’юрі, 10% в.е., та Каліпсо 480 SC, 48% к.с. (до 2010 року).
На жаль, у препарату Шаман, 55% к.е., на основі подвійної діючої речовини — хлорпірифос + циперметрин, — який зареєстровано не тільки проти біланів, хрестоцвітих блішок, квіткоїда ріпакового, хрестоцвітого клопа, а й проти такої групи вкрай небезпечних шкідників, як листогризучі совки, закінчується термін реєстрації, і не відомо, чи буде його подовжено надалі. Закінчується термін дії і в іншого препарату проти совок — Парашут 450, 45% мк.с. По суті, для регулювання чисельності совок виробничникам залишається лише Золон 35, 35% к.е.
Щодо цільових об’єктів, то тут спостерігається тенденція до реєстрації торгових марок проти таких шкідників: блішки хрестоцвіті, квіткоїд ріпаковий, попелиця капустяна, ріпаковий пильщик, зерноїд ріпаковий, муха динна, міль капустяна, совка, прихованохоботник, клоп хрестоцвітий, білан капустяний (а також інші види) і листоїд капустяний. Кількість препаратів, зареєстрованих проти того чи іншого об’єкта, віддзеркалює певною мірою їхню проблемність для практиків. Ось перша шістка основних: квіткоїд ріпаковий (19 торгових марок), блішки хрестоцвіті (13), капустяна попелиця (8), ріпаковий пильщик (7), клоп хрестоцвітий (7) і білани (6). Наскільки ж зареєстровані препарати ефективні щодо тієї чи іншої групи шкідників — судити виробничникам.
Важливим є й інше: на ріпаку дозволено для використання дуже мало продуктів проти багатоїдних шкідників. І це — реальна проблема, адже, наприклад, протруювання насіння не гарантує захисту посівів від грунтових фітофагів протягом усього сезону. Ситуація зрозуміла: виробники реєструють препарати на основні, часто спеціалізовані, об’єкти, а “розширюватися” (читай: вкладати гроші у реєстрацію, яка зовсім не дешева) не дуже поспішають, оскільки продаж препаратів формується саме завдяки “культовим” шкідникам на тій чи іншій культурі (як приклад, можна навести добре відомий тандем картопля — колорадський жук). Сподіватимемося, що в поточному році ситуація зміниться на краще.
Взагалі з усього переліку одинадцять інсектицидів “складають свої повноваження” (а це рівно половина!), і хотілося б сподіватися, що, зважаючи на актуальність ріпаку, асортимент цієї групи препаратів буде зміцнено в нинішньому році.
Говорячи про інсектициди, не можна обійти увагою єдиний біопрепарат, рекомендований для використання на ріпаку проти комплексу шкідників сходів, — Бактофіл марки Б10 (норма витрати — 1–1,5 л/га, одноразово). Ще більше радує той факт, що й реєстраційний термін у цього продукту закінчується лише через два роки (діє до 2011 р.).
Фунгіцидний арсенал представлено тринадцятьма препаратами, з яких п’ять — на основі тебуконазолу (Містік, 25% к.е., Оріус 250, 25% к.е., Фолікур 250 EW, 25% к.е., Фортеця ЕС, 25% к.е., та Штефікур, 25% к.е.) і які є практично повними аналогами і за відсотком діючої речовини, і за цільовими об’єктами. Якщо уважно розібратися, то вся група зареєстрована, насамперед, проти альтернаріозу. Строк реєстрації теж закінчується практично в усіх, крім Фолікуру 250 EW, 25% к.е., який задекларовано в “Переліку …” до 2012 року. Що ще? Дві торгові марки на основі фосетилу алюмінію — Альєтт, 80% з.п., та Ефатол, 80% з.п., — зареєстровано проти пероноспорозу та альтернаріозу, причому для другого препарату термін реєстрації добігає кінця. Шкода, що така сама ситуація з єдиним препаратом на основі беномілу (Ламетил WP, 50% з.п.), основне призначення якого — захищати ріпак від борошнистої роси. Препарат справді важливий, тож сподіватимемося на подовження терміну дії його реєстрації. Інші два фунгіциди, на основі метконазолу (Карамба, 6% в.р.к.) і карбендазиму (Форсаж 500 SC, 50% к.с.), зареєстровано проти альтернаріозу, склеротиніозу, фомозу та альтернаріозу й септоріозу, відповідно, теж з початком 2009 року вичерпують свій реєстраційний період.
Як інгібітори росту листя в “Переліку …” зареєстровано три препарати: один на основі тебуконазолу (Оріус 250, 25% к.е.), про який ми вже говорили (чинний до початку 2009 року) і два на основі пропіконазолу. Останні добре відомі виробничникам: це Тілт 250 ЕС, 25% к.е., і Тіназол, 25% к.е., які є аналогами. Зауважимо, що лише перший із них буде дозволений для використання до 2012 року. Ще один доволі відомий і незамінний у певних випадках препарат (на основі компонентів металаксил-М, 40 г/л, + манкоцеб, 640 г/л) — Ридоміл Голд МЦ 68 WG, 68% в.г., — залишиться чинним до 2012 року.
Взагалі з тринадцяти фунгіцидних препаратів на початку 2009 року “свої повноваження” припиняють дев’ять! Погодьтеся, що чотири продукти для захисту такої культури, як ріпак, — це надзвичайно мало, й виробничникам буде нелегко, якщо асортимент фунгіцидів істотно не поповниться у новій редакції “Переліку…”. Отож, ситуацію з фунгіцидами на ріпаку можна охарактеризувати як небезпечну.
Інша річ — гербіциди. Вони завжди були недешевими, а отже, їх продаж — річ прибуткова. Тож заявники не шкодували коштів, намагаючись зареєструвати торгові марки на якомога триваліший строк. І це позначилося на асортименті гербіцидів. Із 23 рекомендованих продуктів лише в дев’яти закінчується термін реєстрації, для решти в запасі є ще один-три роки. З діючих речовин усіх випередив клетодим, на його основі зареєстровано шість препаратів. Другим є клопіралід — чотири продукти. Решта діючих речовин (тетрапсикодим, метазахлор, S-метахлор, галоксифол-R-метил, ацетохлор і деякі інші) представлена в “Переліку…” одним-двома препаратами. Підсумовуючи, зазначимо, що ситуація з асортиментом гербіцидів доволі непогана. Виробничникам буде з чого вибирати й за спектром дії, і за ціною.

А. Фокін,
кандидат біологічних наук