Си­с­те­ма удо­б­рен­ня в інтен­сив­но­му бу­ряківництві: на що потрібно зва­жа­ти

Жод­на з куль­тур не мо­же зрівня­тись з цу­к­ро­ви­ми бу­ря­ка­ми за по­каз­ни­ком біологічної про­дук­тив­ності. За оп­ти­маль­них умов ви­ро­щу­ван­ня во­ни мо­жуть фор­му­ва­ти до 28 т/га су­хої ре­чо­ви­ни, що в пе­ре­ра­хун­ку ста­но­вить 90–95 т/га ко­ре­неп­лодів та 35 т/га ли­с­тя. Бе­зу­мов­но, та­ку про­дук­тивність мож­на от­ри­ма­ти тільки за оп­ти­маль­них грун­то­во-кліма­тич­них умо­в та зба­лан­со­ва­но­го жив­лен­ня.

В. Ям­ко­вий, канд. с.-г. на­ук
 
Для ут­во­рен­ня 1 т вро­жаю ко­ре­неп­лодів цу­к­рові бу­ря­ки ви­но­сять з грун­ту близь­ко 5,0–6,0 кг азо­ту, 2,0–2,5 — фо­с­фо­ру, 6,0–7,0 кг калію, що знач­но більше, ніж інші куль­ту­ри. От­же, за уро­жай­ності ко­ре­неп­лодів 50 т/га та від­по­відної кількості гич­ки рос­ли­нам цу­к­ро­вих бу­ряків потрібно: 250–300 кг азо­ту, 100–125 — фо­с­фо­ру та 300–350 кг калію. По­тре­ба у та­ких еле­мен­тах жив­лен­ня, як кальцій, магній та сірка в кіль­кісно­му відно­шенні є ниж­чою, ніж у на­ве­де­них ви­ще ос­нов­них еле­мен­тах, але все ж знач­ною. Особ­ли­во ви­баг­ливі рос­ли­ни куль­ту­ри до та­ких мік­ро­е­ле­ментів, як бор та мар­га­нець.
Су­час­не зем­ле­роб­ст­во ха­рак­те­ри­зується інтен­сив­ною міне­ралізацією ор­га­нічної ре­чо­ви­ни і де­гуміфікацією ор­них зе­мель. Свідчен­ням цьо­го є при­ско­рен­ня темпів міне­ралізації гу­му­су, і як наслідок — йо­го втра­ти за ос­танні 100 років сягають у зоні Сте­пу 19,5%, Лісо­сте­­пу — 21,3 і на Поліссі — 18,0%. Вод­ною і вітро­вою ерозією що­ро­ку в Ук­раїні ви­но­сить­ся в се­ред­нь­о­му 15 т/га, а на всій те­­ри­торії — 740 млн т ро­дю­чо­го грун­ту, що містить близь­ко 24 млн т гу­му­су, 0,7 — ру­­хо­мо­го фо­с­фо­ру, 0,8 — калію, 0,5 млн т азо­ту та ба­га­то інших еле­ментів жив­лен­ня. Із 33 млн га ор­них зе­мель в Ук­раїні 56% ма­ють низь­кий вміст ру­хо­мо­го цин­ку, 25 — ру­хо­мо­го бо­ру, 8% — ру­хо­мої міді.
Відтак, ба­га­то грунтів рай­онів бу­ря­ко­сіян­ня, вра­хо­ву­ю­чи їхню ро­дючість, не мо­жуть за­до­воль­ни­ти по­тре­бу цу­к­ро­вих бу­ряків в еле­мен­тах міне­раль­но­го жив­лен­ня. От­же, з’яв­ляється не­обхід­ність у до­дат­ко­вих дже­ре­лах зба­га­чен­ня грун­ту по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми, найдіє­ві­шим з яких є вне­сен­ня до­б­рив (ор­га­нічних, міне­раль­них) з ура­ху­ван­ням грун­то­во-кліма­тич­них умов та фізіоло­гічної по­тре­би куль­ту­ри.
Цу­к­рові бу­ря­ки спо­жи­ва­ють еле­мен­­­­ти жив­лен­ня про­тя­гом ве­ге­тації не рівномірно. У по­чат­ко­вий період рос­ту — віднос­но не­ве­ли­ку кількість азо­ту, фо­с­фо­ру і калію. Для стрімко­го роз­вит­ку рос­лин на ранніх фа­зах рос­ту цу­к­рові бу­ря­ки ма­ють бу­ти за­без­пе­чені в до­­статній кількості лег­ко­до­с­туп­ним фо­с­фо­ром. Це дає змо­гу рос­ли­нам сфор­му­ва­ти до­б­ре роз­ви­не­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му та, відповідно, підви­щи­ти по­гли­нан­ня еле­ментів жив­лен­ня.
У період інтен­сив­но­го рос­ту ли­с­тя знач­но збільшується спо­жи­ван­ня азо­ту. Під час фор­му­ван­ня ко­ре­неп­лодів та в період інтен­сив­но­го цу­к­ро­у­тво­рен­ня та цу­к­ро­на­ко­пи­чен­ня рос­ли­нам потрібно помірне азот­не, але підви­ще­не фо­с­фор­не і особ­ли­во калійне жив­лен­ня.
У фор­му­ванні вро­жаю цу­к­ро­вих бу­ряків, під час про­цесу цу­к­ро­на­ко­пи­чен­ня, важ­ли­ву роль відігра­ють такі мікро­е­ле­мен­ти, як бор і мар­га­нець. Фази 4–6 та 10–12 справжніх листків є кри­тич­ни­ми по бо­ру, 10–12 справжніх листків — по мар­ган­цю.
З ог­ля­ду на ви­ще­заз­на­чені особ­ли­вості жив­лен­ня цу­к­ро­вих бу­ряків у си­с­те­му удо­б­рен­ня слід вклю­ча­ти такі тех­но­логічні еле­мен­ти, що да­ють змо­гу мак­си­маль­но підви­щу­ва­ти про­дук­тив­ність куль­ту­ри, як-от: пе­ред­посівну об­роб­ку насіння ком­плек­сом мікро­е­ле­ментів, грун­то­ве вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив з лег­ко­до­с­туп­ни­ми фор­ма­ми еле­ментів жив­лен­ня та си­с­те­му ли­ст­ко­вих піджив­лень для мак­си­маль­но­го роз­крит­тя по­тенціалу куль­ту­ри.

Пе­ред­посівна об­роб­ка насіння
У си­с­темі удо­б­рен­ня цу­к­ро­вих бу­ряків пе­ред­посівна об­роб­ка насіння ком­плек­сом хе­лат­них мікро­е­ле­ментів зай­має особ­ли­ве зна­чен­ня. Це пов’яза­но з тим, що у по­чат­ковій фазі роз­вит­ку насіння за­знає впли­ву ба­га­ть­ох не­га­тив­них чин­ників і за­вдан­ням пе­ред­посівної об­роб­ки як­раз і є мак­си­маль­не змен­шен­ня про­яву цих фак­торів.
Пе­ред­посівна об­роб­ка насіння мік­ро­­е­ле­мен­та­ми та біос­ти­му­ля­то­ра­ми дає змо­гу от­ри­ма­ти по­яву друж­них і рівно­мірних сходів, по­си­лює ко­ре­не­у­тво­рен­ня, зро­с­тан­ня і роз­ви­ток рос­лин, підви­щує їхній імунітет, сприяє збільшенню вро­жаю та одер­жан­ню йо­го в ранні стро­ки.
Для об­роб­ки насіння цу­к­ро­вих бу­ря­ків за­сто­со­ву­ють: Яра Віта Рек­солін АВС, Аль­фа-На­но-Гроу Ек­с­т­ра, Еко­райз, Інтер­маг При­мус-насіння, На­но­мікс, Ора­кул-насіння. Мікро­е­ле­мен­ти, які вхо­дять до скла­ду до­б­рив, ак­тивізу­ють ос­новні про­це­си про­ро­с­тан­ня на­сіння: гідроліз за­пас­них білків, вуг­ле­во­дів, жирів; ре­акції окис­лю­валь­но-від­нов­но­го ха­рак­те­ру. Слід за­зна­чи­ти, що пе­ред­посівна об­роб­ка насіння є еко­но­мічно доцільною під час ви­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків на фоні міне­раль­них до­б­рив.

Грун­то­ве вне­сен­ня
Си­с­те­ма удо­б­рен­ня цу­к­ро­вих бу­ря­ків пе­ред­ба­чає різног­ли­бин­не вне­сен­ня до­б­рив у три стро­ки: во­се­ни — ос­нов­не удо­б­рен­ня, під час сівби — ряд­ко­ве та в період ве­ге­тації — піджив­лен­ня. До­б­ри­ва ос­нов­но­го вне­сен­ня за­гор­та­ють на гли­би­ну 15–30 см, ряд­ко­во­го — на 4–6, під час піджив­лен­ня — на 10–12 см.
    Ос­нов­не удо­б­рен­ня. Кращі умо­ви жив­лен­ня цу­к­ро­вих бу­ряків про­тя­гом усь­о­го періоду ве­ге­тації за­без­пе­чує за­сто­су­ван­ня ор­ганічних і міне­раль­них до­б­рив. З ор­ганічних до­б­рив під цу­к­рові бу­ря­ки най­частіше вно­сять гній. У зоні до­стат­нь­о­го (40–50 т/га) та нестійко­го (35–40 т/га) зво­ло­жен­ня йо­го вно­сять без­по­се­ред­ньо під бу­ря­ки. У рай­о­нах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня в ланці сіво­змі­ни з зай­ня­тим па­ром гній у нормі 25–30 т/га вно­сять під по­пе­ред­ник (ози­му пше­­ни­цю), а в ланці з ба­га­торічни­ми тра­ва­ми та го­ро­хом — без­по­се­ред­ньо під цу­к­рові бу­ря­ки по 30–40 т/га.
Ос­нов­ну кількість міне­раль­них до­б­рив (80–90%) слід вно­си­ти під ос­нов­ний об­робіток грун­ту. Фо­с­форні та калійні до­б­ри­ва вно­сять во­се­ни пе­ред гли­бо­кою оран­кою, а азотні, за­леж­но від фор­ми азо­ту в до­б­риві, во­се­ни або на­весні. В ос­нов­не удо­б­рен­ня азот кра­ще вно­си­ти в аміачній та амонійній фор­мах (без­вод­ний аміак, аміач­на во­да, суль­фат амо­нію). Нітрат­ну (натрієва та кальцієва се­літри) та нітрат­но-амонійну (аміач­­на селітра, азо­то­суль­фат) фор­ми вно­сять на­весні під куль­ти­вацію або у піджив­лен­ня. Під ос­нов­ний об­робіток ви­ко­ри­с­то­ву­ють: діамо­фо­с­ку (N10P26K26), нітро­­амо­фо­с­ку (N16P16K16), амо­фос (N12P52), су­пер­фо­с­фат (Р14-32), суль­фо­а­мо­фос (N20P20S16), калій хло­ри­с­тий (К60), калімаг­незію (К30Mg10S17). Орієнтовні нор­­ми вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив на­ве­де­но в таб­лиці.
    Ряд­ко­ве удо­б­рен­ня. З річної нор­ми міне­раль­них до­б­рив у ряд­ки під час сівби доцільно вно­си­ти N10Р15-20К10. При цьо­му до­б­ри­ва слід роз­та­шу­ва­ти на 3–4 см глиб­ше за­гор­ну­то­го насіння та на та­ку са­му відстань убік від ньо­го. Для при­посівно­го вне­сен­ня най­частіше за­сто­со­ву­ють повні складні міне­ральні до­б­ри­ва з домішка­ми бо­ру (нітро­а­мо­фо­с­ку — N16P16K16 + В, нітро­фо­с­ку — N13P13K13 + В) у дозі 1 ц/га фізич­ної ма­си.
Рос­ли­ни цу­к­ро­вих бу­ряків по­зи­тив­но ре­а­гу­ють на вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив з до­дат­ко­вим вмістом мікро­е­ле­ментів. Сьо­годні на ук­раїнсько­му рин­ку про­по­ну­ють такі ком­плексні міне­ральні до­б­ри­ва: Яра Міла (Нор­вегія), Арві NPK (Росія та Лит­ва), Сіко­ферт (Бельгія). У складі до­б­рив містять­ся лег­ко­до­с­тупні фор­ми го­ло­вних еле­ментів міне­раль­но­го жив­лен­ня (N, P, K), ме­зо- та мікро­­еле­мен­ти, до 90% во­до­роз­чин­них спо­лук фо­с­фо­ру, що дає змо­гу за­сто­со­ву­ва­ти їх під час висіву, пе­ред висівом ло­каль­но у грунт або за при­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня стрічко­вим спо­со­бом.
    Піджив­лен­ня. Піджив­лен­ня рос­лин про­во­дять, як­що до­б­ри­ва не вно­си­ли або вно­си­ли в не­до­статній кількості во­се­ни і під час сівби, од­но­час­но з міжряд­ним об­робітком грун­ту за умо­ви до­статніх за­пасів во­ло­ги в ор­но­му шарі грун­ту. Роз­різня­ють піджив­лен­ня ко­ре­неві та по­за­ко­ре­неві.
Ко­ре­не­ве піджив­лен­ня рос­лин за­сто­со­ву­ють у зоні до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня, а в зоні нестійко­го зво­ло­жен­ня — за не­до­стат­нь­о­го вне­сен­ня до­б­рив під оран­ку. В умо­вах не­до­стат­нь­о­го зво­ло­жен­ня піджив­лю­ва­ти рос­ли­ни не ре­ко­мен­дуєть­ся. Пер­ший раз цу­к­рові бу­ря­ки піджив­лю­ють у фазі 2–3 пар листків у дозі N30-40Р20-40К30-40. Дру­ге піджив­лен­ня про­во­дять не пізніше 4–5 пар листків до­зою N40-50Р30-40К40-50. У пер­ше піджив­лен­ня до­б­ри­ва вно­сять на гли­би­ну 8–10 см за та­кої са­мої відстані від ряд­ка, а у дру­ге — в се­ре­ди­ну міжрядь на гли­би­ну 10–12 см.
    Си­с­те­ма по­за­ко­ре­не­вих піджив­лень. Цу­к­рові бу­ря­ки по­зи­тив­но ре­а­гу­ють на по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня мік­ро­до­б­ри­ва­ми в усіх зо­нах бу­ря­косіян­ня. Вне­сен­ня мікро­до­б­рив по­зи­тив­но впли­ває на пе­ребіг фізіоло­го-біохімічних про­цесів у рос­лині, що сприяє зни­жен­ню за­хво­рю­ва­ності, підви­щен­ню вро­жай­ності і якості цу­к­ро­вих бу­ряків. Ви­со­ко­е­фек­тив­ни­ми є мікро­до­б­ри­ва на хе­лат­ній ос­нові, в яких ко­ефіцієнт ви­ко­ри­с­тан­ня мікро­е­ле­ментів ста­но­вить 90–95%, що в де­сят­ки разів більше, ніж з міне­раль­них со­лей.
Важ­ли­во, щоб ли­ст­ко­ве піджив­лен­ня мікро­до­б­ри­ва­ми про­во­ди­лось са­ме у кри­тичні фа­зи роз­вит­ку рос­лин. Най­ефек­тивнішим на посівах цу­к­ро­вих бу­ряків є дво­ра­зо­ве піджив­лен­ня: пер­ше — у фазі 4–6, дру­ге — 10–12 справжніх листків.
У фазі 4–6 листків для сти­му­ляції рос­ту та роз­вит­ку рос­лин, підви­щен­ня стійкості до не­спри­ят­ли­вих по­год­них умов, про­ти хво­роб та для ком­пен­сації дефіци­ту мікро­е­ле­ментів за­сто­со­ву­ють по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня ком­плек­сни­ми мікро­до­б­ри­ва­ми: Інтер­маг-Бу­ряк, Поліфід — цу­к­ро­вий бу­ряк, Нутрівант Плюс — цу­к­ро­вий бу­ряк, Кван­тум-бу­ря­ко­ве, Ре­а­ком-Р — цу­к­ро­вий бу­ряк, Рос­ток-Бу­ряк. Ці до­б­ри­ва за своїм скла­дом відповіда­ють фізіології міне­раль­но­го жив­лен­ня куль­ту­ри, ма­ють зба­лан­со­ва­не співвідно­шен­ня еле­ментів жив­лен­ня та ви­со­ку роз­чинність.
Вод­но­час у цей період доцільно за­сто­со­ву­ва­ти мо­­но­до­б­ри­ва з ви­со­ким вмістом бо­ру, який знач­но впли­ває на вро­жайність та цу­к­ристість ко­ре­неп­ло­дів. На посівах цу­к­ро­вих бу­ряків ви­ко­ри­с­то­ву­ють такі до­б­ри­ва з підви­ще­ним вмістом бо­ру, як: Вук­сал Бо­рон, Спід­фол­бор, Інтер­маг-Бор, Со­лю­бор ДФ, Ко­да Бор, Еко­лист Мо­но Бор та ін.
У період 10–12 сфор­мо­ва­них листків про­во­дять на­ступ­ну об­роб­ку мікро­до­б­ри­ва­ми, що сприяє по­си­ле­но­му спо­жи­ван­­ню ос­нов­них еле­ментів з грун­ту, підви­щує хво­ро­бо- і по­су­хостійкість рос­лин та по­кра­щує якісні по­каз­ни­ки вро­жаю. В цей період слід приділя­ти ува­гу та­ко­му мікро­е­ле­мен­ту, як мар­га­нець. Він збільшує вміст цукрів, хло­рофілу, поліпшує відтік цукрів з ли­с­тя у ко­ре­неплід, підси­лює інтен­сивність ди­хан­ня та підви­щує во­до­ут­ри­му­валь­ну здатність тка­нин. Ре­ко­мен­до­ва­но вно­си­ти як ком­плексні, так і мо­но­до­б­ри­ва з ви­со­ким вмістом мар­ган­цю: Яра Віта Ман­т­рак, Ба­с­фоліар Mn Flo, Хе­лат Mn-13 Профітмаг, Мікро­кат Мар­га­нець.
Вис­но­вки
Нині, у зв’яз­ку з вис­на­жен­ням грун­тів та по­сту­по­вою втра­тою їхньої ро­дю­чості, си­с­те­ма удо­б­рен­ня та пра­виль­не співвідно­шен­ня еле­ментів жив­лен­ня віді­гра­ють важ­ли­ву роль в от­ри­манні ви­со­ких уро­жаїв цу­к­ро­вих бу­ряків з до­б­рою цу­к­ристістю. За інтен­сив­ної тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня задля за­без­пе­чен­ня рос­лин по­жив­ни­ми ре­чо­ви­на­ми про­тя­гом усієї ве­ге­тації та от­ри­ман­ня ви­со­ко­го вро­жаю ко­ре­неп­лодів на до­да­ток до ос­нов­но­го і ряд­ко­во­го удо­б­рень слід про­во­ди­ти си­с­те­му по­за­ко­ре­не­вих під­жив­лень во­до­роз­чин­ни­ми до­б­ри­ва­ми у кри­тичні фа­зи рос­ту рос­лин.
Вста­нов­лю­ю­чи нор­ми і співвідно­шен­­ня міне­раль­них до­б­рив, не­обхідно вра­хо­ву­ва­ти дію і взаємодію ціло­ї низки фак­торів, зо­к­ре­ма: грун­то­во-кліма­тичні умо­ви, ве­ли­чи­ну вро­жаю, во­ло­го­за­без­пе­ченість, по­пе­ред­ник та йо­го удо­б­рен­ня, по­тре­бу в еле­мен­тах жив­лен­ня у різні фа­зи рос­ту і роз­вит­ку рос­лин то­що. Під час ви­ро­щу­ван­ня цу­к­ро­вих бу­ряків ве­ли­ку ува­гу слід приділя­ти й мікро­е­ле­мен­там. Дефіцит їх ча­с­то стри­мує ріст і роз­ви­ток рос­лин, що не­га­тив­но по­зна­чається на про­дук­тив­ності рос­лин та якісних па­ра­ме­т­рах кінце­вої про­дукції.