Щодо кучерявостi персика

Щодо кучерявостi персика

Шановна редакціє !
Як і всі шанувальники “Пропозиції”, ми також передплачуємо, читаємо і шануємо Ваше справді чудове, привабливе, широкозахватне, всезнаюче видання, безперечно, дуже необхідне і корисне для різного норову, запиту, фаху і професійного рівня читачів. Надзвичайно важливим, на наш погляд, є те, що Ви не заполітизовані. Нарівні з актуальними виробничими, економічними, технологічними, рекламними та іншими життєво важливими матеріалами журнал знаходить місце і для наукових публікацій. Саме тому Вас шанують читачі. Але, на жаль, як буває в житті, не обходиться і без прикрощів. Нас зачепила стаття пані Н. П. Рекецької “Ще одна порада щодо кучерявості листків персика”, опублікована в “Пропозиції” №3, 2001 р., стор. 62—63.

Ентузіазм, ініціатива і активність автора, безумовно, заслуговують всілякої похвали і підтримки. Якщо авторка впевнена, що на матеріалах, отриманих в її експериментах, “можна написати дипломи і захистити дисертації”, то, як мовиться, дай Боже! Правда, не зрозуміло, як “можна написати дипломи”. Та не в цьому річ.
Посилаючись на статтю з журналу “Захист рослин” за вересень 1998 року (стор. 18—19) під назвою “Кучерявість листків персика”, пані Н.П. Рекецька відмічає, що “у ній дуже докладно було описано і саму хворобу, і зазначено роки спостережень, і рекомендовано методи боротьби з нею”. Далі пані Н. П. Рекецька наводить дві цитати, з яких вона вибрала “...два основних моменти, за які “вхопилася” й почала шукати інші препарати проти кучерявості”.
Останнє для нас особливо приємне, бо ми (Каленич Ф.С., Мялова Л.А., Нагорна Л.В.) є авторами згаданої статті з журналу “Захист рослин”. Наші прізвища, правда, чомусь не вказані, але не в цьому суть. Основне, що в цій статті виявилися “моменти”, за які можна було “вхопитись”.
Одним із таких моментів є те, що, за нашими даними, при ураженні збудником кучерявості “особливо сильне заспорення усіх органів рослин спостерігалось, починаючи з фази цвітіння персика (період льоту сумкоспор)”. Виходячи з цього, саме в цю фазу й потрібно було б обприскувати рослини. Але в тому й проблема, що відповідно до існуючих санітарно-екологічних норм в нашій країні під час цвітіння плодових культур проводити будь-які обприскування в садах забороняється. Тому й доводиться науковцям шукати інші періоди застосування хімічних засобів захисту рослин, які не тільки забезпечували б бажану технічну й економічну ефективність проти тих чи інших шкідливих об’єктів, а й були б екологічно безпечними. Тому й вимушені науковці вивчати ефективність різних препаратів і строків обприскування садів, у тому числі й пізно восени чи рано навесні, щоб досягти бажаних наслідків і не нанести шкоди довкіллю. Саме тому не можна погодитися з пані Н.П. Рекецькою відносно недоцільності осіннього обприскування персика 3% бордоською рідиною. Справді, це дещо застарілий прийом. Але враховуючи те, що збудник кучерявості листків персика протягом тривалого часу у латентному стані перебуває й зимує на корі дерев у щілинах, камеді і т.ін., бордоська рідина, нанесена у високій концентрації на рослини восени, значно обмежує запас інфекцій. Завдяки цьому набагато легше вдається впоратися з нею у весняний період.
Щодо ранньовесняного обприскування 1% ДНОКом слід зауважити, що це досить ефективний захід і не тільки проти кучерявості листків персика, а й проти багатьох інших хвороб і шкідників плодових культур. Але у зв’язку з серйозними санітарно-екологічними претензіями він був заборонений для застосування в садах, а потім шляхом кількаразової тимчасової перереєстрації знову дозволений лише у степовій зоні України головним чином для боротьби з каліфорнійською щитівкою. Саме з урахуванням цього ДНОК останнім часом дозволено застосовувати і на присадибних ділянках та в колективних садах.
Пані Н.П. Рекецька радить, що ДНОК можна замінити Нітрафеном. На жаль, це невдала порада, бо разом з ДНОКом було заборонено й Нітрафен. Але ДНОК перереєстрували, а Нітрафен — ні.
Далі знову йдеться про бордоську рідину. Так, це один із найдавніших і найефективніших фунгіцидів, який застосовується з 1872 року і до цього часу не втратив свого авторитету. А от щодо того, чекати чи “не чекати жодних фаз (рожевого конусу і рожевого бутону)”, не можна погодитись. Саме тому, що бордоська рідина при правильному приготуванні і застосуванні забезпечує надійний захист рослин не тільки від кучерявості, а й від таких не менш небезпечних хвороб персика, як клястероспоріоз, моніліоз, цитоспороз та інші, її рекомендується застосовувати якомога ближче до фази цвітіння. А це якраз і є ота фаза рожевого бутона. І не потрібно боятися, що “мідєвмісні препарати спричинюють опік бруньок”. Справді, вони характеризуються таким недоліком. Але при дотриманні технології приготування бордоської рідини небезпека її для рослин зводиться до мінімуму.
Не можна не звернути увагу на те, що пані Н.П. Рекецька, як вона відмічає, разом з А. Євсєєвим “дійшли висновку” про високу ефективність проти кучерявості персика ранньовесняного обприскування ДНОКом, 1% та бордоськорю рідиною, 3%. Дуже правильний висновок! Бо таким способом користуються усі, хто вирощує персик, з тих пір, як бордоська рідина давно була відома, а ДНОК у післявоєнний період появився як комерційний препарат. Такий спосіб застосування ДНОКу і бордоської рідини можна знайти у будь-яких рекомендаціях щодо захисту персика від шкідників і хвороб. До речі, при ретельному обприскуванні рослин ДНОКом, 1% до розпускання бруньок і бордоською рідиною, 3% перед цвітінням (а якщо й восени, то ще краще) немає ніякої необхідності в інших обприскуваннях проти кучерявості персика. Тим більше під час цвітіння !
Враховуючи зазначене, можна припустити, що саме ДНОК і бордоська рідина зробили добру справу, а Спортак тут майже ні при чому.
Не можна погодитися з пані Н.П. Рекецькою і в тому, що “у наш складний і дорогий час...осінні обробки бордоською рідиною, 3% є недоцільними”. Відносно доцільності уже сказано. Час справді складний і дорогий. Але, якщо порахувати, то, за сучасними розцінками, вартість бордоської рідини, 3% для двох обприскувань становить 23,7 грн/га, а Спортака (400 мл/га) — 30,14 грн/га. Отже, й тут не все гаразд.
“У наш складний і дорогий час”, крім економічних, не менш важливими є також екологічні і соціальні проблеми. Прикро, але й тут прокол! Спортак у період цвітіння персика!
По-перше, ми вже зауважували, що під час цвітіння проводити будь-які обприскування в садах забороняється.
По-друге, відповідно до “Переліку препаратів, дозволених до використання в Україні”, Спортак зареєстрований і дозволений до застосування лише на пшениці і ячмені. Хоча пані Н. П. Рекецька каже, що його можна застосовувати “без жодного ризику”, погодитися з цим не можна. Ризик є! Як кажуть, добре, коли все добре. Застосовувати недозволений препарат — це вже ризик. А застосовувати його під час цвітіння — ще більший ризик! Пані Н. П. Рекецька, мабуть, не стикалась з масовою загибеллю бджіл. А мені доводилося брати участь у комісіях з цього приводу. І саме той, хто нехтував правилами застосування засобів захисту рослин, ніс сувору відповідальність і перед прокурором, і перед судом, і перед людьми, і перед власною совістю.
Загибель бджіл у весняний період — масове явище. І трапляється це в першу чергу від людського нехлюйства при захисті рослин. Може, Спортак і не шкідливий для бджіл. Але часто буває, що бджоли весною гинуть з різних причин, а списується все на неправильне застосування пестицидів. І якщо, не дай Боже, таке трапиться, то пані Н. П. Рекецька, застосовуючи Спортак на персику під час цвітіння, може мати величезні неприємності. Я хочу застерегти її від цього.
І ще. Хоч і не суттєво, але важливо. Листок персика, уражений збудником кучерявості, “стає восковим на дотик” не тому, що він оброблений Спортаком, а тому, що незабаром після цвітіння на уражених органах утворюється сумчасте спороношення гри — збудника хвороби, яке має вигляд восково-парафінового нальоту. Щоб не допустити поширення сумкоспор, рекомендується зрізувати і знищувати уражене листя і пагони до утворення такого нальоту. Звичайно, це можна робити на невеликих масивах — на присадибних ділянках, дачах і т.ін.
Захопившись наслідками від застосування Спортака в період цвітіння, пані Н. П. Рекецька зауважує, що “Спортак працює протягом усього вегетаційного періоду. Це, мабуть, і є головним у боротьбі з кучерявістю: листя не опадає, і дерево не припиняє свого біологічного процесу”.
Навіть хворе дерево “не припинило б свого біологічного процесу”, хоча б тому, що йому потрібно було б боротися з хворобою. А це також біологічний процес.
А листя не опадає тому, що у кучерявості листків персика, на відміну від інших хвороб рослин, є така характерна особливість, що вона проявляється лише один раз протягом сезону, тільки рано весною, так званої вторинної інфекції при цій хворобі немає. Тому на тому, що проявляється весною, хвороба й кінчається. Уражене деформоване листя засихає, опадає, пагони засихають і більше протягом сезону ніяких симптомів не проявляється. Така біологія гриба — збудника хвороби.

Шановна редакціє!
Прошу пробачення за ці критичні нотатки. Я не маю ніяких претензій ні до пані Н. П. Рекецької, ні до редакції шановного видання. Але хочеться, щоб у “Пропозиції” не траплялось таких прикрих фактів. Надіюсь, Ви погодитесь зі мною, що фахівець, стикаючись з довільними роздумами про такі серйозні речі, а тим більше з неузаконеними рекомендаціями з питань захисту рослин, не повинен залишатись байдужим. Отже, я й висловив свої зауваження.
Якщо пані Н. П. Рекецька або редакція “Пропозиції” не згодні зі мною, я готовий до дискусії і з задоволенням відреагую на будь-які заперечення.

З повагою, професор
Ф. С. Каленич