Сенсація: з посівних ненаркотичних конопель знято охорону!
Цілеспрямовані зусилля з пропаганди ненаркотичності сучасних сортів однодомних посівних конопель знайшли сприятливий відгук у відповідних державних структурах у вигляді Постанови КабМіну України про відміну охорони таких посівів. Це відкриває широкі можливості вирощування економічно вигідної культури, продукція якої користується широким попитом як в Україні, так і за її межами. 22 серпня 2012 р. вийшла Постанова Кабінету Міністрів України № 800 «Про внесення змін до деяких законів Кабінету Міністрів України», якою скасовано охорону посівів конопель із вмістом тетрагідроканабінолу (ТГК), що не перевищує 0,08%.
Цілеспрямовані зусилля з пропаганди ненаркотичності сучасних сортів однодомних посівних конопель знайшли сприятливий відгук у відповідних державних структурах у вигляді Постанови КабМіну України про відміну охорони таких посівів. Це відкриває широкі можливості вирощування економічно вигідної культури, продукція якої користується широким попитом як в Україні, так і за її межами. 22 серпня 2012 р. вийшла Постанова Кабінету Міністрів України № 800 «Про внесення змін до деяких законів Кабінету Міністрів України», якою скасовано охорону посівів конопель із вмістом тетрагідроканабінолу (ТГК), що не перевищує 0,08%.
В. Вировець,
д-р с.-г. наук, професор, гол. наук. співробітник відділу селекції і насінництва,
І. Лайко,
канд. с.-г. наук, заввідділу селекції і насінництва конопель,
Дослідна станція луб’яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН
Ця подія стала приємною звісткою для всього колективу станції, коноплярів України, а особливо — для селекціонерів колишнього ВНДІ луб’яних культур, які 40 років тому з високою відповідальністю і розумінням відгукнулись на завдання Міністерств: сільського господарства, внутрішніх справ та охорони здоров’я колишнього СРСР — щодо застосування селекції як заходу боротьби з поширенням наркоманії.
З позиції минулого часу можна порівняти і відмітити, що не так складно й важко було розпочати й проводити вперше в світі селекцію ненаркотичних конопель, як долати стіну бюрократичної байдужості, демонструючи у виробництві сучасні сорти без канабіноїдів, за які швидко вхопилися коноплярі країн ЄС, Канади та Росії, тоді як із нас — знімали плату за воєнізовану охорону посівів на фоні жебрацького фінансування наукових досліджень. При цьому щорічно отримували висновки спеціаліста Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України про те, що вміст тетрагідроканабінолу (ТГК), основного галюциногена канабіноїдів, у нових сортах становить тисячні частки за допустимої межі — не більш ніж 0,15%. Це не тільки спричинювало матеріальні збитки, а й завдавало значної моральної шкоди, нівелюючи досягнення науковців і сіючи серед коноплярів зневіру в досягнуті успіхи.
Коноплі посівні — це однорічна лубоволокниста рослина, трав’янисте стебло якої з середини вегетації поступово перетворюється у дерев’янисте. Господарське використання конопель впродовж вирощування культури зазнало значних змін, що демонструють стан попиту на цю продукцію залежно від рівня технічного прогресу суспільства.
В окремі роки коноплі у СРСР займали до 1 млн га, або понад 80% усіх європейських площ. Слід зазначити, що в передвоєнній Україні їх вирощували на 140 тис. га, що становило близько чверті загальних посівів. На даний час в Україні, внаслідок останніх змін у сільському господарстві, а також обмежувальних заходів із боку правоохоронних органів щодо обов’язкового ліцензування й охорони конопель, їхні посіви скоротили до тисячі гектарів.
Втім, за визначенням деяких міжнародних фірм, сьогодні коноплі стають однією з основних культур світу ХХІ сторіччя, враховуючи їхні унікальні властивості. Коноплі, як й інші рослини, є складовою біоценозу Землі, вони виробили здатність рости і розвиватися у різних кліматичних поясах. Людина в процесі еволюції використовувала коноплі, в основному, як лубоволокнисту культуру для задоволення своїх потреб, насамперед, в одязі та рослинних жирах, не підозрюючи про її потенційні властивості спричиняти, як ми тепер називаємо, психоміметичну дію. Знищити цю культуру як джерело наркоманії, враховуючи її велике оригінальне господарське значення, вважаємо неможливим і недоцільним заходом (попри негативний нюанс, пов’язаний із наркотичним впливом, що стосується й інших культур, зокрема маку чи коки, оскільки гашиш, морфій, кокаїн, алкоголь чи нікотин виникли як негативні супутники цивілізації, щедро підтримувані наркоманією). Значить, слід шукати інші шляхи нейтралізації негативних властивостей, серед яких велику роль відводять науковій селекції.
Яким же чином зменшити зло, що несуть неосяжні масиви південних дикорослих конопель, не знищуючи їх самовідновлюваних посівів? Одним із важливих заходів боротьби з поширенням наркоманії або ліквідації цього негативного явища в зародку є наукове вирішення проблеми шляхом створення ненаркотичних сортів. Яскравим переконливим прикладом цього можуть бути і сорти посівних конопель, виведені на Дослідній станції луб’яних культур Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України (колишній Інститут луб’яних культур НААН), у яких повністю відсутній не тільки основний гамоциноген — ТГК, але й інші канабіноїдні сполуки.
Вже три перші сорти однодомних конопель: ЮСО-14, ЮСО-16 та Дніпровські однодомні 6, які були районовані в різних зонах коноплярства з 1980 р., із вмістом ТГК не вище 0,2% — стали переконливим доказом можливої селекції, направленої на повну елімінацію наркотичної дії посівних конопель. При цьому ці сорти значно перевищували стандарт за господарськими ознаками, а вміст волокна в стеблах наближався до 30%.
Подальша селекційна робота була зосереджена на коноплях за багатьма напрямами, головними із яких було зниження наркотичної активності до повної відсутності канабіноїдів, підвищення продуктивності, поліпшення ознак однодомності за найпродуктивнішим статевим типом і збереження за доволі жорсткого фону стійкості до пошкодження шкідниками і хворобами.
До сьогодні вирощування посівних конопель регулюється Законом «Про обіг в Україні наркотичних речовин, їх аналогів і прекурсорів», яким суворо контролюється рух насіння та передбачається охорона посівів підрозділом МВС або суб’єктами господарювання, які мають ліцензію на надання таких послуг. Вміст канабіноїдів у сортах посівних конопель контролює Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (Київ). Цей контроль проводять щорічно кількісним методом із застосуванням газорідинних хроматографів. Жодного разу не було виявлено канабіноїдів, кількість яких перевищувала б допустиму норму наявності ТГК понад прийнятий рівень — 0,15%, як і не було зареєстровано жодного випадку використання наших конопель як наркотичної сировини. Але, попри це, охорону не знімали. В минулому (і цього року — до вересня) охорону конопель цілодобово здійснював наряд мобільної групи у складі двох працівників міліції зі службовою собакою та двома постами воєнізованої охорони.
У ще складнішому стані перебувала наша установа, яка не тільки займається селекційно-насінницькою роботою, а й вимушена охороняти посіви своїх ненаркотичних конопель, які щорічно висівають на площах у межах 100–150 га. В усьому світі ненаркотичними вважаються коноплі, у яких вміст ТГК не перевищує 0,2–0,3%. Наші ж сорти його містять у 200 разів менше від прийнятого порогу. Тільки за останні три роки на охорону було витрачено майже 300 тис. грн (2010 р. — 60963, 2011 р. — 154860, 2012 р. — 10 0000 грн). Ці кошти могли б бути використані на придбання потрібного лабораторного обладнання чи техніки, які практично не оновлювали впродовж 20 років. І ще в скрутнішому, майже критичному, стані опинились акціонерні підприємства, що займаються вирощуванням посівних конопель. Так, агрофірма Agro-Hanf (Полтава), крім сплати за ліцензію на висів, за охорону конопель на площі 49,5 га в 2011 р. витратила 437625 тис. грн. Вважається, що на охорону посівів господарства витрачають близько 60% від загальних витрат на вирощування конопель.
Вирощування наших сортів у країнах ЄС, Канаді, Австралії, де не менше, мабуть, приділяють уваги боротьбі з наркоманією, посіви не охороняють, обмежуючись аналізом рослин на вміст ТГК у період цвітіння, як і в Росії — за декілька кілометрів від Глухова (Курська та Орловська області), — вирощують ЮСО-31.
У зв’язку з цим дирекція Інституту та Дослідної станції за підтримки Державної служби України з контролю за наркотиками, Мінагропродовольства України, Національної академії аграрних наук України, особисто прем’єр-міністра України М. Азарова, депутата Верховної Ради України В. Деркача із залучанням ЗМІ неодноразово зверталась до правових органів із метою переконання їх у недоцільності охорони посівних конопель, засіяних сучасними селекційними ненаркотичними сортами. Також вдячні представникові наших інтересів у столиці, керівнику об’єднання «Технічні культури України» О. Ігнатюку.
З відміною охорони посівних конопель настав час відновлення посівів конопель та льону, які значною мірою замінять волокно бавовни. Забезпечення сировиною коноплепереробних заводів дасть можливість також підвищити зайнятість сільського населення. В цих умовах проявляють значний інтерес до вирощування луб’яних культур і, як наслідок, поступово відновлюють роботу підприємства первинної і вторинної переробки, які є замовниками лубоволокнистої сировини. У 2010 р. запрацювали підприємства: ТОВ «Канат-сировина» (Харків), ДП «Шпагатно-мотузяні вироби» (Кіровоград), Марбутська шпагатна фабрика (Сумська обл.). Значний інтерес до вирощування луб’яних культур проявляють і російські коноплепереробні підприємства.
Коноплі — це одна із найневибагливіших культур. Вони можуть рости на всіх грунтах і за оптимального дотримання технології вирощування щедро віддячують високим урожаєм. Високу потенційну врожайність насіння сучасних ненаркотичних сортів однодомних конопель вдається реалізувати завдяки успішному використанню для збирання зернових комбайнів. Це усуває потребу застосування спеціальної коноплезбиральної техніки і дає змогу значно скоротити втрати насіння та виключити такі операції, як скошування косарками, піднімання і висушування снопів із подальшим обмолочуванням коноплемолотарками.
Так, у 2008 р. з кожного гектара посіву площею 216 га наших конопель першої репродукції сорту ЮСО-31 зерновим комбайном було намолочено по 11,1 ц насіння. Також в якості позитивного прикладу можна навести досвід вирощування конопель у ТОВ СГП «Агрос-Віста» Ізяславського району, що на Хмельниччині, у 2010 р. з площі 432 га конопель цього самого сорту зібрали по 7,2 ц/га кондиційного насіння. З окремих полів зернозбиральним комбайном LEXION намолочували понад 16 ц/га насіння (бункерна маса).