Спецможливості
Архів

Румунія: багато землі й мало грошей

07.07.2010
977
Румунія: багато землі  й мало грошей фото, ілюстрація

Ніде в об'єднаній Європі немає такого сильного контрасту в сільському господарстві, як у Румунії: зустрічаються підприємства площею понад 10 000 га і господарства з кількома конячками. Цього разу ми розповімо про проблеми й перспективи цього "сплячого гіганта сільського господарства".

Ніде в об'єднаній Європі немає такого сильного контрасту в сільському господарстві, як у Румунії: зустрічаються підприємства площею понад 10 000 га і господарства з кількома конячками. Цього разу ми розповімо про проблеми й перспективи цього "сплячого гіганта сільського господарства".

Як­що ви проїжджа­ти­ме­те цен­т­раль­ною ча­с­ти­ною Ру­мунії, у вас мо­же ви­ник­ну­ти відчут­тя, що ви пе­ремісти­ли­ся в часі на­зад: фер­ме­ри вер­хи на ко­нях або ос­лах на скром­них наділах, зби­ран­ня ку­ку­руд­зи вруч­ну, до­ро­га­ми місце­во­го зна­чен­ня па­с­ту­хи же­нуть корів, овець або кіз на об­щинні па­со­ви­ща...
У Ру­мунії, на батьківщині но­во­го коміса­ра ЄС із пи­тань аг­рар­ної по­літи­ки, нині функціону­ють мі­льйо­­ни ма­лю­сінь­ких підприємств (ферм), які зай­ма­ють­ся сільським гос­по­дар­ст­вом ви­нят­ко­во для са­мо­за­без­пе­чен­ня. Та­ка роздрібне­на струк­­ту­ра скла­ла­ся після падіння ко­му­ністич­но­го ре­жи­му й май­же по­в­ної ліквідації після цьо­го ве­ли­ких дер­жав­них і ко­о­пе­ра­тив­них під­приємств. Но­вий уряд по­вер­нув зем­лі ко­лишнім зем­ле­влас­ни­кам або їхнім спад­коємцям, що­прав­да, мак­си­мум до 10 га. А ще - бу­ло виділе­но по 0,5 га землі ко­лишнім пра­цівни­кам ви­роб­ни­чих ко­о­пе­ра­тивів, які до цьо­го ніко­ли не во­лоділи зем­лею.

Дві сто­ро­ни
Ру­мунсь­ке сільське гос­по­дар­ст­во не­­од­­норідне. На рівни­нах Ба­на­ту, Волощини та Мол­давсь­ко­го регіону доміну­ють ве­ли­кі підприємства, чи­ма­ло з яких роз­ки­ну­ло­ся на ти­ся­чах гек­тарів, а найбільші - охоп­лю­ють де­сят­ки ти­сяч гек­тарів. Уже те­пер у Ру­мунії функціону­ють близь­ко 5800 підприємств пло­щею по­над 250 га. Наза­гал во­ни зай­ма­ють 4,1 млн га площі, що ста­но­вить близь­ко 40% усіх об­роб­лю­ва­них зе­мель у країні (див. табл.).
Вод­но­час се­редні за розміром гос­по­дар­ст­ва (20-100 га) відігра­ють в аг­рар­но­му житті країни ду­же не­знач­ну роль. Близь­ко 24000 та­ких підприємств ра­зом зай­ма­ють пло­щу по­над 1 млн га. Хо­ча ос­танніми ро­ка­ми їх і більшає, але, на дум­ку ба­га­ть­ох спо­с­терігачів, вод­но­час про­сте­жується тен­денція роз­вит­ку під­приємств з кількістю землі від 500 до 1000 га. Рушійна си­ла цьо­го роз­вит­ку - за­лу­чен­ня іно­зем­них інве­с­торів, які ку­пу­ють або орен­ду­ють зе­мельні ділян­ки. "На відміну від ба­га­ть­ох інших країн Східної Євро­пи, у Ру­мунії юри­дичні осо­би мо­жуть ку­пу­ва­ти сільсько­го­с­по­дарські землі, навіть як­що це ком­панії зі 100% іно­зем­ним капіта­лом", - ска­зав Рю­ди­гер Хайнінг, ви­ко­ну­ю­чий обов'яз­ки рад­ни­ка від ЄС при ру­мунсь­ко­му міністерстві сіль­сько­го гос­по­дар­ст­ва.
Крім то­го, те­пер про­по­зицій щодо зем­лі навіть більше, ніж раніше, то­му що ба­га­то влас­ників, з еко­номіч­них мірку­вань, не за­реєстру­ва­ли своїх зе­мель­них діля­нок у ка­дастрі. "Ру­­мун­ські ріел­торські ком­панії ску­по­ву­ють пра­ва влас­ності на більші ділян­ки землі, а потім зв'язу­ють­ся з міжна­род­ни­ми бро­ке­ра­ми або інве­с­то­ра­ми й про­по­ну­ють їм ці землі", - роз­повів Дірк Май­ер-Уест­хофф з ком­панії Agrarbo­den Gmb & Co. KG з міста Бек­кум (див. стат­тю: "Чи інве­с­ту­ва­ти в Ру­мунію?").

Серй­оз­на не­ста­ча капіта­лу
Що­прав­да, землі ку­пу­ва­ли й віт­чиз­няні (ру­мунські) інве­с­то­ри. Але в цьо­му разі гроші в ос­нов­но­му над­хо­ди­ли від інве­с­торів з по­туж­ним капіта­лом по­за сільсько­го­с­по­дарсь­ким сек­то­ром. То­му що в ру­мунсь­ко­му сільсько­му гос­по­дарстві спо­с­терігається серй­оз­на не­ста­ча капіта­лу.
Го­ло­вна при­чи­на по­ля­гає в то­му, що для фер­мерсь­ких гос­по­дарств ру­мунські бан­ки на­да­ють ду­же об­ме­жені кре­ди­ти, бо во­ни не виз­на­ють зем­лю як за­ста­ву. Крім то­го, про­цент­на став­ка за по­зи­ку є за­ви­со­кою. На сьо­годні во­на ста­но­вить від 6 до 7%, як­що кре­дит у євро, і 12-14% - як­що кре­дит у ле­ях, націо­наль­ній ва­люті Ру­мунії.
Складність із кре­ди­том об­ме­жує до­ступ до дер­жав­ної підтрим­ки інве­с­тицій ба­га­ть­ом підприємствам, ба­жа­ю­чим роз­ви­ва­ти­ся, бо во­ни не мо­жуть зібра­ти ко­ш­ти для спільно­го фінан­су­ван­ня. Крім то­го, про­цес по­дан­ня за­яв­ки має над­зви­чай­но бю­ро­кра­тич­ний ха­рак­тер.
Унаслідок цьо­го дер­жав­на під­трим­ка інве­с­тицій зо­се­ре­д­жується ли­ше на кількох, в ос­нов­но­му ве­ли­ких, підприємствах, дех­то з яких про­тя­гом кількох років не­од­но­ра­зо­во над­си­лав пре­тензії з при­во­ду сти­му­лю­ван­ня. Ре­ш­та підприємств за­ли­шається з "го­ли­ми ру­ка­ми", то­му що ру­мунсь­кий уряд не про­по­ну­ва­ти­ме жод­них до­дат­ко­вих про­грам для зни­жен­ня про­цент­ної став­ки під час не­ве­ли­ких опе­рацій. До то­го ж, ще од­ним по­слаб­лю­валь­ним чин­ни­ком для підприємств із не­ста­чею ліквідних коштів є те, що ру­мунсь­кий уряд над­зви­чай­но об­ме­же­ний у гро­шах, то­му ви­пла­ти до­тацій ча­с­то пе­ре­но­сять або вип­ла­чу­ють тільки ча­ст­ко­во.

Ду­же низь­ка вро­жайність
Не­ста­ча капіта­лу при­зво­дить до низь­кої ефек­тив­ності під час ви­ро­щу­ван­ня куль­тур. Так, на­при­клад, підприємства в цен­т­раль­но­му рай­оні Ру­мунії Му­реш, ко­ли удо­б­рю­ють грунт, ви­т­ра­ча­ють на гек­тар усь­о­го 30 кг азо­ту. Відповідно, знач­но мен­шою є й се­ред­ня вро­жайність. Як свідчить ста­ти­с­тич­ний щорічник, 2008 ро­ку ру­мунські фер­ме­ри в се­ред­нь­о­му зібра­ли з гек­та­ра близь­ко 25-30 ц пше­ниці, від 30 до 45 - ку­ку­руд­зи, май­же 15 - со­няш­ни­ку й ріпа­ку, а та­кож близь­ко 140 ц кар­топлі. А в по­су­ш­ливі ро­ки, на­при­клад, у 2007-му пше­ниці зібра­ли всьо­го 15, а ріпа­ку - 10 ц з гек­та­ра.
Вод­но­час більшість зе­мель ма­є біль­ший по­тенціал, що засвідчу­є ре­­зуль­­та­т підприємств, які ве­ли інтен­сив­не ви­­роб­­ництво. "Фер­ме­ри, котрі ви­ко­ри­с­то­ву­ють пра­виль­ну тех­но­логію ви­роб­ництва, зби­ра­ють з гек­та­ра від 60 до 70 ц пше­ниці, 100 - ку­ку­руд­зи й 35 ц - ріпа­ку", - роз­повів Лівій Тімар (Liviu Timar), ди­рек­тор уп­равління сільсько­го гос­по­дар­ст­ва в місті Тир­гу-Му­реш. Ще серй­озніше, ніж у рос­лин­ництві, брак коштів по­зна­чається на роз­ве­денні ху­до­би. Про­те близь­ко двох тре­тин корів і біль­шість сви­ней, яких роз­во­дять у Ру­мунії, ви­ро­щу­ють у не­ве­ли­ких гос­по­дар­ст­вах, в ос­нов­но­му, для са­мо­за­без­пе­чен­ня. Хо­ча в та­ких гос­по­дар­ст­вах тва­рин мен­шає. Крім то­го, да­ле­ко не всім підприємствам вдаєть­ся ство­ри­ти по­тужні кон­ку­рен­то­с­про­можні струк­­ту­ри з роз­ве­ден­ня мо­лоч­них корів або сви­ней. Більшості підприємств не ви­с­та­чає гро­шей, щоб по­­бу­­ду­ва­ти нові стійла.
Для за­без­пе­чен­ня си­ро­вин­ної ба­зи про­тя­гом де­я­ко­го ча­су бойні й мо­лочні фер­ми на­да­ють своїм по­ста­чаль­ни­кам капітал і ноу-хау.
Так, на­при­клад, аме­ри­кансь­кий кон­церн Smithfield, що за­би­ває близь­ко чверті всіх сви­ней у Ру­мунії, про­по­нує зацікав­ле­ним фер­ме­рам не тільки свої ви­роб­ничі приміщен­ня, а й на­дає ко­ш­ти на відгодівлю тва­рин. При цьо­му підприємство фінан­сує будівництво приміщень для відго­дівлі тва­рин, а та­кож на­дає по­ро­сят і кор­ми.
Де­які мо­лочні фер­ми бу­ду­ють мо­ду­ль­о­вані стійла для корів. Ви­роб­ни­ки мо­ло­ка оку­па­ють свої інве­с­тиції у ви­гляді по­ста­вок про­дук­ту.
Ру­мунсь­ке підприємство Hochland Romania, яке на­ле­жить до німець­кої про­мис­ло­вої гру­пи Hochland-Gruppe, роз­ро­би­ло дав­но назрілу про­гра­му підтрим­ки своїх по­ста­чаль­ників до 2013 ро­ку. Те­пер фахівці ком­панії кон­суль­ту­ють фер­мерів, які ба­жа­ють роз­ви­ва­ти­ся, в пи­тан­нях ство­рен­ня бізнес-планів, потрібних їм для одер­жан­ня дер­жав­них інве­с­тицій. Крім то­го, ком­панія за­без­пе­чує спільне фінан­су­ван­ня ут­ри­ман­ня ху­до­би, а та­кож інве­с­тує в ус­тат­ку­ван­ня і в приміщен­ня для тва­рин. Ще мо­ло­ко­за­вод на­дає бе­зо­плат­ну технічну й тех­но­логічну під­трим­ку для збільшен­ня про­дук­тив­ності й поліпшен­ня якості мо­ло­ка.
Не­зва­жа­ю­чи на всі зу­сил­ля, не слід очіку­ва­ти миттєвої віддачі від інве­с­тицій у най­б­лижчі ро­ки. Мо­лоч­но­му ви­роб­ництву мо­же навіть за­гро­жу­ва­ти об­вал. То­му що пільго­вий період для тих по­ста­чаль­ників мо­ло­ка на мо­ло­ко­за­во­ди, чия про­дукція не відповідає ви­мо­гам якості ЄС, мо­же по­сту­по­во закінчи­ти­ся, ймовірно, до кінця 2011 ро­ку. Крім то­го, премію ру­мунсь­ко­го  уря­ду (близь­ко 7 центів/кг) за якісне мо­ло­ко в кінці 2009 ро­ку ска­со­ва­но. "Від уря­ду невідклад­но потрібне ство­рен­ня по­даль­шої стра­тегії роз­вит­ку кон­ку­рен­то­с­про­мож­но­го мо­лоч­но­го ви­роб­ництва й сви­нар­ст­ва", - за­зна­чив док­тор Мірча Ро­ман (Dr. Mircea Roman), ди­рек­тор станції штуч­но­го запліднен­ня Semtest-BVN у Тир­гу-Му­реш. Але че­рез об­маль фінан­со­вих ре­сурсів прий­нят­тя та­ко­го рішен­ня по­ки що не­ре­аль­не.

Інтерв'ю
Керівник СТОВ "Дніпро" (Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) Андрій Душейко
Керівник СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, Андрій Душейко є унікальною постаттю в українському агробізнесі, адже свій чималий практичний досвід вирощування овочевих та польових культур вдало поєднує з серйозною теоретичною базою, будучи... Подробнее
«Зернові технології-2018» закінчили виставковий сезон для аграрної галузі, адже незабаром — відкриття нового сезону, польового. Для УПЕК, власника підприємства «Лозівські машини», одного з флагманів вітчизняного сільськогосподарського... Подробнее

1
0