Спецвозможности
Технологии

Захист баштанних культур

27.06.2022
709
Захист баштанних культур фото, иллюстрация

 

Шкідники

Поширеними та небезпечними фіто­фагами, що завдають суттєвої шкоди цій культурі, є динна та паросткова мухи, баштанна (бавовникова) попелиця, звичайний павутинний кліщ, баштанна корівка, тютюновий трипс.

Динна муха (Myiopardalis pardalina Big.) заселяє дині, огірки, кавуни. Крім Півдня України, її можна зустріти також і в північних регіонах. Пошкодженість плодів у зоні поширення виду в окремі роки може сягати до 50–70 і навіть 100%. Це найнебезпечніший шкідник ба­штанних культур, що здатен зіпсувати плоди дині та кавуна.

Початок весняного льоту шкідника спостерігається в період цвітіння дині та формування плодів, коли температура становить 18°С. Для утворення статевої продукції самицям необхідне додаткове харчування, тому вони живляться соком динь, кавунів і огірків. Відшукавши такі рослини, ці особини роблять проколи яй­цекладом, а коли з рани витікає рідина, її споживають як самці, так і самиці. Яйця відкладають переважно під шкірку молодих плодів по одному, уникаючи місць, що межують із ґрунтом. Личинки після виплоджування із яєць проника­ють усередину плоду, де й розвивають­ся. Дорослі личинки залишають плід та мігрують у ґрунт, проте інколи залиша­ються в плодах.

Динна мухаЗовнішньою ознакою пошкодження динь є краплини соку на поверхні шкірки та горбики, що утворюються в місцях уколів яйцекладів самиць. Також ця час­тина м’якоті може слугувати середовищем вірусних і грибних захворювань. У період заляльковування пошкодження мають характер овальних отворів, пере­важно на великих плодах і сортах із твердою шкіркою. Всередині плодів по­мітні вузькі ходи личинок між зернами. Вздовж внутрішнього краю м’якоті ходи викривлені, часто перетинаються. За та­кого характеру ураження дині, як прави­ло, загнивають.

Пошкодження на кавунах мають ін­ший характер. До середини плоду хід значно розширюється, і довкола нього тканина твердішає. Шкідливість динної мухи найпомітніша в першій половині сезону, коли розвивається перше та друге покоління фітофага. Молоді рос­лини надзвичайно чутливі до ураження цим шкідником.

Після відродження личинки проника­ють у плоди, де роблять ходи в м’якоті й розвиваються протягом 10–20 днів, а згодом мігрують у ґрунт. Інколи личинки залишаються всередині плодів. Виявити пошкоджені плоди можна за отворами у шкірці, які мають буре забарвлення.

Пошкодження паростковою мухоюПаросткова муха (Delia platura Rd.) поширена в Україні повсюдно. Макси­мально небезпечні личинки першої гене­рації, які пошкоджують сходи дині, каву­на, огірка, гарбуза, соняшнику та інших культур. Вони вигризають борозенки і ямки в сім’ядолях. Пошкоджені сходи за­гнивають і гинуть. На сходах баштанних личинка пробуравлює підсім’ядольне ко­ліно й проникає всередину стеблинки, спричинюючи загибель рослини.

Баштанна (бавовникова) попелиця (Aphis gossypii Glov.) поширена у нашій кра­їні повсюдно. Крім баштанних культур, цей фітофаг пошкоджує перець, баклажани, а також бур’яни, де утворює колонії з ниж­нього боку листків і пагонів та висмоктує з них сік. На заселених рослинах поступово відбувається скручування листків, опадан­ня квіток і зав’язі. Крім того, попелиця є переносником багатьох вірусних захворю­вань, а на її цукристих виділеннях заселя­ються гриби, які негативно впливають на асиміляцію й обмін речовин у листках.

Баштанна попелицяЗвичайний павутинний кліщ (Tetranychus urticae Koch.) живиться соком рослин, перебуваючи під павутиною на нижньому боці листків. Першим симпто­мом пошкодження рослин кліщами стає поява окремих світлих плям. Уражені листки жовтіють і опадають, рослини пригнічуються, відстають у рості, що призводить до значного (іноді до 60%) зниження врожаю.

Також пошкоджувати дині та кавуни може тютюновий трипс (Thrips tabaci Lind.). Дорослі комахи й личинки ви­смоктують клітинний сік із нижнього боку листків, у результаті чого на них з’являються білувато-сріблясті плями, які за сильного ураження майже злива­ються на листковій поверхні. Життєдіяль­ність фітофага призводить до ослаблен­ня рослин, погіршення асиміляції. Ушкоджені листки жовтіють, засихають, рос­лини відстають у рості, а іноді й гинуть. Трипс також сприяє поширенню вірусу мозаїки огірка.

 

Заходи захисту проти фітофагів

Основними резерваторами шкідників у посівах баштанних культур є бур’яни. Тому знищення їх упродовж вегетації та рослинних решток восени — важливий агротехнічний прийом для попереджен­ня розвитку та в подальшому обмежен­ня шкодочинності фітофагів. Проведен­ня сівби в оптимальні строки забезпе­чить отримання міцних здорових рослин, стійких до пошкоджень.

Основним ефективним заходом за­хисту рослин упродовж вегетації є об­прискування інсектицидами, зареєстро­ваними та дозволеними до використання в Україні. На кавунах і динях проти дин­ної мухи, баштанної попелиці ефективні препарати: Фуфанон 570, КЕ, Ф’юрі, в.е., Карате Зеон 050 CS, СК.

Дієвим профілактичним заходом для захисту баштанних від динної мухи є до­тримання сівозміни — повернення на те саме поле не раніше як через три роки. Просторова ізоляція полів від місць, де її вирощували в попередньому році, з до­триманням відстані не менш як 1,5–2 км. Максимально ранні строки сівби дині в ретельно підготовлений ґрунт. Проведення глибокої зяблевої оранки, завдяки якій не лише гинуть пупарії, а й затримується виліт мух. Із винищуваль­них заходів найефективнішим є застосу­вання інсектицидів. Причому обробки спрямовують як проти імаго, так і проти личинок, що виплоджуються і негайно проникають у плід. Строк обробок уста­новлюють за результатами спостере­ження за динамікою льоту мухи до по­чатку цвітіння дині, використовуючи для цього жовті клейові пастки.

Позбавити вже заражені плоди від динної мухи неможливо, тому максимум, що можна зробити, — це ізолювати дині, всередині яких уже перебувають паразити, від здорових, щоб мінімізува­ти збиток. Також можна використовува­ти для посадки сорти, які швидко дозрі­вають і набувають товстої шкірки, яку фітофаг не прогризе до початку льоту комах. Крім того, в разі виявлення льоту динної мухи рекомендується обробляти рослини в період вегетації, використо­вуючи піретроїд на основі діючої речо­вини лямбда-цигалотрин. Проте варто пам’ятати, що за три тижні до збору врожаю потрібно припинити всі обробки пестицидами.

 

Хвороби

Антракноз на кавунахХворобами, які найчастіше уражують рослини динь і кавунів, є борошниста роса, фузаріоз і антракноз. Початок роз­витку патогенів спостерігається, як пра­вило, в періоди похолодань, дощів або різких перепадів температури повітря. Баштанні культури не люблять зайвого зволоження. Тому, щоб не спровокувати розвиток хвороботворних грибів, слід до­тримуватися помірності в поливах.

За ураження антракнозом (Colletotrichum lagenarium Ellis et Halsted.) каву­нів і динь їхні листки вкриваються круглими бурими та рожевими плямами, які згодом збільшуються в розмірах, на їх­ньому місці часто утворюються отвори, листки скручуються та відмирають. Інфі­ковані плоди швидко деформуються та загнивають. Шкідливість хвороби поля­гає в зменшенні асиміляційної поверхні та випаданні окремих рослин, зниженні врожаю та його якості. Інтенсивно ан­тракноз розвивається на плодах кавунів, динь під час їхнього транспортування та зберігання.

Основною ознакою аскохітозу (збуд­ник — гриб Didymella bryoniae (Pass) Rehm.) є ураження кореневої шийки дині. Спочатку на ній виникають бліді плями з численними пікнідами, які поступово збільшуються й охоплюють усю кореневу шийку. Хвороба призводить до зрідження посівів і зниження врожаю. Тканини ура­жених плодів стають м’якими, чорними, згодом засихають. Аскохітоз спричинює надлишкова вологість повітря, ґрунту та низька температура.

Шкідливість патогену полягає в інфі­куванні надземних вегетативних та ге­неративних органів рослин, які перед­часно відмирають, та в істотному зни­женні кількісних і якісних показників урожаю плодів.

Ознаки бурої, або оливкової, пля­мистості (Cladosporium cucumerinum Ell. et Arth.) проявляються на листках у ви­гляді дрібних, із хлоротичною облямів­кою, плям. У вологу погоду в місцях ура­ження з’являється слабкий оливковий наліт конідіального спороношення гри­ба. За інфікування молодого листя ріст пагонів призупиняється.

На стеблах і черешках плями довгас­ті, у вигляді сухих виразок з оливковим нальотом. Пізніше уражені пагони ста­ють склоподібними та ламкими, уражена тканина набуває бурого забарвлення, часто розтріскується. На плодах, і особли­во на зав’язі, утворюються поглиблені маслянисті плями, через тріщини ураже­ної тканини виділяються краплі жовту­ватої густої рідини; пізніше вони тверд­нуть, уражені місця перетворюються на виразки. Їхня поверхня покривається густим темно-зеленим оксамитовим на­льотом. Плоди деформуються, припиня­ють свій ріст, загнивають і перетворю­ються на тягучу масу.

Коренева гнильНайбільш схильними до розвитку ко­реневих гнилей, що спричиняються гри­бами з роду Fusarium, є ослаблені молоді рослини дині та кавуна. Їхнє коріння й сте­бла буріють і з часом тоншають. Відбуєть­ся в’янення сім’ядоль та листя, в резуль­таті чого рослина гине. У дорослих рос­лин баштанних культур листки жовтіють та в’януть, а коріння й нижня частина сте­бел набувають бурого кольору.

Огіркова мозаїка (Cucumber mosaic virus (CMV)) є вірусним захворюванням дині та кавуна. Основні ознаки проявля­ються на молодих рослинах у вигляді зелено-жовтих мозаїчних плям, закруче­ного та деформованого листя, опуклості між жилками, які спричиняють гофрова­ність. Старі листки поступово відмира­ють, спостерігається опадання квіток. Поверхня плодів стає бородавчастою, рослини сповільнюються в рості, а на стеблах з’являються тріщини. Вірус може зберігатися у коріннях бур’янів і пе­редаватися культурним рослинам ба­штанною попелицею.

Поширеним захворюванням баштан­них культур є борошниста роса, її збуд­ники — гриби Erysiphe cichoracearum DC f. Cucurbitacearum Pot. і Sphaerotheca fuliginea Poll. f. cucurbitae Jacz. На стеблах і листках дині та кавуна утворюють­ся невеликі білі плями, які з часом мо­жуть укрити всю листкову пластину. У результаті цього листок набуває буро­го забарвлення, стає крихким, скуручується та засихає.

Збудник несправжньої борошнис­тої роси (пероноспороз) Pseudoperenospora cubensis Rostowz. найчастіше ура­жує рослини на ранньому етапі росту. На них з’являються жовто-зелені плями, які з часом помітно збільшуються в розмі­рах. На нижньому боці листків за високої вологості утворюється сіро-фіолетовий наліт (спороношення гриба).

 

Заходи захисту проти хвороб

Для захисту баштанних культур від хвороб потрібен комплексний підхід із урахуванням прогнозу появи небезпеч­них патогенів. Для вчасного виявлення початку розвитку інфекцій на рослинах упродовж вегетації слід проводити по­стійний моніторинг. На основі спостере­жень за розвитком хвороб вирішують питання про доцільність застосування профілактичних, агротехнічних та хіміч­них заходів захисту.

Найрадикальнішим, екологічно без­печним і економічно доцільним методом захисту баштанних культур від хвороб є виведення та впровадження у виробни­цтво високопродуктивних, стійких до хвороб сортів і гібридів.

Дотримання науково обґрунтованої сівозміни забезпечує істотне зниження запасу інфекції в ґрунті та ураженості рослин хворобами. Кращими попередни­ками баштанних культур є багаторічні бобові трави, зернобобові культури, зайнятий пар, зернові; в овочевих сівозмі­нах — капуста, цибуля, картопля.

Повертати баштанні культури на ко­лишнє поле слід не раніше ніж через шість-сім років. Слід дотримуватися просторової ізоляції між гарбузовими культурами.

Із хімічних методів захисту проти чорної ніжки та фузаріозного в’янення кавунів проводять передвисівну обробку насіння суспензією препарату Апрон XL 350 ES, ТН або Максим 480 FS, TH у нор­мі 100 мл/100 кг насіння.

Проти кореневих гнилей на розсаді кавунів, яку вирощують як у відкритому, так і в захищеному ґрунті застосовують Превікур Енерджі 840 SL, РК. Після ви­сіву насіння фунгіцид вносять за допо­могою крапельного зрошення — 3 мл/2 л розчину/м2, повторне поливання прово­дять через сім — десять днів після пер­шого з використанням препарату в нормі 3 мл/2 л розчину/м2.

На сформованих плантаціях кавунів відкритого й захищеного ґрунту обробку проти кореневих гнилей проводять поли­ванням через крапельне зрошення — у нормі 3 л/га. На дині Превікур Енерджі 840 SL, РК застосовують проти пероноспорозу в нормі 2,5 л/га.

 

Заходи захисту проти бур’янів

На посівах баштанних культур здебіль­шого формується змішаний тип забур’янення. Шкода, якої завдають більшість видів бур’янів, досить вагома. Насампе­ред вона проявляється зниженням уро­жайності культури, погіршенням якості продукції, перенесенням збудників захво­рювань і накопиченням шкідників. Основними видами шкідливих рослин із класу однодольних злакових є мишій сизий, пи­рій повзучий, плоскуха звичайна. Серед дводольних — лобода біла, щириця зви­чайна, грицики звичайні, берізка польова.

Бур’яни, що з’являються раніше від сходів кавунів або одночасно з ними, за­вдають більшої шкоди, ніж ті, які сходять пізніше. Чим молодші рослини баштан­них культур, що контактують із бур’янами, тим істотніше проявляється шкід­ливість останніх. З огляду на те, що кри­тичний період, коли збиток від бур’янів максимальний, припадає на перші тижні зростання й розвитку культур, ведення контролю за ними в цей час є важливим заходом захисту рослин шляхом вико­ристання ґрунтових гербіцидів. Так, про­ти однорічних дводольних та деяких зла­кових видів застосовують препарат Ком­манд 48, КЕ, із нормою витрати 0,2 л/га. Ґрунт обприскують після сівби та до по­яви сходів культури.

Ще на посівах кавунів проти одноріч­них злакових і деяких дводольних засто­совують ґрунтовий гербіцид Дуал Голд 960 ЕС, КЕ у нормі 1,6 л/га. Також до появи сходів культури ефективними проти однорічних злакових і дводоль­них бур’янів є Трифлурекс, КЕ, та Треф­лан, 480 КЕ. За 10–15 днів до висіву культури ґрунт обприскують гербіцидами з нормою витрати 1,2–1,6 л/га з негай­ним загортанням.

Захист від бур’янів посівів баштан­них культур на ранніх етапах росту рос­лин у подальшому забезпечує інтенсив­ний розвиток та розростання зеленої маси кавунів і динь на поверхні ґрунту. Відповідно, площа для росту бур’янів зменшується й посіви баштанних не по­требують додаткових заходів захисту проти шкідливих видів рослин.

 

Ф. Мельничук, к. с.-г. н., ст. н. с.

О. Гордієнко, к. с.-г. н.

C. Алєксєєва, к. с.-г. н.,

ДП «Центральна лабораторія якості води та ґрунтів» ІВПІМ НААН

 

Журнал «Пропозиція»

Интервью
Директор фірми "Скок Агро" Сергій Скок
Руководитель стартапа, у которого уже появились два конкурента, - о важности мониторинга уплотнения почвы, эволюцию методов измерения уплотнения и борьбе с последним.  - Ваш стартап «Скок Агро» сосредоточился на усовершенствовании методов... Подробнее
Міністерство аграрної політики, Ярослав Краснопольський
Недавние изменения в составе правительства могут коснуться  и деятельности Министерства аграрной политики и продовольствия. Что изменилось и каких новаций ожидать? С этим вопросом мы обратились к

1
0