Ян Маріотон: «Ра­зом із ук­раїнця­ми я щи­ро вболіваю за до­лю Ук­раїни»

Під час економічної кризи чимало іноземних компаній, які працюють в Україні, зменшили обсяги свого виробництва або і взагалі призупинили діяльність. Однак це не стосується компанії MAISADOUR Semences («МАЇСАДУР Семанс») в Україні. Компанія упевнено нарощує виробничий потенціал: розбудовує насіннєвий завод, виробляє якісну продукцію, продовжує набирати персонал. У чому секрет успіху — на цю тему інтерв’ю із директором із продажів та маркетингу ТОВ «Маїсадур Семанс Україна» Яном Маріотоном.

І. Бірюкова
i.byrukova@univest-media.com

Па­не Яне, для знай­ом­ст­ва із чи­­та­ча­ми, роз­кажіть тро­хи про се­бе: де на­ро­ди­ли­ся, де на­вча­ли­ся, як по­тра­пи­ли в аг­ро­сфе­ру…  
— На­ро­див­ся я у Па­рижі. Але ро­ди­на по­хо­дить із регіону Шам­пань (Франція) — батьківщи­ни шам­пансь­ких вин. То­му мої дідусь і ба­бу­ся бу­ли ви­роб­ни­ка­ми шам­пансь­ко­го. Але бать­ко тро­хи відій­шов від сімей­них тра­дицій і пра­цю­вав у торгівлі, дис­три­бу­то­ром. Ви­хо­дя­чи зі служ­бо­вої не­обхідності, бать­ки шість разів пе­реїзди­ли із місця на місце, то­му мені по­ща­с­ти­ло жи­ти у різних регіонах Франції. До­сить ча­с­то ми меш­ка­ли у сільській місце­вості, то­му із сільським гос­по­дар­ст­вом по­знай­о­мив­ся ще у ди­тинстві (зо­к­ре­ма, ме­не ду­же ціка­вив роз­ви­ток рос­лин, ГМО та ін.). Після закінчен­ня шко­ли всту­пив до Ви­щої шко­ли інже­нерії та техніки с/г, після закінчен­ня якої от­ри­мав дип­лом інже­не­ра-аг­ро­но­ма. Потім про­хо­див прак­ти­ку в одній із аме­ри­кансь­ких насіннєвих ком­паній. Але кар’єру по­бу­ду­вав у ком­панії MAISADOUR Semences. Прий­шов сю­ди 2002 р., спо­чат­ку пра­цю­вав про­мо­уте­ром, потім — ко­мерційним пред­став­ни­ком, регіональ­ним ме­не­д­же­ром, відповідаль­ним за про­дажі на півд­ні Франції.

Як по­тра­пи­ли до Ук­раїни?
— Упер­ше до Ук­раїни я приїхав 2006 р. на за­про­шен­ня од­но­го із ук­раїнських дис­три­бу­торів ком­панії MAISADOUR Semences. Але по­чав пра­цю­ва­ти і жи­ти тут ли­ше торік.
 
Зраділи, ко­ли от­ри­ма­ли до нас при­зна­чен­ня на ро­бо­ту чи, мож­ли­во, хотіли по­тра­пи­ти в якусь іншу країну?  
— Ко­ли я дізнав­ся, що у ком­панії «Маїса­дур Се­манс Ук­раїна» є ва­кант­на по­са­да ко­мерційно­го ди­рек­то­ра, то сам вис­ло­вив ба­жан­ня поїха­ти пра­цю­ва­ти до Ук­раїни. По-пер­ше, це — чу­до­ва на­го­да на­бу­ти досвіду ро­бо­ти в іно­земній ком­панії, а по-дру­ге, роз­ви­ва­ти та вдо­с­ко­на­лю­ва­ти діяльність філії — це так на­ди­хає!
 
Ко­мерційний ди­рек­тор — клю­чо­ва по­зиція будь-якої ком­панії, оскільки са­ме від ньо­го за­ле­жить при­бу­ток і підбір кадрів ком­панії. Тоб­то її успішна діяльність. Як вва­жаєте, чо­му та­ку відповідаль­ну по­са­ду довіри­ли са­ме Вам?
— Ком­панія «Маїса­дур Се­манс Ук­раїна» пра­цює не­дав­но — із 2008 р. Од­нак про­тя­гом цьо­го ча­су во­на ду­же швид­ко роз­ви­ва­ла­ся. А, відповідно, роз­ши­рю­вав­ся її штат. До ми­ну­ло­го ро­ку од­на лю­ди­на ви­ко­ну­ва­ла три функції — керівництво філіалом, ви­роб­ництвом і про­да­жа­ми. Потім ма­те­ринсь­ка ком­панія виріши­ла відо­кре­ми­ти ці на­пря­ми й ого­ло­си­ла про відкрит­тя ва­кансії ко­мерційно­го ди­рек­то­ра. Чо­му се­ред інших пре­тен­дентів на цю по­са­ду на­да­ли пе­ре­ва­гу са­ме мені? Ма­буть, то­му, що маю ве­ли­кий досвід ро­бо­ти у сфері ме­недж­мен­ту та мар­ке­тин­гу. 

Але ж спокійно Вам вда­ло­ся про­пра­цю­ва­ти ли­ше кілька місяців. Потім в Ук­раїні роз­по­ча­ла­ся ре­во­люція, а, відповідно, й еко­номічні не­га­раз­ди. Події, які відбу­ва­ли­ся на по­чат­ку цьо­го ро­ку, на жаль, ба­га­ть­ох іно­зем­них гро­ма­дян зму­си­ли за­ли­ши­ти Ук­раїну. Ад­же країна фак­тич­но пе­ре­бу­ває у стані війни. Чи не по­шко­ду­ва­ли, що сю­ди приїха­ли?  
— Не по­шко­ду­вав ані на мить. Я ду­же щас­ли­вий, що приїхав до Ук­раїни, що пра­цюю тут і жи­ву. Хо­ча я і не брав участі у ре­во­люційних подіях ва­шої країни, які відбу­ва­ли­ся на по­чат­ку цьо­го ро­ку, але во­ни для ме­не ста­ли ду­же близь­ки­ми, оскільки орен­дую по­меш­кан­ня у центрі сто­лиці. Ко­ли ба­чив, скільки лю­дей праг­нуть змін, бо­рють­ся за пра­во на кра­ще жит­тя, ме­не це ду­же вра­жа­ло, то­му ра­зом із ук­раїнця­ми щи­ро вболіваю за до­лю Ук­раїни.

Раніше до­во­ди­ло­ся ке­ру­ва­ти ком­панією в об­ста­новці кри­зи? Чи прий­ма­ли якісь не­о­рди­нарні для Вас рішен­ня?
— Досвід кри­зо­во­го ме­недж­мен­ту — це для ме­не впер­ше. Ко­ли роз­по­ча­ла­ся еко­номічна кри­за, ук­раїнські спів­ро­бітни­ки ком­панії ду­же пе­ре­жи­ва­ли — чи не за­ли­шать­ся без ро­бо­ти. То­му я за­спо­ко­ю­вав лю­дей, усіля­ко пе­ре­ко­ну­вав, що, по­при склад­ну суспільно-політич­ну си­ту­ацію, ком­панія в Ук­раїні й на­далі пра­цю­ва­ти­ме та роз­ви­ва­ти­меть­ся. А ще як­що у яки­хось регіонах бу­ло не­спокійно, то про­сив ко­лег уни­ка­ти мож­ли­во­го ри­зи­ку.
Зви­чай­но, пра­цю­ва­ти у кри­зо­вих умо­вах не­про­сто. Але і в цьо­му ми відшу­ка­ли по­зи­тив. Зо­к­ре­ма, на­вчи­ли­ся ефек­тив­но за­сто­со­ву­ва­ти фінан­сові інстру­мен­ти, а та­кож виз­на­ча­ти надій­них клієнтів: ко­му мож­на довіря­ти, на­да­ва­ти кре­ди­ти, а ко­му — ні. Еко­номічна кри­за ста­ла своєрідним уро­ком, як пра­виль­но оби­ра­ти діло­вих парт­нерів.
  
Де по­бу­ва­ли під час служ­бо­вих відря­д­жень? Що найбільше вра­зи­ло?
— У Хар­кові, Львові, Вінниці, Чер­ка­сах, Дніпро­пе­т­ровсь­ку та ба­га­ть­ох інших регіонах. Хо­ча в Ук­раїні я і не впер­ше, але і досі вра­жа­ють мас­шта­би гос­по­дарств, ве­ликі розміри полів, сіль­госптехніка, яку не завжди мож­на по­ба­чи­ти навіть у Франції. Та­кож мені ду­же по­до­бається, із яким роз­ма­хом у вас про­хо­дять Дні по­ля, де аг­рарії от­ри­му­ють ба­га­то ціка­вої інфор­мації.

А яка ос­нов­на відмінність ве­ден­ня аг­рар­но­го бізне­су у Франції і в  Ук­раїні?
— На­справді ж відмінно­с­тей не так і ба­га­то. Го­ло­вне у бізнесі — відповіда­ти ви­мо­гам клієнтів, які в Ук­раїні так са­мо ви­баг­ливі, як і у Франції. А ще я помітив, що в Ук­раїні лю­ди, оби­ра­ю­чи про­дукцію, звер­та­ють ува­гу пе­ре­важ­но на бренд. То­му як­що раніше ми зо­се­ре­­джу­ва­ли­ся ли­ше на ви­роб­ництві та якості про­дукції, то те­пер зро­зуміли, що тре­ба дба­ти і про по­пу­ля­ри­зацію влас­но­го брен­да.
 
Чи­ма­ло іно­земців, котрі пра­цю­ють в Ук­раїні, скар­жать­ся на бю­ро­кратію. Вам во­на пра­цю­ва­ти не за­ва­жає?
— На своїй по­саді я її май­же не відчу­ваю. Прав­да, до­во­дить­ся підпи­су­ва­ти ду­же ба­га­то кон­трактів та різних до­ку­ментів — у Франції та­ко­го не­має. А от співробітни­ки ком­панії, які зай­ма­ють­ся адміністра­тив­ни­ми пи­тан­ня­ми, із бю­ро­кратією сти­ка­ють­ся ча­с­то. Але і до цьо­го не­га­раз­ду та­кож мож­на звик­ну­ти, а от­же, адап­ту­ва­ти­ся до си­ту­ації.
 
За да­ни­ми аналітич­них досліджень, цьо­го ро­ку в Ук­раїні знач­но змен­ши­ли­ся об­ся­ги іно­зем­них інве­с­тицій. Чи не зби­рається ва­ша ком­панія ско­ро­чу­ва­ти ви­роб­ництво?
— Змен­шен­ня об­сягів інве­с­тицій — це не про MAISADOUR Semences. Не­зва­жа­ю­чи на кри­зу, у серпні цьо­го ро­ку ми відкри­ли дру­гу лінію су­шар­ки на насіннєво­му за­воді у Мо­ги­ль­ові Дніпро­пе­т­ровсь­кої об­ласті. Те­пер там пра­цю­ють дві лінії, які да­ють змо­гу ви­роб­ля­ти 1 млн мішків насіння. (До речі, там є місце і для будівництва тре­тьої лінії, але це — у по­дальшій пер­спек­тиві.) Та­кож зби­раємо­ся роз­ши­рю­ва­ти порт­фоліо, роз­ви­ва­ти про­дажі й, від­повідно, зміцню­ва­ти на­шу ко­ман­ду. Для успішно­го роз­вит­ку бізне­су в Ук­раїні важ­ли­во довіря­ти ук­раїнцям, ко­т­рих при­зна­ча­ли (і при­зна­ча­ти­ме­мо) на клю­чові по­са­ди. Слід відзна­чи­ти, що ук­раїн­ським співробітни­кам вла­с­тиві ви­со­кий про­фесіоналізм, відповідальність та від­даність справі.

За­вод MAISADOUR Semences у Мо­ги­ль­ові на Дніпро­пе­т­ров­щині — один із най­су­часніших у Європі. Чо­му йо­го по­бу­ду­ва­ли са­ме в Ук­раїні?
— Раніше у ком­панії бу­ло два за­во­ди — у Франції та Іспанії. Але по­туж­ності насіннєво­го рин­ку в Ук­раїні настільки зрос­ли, що бу­ло прий­ня­то рішен­ня збу­ду­ва­ти но­вий насіннєвий за­вод са­ме тут. Пер­шу чер­гу зве­ли у 2010 р., у селі Мо­гилів Ца­ри­чансь­ко­го рай­о­ну Дніпро­пе­т­ровсь­кої об­ласті. Сьо­годні за­вод MAISADOUR Semences в Ук­раїні — один із най­су­часніших за­водів у Європі, який от­ри­мав міжна­род­ну сер­тифікацію: ISO 9001. За­гальні інве­с­тиції на 2014 р. — 37 млн євро.

На за­воді «пра­цює» ціка­ва ви­роб­ни­ча «фор­му­ла»: один мішок — од­на мар­ка — єди­на якість! Що це оз­на­чає?
— Це оз­на­чає те, що у нас чин­ний єди­ний стан­дарт якості насіння не­за­леж­но від країни-ви­роб­ни­ка. При­кро, але дех­то із аг­раріїв вва­жає, що ук­раїнське насіння гірше, ніж імпор­то­ва­не. Це — не­прав­да. На кож­но­му за­воді MAISADOUR Semences (у Франції, Іспанії, Ук­раїні) до­три­му­ють­ся од­на­ко­вих стан­дартів ви­роб­ництва та кон­тро­лю якості. То­му ми за­пев­нюємо: один мішок — од­на якість. Як ре­зуль­тат, кож­на оди­ни­ця про­дукції містить ге­не­тичні інно­вації, котрі га­ран­ту­ють ви­сокі вро­жаї та якість. Фран­цузькі спеціалісти су­про­во­д­жу­ють ви­роб­ни­чий про­цес на кож­но­му етапі ви­роб­ництва.
 
Цьо­го ро­ку для сільгоспви­роб­ників ком­панія за­про­ва­д­жує по­слу­гу PRECOSEM®. Роз­кажіть де­тальніше про цей сервіс.  
— Сервіс PRECOSEM®, за­про­по­но­ва­ний ком­панією MAISADOUR Semences, це —  пер­со­наль­ний су­провід сіль­госп­ви­роб­ників що­до ви­бо­ру оп­ти­маль­ної да­ти висіву гібридів ку­ку­руд­зи та со­няш­ни­ку, що дасть змо­гу відчут­но підви­щи­ти вро­жайність цих куль­тур. На прак­тиці це відбу­ва­ти­меть­ся так. Після то­го, як аг­рарій прид­бав на­ше насіння та ук­лав відповідний до­говір, він на­дає інфор­мацію про тип грун­ту та розміщен­ня гос­по­дар­ст­ва. Потім от­ри­мує дві SMS: пер­ша сповістить, що за декілька днів умо­ви мо­жуть бу­ти оп­ти­маль­ни­ми для по­чат­ку посівної кам­панії, а дру­га повідо­мить про найс­при­ят­ливіший день для сівби. Та­ку си­с­те­му успішно прак­ти­ку­ють у євро­пейсь­ких країнах.
Торік із де­я­ки­ми ук­раїнськи­ми с.-г. ви­роб­ни­ка­ми ми про­во­ди­ли те­с­то­ве ви­про­бо­ву­ван­ня. Ре­зуль­тат вра­зив — різни­ця між уро­жайністю куль­тур, які висіва­ли у зви­чай­ний день, об­ра­ний ви­роб­ни­ком, і ти­ми, сівбу яких про­во­ди­ли у про­по­но­вані на­ми да­ти, ста­но­ви­ла 4–5 ц/га. Че­рез рік-дру­гий змо­же­мо спрог­но­зу­ва­ти аг­раріям навіть оп­ти­маль­ну да­ту збо­ру вро­жаю.

Яки­ми но­ви­ми гібри­да­ми по­ра­дуєте аг­раріїв?
— В асор­ти­менті со­няш­ни­ку тре­ба відміти­ти но­вий гібрид, стійкий до іміда­золінів, — Mas 87.IR (се­ред­нь­о­­стиг­лий), який ви­ро­щу­ють за си­с­те­мою ви­роб­ництва Clearfield® та має ви­со­кий по­тенціал. Та­кож Mas 83.R — се­ред­нь­о­с­тиг­лий гібрид, який де­мон­ст­рує ви­со­ку то­ле­рантність до хво­роб та стабільні ре­зуль­та­ти по всій Європі, від Франції до Ук­раїни. А се­ред­нь­о­пізній гібрид із ви­со­ким по­тенціалом Mas 97.A підтвер­д­жує свої ре­зуль­та­ти уже про­тя­гом ше­с­ти років. В асор­ти­менті ку­ку­руд­зи си­лос­ний на­прям пред­став­ле­но гібри­дом Vasili (FAO 250), який га­ран­тує відмінне співвідно­шен­ня по­каз­ників по­жив­ності — ви­со­ко­го вмісту крох­ма­лю та до­б­рої пе­ре­трав­ності зе­ле­ної ма­си.
Асор­ти­мент ку­ку­руд­зи на зер­но пред­став­ле­ний ши­ро­ким ви­бо­ром гібридів, се­ред яких — стра­тегічні гібри­ди «Маїса­дур Се­манс Ук­раїна»: Mas 12.R (ФАO 180) — ран­нь­о­с­тиг­лий гібрид із ви­со­ким по­тенціалом уро­жай­ності, адап­то­ва­ний до ран­нь­о­го висіву; Amelior (ФAO 240) — один із лідерів за вро­жайністю, що вирізняється відмінною стійкістю до стре­со­вих умов;
Mas 36.A (ФAO 300) — ха­рак­те­ри­зується то­ле­рантністю до ос­нов­них хво­роб зер­на та має швид­ку во­ло­говідда­чу за­вдя­ки зу­бо­подібно­му ти­пу зер­на;
Mas 37.V (ФAO 340) — се­ред­нь­о­ранній, пла­с­тич­ний та стабільний гібрид, який має ви­со­кий по­тенціал.